ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.08.09 р. Справа № 39/232
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.
при секретарі судового засідання Волобуєвій А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрстройсервіс” м. Макіївка
про: визнання права
За участю представників сторін
від позивача не з’явився;
від відповідача не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрстройсервіс” м. Макіївка, про визнання права власності на будівлю торговельного центру площею 3592,4 кв.м., яка розташована за адресою м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу, б. 7 “а” у Центрально-міському районі м. Макіївки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди земельної ділянки від 18.04.2007 р., проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради № 1978/7 від 25.12.2006 р., звіт № 01/06/09 про оцінку об’єкту нерухомості, листи № 18 від 05.07.2009 р., № 23 від 20.07.2009 р., № 12 від 19.06.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов не представив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
В порядку статті 41 ГПК України, суд провів судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої, спірний об’єкт відповідає вимогам будівельних норм та правил, у тому числі протипожежних та санітарних, э нерухомим майном, має 100% ступінь готовності, та придатний для подальшої експлуатації за призначенням в якості торговельного центру.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.
Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради № 1978/7 від 25.12.2006 р. позивачеві надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по вул. 250-річчя Донбасу у Центрально-міському районі м. Макіївки оренду терміном на 49 років для будівництва та функціонування торговельного центру.
18.04.2007 р. в порядку ст.ст. 759-786, 792 ЦК України, Закону України “Про оренду землі”, Земельного кодексу України, між позивачем та Макіївською міською радою на підставі рішення Макіївської міської ради №16/57 від 30.03.2007 р. укладено договір оренди земельної ділянки.
Згідно умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у платне строкове користування терміном на 49 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови (запас) для будівництва та функціонування торговельного центру, яка знаходиться на території Макіївської міської ради, по вул. 250-річчя Донбасу, у Центрально-міському районі м. Макіївки площею 0, 1 га.
Як вказує позивач в позовній заяві, ним на орендованій земельній ділянці здійснено будівництво об'єкту нерухомості, а саме: будівлі торговельного центру площею 3592,4 кв.м., яка розташована за адресою м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу, б. 7 “а” у Центрально-міському районі м. Макіївки.
Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Водночас, як свідчить висновок експерта будівельно-технічної експертизи № 14/23/08/09, відповідно до вимог діючих будівельних норм та правил будівля торговельного центру загальною площею 3592,4 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 відповідає діючим будівельним нормативним правилам, є нерухомим майном та придана для подальшої експлуатації за призначенням. Недоліків конструктивно-технічного характеру для введення будівлі в експлуатацію не виявлено. Згідно нормативним вимогам, будівля торговельного центру відноситься до першої групи капітальності, є капітальною спорудою та має 100% ступінь готовності для введення об’єкта в експлуатацію. Будівля торговельного центру відповідає вимогам пожежної безпеки ДБН В.1.1-7-2002 та санітарним вимогам згідно ДБН ВСН 54-87 та придатна для подальшої експлуатації за призначенням.
По закінченню будівельних робіт щодо торговельного центру, який розташований за адресою м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу, б. 7 “а”, у зв’язку з виробничою необхідністю, позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу означеного центру.
Відповідач своїм листом № 23 від 20.07.2009 р. відмовився від придбання нерухомого майна з підстав ненадання позивачем правоустановчих документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
В порядку визначеному Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, ст.ст. 792-797 ЦК України, а також іншими нормативно-правовими актами прийнятими на їх виконання, позивачем згідно договору оренди земельної ділянки від 18.04.2007 р., оформлене право користування земельною ділянкою площею 0,1га для будівництва та функціонування торговельного центру.
Згідно ч. 5 ст.376 ЦК України на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На час розгляду справи суду не надані документи, які б підтверджували, що збудоване спірне майно порушує чиї-небудь права.
Позивач на час розгляду справи володіє, користується та розпоряджається вказаним майном.
У відповідності до ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Згідно ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами ст. 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю торговельного центру площею 3592,4 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 – є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16, 392 ЦК України, 20 ГК України.
Порушення своїх прав позивач вбачає у відмові відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Укрстройсервіс” м. Макіївка, від укладання договору купівлі-продажу спірного об’єкту, через відсутність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 правовстановлюючих документів
Таким чином, враховуючи, що відповідач, згідно правової позиції оспорює та не визнає право власності позивача на означену будівлю торговельного центру, суд доходить висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом.
З огляду на наведене, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на будівлю торговельного центру площею 3592,4 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1, є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати за клопотанням позивача підлягають віднесенню на нього.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 328,376 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка - задовольнити.
Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Макіївка право власності на будівлю торговельного центру площею 3592,4 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя