КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Справа№ 910/11223/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Власова Ю.Л.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Подоляк Р.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Гуцул А.Д. - представник за довіреністю № 10/00-77 від 01.06.2016;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2014

у справі № 910/11223/14 (суддя - Цюкало Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин"

про стягнення 2 769 925,49 дол. США, що еквівалентно 32 549 815,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" (надалі - відповідач) про стягнення 2 769 925,49 дол. США, що еквівалентно 32 549 815,46 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 (з урахуванням ухвали від 13.09.2016, повний текст рішення складено - 18.07.2016) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" грошові кошти: 6 385 доларів США 01 цент США - пені, 26 320 доларів США 28 центів США - процентів, 473 долари США 39 центів США - пені на проценти; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" на користь Державного бюджету України грошові кошти: 875,37 грн. - судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни 15.08.2016 (згідно відтиску штемпеля Господарського суду міста Києва на апеляційній скарзі) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.10.2016, зобов`язано сторони надати на огляд суду оригінали документів, появ`язаних з предметом спору (п. 4 резолютивної частини ухвали).

В судовому засіданні 11.10.2016 за ініціативою суду було здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 11.10.2016 представник позивача подав клопотання про призначення судової технічної експертизи документів, зокрема, відтиску печатки позивача, що міститься на повідомленнях про укладення договорів відступлення прав вимоги, повідомленнях про дострокове зняття депозитів і розірвання договорів банківських вкладів та заяві про припинення зобов'язання зарахуванням № 2/13-03 від 13.04.2016 (аналогічне клопотання позивачем було подано до суду першої інстанції).

Дане клопотання було відхилено судом апеляційної інстанції ухвалою від 26.10.2016 як передчасне.

На підставі ст. 65, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 було витребувано у Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" оригінал журналу вхідної кореспонденції за період з 28.02.2014 по 14.03.2014 - для огляду, а належним чином завірені копії аркушів журналу (за вказаний період) - для долучення до матеріалів справи.

Даною ухвалою також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Юджин" вдруге (вперше - ухвалою від 31.08.2016) надати на огляд суду оригінали документів (копії яких містяться в матеріалах справи) та конкретизовано перелік необхідних документів:

- повідомлення про дострокове знаття депозиту і розірвання договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» № 165/2 від 03.04.2013 (вих. № 01 від 28.02.2014);

- повідомлення про дострокове знаття депозиту і розірвання договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» № 163/2 від 28.03.2013 (вих. № 01/1 від 28.02.2014);

- повідомлення про дострокове знаття депозиту і розірвання договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» № 164/2 від 03.04.2013 (вих. № 02 від 28.02.2014);

- повідомлення про дострокове знаття депозиту і розірвання договору банківського вкладу (депозиту) «Строковий» № 161/2 від 28.03.2013 (вих. № 04 від 28.02.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 01 від 13.03.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 01/1 від 13.03.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 01/2 від 13.03.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 02 від 13.03.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 03 від 13.03.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 04 від 13.03.2014);

- повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 05 від 13.03.2014);

- заяву про припинення зобов'язання зарахуванням № 2/13-03 (047/3-03/14 від 13.03.2014).

11.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення у даній справі, зокрема, щодо поданого позивачем клопотання про проведення судової експертизи, в яких відповідач зазначив про відсутність необхідності в проведенні такої експертизи.

11.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи (на виконання ухвали суду від 26.10.2016), зокрема, копії журналу вхідної кореспонденції банку на 28 аркушах, яке задоволено судом апеляційної інстанції.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 14.11.2016 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про задоволення позову в повному обсязі. Окрім цього, відкликав клопотання про призначення судової експертизи у даній справі у зв`язку з ненаданням відповідачем оригіналів документів, без яких проведення експертизи неможливе.

Представник відповідача в судове засідання 14.11.2016 не з'явився. Про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 03.11.2016 представнику відповідача ухвали суду від 26.10.2016, про причини неявки на дане судове засідання не повідомив, разом з цим, 11.11.2016 подав до суду письмові пояснення про недоцільність призначення судової експертизи, в яких фактично відмовився надати на огляд суду витребувані документи.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи та за наявності письмових пояснень останнього.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали наданих позивачем документів, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮДЖИН» (як позичальником) укладено кредитний договір № 1-0008/13/11-KL (надалі - кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору, банк, на умовах, визначених кредитним договором, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти (надалі - кредит) окремими частинами (далі за текстом - вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної кредитним договором граничної суми коштів (надалі за текстом - кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати банку заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених кредитним договором.

