У Х В А Л А

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 19 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2006 року щодо ОСОБА_1,

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. на відшкодування матеріальної шкоди 200 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Згідно з вироком, ОСОБА_1. визнано винуватим у тому, що він 20 квітня 2006 року у м. Вознесенську Миколаївської області, за передньою змовою з малолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, кримінальну справу щодо яких закрито із застосуванням до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проник на територію кооперативу “Сад над Бугом”, де з дачного будинку таємно викрав майно ОСОБА_5вартістю 982 грн., та з подвір'я  дачної ділянки майно ОСОБА_2 вартістю 728 грн. 40 коп.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону, просить змінити вирок щодо ОСОБА_1. і виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - учинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 18, 22 КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Кримінальній відповідальності за крадіжку підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося чотирнадцять років.

З матеріалів справи убачається, що кримінальну справу щодо малолітніхОСОБА_3 та ОСОБА_4, які разом зОСОБА_1 учинили крадіжку з дачних будинків кооперативу “Сад над Бугом”, закрито у зв'язку з недосягненням ними віку, із якого наступає кримінальна відповідальність, із застосуванням до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру. Таким чином, суд визнав ОСОБА_1. винним у вчиненні злочину за попередньою змовою з особами, які не можуть бути суб'єктами злочину.

Відповідно до роз'яснень п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 р. “Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність”, при вирішенні питання про кваліфікацію злочину, вчиненого дорослою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок свого віку    (ст. 22 КК) чи неосудності (ст. 19 КК) не є його суб'єктами, треба мати на увазі, що таке спільне вчинення злочину не утворює співучасті.

Тому кваліфікуюча ознака - учинення злочину за попередньою змовою групою осіб - у справі відсутня.

Отже, доводи у касаційному поданні прокурора про те, що суд неправильно застосував кримінальний закон, є слушними.

За таких обставин касаційне подання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку - учинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

У решті вирок залишити без зміни.

С у д д і :

Кравченко К.Т.                              Мороз М.А.                         Пивовар В.В.