ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року справа № 702/861/16-а

П/823/45/16 м. Черкаси

12 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2016 року з Монастирищенського районного суду Черкаської області до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла за підсудністю адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить: звільнити з-під арешту майно, а саме: житловий будинок №27 з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, на який було накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 48710445, виданої 02.10.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції Ляхович К.В.

Ухвалою суду від 14.11.2016 здійснено заміну відповідача у справі відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції на його правонаступника - Монастирищенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок АДРЕСА_1, що належить їй на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 14.07.2016 №299, виданим Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області.

19.07.2016 після отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач дізналась про те, що на успадкований нею будинок накладено обтяження на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 48710445, виданої 02.10.2015 відділом державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції.

Позивач зазначає, що наявність арешту на житловий будинок фактично перешкоджає ОСОБА_1, як власнику, вільно розпоряджатися своїм майном та є фактично неправомірним обмеженням права власності, а тому просить звільнити з-під арешту вказане нерухоме майно.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, до суду надіслав заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку №27 з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за законом від 14.07.2016 №299, виданим Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області.

14 липня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №15386575 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Підстава внесення запису: рішення державного нотаріуса Жашківської державної нотаріальної контори Черкаської області Євич І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30450958 від 14.07.2016.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №63525086 від 14.07.2016, в реєстрі наявний запис про арешт нерухомого майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; підстава виникнення обтяження: постанова відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №48710445 від 02.10.2015.

02 жовтня 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції Ляхович К.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №48710445 при примусовому виконанні виконавчого листа №702/575/15-ц, виданого 13.08.2015 Монастирищенським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь моторного (транспортного) страхового бюро України 17852,89 грн. боргу. Вказаною постановою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На ухвалу суду від 07.09.2016 відповідачем не надано матеріали виконавчого провадження ВП №48710445.

В матеріалах адміністративної справи наявна заява ОСОБА_4 до Жашківської державної нотаріальної контори про відмову від спадщини, що належить йому після смерті батька ОСОБА_5. Вказана заява зареєстрована Жашківською державною нотаріальною конторою 17.02.2013 за №60.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що до 05.10.2016 визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606).

Згідно зі ст. 2 Закону №606, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Частиною 1 статті 60 Закону №606 передбачено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, якщо особа вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно, у зв'язку з чим зазначені вимоги є приватноправовими.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону №606 у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 60 Закону №606).

З 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII).

Частина 4 статті 59 Закону № 1404-VIII визначає підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону № 1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що з 14.07.2016 ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що належить їй на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом від 14.07.2016 №299, виданим Жашківською державною нотаріальною конторою Черкаської області.

Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Щодо позовних вимог про звільнення з-під арешту житлового будинку, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд зазначає, що адміністративний суд не може прийняти постанову про звільнення з-під арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивач є власником житлового будинку №27 з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, а оскаржувана постанови відділу ДВС Монастирищенського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує її права власника, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, для належного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Монастирищенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області зняти арешт та заборону на відчуження житлового будинку №27 з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, накладені на підставі постанови відділу ДВС Монастирищенського районного управління юстиції від 02.10.2015 ВП №48710445.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Монастирищенський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області зняти арешт та заборони на відчуження з житлового будинку №27 з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, накладені на підставі постанови відділу ДВС Монастирищенського районного управління юстиції від 02.10.2015 ВП №48710445.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 21.11.2016.