СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 липня 2006 року | Справа № 2-21/8410-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Заплави Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим;
відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 23.05.2006 у справі № 2-21/8410-2006
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі АР Крим (вул. 30 -річчя Перемоги, 6, смт. Роздольне, 96200)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (вул. Аеродромна, 65, смт. Роздольне, 96200)
про стягнення 6021,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2006 у справі № 2-21/8410-2006 (суддя Чонгова С.І.) позов Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю „Остап” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 6021,46 грн. задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" на користь Управління Пенсій ного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим суму заборго ваності в розмірі 6021,46 грн.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2006 скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме –в порушення статті 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у відповідні строки надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка товариству з обмеженою відповідальністю „Остап” надіслана не була, тому відповідач не знав про суму заборгованості та не міг оскаржити ці вимоги.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Остап".
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутність його представника.
Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Остап” у відсутності представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" зареєстровано як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Роздольнен ському районі.
Посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Роздольнен ському районі на підставі картки особового рахунку підприємства, в якій враховуються і відображуються усі платежі підприємства, та звітних данихпроаналізована своєчасність перерахування страхових внесків товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" на рахунки органу Пенсійного фонду України.
В ході проведення вказаного аналізу Управлінням Пенсійного фонду України в Роздольнен ському районі було виявлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" пункту 6 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (із змінами та доповненнями), яке виразилося в порушенні строків сплати страхових внесків та їх сплаті в неповному обсязі, що з’явилося підставою для формування і направлення на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" вимог на сплату боргу від 05.07.2005 на суму 1013,14 грн., від 04.08.2005 на суму 269,66 грн., від 04.11.2005 на суму 1314,05 грн., від 05.12.2005 на суму 1309,23 грн., від 09.01.2006 на суму 1126,63 грн., від 06.03.2006 на суму 988,75 грн., в загальному розмірі 6021,46 грн.
Несплата товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" боргу стала підставою для звернення Управління Пенсійного Фонду України в Роздольнен ському районі до господарського суду Автономної Республіки Крим із по зовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6021,46 грн.
Ознайомившись матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Остап", відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, є страхувальником, тобто роботодавцем, який є платником страхових внесків.
Обов'язки страхувальника щодо нарахування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків визначені пунктом 6 статті 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 3 статті 18 даного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Строки сплати страхувальниками страхових внесків визначені статтею 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до частини 6 якої нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до частини 9 статті 20 вказаного Закону днем сплати страхових внесків вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Обґрунтованість суми недоїмки, яка виникла у товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" по сплаті страхових внесків до органів Пенсійного фонду України, підтверджується розрахунком, наданим Управлінням Пенсійного Фонду України в Роздольнен ському районі і станом на січень 2006 року складає 6021,46 грн.
Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" про неотримання вимог про сплату боргу спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленнями про отримання направлених вимог особисто керівником підприємства.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2006 у справі № 2-21/8410-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді Л.М. Заплава
З.Д. Маслова