ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Куйбишева 1А, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. (0562) 3771902 , fax (0562) 3773863

УХВАЛА

За позовом  Державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) 

до  Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Дніпрообленерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 23359034)    

про стягнення заборгованості 578 166 719 грн. 75 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання-помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

  Від позивача – Алмаз В.В. – юрисконсульт, довіреність №01/15-138Д від 05.01.09р.

  Від відповідача – Василюха Т.О. – представник, довіреність б/н від 20.05.09р.

                            - Ангелов Є.М. – юрисконсульт, довіреність №17 від 05.02.09р.  

СУТЬ СПОРУ:

ДП „Енергоринок” звернулося у травні 2005року із позовом до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 578166719,75 грн. заборгованості, в тому числі: 386314691,79 грн. - основного боргу, 103437773,15 грн. - інфляційних збитків, 28540769,57 грн. –3% річних, 32831456,82 грн. - пені, 27042028,42 грн. штрафу. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем зобов’язань за договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Посилається у відзиві на позов на відсутність підстав для оплати вказаної в позовній заяві суми основного боргу у зв’язку із недотриманням позивачем умов договору і не пред’явленням рахунків-фактур, які мали виставлятися до 13 числа, наступного за розрахунковим. Вказує також на частковий пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення заборгованості за електроенергію поставлену у лютому-березні 2002 року. Вважає помилковими розрахунки позивача в частині нарахувань пені і 3% річних.

Заявою від 09.06.2005р. Позивач збільшив позовні вимоги у зв’язку із перерахунками в частині додаткових нарахувань і просить стягнути з відповідача 386314691,79 грн. - основного боргу, 103437773,15 грн. - інфляційних збитків, 29371584,82 грн. –3% річних, 34228540,09 грн. - пені, 27042028,42 грн. штрафу.

Відповідач у доповненнях до відзиву вказує, що Позивач не надав доказів про кількість фактично відпущеної і отриманої електричної енергії у точках її поставки, згідно з Інструкцією комерційного обліку (ІКО), та не надані документи, що підтверджують застосування тарифів. Звертає також увагу на те, що згідно розділу 10 договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р. до цього договору має додаватись Перелік місць установки приладів обліку і систем розрахункового обліку, однак такого додатку не було оформлено сторонами, що дає підстави, в силу ст. 153 Цивільного кодексу УРСР, визнати цей договір неукладеним.

Позивачем були надані додаткові пояснення до позову щодо порядку обчислення обсягу поставленої відповідачу електроенергії, у яких, зокрема, позивач посилається на те, що дані про отриманий загальний обсяг електроенергії знімаються відповідачем і узгоджуються з Дніпровською енергосистемою. Щодо застосування позовної давності до вимог за лютий і березень 2002 року вказує, що у власних листах від 12.04.2005р. №2070 і від 11.03.2005р. №1533 Відповідач визнав заборгованість зазначених місяців, чим було перервано строки позовної давності за правилами встановленими ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України. Звертає увагу на те, що сторони керуючись ДЧОРЕ (ІКО, Правилами ринку) сумісно відступили від умов договору про укладення додатку із Переліком місць установки приладів обліку і систем розрахункового обліку, оскільки дані по обсягах споживання електроенергії надаються постачальниками ДП „Енергоринок” та членами ОРЕ і при цьому ДП „Енергоринок” не несе відповідальності за достовірність таких даних.

04.08.2005р. Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку із пред’явленням до позивача позову про визнання недійсним договору №55/01 ЕР від 04.08.1999р. із яким позивач пов’язує виникнення між сторонами зобов’язань зі сплати за поставлену електричну енергію. Це клопотання було задоволене судом, у зв’язку із чим провадження у цій справі було зупинене ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2005р.

09.07.2009р. сторони подали заяву про поновлення провадження у цій справі у зв’язку із укладенням між сторонами мирової угоди від 25.11.2008р., що подана на затвердження господарському суду, у зв’язку із чим провадження у справі було поновлено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2009р.

Строк вирішення спору у справі неодноразово продовжувався за клопотанням сторін, зокрема, у зв’язку із необхідністю остаточного узгодження сторонами умов мирової угоди.

09.07.2009р. керівники обох сторін подали спільну заяву про затвердження цієї мирової угоди судом у зв’язку з досягненням згоди щодо врегулювання спору у цій справі.

До затвердження мирової угоди сторін господарським судом роз'яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. В судовому засіданні 31.08.2009р. представники сторін підтвердили бажання завершити розгляд даної справи шляхом затвердження судом мирової угоди від 25.11.2008р., а позовні вимоги в частині штрафних санкцій вирішити у відповідності до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством „Національна енергетична компанія „Укренерго” (надалі також скорочено НЕК) та Відповідачем –Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (надалі також скорочено „ЕК”) було укладено договір №55/01-ЕР від 04.08.1999р., у відповідності до предмету якого (стаття 1 пункт 1.1) за цим Договором НЕК продає, а ЕК (Відповідач) купує електроенергію, здійснює її оплату та погашає заборгованість перед НЕК, що склалася на дату підписання цього Договору.

