Справа 1- 61 /2007 p.
ВИРОК
ІМ "ЯМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року Ніжинський міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді СКАЛОЗУБА О.М.
при секретарі - ПОЛЄТАВКІНІЙ М.О.
з участю прокурора - КОЛЕСНИК В.В.,ДАНЧЕНКО О.М.
адвоката - ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого 24.01.2005 року Чернігівським апеляційним судом за ст.ст. 115 ч.2 п.7, 121 ч.1, 70 КК України до 13 років позбавлення волі, проживаючого АДРЕСА_1 , за ст. 185 ч.З КК України-,
встановив:
08.01.1995 року близько 22 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом взлому замків на дверях квартири АДРЕСА_1, проник до даної квартири, звідки таємно спільними діями викрали наступне майно, а саме вироби з жовтого металу: пару сережок вартістю 17 млн крб., дві обручки вартістю 60 млн крб., каблучку з каменем «Янтар» вартістю 19 млн крб., каблучку з каменем «Рубін» вартістю 7 млн крб., ланцюжок вартістю 9 млн крб., а також брош з чеського скла вартістю 1 млн крб., срібну столову ложку вартістю 500 тис.крб, магнітофон «Філіпс» вартістю 10 млн крб., магнітофон «Маяк 2495-1» вартістю 13 млн крб., радіоприймач «Меридіан» вартістю 2 млн крб., годинник жіночий «Політ» вартістю 1 млн. 600 тис. крб, годинник настільний «Маяк» вартістю 2 млн крб., мікрокалькулятор «МК-52» вартістю 3 млн крб., пальто жіноче вартістю 5 млн крб., куртку чоловічу вартістю 7 млн крб., дитячу куртку вартістю 5 млн крб., шапку шутряну вартістю 6 млн крб., дві шапки з хутра «кроля» вартістю 2 млн крб., електробритву «Москва ЗМ» вартістю 800 тис. крб, компюм шерстяний чоловічий вартістю 5 млн. 800 тис. крб, брюки чоловічі вартістю 900 тис. крб, брюки чоловічі вартістю 1 млн. 500 тис. крб, світер чоловічий вартістю 4 млн крб., костюм спортивний вартістю 4 млн крб., дві пари брюк спортивних вартістю 3 млн. крб., електро утюг вартістю 800 тис. крб, перчатки шкіряні вартістю 1 млн крб., дві пари туфель чоловічих вартістю 5 млн крб., дві пари чобіт зимових жіночих вартістю 12 млн крб., пару чобіт осінніх жіночих вартістю 4 млн крб., електро міксер вартістю 1 млн. 400 тис. крб., пару кросівок чоловічих вартістю 1 млн крб., два покривала на ліжко вартістю 2 млн. 500 тис.
крб., пару напів чобіт вартістю 2 млй. 500 тис. крб., футболку вартістю 800 тис. крб., куртку жіночу зеленого кольору вартістю 2 млн.500 тис. крб., пару туфель жіночих вартістю 3 млн. 500 тис. крб., пару кросівок дитячих вартістю 600 тис. крб., антенний підсилювач вартістю 2 млн крб., куртку вітрову вартістю 5 млн. крб., електро ліхтарик вартістю 500 тис. крб., набір фломастерів вартістю 200 тис. крб., сумку господарську шкіряну вартістю 800 тис. крб., п'ять наволочок вартістю 1 млн. 500 тис. крб., рушник банний вартістю 1 млн. 500 тис. крб., парфуми на загальну суму 7 млн. крб., три флакона шампуні вартістю 800 тис. крб., касетник з двадцятьма аудіо касетами вартістю 4 млн крб., пляшку коняку вартістю 400 тис. крб., дві пляшки горілки вартістю 200 тис. крб., шість пляшок сухого вина вартістю 600 тис. крб., гаманець шкіряний вартістю 800 тис. крб., гаманець з шкірозамінювача вартістю 400 тис. крб., телефонний апарат вартістю 1 млн. крб., телефонний довідник вартістю 100 тис. крб., гроші в сумі 800 тис. крб., замок дверний вартістю 1 млн., 600 тис. крб., шарф вартістю 2 млн крб., натільник вартістю 500 тис. крб., дві пачки чаю «Індійський» вартістю 300 тис. крб., дві пачки чаю «Цейлонський» вартістю 500 тис. крб., три банки розчинної кави вартістю 1 млн. 200 тис. крб., банку какао вартістю 400 тис. крб., що все належить ОСОБА_4, і з місця скоєння злочину з викраденим зникли, чим було потерпілій завдано матеріального збитку на загальну суму 261 млн., 800 тис. крб. ( згідно з Указом Президента України № 762/96 від 25.08.1996 року «Про грошову реформу в Україні» 100000 карбованців відлягали обміну на 1 гривню). Матеріальна шкода завдана потерпілій становить 2 тисячі 618 гривень.
В суді підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю і показав,що що в січні 1995 року разом з ОСОБА_3 вони проходили по вул.Озерній м.Ніжина, то побачили в будинку, який розташований біля аптеки №200, в останньому під'їзді на третьому поверсі було відсутнє світло і вирішили скоїти крадіжку. Зупинившись біля даного будинку, вони поставили свої велосипеди і зайшли до під'їзду. Вони подзвонили та постукали в двері квартири, у вікнах якої не було світла. їм ніхто не відчиняв. Він спробував відімкнути двері квартири металевим предметом,але не вийшло , після чого ОСОБА_3, розігнавшись ,вибив двері плечем. З даної квартири ними було викрадено багато різних речей: килими, магнітофони, коньяк, різний одяг, спортивні костюми, хутряні шапки, куртки, вироби з золота. Все викрадене вони складували у розстелені покривала та згортували їх у вузол, які винесли з квартири та велосипедами відвезли до нього додому.
Після того як вони винесли речі ,через деякий час ОСОБА_3 і його син пішли на дану квартиру забрити решту речей ,але як потім він дізнався з їх слів,що при забиранні речей їх намагалися затримати гсоподарі квартири,але вони втекли.Господар квартири впізнав ОСОБА_3,так як вони раніше працювали на заводі.
Всі викрадені речі з квартири ним та ОСОБА_3 були сховані під балконом квартири, в якій він проживав .Наступного дня вони поїхали в м.Київ, де здавши частину золотих виробів ,поїхали до м.Москва.
Свої дії засуджує ,в скоєному кається ,просить суд суворо не карати.Вважає,що не слід досліджувати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову , так як він визнає свою вину і позов повністю і усвідомлює ,що не зможе їх оспорювати в апеляційному суді.
Допитавши підсудного ,вислухавши учасників судового розгляду, суд відповідно до ст. 299 КПК України вважає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову , так як вони ніким не оспорюються і їх зміст правильно розуміють підсудний і інші учасники судового розгляду.
Аналізуючи докази ,суд приходить до висновку ,що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 18 5ч.З КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло, так як 08.01.1995 року близько 22 години, він за попередньою змовою з ОСОБА_3 , шляхом взлому замків на дверях квартири АДРЕСА_1, проникли до даної квартири, звідки викрали належне потерпілій ОСОБА_4 майно на загальну суму 2 тисячі 618 гривень.
При виборі виду і розміру покарання підсудому , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину,тяжкість наставших наслідків,обставини скоєного злочину,його тяжкість,особу винного,його характеристики ,щире каяття , сприяння розкриттю злочину , з'влгння із зізнанням ,що є обставиннами , які пом"якшують його покарання , відсутність обставин ,що обтяжують його покарання , його вік,стан здоров"я ,матеріальний і сімейний стан , і вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу підсудному залишити утримання під вартою в СІЗО Департаменту Чернігівської області.
Строк відбуття покарання вираховувати з 12 серпня 2004 року.
Враховуючи ,що ОСОБА_2 24 січня 2005 року засуджений вироком колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області за ст.ст. 115 ч.2 п.7 ,121 ч.1 КК України до 13 років позбавлення волі ,суд вважає ,що при призначенні остаточного покарання ОСОБА_2 на підставі ст. 70 ч.4 КК України слід частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2 618 гривень в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК Укрїни,-
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч.З КК України і призначити покараня у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати покарання за вироком колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області,яким ОСОБА_2 засуджено за ст.ст. 115 ч.2 п.7 ,121 ч.1 КК України до 13 років позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді 13 років 1 місяця позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу підсудному залишити утримання під вартою в СІЗО Департаменту Чернігівської області.
Строк відбуття покарання вираховувати з 12 серпня 2004 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2 618 гривень в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти діб через Ніжинський міськрайонний суд з дня його проголошення ,а засудженим в той же термін з дня отримання копії вироку.