Умовами пункту 1.2. ст. 1 кредитного договору визначено, що максимальна заборгованість позичальника за кредитним договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США.

За змістом п. 1.4 ст. 1 кредитного договору кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється « 05» березня 2014 року.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. ст. 2 кредитного договору кредит надається шляхом перерахування банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, в сумі, що буде зазначена в заявці на отримання вибірки.

Відповідно до п. 2.4. ст. 2 кредитного договору, днем (моментом) надання вибірки вважається день перерахування банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, в сумі та валюті відповідної вибірки.

Положеннями пункту 3.1. ст. 3 кредитного договору визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3. цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту та не враховується день повного погашення заборгованості за кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році - 360 днів.

Згідно з п. 3.2. ст. 3 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії кредитного договору в розмірі 12,75% (дванадцять цілих сімдесят п'ять сотих) річних.

Погашення заборгованості відповідно до п. 2.6 ст. 2 кредитного договору, здійснюється згідно з графіком зменшення кредитного ліміту, встановленого п. 1.5 кредитного договору, шляхом переказу позичальником грошових коштів на транзитний внутрішньобанківський рахунок, вказаний у п. 4.1 кредитного договору, з одночасним, у той же день, зарахуванням банком відповідної суми грошових коштів на відповідні внутрішньобанківські позичкові рахунки.

Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що погашення вимог банку за кредитним договором, незалежно від призначення платежу, визначеного позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочені комісії, прострочена заборгованість за кредитом, строкові проценти, строкові комісії, строкова заборгованість за кредитом, неустойка (штраф, пеня), інші вимоги банку (відшкодування завданих збитків тощо).

09.04.2013 між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін до кредитного договору, яким в новій редакції було викладено п. 1.3 кредитного договору (цільове використання кредиту).

17.05.2013 між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін №1 до кредитного договору, яким в новій редакції було викладено п.1.1, п.1.5, п.п.2.3.1, п.2.6, п.п.5.5.2 кредитного договору, доповнено кредитний договір п.п.2.3.2, п.п.2.3.3, п.2.7, а саме: змінено вид кредитної лінії з невідновлювальної, на відновлювальну; уточнено порядок надання та погашення кредиту.

05.09.2013 між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін №2 до кредитного договору, яким в новій редакції було викладено п.1.2 кредитного договору, а саме зменшено кредитний ліміт до 2500000,00 (двох мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США.

28.11.2013 між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін №4 до кредитного договору, яким в новій редакції було викладено п.1.2, п.1.3 кредитного договору, а саме: збільшено кредитний ліміт до 2600000,00 (двох мільйонів шістсот тисяч) доларів США; уточнено цільове використання кредиту, а також сторони дійшли згоди продовжити строки користування вибірками, що були надані в рамках кредитного договору, та встановити нову дату погашення вибірок, а саме: вибірки (кредитні кошти), що були надані банком позичальнику протягом дії кредитного договору до дати укладення договору про внесення змін №4 і заборгованість за якими існує станом на зазначену дату, підлягають поверненню позичальником банку не пізніше 05 березня 2014 року (включно).

На виконання умов кредитного договору позивач надавав відповідачу кредитні кошти згідно з його заявками, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами (копії заявок та меморіальних ордерів додаються).

Оскільки відповідачем не було виконано умови щодо повернення кредитних коштів в термін до 05.03.2014, позивач звернувся з позовом до суду 06.06.2014.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

В свою чергу, 13.03.2014 відповідач уклав з ТОВ «Акус», ТОВ «Валідус», ТОВ «Кліос», TOB «Мірус», ТОВ «Модус Капітал», ТОВ «Рідос», ТОВ «Сантос Капітал» договори цесії, за умовами яких: ТОВ «Акус» відступило ТОВ «Юджин» право вимоги за договором банківського вкладу №160/2 від 14.03.2013 на суму у розмірі 341 884,25 доларів США (триста сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири долари США 25 центів); ТОВ «Валідус» - за договором банківського вкладу №161/2 від 28.03.2013 на суму у розмірі 470 053,86 дол. США (чотириста сімдесят тисяч п'ятдесят три долари США 86 центів); ТОВ «Кліос» - за договором банківського вкладу №162/2 від 14.03.2013 на суму у розмірі 233 569,95 дол. США (двісті тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять доларів США 95 центів); ТОВ «Мірус» - за договором банківського вкладу №163/2 від 28.03.2013 року на суму у розмірі 332 066,53 (триста тридцять дві тисячі шістдесят шість доларів США 53 центи); ТОВ «Модус Капітал» - за договором банківського вкладу №164/2 від 03.04.2013 на суму у розмірі 402 014,50 (чотириста дві тисячі чотирнадцять доларів США 50 центів); ТОВ «Рідос» - за договором банківського вкладу №165/2 від 28.03.2013 на суму у розмірі 249195,70 (двісті сорок дев'ять тисяч сто дев'яносто п'ять доларів США 70 центів); ТОВ «Сантос Капітал» - за договором банківського вкладу №166/2 від 14.03.2013 року на суму у розмірі 1270 414,51 (один мільйон двісті сімдесят тисяч чотириста чотирнадцять доларів США, 51 цент), з яких 855 696,13 дол. США (вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість доларів США 13 центів).

