ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.09.09р.Справа № 41/170-09
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-промислової групи "Альбатрос", м. Дніпропетровськ
про стягнення 34813,98 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2123 від 17.06.09 року
Від відповідача: Алексеєнко Д.Г., довіреність б/н від 27.05.08 року
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 34813,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов’язань щодо поставки оплаченого йому позивачем товару за умовами укладеного між сторонами договору № 19/1 від 03.01.07 року.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що його грошові зобов’язання перед приватним підприємцем ОСОБА_1 припинилися з моменту укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос»та фізичною особою ОСОБА_4 договору про переведення боргу № 22/01/08 від 22.01.08 року, тому вважає, що саме фізична особа ОСОБА_4 має бути залучена до участі у справі в якості належного відповідача.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.09 року строк вирішення спору у справі продовжений до 02.09.09 року.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем –Приватним підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос» укладений договір № 19/1 від 03.01.07 року (далі-договір), за умовами якого постачальник (відповідач у справі) прийняв на себе зобов’язання в порядку та на умовах, визначених в договорі, передати у власність покупця (позивача у справі) товар, та покупець, відповідно, зобов’язання прийняти цей товар та його сплатити.
Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за продукцію здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України протягом 14 днів з дня поставки.
29.12.06 року позивачем в якості оплати за туалетний папір перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 210000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 139 від 29.12.06 року (а.с 11).
Пунктом 3.3 договору передбачений строк поставки: 10 днів. В разі неможливості поставити товар у встановлений строк, постачальник має повідомити про це покупця та вказати відповідну дату.
Враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –поставки продукції договором не конкретизований, тобто не встановлений, в силу ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.
В якості доказу звернення до відповідача з вимогою на поставку товару позивачем подані лист від 24.03.09 року, надісланий на адресу відповідача 24.03.09 року, що підтверджено поштовою квитанцією № 1442 (а.с 32).
Оскільки законом форма вимоги не встановлена, суд приймає зазначений лист як доказ звернення позивача в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.
Отже, строк поставки оплаченого позивачем товару, з урахуванням часу на перебіг пошти, у відповідача настав з 28.03.09 року по 03.04.09 року.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
У встановлений законом строк відповідач поставку позивачу товару на всю суму перерахованої останнім передоплати не здійснив (відповідних доказів ним суду не подано).
Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання з поставки оплаченої позивачем продукції.
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов’язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На момент розгляду справи докази поставки відповідачем товару на суму 34813,98 грн. або повернення ним позивачу цієї суми сторонами не подані, в матеріалах справи вони відсутні.
За таких обставин, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі, пред’явленому позивачем.
Заперечення відповідача суд прийняти до уваги не може з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Оскільки належними доказами, у відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського кодексу України, відповідачем не доведено, що позивач надав згоду на зміну боржника в зобов’язанні (зазначення про це в п. 3 договору № 22/01/08 від 22.01.08 року не доводить надання такої згоди), у суда відсутні підстави залучати до участі у справі іншого боржника та покладати на нього відповідальність за порушення відповідачем свого зобов’язання за договором. До того ж, сторонами, у відповідності із ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності , тоді як стороною договору № 22/01/08 від 22.01.08 року є фізична особа ОСОБА_4, яка не може бути залучена до участі у справі, яка розглядається господарським судом, в якості відповідача.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, ст. ст. 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова група «Альбатрос»- 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка,23/15, код ЄДРПОУ 33667707, п/р 26009085068531 в обласній дирекції Укрсоцбанк м. Дніпропетровська, МФО 305017 на користь суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ід. н. НОМЕР_1, п/р 2600732533391 в Запорізькій області дирекції Укрсоцбанка, МФО 313010 заборгованості 34813,98 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот тринадцять грн. 98 коп.), витрат по сплаті держмита - 348,13 грн. (триста сорок вісім грн. 13 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 02.09.09 року
Згідно з оригіналом
Пом. судді О.А. Лисінська