- Позивач (Заявник): Павловська Марина Володимирівна
- Відповідач (Боржник): Головне Управління Держгеокадастру у Вінницькій області
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
09 листопада 2016 р. Справа № 802/1306/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області
про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що в лютому 2016 року звернулась до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області із письмовим клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, за рахунок земель резерву сільськогосподарського призначення на території Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р. відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до представлених нею документів місце розташування земельної ділянки, зазначене на графічних матеріалах не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території, крім того, відповідно до пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України потребує розроблення схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці згідно вимог ст. 45 Закону України “Про землеустрій”.
Не погодившись із відмовою відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р. у наданні їй дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов’язати відповідача повторно розглянути її звернення.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому він зазначив, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження, в якій також зазначено, що представник проти задоволення позовних вимог заперечує.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення, в яких як на підставу заперечень представник відповідача послався на те, що відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В силу вимог п. 2.5.1 Наказу Держгеокадастру № 95 від 04.06.2015 року "Про деякі питання взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру / Держземагентства під час розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності" у разі, якщо земельна ділянка передається у власність у межах норм безоплатної приватизації мають бути дотримані вимоги статей 116, 118, 122 Земельного кодексу України, статей 2, 6 Закону України "Про землеустрій", статті 36 Закону України "Про охорону земель".
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про землеустрій" схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурі призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються щодо території відповідного району, села, селища, міста. Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Таким чином, на думку представника відповідача, у зв'язку з відсутністю схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель села Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області дозвіл на розробку документації із землеустрою не може бути наданий ОСОБА_1, оскільки вказане суперечить вимогам п.2.5.1 Наказу Держгеокадастру № 95 від 04.06.2015 року та ст. 2, 45 Закону України "Про землеустрій".
Крім того, як вказано у листі відмові відповідача П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р. відповідно до представлених позивачем документів, місце розташування земельної ділянки зазначене на графічних матеріалах, не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
Відтак, на думку представника відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області правомірно відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою бажаної для неї земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га на території Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Відповідно до положень частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області із письмовим клопотанням від 25.02.2016 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2 га на території Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резерву сільськогосподарського призначення (рілля). Також повідомила, що правом безоплатної приватизації земельних ділянок по даному виду цільового призначення не скористалась. До заяви додала викопіювання з кадастрової карти Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, копію паспорту та копію картки ідентифікаційного коду позивача.
ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р. позивача повідомлено про те, що відповідно до представлених нею документів місце розташування земельної ділянки на графічних матеріалах не містить обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території. З метою позитивного вирішення питання щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою, для обґрунтування потреби поділу масиву земель сільськогосподарського призначення зазначеного на графічних матеріалах, відповідно до пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України потребує розроблення схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці згідно вимог ст. 45 Закону України “Про землеустрій”.
Зважаючи на викладені обставини, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило позивачу в наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує наступне.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).
Крім того, ч. 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року (далі - Положення № 15), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з п.п. 31, 50 п. 4 Положення № 15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення № 15 передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок.
Відтак, суд наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як видно із листа ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р., відмова у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки аргументована тим, що у поданих документах не міститься обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель, а саме здійснюється перерозподіл земель без врахування потреби сільського господарства та розвитку території.
Таким чином, відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачеві у наданні такого дозволу, вказуючи на те, що у поданих документах не міститься обґрунтованих рішень організації раціонального використання та охорони земель. Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.
Щодо посилання відповідача на ст. 45 Закону України “Про землеустрій”, як на підставу для надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України “Про землеустрій” схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо.
Разом з тим, ст. 118 Земельного кодексу України не передбачено обов'язку особи, яка подає клопотання про надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства подавати схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, а вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею відповідачу забороняється.
Тому, посилання відповідача на необхідність надання схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, як на підставу для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є протиправним.
Отже, відсутність схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель сільськогосподарського призначення не може розцінюватися в контексті ч. 7 ст. 118 ЗК України, як невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, оскільки таке погодження не передбачене ч. 6 ст. 118 ЗК України.
Крім того, суд вказує, що згадані положення Закону України “Про землеустрій” стосуються питань здійснення землеустрою органами державної влади або місцевого самоврядування при розробці загальнодержавних або місцевих програм використання земель.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області з непередбачених законом та не підтверджених документально підстав відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою ведення особистого селянського господарства.
Відтак, адміністративний позов в частині визнання протиправною відмови відповідача, що викладена у листі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р., слід задовольнити.
Оцінюючи вимоги позивача про покладення на Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області обов'язку повторно розглянути його клопотання від 25.02.2016 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Тому, з огляду на наявність у суду права, за умови задоволення вимог адміністративного позову, прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, а також враховуючи протиправність відмови суб'єкта владних повноважень у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених прав, у зв'язку з чим вказану вимогу також слід задовольнити.
Відповідно до ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області, викладену в листі П-3156/0-1526/6-16 від 29.03.2016 р., у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25.02.2016 р. щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Вінницькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1102 грн. 40 коп. (одна тисяча сто дві грн. 40 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович
- Номер:
- Опис: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 802/1306/16-а
- Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
- Суддя: Вергелес Андрій Валерійович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.09.2016
- Дата етапу: 22.12.2016