За твердженням відповідача, того ж дня, 13.03.2014, відповідно до заяви №2/13-039, він повідомив банк про зарахування грошових вимог на підставі наведених договорів про відступлення права вимоги.

При розгляді даної справи суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність здійсненого відповідачем зарахування, оскільки останнім було дотримано всіх умов вчинення даного правочину. З урахуванням того, що загальна сума коштів, яка була зарахована в якості зустрічних однорідних вимог, становила 2 604 324,33 дол. США, що відповідало загальній сумі боргу станом на 05.03.2014, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його передчасним, що обґрунтовується наступним.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається наступне:

- 14.03.2013 між банком та ТОВ «Кліос» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 162/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 232 614,00 доларів США з 14.03.2013 по 13.03.2014;

- 14.03.2013 між банком та ТОВ «Акус» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 160/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 340 485,00 доларів США з 14.03.2013 по 13.03.2014;

- 14.03.2013 між банком та ТОВ «Сантос капітал» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 166/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 1 265 215,00 доларів США з 14.03.2013 по 13.03.2014;

- 28.03.2013 між банком та ТОВ «Валідус» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 161/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 517 345,00 доларів США з 28.03.2013 по 27.03.2014;

- 28.03.2013 між банком та ТОВ «Мірус» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 163/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 365 475,00 доларів США з 28.03.2013 по 27.03.2014;

- 03.04.2013 між банком та ТОВ «Модус капітал» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 164/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 404 430,00 доларів США з 03.04.2013 по 16.12.2013;

- 03.04.2013 між банком та ТОВ «Рідос» було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «строковий» № 165/2, із строком розміщення грошових коштів у розмірі 250 693,00 доларів США з 03.04.2013 по 16.12.2013.

При цьому, згідно умов п. 6 та п. 7 договорів банківського вкладу, укладених між ТОВ «Акус», ТОВ «Кліос», ТОВ «Сантос Капітал», ТОВ «Валідус», ТОВ «Мірус», ТОВ «Рідос», ТОВ «Модус Капітал» та банком при умові, що майнові права по цьому договору не знаходяться у заставі та/або не обтяжені зобов'язаннями, які виникають в силу закону, вкладник має право на одноразове дострокове повернення частини вкладу протягом строку дії договору, або дострокового повернення всього вкладу на умовах, визначених у пункті 7 цього договору. У разі дострокового повернення всього вкладу або його частини за ініціативою вкладника, вкладник письмово повідомляє банк про свої наміри за 7 (сім) робочих днів до дати отримання вкладу або його частини, зазначених в листі вкладника. Вкладнику повертається вклад або частина вкладу, що зазначена в листі, та при умові дострокового повернення всього вкладу сплачуються нараховані проценти.

В свою чергу, ТОВ «Валідус», ТОВ «Мірус», ТОВ «Рідос» та ТОВ «Модус Капітал», за твердженням відповідача, звернулись до банку з листами від 28.02.2014 про дострокове зняття депозиту та розірвання договорів банківського вкладу (копії яких надавались відповідачем, т. 1, а.с. 233-236).

Отже, доказами такого звернення, за твердженням відповідача, є повідомлення про дострокове зняття депозитів і розірвання договорів, що містять печатку банку та вхідний номер без зазначення прізвища уповноваженої особи, яка прийняла таку кореспонденцію та без підпису такої особи. При цьому позивачем категорично заперечувалося надання таких повідомлень банку, у зв'язку з чим останнім, у суді першої та апеляційної інстанції заявлялись клопотання про призначення судової експертизи відтиску печатки на цих листах.

