ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 вересня 2009 р.           Справа 14/121-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі  судового засідання Кучер Р.П., розглянув матеріали справи

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик", вул. Леніна, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652, код ЄДРПОУ 32736800  

про стягнення 94404,45 грн.

За участю представників сторін:

позивача :   Михалевська З.О., представник за дорученням

відповідача : Сидоров П.В., представник за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов про стягнення 94404,45 грн. заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик".

Ухвалою суду від 05.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 02.09.2009 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, мотивуючи свою відмову тим, що позивачем помилково нараховано заявлену до стягнення суму інфляційних нарахувань та пені. Зокрема, відповідач зазначає, що враховуючи погашення заборгованості за договором постачання природного газу відповідачем шляхом зарахування суми в розмірі 94115 грн., яка знаходилась в користуванні та розпорядженні позивача, на його розрахунковий рахунок, позивачем не були понесені матеріальні втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і відповідно не має підстав для отримання компенсації від боржника за утримуванні ним грошові кошти, оскільки дана сума коштів весь час знаходилась у позивача.

До того ж, відповідач заперечує нараховану суму пені, вказуючи разом з тим, що позивачем всупереч п. 6.3, укладеного між сторонами договору на постачання природного газу від 31.01.2007 р. № 06/07-173, відповідно до якого пеня нараховується постачальником протягом шести місяців, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом, заявив до стягнення пеню нараховану за період з 30.01.2009 р. по 29.05.2009 р.

Представниками позивача та відповідача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим  доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

31.01.2007 р. між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 06/07-173, відповідно до умов якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Газовик" (Покупець) в січні 2007 р. природний газ, а останній зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п 2.1 вказаного договору  визначено, що Постачальник передає Покупцю газ в обсязі 105 000 тис.куб.м  

Разом з тим, умовами додаткових угод до даного договору, укладених у період з 28.02.2007 р. по 30.11.2007 р., вищевказаний пункт договору № 06/07-173 від 31.01.2007 р. було доповнено підпунктом 2.1.2, де зазначено, що постачальник передає покупцеві на протязі березня - грудня 2007 р. 345000 тис.куб.м газу.

У відповідності до п.п. 3.3, 3.4, 6.1 договору № 06/07-173 від 31.01.2007 р. кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Постачальником та Покупцем на підставі наданих Покупцем розподільчих відомостей споживання газу Споживачами. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірники Акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в яких визначаються фактичні обсяги переданого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з наданих позивачем актів прийому-передачі природного газу протягом січня - квітня та жовтня - грудня 2007 р. позивачем на виконання взятих на себе зобов'язання було передано відповідачу протягом визначених періодів природного газу на загальну суму 259916 грн.

Відповідач же зобов'язання щодо оплати отриманого газу, у встановлені умовами договору № 06/07-173 від 31.01.2007 р. строки, не виконав, погашаючи існуючу суму боргу частинами, і як встановлено в судовому засіданні, здійснив повний розрахунок з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за отриманий на умовах вказаного договору природний газ 29.05.2009 р.

Внаслідок викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення умов, укладеного між сторонами, договору щодо поставки природного газу, в частині проведення розрахунків, що в свою чергу суперечить положенням ч.1 ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Позивачем же за порушення умов оплати отриманого газу було нараховано штрафні санкцій відповідачу в сумі 94404,45 грн., в тому рахунку 5556,63 грн. пені, 77432,51 грн. інфляційних нарахувань та 11415,31 грн. 3% річних.

В свою чергу, пунктом 7.2 договору № 06/07-173 від 31.01.2007 р. визначено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.ст. 546, 547, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 611 ЦК України передбачає наслідки порушення зобов’язання, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, в судовому засіданні судом було встановлено, що позивачем невірно обрахована заявлена до стягнення сума інфляційних втрат, оскільки останнім при обрахунку не враховано різні періоди виникнення боргу за поставлений природний газ у відповідності до актів передачі газу за січень - квітень та жовтень - грудень 2007 р. та динаміку його погашення відповідачем.

Внаслідок викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 77432,51 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 74483,70 грн., в частині ж стягнення 2948,81 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як помилково нарахованих.

Вимоги ж позивача щодо стягнення 5556,63 грн. пені за період з 30.01.2009 р. по 29.05.2009 р. та 11415,31 грн. 3% річних є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам в зв'язку з чим, позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Внаслідок викладеного судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо помилкового нарахування позивачем інфляційних втрат в зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості за поставлений природний газ шляхом зарахування суми в розмірі 94115 грн., яка знаходилась в користуванні та розпорядженні позивача, на його розрахунковий рахунок, оскільки інфляційні нарахування, враховуючи період виникнення заборгованості та динаміку збільшення боргу, беручи до уваги, дату здійснення ТОВ "Газовик" вказаного розрахунку, нараховуються за кожен день прострочення виконання зобов'язання, в даному випадку починаючи з дня виникнення право вимоги у кредитора, тобто з 11.02.2007 р.

Також, під час розгляду справи та вивчення всіх поданих документів було спростовано заперечення відповідача щодо невірного обрахування позивачем належного періоду нарахування пені, оскільки період за який заявлено до стягнення суму пені в розмірі 5556,63 грн. відповідає часовому обмеженню визначеному умовами договору на постачання природного газу № 06/07-173 від 31.01.2007 р., зокрема п. 6.3.    

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного та беручи до уваги відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 94404,45 грн. штрафних санкцій, в тому рахунку 5556,63 грн. пені, 77432,51 грн. інфляційних втрат та 11415,31 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 91455,64 грн., з яких 5556,63 грн. пені, 74483,70 грн. інфляційних нарахувань та 11415,31 грн. 3% річних.

В частині ж стягнення 2948,81 грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

До того ж, враховуючи, що позивачем сплачено державне мито в сумі 1986 грн., розмір надмірно сплаченого державного мита, з врахуванням заявленої до стягнення суми боргу, становить 1041,96 грн., яке підлягає поверненню

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -      

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Газовик" (вул. Леніна, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652, код ЄДРПОУ 32736800, р. № 26001055301626 в ВФ АКБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116, р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 5556,63 грн. (п'ять тисяч п'ятсот п’ятдесят шість грн. шістдесят три коп.) пені, 74483,70 грн. (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят три грн. сімдесят коп.) інфляційних втрат, 11415,31 грн. (одинадцять тисяч чотириста п'ятнадцять грн. тридцять одна коп.) 3% річних, 914,55 грн. (дев'ятсот чотирнадцять грн. п’ятдесят п'ять коп.) витрат на сплату державного мита; 114,31 грн. (сто чотирнадцять грн. тридцять одна коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути з державного бюджету Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденко, 1, м. Київ, 04116, р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) надмірно сплачене державне мито в розмірі 1041,96 грн. (одна тисяча сорок одна грн. дев"яносто шість коп.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  07 вересня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116

3 - відповідачу - вул. Леніна, 1, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652