Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2009 р. справа № 2а-11051/09/0570
час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К. Є.
при секретарі Лакушевій Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 м. Артемівськ
до Військової частини А2730 м. Артемівськ
про зобов’язання виплатити грошову заборгованість по речовій службі у розмірі 2663 грн. 82 коп.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. – особисто, ОСОБА_2. – посвідчення № 311
від відповідача: Шамардін І.І. – за дов. від 08.01.2009р.
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Донецького гарнізону звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А2730 про зобов’язання виплатити грошову заборгованість по речовій службі у сумі 2663 грн. 82 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на норми статті 8 Конституції України, частин 1, 2 статті Закону України «Про Збройні Сили України» та статей Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за № 2011-XII від 20.12.1991 року, пункту 27 Положення про порядок речового забезпеченяння військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року, відповідно до яких держава здійснює державний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей і гарантує військовослужбовцям отримання за рахунок держави помешкання, фінансового, речового, продовольчого, медичного та інших видів забезпечення у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, що стимулюють їх зацікавленість у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Крім того, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини А2730, довідок про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі при звільненні ОСОБА_1 належала до виплати грошова компенсація за неотримане речове майно у розмірі 2663 грн. 82 коп. Однак під час звільнення у запас та в подальшому з ним не було проведено остаточного розрахунку за речове майно.
За його зверненням до відповідача з питання виплати грошової компенсації за недоотримане речове майно йому було відмовлено у зв’язку із відсутністю грошових коштів та недостатнім фінансуванням.
Прокурор також посилався на статтю 121 Конституції України, статтю 36-1 Закону України «Про прокуратуру», статтю 60 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Представник Військової прокуратури Донецького гарнізону та позивач під час судового засідання підримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечував проти адміністративного позову, надавши до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що виплата компенсації за речове майно можлива з наданням відповідних кошторисних призначень для військової частини, як бюджетної організації, бюджетом на 2008 рік такі кошти не передбачені. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року пункт 2 статті 9 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виключено. Вважає, що несвоєчасна виплата позивачу грошової допомоги не є порушенням його прав, оскільки грошові кошти з державного бюджету на ці витрати не виділяються.
З огляду на це, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і доводи адміністративного позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 на підставі наказу командира Військової частини А2730 від 16.05.2008 року № 96 був звільнений з війської служби у відставку відповідно до пункту 63, підпункту «в» (за станом здоров’я) Положення про проходження військової служби особам офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, з правом носіння військової форми одягу.
Під час проходження військової служби ОСОБА_1 повинен був забезпечуватися речовим майном, оскільки у відповідності до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 9 та статті 9-1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", компенсація замість речового майна є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців, порядок забезпечення яким встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пункт 2 статті 9-1 виключено на підставі Закону України № 107-УІ від 28.12.2007р. «Про державний бюджет України на 2008 рік». Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. цю зміну визнано неконституційною.
Відповідно до пункту 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил у мирний час, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004 року військовослужбовці звільнені з військової служби у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за своїм бажанням можуть одержати речове майно, належне їм до одержання в місяці звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №20рп-/2004 по справі № 1-27/2004 за конституційним поданням Народних Депутатів України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статей 44,47,78,80 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік" визначено правову позицію даного суду з питань обмеження гарантій та компенсацій військовослужбовцям. Згідно з нею, комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту останніх, зумовлений особливістю їх професійних обов'язків. Здійснення, таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Згідно із довідками № № 7, 8 від 15.05.2008 року сума компенсації позивача складає 2663 грн. 82 коп.
Вищенаведена сума грошової компенсації не була виплачена позивачу, про що не
заперечує відповідач.
Крім того, посилання відповідача на той факт, що виплата компенсації за речове майно можлива з наданням відповідних кошторисних призначень для військової частини, як бюджетної організації, бюджетом на 2008 рік такі кошти не передбачені, не беруться судом до уваги з наступних причин.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на компенсаційні виплати після звільнення, передбачені статтями 1, 3, 6, 8, 19, 22, 23, 24 Конституції України, набуте в тому числі при проходженні бездоганної державної служби, не може бути звужене або скасоване. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого, яке статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У добровільному порядку відповідач вказану суму позивачу не виплачує.
Згідно з положеннями Конституції України ніхто не має право обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей в правах і свободах, встановлених чинним законодавством.
При ухваленні рішення суд приймає до уваги положення частини 3 статті 22 Конституції України, згідно яких при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А2730 підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підстав викладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А2730 про зобов’язання виплатити грошову заборгованість по речовій службі у розмірі 2663 грн. 82 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А2730 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно у сумі 2663 грн. 82 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 27 липня 2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Абдукадирова К. Є.