Однак, суд першої інстанції помилково, без дослідження оригіналів документів, відхилив як необґрунтовані, доводи позивача про ненадходження на його адресу повідомлень від ТОВ «Валідус», ТОВ «Мірус», ТОВ «Рідос» та ТОВ «Модус Капітал» з посиланням на наявність копій відповідних документів з відмітками про їх отримання банком-позивачем та відтисками печатки банку в матеріалах справи.

Як зазначалось вище, 13.03.2014 відповідач уклав з ТОВ «Акус», ТОВ «Валідус», ТОВ «Кліос», TOB «Мірус», ТОВ «Модус Капітал», ТОВ «Рідос», ТОВ «Сантос Капітал» договори цесії, відповідно до яких вказані юридичні особи відступили право вимоги за депозитними договорами на користь відповідача.

Того ж дня 13.03.2014 (відповідно до копії заяви №2/13-039) згідно мотивів відповідача, як підстави часткової відмови в позові, він повідомив банк про зарахування грошових вимог на підставі договорів про відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу №160/2 від 14.03.2013, №161/2 від 28.03.2013, №162/2 від 14.03.2013, №163/2 від 28.03.2013, №164/2 від 16.12.2013, №165/2 від 03.03.2013, №166/2 від 14.03.2013 та кредитного договору № 1-0008/13/11-КL.

Отже, на підставі копій вказаних документів, з відмітками про їх отримання банком-позивачем та відтисками печатки банку без зазначення прізвища уповноваженої особи, яка прийняла таку кореспонденцію та без підпису такої особи, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про дотримання всіх необхідних умов здійснення зарахування.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, що мотивується наступним.

При розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції, колегією суддів було встановлено, що судом першої інстанції ухвалою від 10.06.2014 було витребувано у відповідача для огляду оригінали документів, що підтверджують заперечення проти позову, при цьому як вбачається з протоколів судових засідань від 07.07.2014, 30.07.2014, 27.08.2014, 29.10.2014, 29.10.2014 (з урахуванням ухвали про описку, фактично - 12.11.2014) (т. 1 а.с. 107, т. 2, а.с. 4, 80, 86, 168) такі оригінали документів не надавалися відповідачем, а тому, відповідно, не оглядалися судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

А тому, судом апеляційної інстанції з урахуванням положень ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99 ГПК України та ст. 517 ЦК України (відповідно до якої, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення) ухвалами від 31.08.2016 та 26.10.2016 витребував у відповідача оригінали документів долучених до відзиву на позовну заяву, зокрема, тих, на підставі яких було здійснено зарахування.

Оригіналів документів, які витребовувались у відповідача ухвалою від 26.10.2016 останнім надано не було, про неможливість подання таких оригіналів, з причин, що не залежать від волі відповідача, останнім повідомлено не було.

Разом з цим, в поясненнях від 11.11.2016 відповідач зазначив, що витребувані судом апеляційної інстанції оригінали документів надаватись останнім не будуть, оскільки метою витребування таких документів, на його думку, є призначення судової експертизи у даній справі, і як наслідок, значного затягування розгляду справи. А тому відповідач не подав витребувані оригінали документів, зокрема заяву про зарахування з посиланням на постанову про закриття кримінального провадження від 06.11.2015. Судом апеляційної інстанції не приймаються такі доводи відповідача в розумінні 34-36 ГПК України, оскільки у вказаній постанові зазначається про наявність реального наміру та можливості укладення договорів про відступлення прав вимоги, які в подальшому було використано для зарахування. В цій частині суд апеляційної інстанції виходив з презумпції правомірності правочинів (цесії).

Разом з цим, у даній постанові підставою відмови в прийнятті доводів відповідача про відмову в позові є саме недоведення належними доказами у відповідності з ст. 33, 43, 101 ГПК України факту здійснення зарахування належними доказами, а саме, через неподання оригіналів документів, зокрема, заяви про зарахування. Що, виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст. 601 ЦК України.

За результатами перегляду рішення суду в апеляційній інстанції, суд дійшов висновку, що встановлення обставини щодо отримання (або неотримання) позивачем повідомлень про укладення договорів відступлення прав вимоги, повідомлень про дострокове зняття депозитів і розірвання договорів банківських вкладів та заяви про припинення зобов'язання зарахуванням № 2/13-03 від 13.04.2016 можливе також іншими засобами доказування, зокрема, шляхом витребування у позивача журналу вхідної кореспонденції за період з 28.02.2014 по 14.03.2014, а тому задовольнив заяву позивача про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи в судовому засіданні 14.11.2016.

