ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.11.2016                      Справа №905/2616/16                               

                    Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", м.Київ в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", м.Слов'янськ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", м.Краматорськ

про стягнення суми боргу у розмірі 39817,88грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №12-82 від 19.05.2016р.;

від відповідача: не з’явився,

          ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Українське державне підприємство поштового зв’язку "Укрпошта" в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення суми боргу у розмірі 42092,60грн.

          Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 509, 526, 610, 611, 626, 629 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором на приймання платежів від населення №41 від 01.01.2007. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість за отримані послуги відповідно до договору. Факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами приймання – передачі виконаних робіт. Сума боргу становить 31257,92грн.

          На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання 3% річних в сумі 1370грн., інфляційних втрат в сумі 9466,60грн.

           13.10.2016 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи копії правоустановчих документів та довідку про заборгованість. З довідки вбачається, що станом на 12.10.2016 за відповідачем перед позивачем обліковується дебіторська заборгованість у сумі 31257,92грн. Документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав клопотанням копії рахунків-фактур та копії реєстрів платіжних доручень.

          Крім того, у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з невірним розрахунком заявленої суми позовних вимог, з огляду на що просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 31257,92грн., 3% річних у розмірі 1552,60грн. та інфляційні витрати у розмірі 8559,96грн.

          Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

          Представнику позивача у судовому засіданні роз’яснені права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

          Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

          Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

          01.01.2007 між Українським державним підприємством поштового зв’язку "Укрпошта" (позивач, пошта) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (відповідач, підприємство) підписано договір №41 на приймання платежів від населення.           

          Судом зроблено безкоштовний запит в Міністерство юстиції України щодо відповідача, за результатами якого вбачається, що за кодом ЄДРПОУ відповідача – 03361075 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.11.2016 значиться - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", за адресою: 83049, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд.1.

          Відповідач вимоги ухвали суду щодо надання правовстановлюючих документів суду не надав, у зв’язку з чим, суд вважає належним відповідачем у справі - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".

          Умовами договору сторони визначили предмет та ціну договору, порядок здійснення оплати, надання послуг, права та обов’язки сторін та строк дії договору.

          Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

          Відповідно до п.1.1. договору пошта зобов’язується здійснювати приймання платежів від населення на користь підприємства через свої відділення зв’язку згідно повідомлень, виданих підприємством.

          Згідно п.3.1.договору та протоколу погодження вільних цін (тарифів) на товари (роботи. Послуги) за послуги з прийому платежів підприємство сплачує пошті комісійну винагороду у розмірі 1% від суми прийнятих платежів.

          Додатковою угодою №5 від 01.12.2009 пункт 3.1 договору доповнено наступним абзацом: Підприємство здійснює оплату послуг з приймання платежів від населення та бюджетних організацій за природний газ на підставі виставлених поштою на протязі звітного місяця рахунків шляхом перерахування суми комісійної винагороди на рахунок пошти не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

          Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

          Договір №41 від 01.01.2007 за своєю юридичною природою є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Документами, наявними в матеріалах справи, підтверджується факт надання позивачем послуг за договором та наявності заборгованості у відповідача за надані послуги позивачем.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Отже, з урахуванням положень частини 1 статті 530 ЦК України, пункту 3.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно бути виконане в строк до 5-ти календарних днів від дня одержання акта здавання - приймання робіт.

          Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          На виконання умов Договору позивачем виставлялись рахунки-фактури: №77 від 09.04.2014 на суму 4052,15грн., №100 від 12.05.2014 на суму 3052,66грн., №119 від 04.06.2014 на суму 1189,53грн., №135 від 07.07.2014 на суму 535,39грн. №142 від 05.08.2014 на суму 550,19грн., №161 від 09.09.2014 на суму 368,38грн., б/н від 03.10.2014 на суму 599,28грн., №229 від 10.11.2014 на суму 1998,91грн., №253 від 02.12.2014 на суму 3396,97грн., №2 від 05.01.2015 на суму 6398,04грн., №42 від 04.02.2015 на суму 4696,22грн., №57 від 03.03.2015 на суму 3002,83грн., №89 від 08.04.2015 на суму 8711,53грн., №129 від 18.05.2015 на суму 7263,23грн., №152 від 10.06.2015 на суму 1186,07грн. за надані послуги, а саме "комісійне винагорода за прийняті платежі від населення за природний газ".

          Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань за договором №41 на приймання платежів від населення від 01.01.2007 підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за: грудень 2014 року №39 від 31.12.2014 у сумі 6398,04грн., січень 2015 року №42 від 30.01.2015 у сумі 4696,22грн., лютий 2015 року №4 від 28.02.2015 у сумі 3002,83грн., березень 2015 року №5 від 31.03.2015 у сумі 8711,53грн., квітень 2015 року №8 від 30.04.2015 у сумі 7263,23грн., травень 2015 року №13 від 29.05.2015 у сумі 1186,07грн.

          Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.          З урахуванням часткових оплат за надані послуги, у відповідача перед позивачем заборгованість складає у розмірі 31257,92грн.

          За таких обставин матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем послуг та не сплати за надані послуги відповідно до договору. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 31257,92грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1552,60грн. та інфляційні витрати у розмірі 8559,96грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних у сумі 1552,60грн. суд визнає його вірним. З огляду на що, 3% річних підлягають задоволенню у сумі 1552,60грн., нарахованих на:

- борг у сумі 6398,04грн. за період з 13.01.2015 по 14.11.2016 у розмірі 353,38грн.,

- борг у сумі 4696,22грн. за період з 11.02.2015 по 14.11.2016 у розмірі 248,19грн.,

- борг у сумі 3002,83грн. за період з 11.03.2015 по 14.11.2016 у розмірі 151,78грн.,

- борг у сумі 8711,53грн. за період з 11.04.2015 по 14.11.2016 у розмірі 418,15грн.,

- борг у сумі 7263,23грн. за період з 12.05.2015 по 14.11.2016 у розмірі 330,12грн.,

- борг у сумі 1186,07грн. за період з 11.06.2015 по 14.11.2016 у розмірі 50,98грн.

          Відповідно до абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція.

          За здійсненим господарським судом перерахунком інфляційних витрат суд визнає його не вірним. Оскільки індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.

          При розрахунку суду розмір інфляційних витрат є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем.

          Відповідно до вимог пункту 2 статі 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Матеріалами справи підтверджується, що позивач під час судового розгляду та його представник у судовому засіданні наполягав на вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Заяв та клопотань іншого змісту суду не подавалось та представником не заявлялось.

          За таких обставин, господарський суд при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог, визначеним позивачем.

          Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних, нарахована на:

- борг у сумі 6398,04грн. за період з 01.02.2015 по 31.10.2016 у розмірі 3326,98грн.,

- борг у сумі 4696,22грн. за період з 01.03.2015 по 31.10.2016 у розмірі 2085,12грн.,

- борг у сумі 3002,83грн. за період з 01.04.2015 по 31.10.2016 у розмірі 909,85грн.,

- борг у сумі 8711,53грн. за період з 01.05.2015 по 31.10.2016 у розмірі 1245,74грн.,

- борг у сумі 7263,23грн. за період з 01.06.2015 по 31.10.2016 у розмірі 857,06грн.,

- борг у сумі 1186,07грн. за період з 01.07.2015 по 31.10.2016 у розмірі 135,21грн.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов’язання з оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Судом встановлено, що позивач при звернені до суду з позовом платіжним дорученням №2805 (250394742) від 19.08.2016 сплатив судовий збір в сумі 1450грн., тобто більший ніж передбачений Законом України “Про судовий збір”.

Так, пунктом 2.1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору з позовної заяви майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

          Оскільки позивачем пред’явлено позовні вимоги про стягнення 42092,60грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1378грн. тобто, позивач зайво сплатив 72грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

          Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення суми боргу у розмірі 39817,88грн., задовольнити повністю.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03361075) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд.1; поштова адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шовковична, буд.29, код ЄДРПОУ 22020055) суму боргу в сумі 39817,88грн., 3% річних в сумі 1552,60грн., інфляційних втрат в сумі 8559,96грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1303,59грн.

          У судовому засіданні 14 листопада 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18 листопада 2016 року.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

          Суддя                      О.О. Кучерява