Разом з цим, на виконання ухвали суду від 26.10.2016 позивачем було надано оригінал журналу вхідної кореспонденції банку - для огляду, а копії аркушів - для долучення до матеріалів справи.

Так, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 14.11.2016 було встановлено, що журнал вхідної кореспонденції банку за період з 28.02.2014 по 14.03.2014 не містить записів про надходження від ТОВ «Акус», ТОВ «Валідус», ТОВ «Кліос», TOB «Мірус», ТОВ «Модус Капітал», ТОВ «Рідос», ТОВ «Сантос Капітал» та ТОВ «Юджин» повідомлень про дострокове знаття депозитів і розірвання договорів банківських вкладів, повідомлення про відступлення прав вимоги та заяви про припинення зобов'язання зарахуванням № 2/13-03, що містять печатку банку та вхідний номер.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції приймаються доводи апелянта в частині того, що в рішенні суду першої інстанції наявні невідповідності щодо визначення моменту виникнення прав вимоги у ТОВ «Акус», ТОВ «Кліос», ТОВ «Сантос Капітал» щодо отримання грошових коштів від банку за договорами банківських вкладів (строк розміщення яких було визначено «по 13.03.2014») лише 14.03.2014, при цьому суд зазначив, що на момент зарахування 13.03.2014 таке право вже виникло. Однак, допущені судом першої інстанції суперечності не є підставою для скасування рішення, оскільки такою підставою є неповне з'ясування та дослідження всіх обставин справи судом першої інстанції, що призвело до помилкового застосування ст. 601 ЦК України до спірних правовідносин.

Так, в силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання.

При цьому характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було надано оригіналів документів (необхідність огляду яких визначена судом та які витребовувались судом апеляційної інстанції), останнім не було доведено в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України здійснення зарахування зустрічних вимог. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про здійснення зарахування та необґрунтованість позовних вимог. А тому рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 562 624,13 доларів США підлягають задоволенню.

Окрім суми основного боргу позивачем також заявлялись до стягнення: 109 769,91 доларів США - процентів за користування кредитом (за період з 01.06.2013 по 26.05.2014 з урахуванням часткової сплати відповідачем розміру нарахованих процентів), а також з урахуванням п. 8.6 кредитного договору, просив стягнути 93 820,51 доларів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 06.03.2014 по 15.04.2014), 3710,94 доларів США - пені на проценти (за період з 01.06.2013 по 26.05.2014).

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок вказаних сум та дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 109 769,91 доларів США - процентів за користування кредитом, 93 820,51 доларів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 710,94 доларів США - пені на проценти за заявлені періоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З урахуванням частково задоволених судом першої інстанції позовних вимог, суд апеляційної інстанції достягує відповідні суми, скасовуючи в частині відмови рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України, з покладанням на відповідача судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку ст. 49 ГПК України. За розгляд справи в суді першої інстанції до Державного бюджету України підлягає достягненню з відповідача судовий збір (з урахуванням стягнутої судом першої інстанції суми, виходячи з максимальної ставки судового збору, яка діяла на момент звернення з позовом).

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 у справі № 910/11223/14 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 у справі № 910/11223/14 - скасувати в частині відмови в задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача: 2 562 624,13 доларів США - суми основного боргу, 83 449,63 доларів США - процентів, 87 435,50 доларів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 237,55 доларів США - пені на проценти, задовольняючи позовні вимоги в цій частині.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 53-55 літ. "А", ідентифікаційний код 31303824) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 2 562 624 (два мільйона п'ятсот шістдесят дві тисячі шістсот двадцять чотири) долари 13 центів США - суми основного боргу, 83 449 (вісімдесят три тисячі чотириста сорок дев`ять) доларів 63 центи США - процентів, 87 435 (вісімдесят сім тисяч чоритиста тридцять п`ять) доларів 50 центів США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 237 (три тисячі двісті тридцять сім) доларів 55 центів США - пені на проценти.

3. В решті (п.п. 3, 4 резолютивної частини) рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 у справі № 910/11223/14 - залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 53-55 літ. "А", ідентифікаційний код 31303824) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 72 204 (сімдесят дві тисячі двісті чотири) грн. 63 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 53-55 літ. "А", ідентифікаційний код 31303824) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) судовий збір у розмірі 80 388 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят вісім) гривень за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/11223/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинними законодавством порядку.

Повний текст постанови складено 18.11.2016.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Ю.Л. Власов

А.Г. Майданевич