Внаслідок реорганізації НЕК, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення державного підприємства „Енергоринок” від 05.05.2000р. №755, на базі її відокремленого підрозділу „Енергоринок” було утворено Державне підприємство „Енергоринок” (надалі також скорочено ДП „Енергоринок”) –Позивача у цій справі.

Відповідно до Статуту Позивача, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000р. №922, Позивач є правонаступником НЕК щодо його активів і боргових зобов’язань, пов’язаних з провадженням ліцензованої діяльності з купівлі-продажу електричної енергії, а відтак, в силу положень ст. 37 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), до Позивача усі перейшли усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання –Державного підприємства Національна енергетична компанія „Укренерго”, що виникають із вищевказаного договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р.

Відповідно до умов договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р. Позивач продав, а Відповідач купив у Позивача на протязі з 01.02.2002р. по 01.01.2003р. електричну енергію загальною кількістю 23329145,736 тис. кВт, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії, копії яких є в матеріалах справи: за лютий 2002 року –на суму 206144494,59 грн., за березень 2002 року –на суму 197707048,79 грн., за квітень 2002 року –на суму 184177998,56 грн., за травень 2002 року –на суму 188452014,50 грн., за червень 2002 року –на суму 212230808,62 грн., за липень 2002 року –на суму 215905967,16 грн., за серпень 2002 року –на суму 210582601,76 грн., за вересень 2002 року –на суму 204154826,52 грн., за жовтень 2002 року –на суму 238006159,18 грн., за листопад 2002 року - на суму 227743388,46 грн., за грудень 2002 року –на суму 271504829,34 грн.

Пунктом 4.3 статті 4 договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р. встановлено, що остаточний розрахунок за отриману Відповідачем електроенергію здійснюється до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Із вимогою здійснити оплату вказаної електроенергії Позивачем були виставлені Відповідачу відповідні рахунки, копії яких є в матеріалах справи.

Отже, за умовами вказаного договору за куплену електричну енергію за період з 01.02.2002р. по 01.01.2003р. Відповідач зобов’язаний був остаточно розрахуватись до 15.03.2003р., однак цих своїх зобов’язань не виконав, внаслідок чого утворився основний боргу в сумі 412305724,73 грн. (за 2002 рік по договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р.), що підтверджується, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків сторін від 22.01.2003р., який підписаний обома сторонами, копія якого наявна в матеріалах справи.

В подальшому Відповідач здійснював часткові розрахунки, внаслідок чого зазначена заборгованість зменшилась і згідно двостороннього акту звірки розрахунків ДП „Енергоринок” з ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” за продану з ОРЕ електроенергію станом на 01.02.2005р. та згідно довідки Позивача станом на 01.03.2005р. складала 386314691,79 грн.

Згідно підпункту 6.3.2 договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р. сторони цього договору встановили, що в разі несплати за отриману електроенергію відповідно до термінів, встановлених п. 4.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати нараховується пеня у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення.

На підставі вищевказаних умов підпункту 6.3.2 договору №55/01-ЕР від 04.08.1999р. Позивач нарахував та вимагає стягнути з Відповідача додатково до основного боргу суми 32831456,82 грн. пені за період з 15.03.2002р. по 01.03.2005р.

Також, на підставі положень ст. 231 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за прострочення строків виконання зобов’язання понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, Позивач нарахував та вимагає стягнути з Відповідача додатково штраф у розмірі 7% від основного боргу, що становить суму 27042028,42 грн. (386314691,79 грн. х 7%/100% = 27042028,42 грн.).

Крім того, у відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував та вимагає стягнути з Відповідача додатково до основного боргу суму 103437773,15 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2002 рок по лютий 2003 року та суму 29371584,82 грн. 3% річних за період з 15.03.2002р. по 01.03.2005р.

Заявою від 09.06.2005р. Позивач збільшив позовні вимоги в частині додаткових нарахувань і просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 34228540,09 грн. за період з 27.10.2004р. по 27.04.2005р. та 3% річних у сумі 29371584,82 грн. за період з 15.03.2002р. по 15.03.2005р.

Спільною заявою від 09.07.2009р. директор Позивача Врублєвський А.Г. та генеральний директор Відповідача Мартинюк А.Ф. просять суд у зв’язку з досягненням згоди щодо врегулювання спору у цій справі затвердити мирову угоду сторін від 25.11.2008р.

Як вбачається із змісту мирової угоди у справі №9/206 від 25.11.2008р. сторони уклали цю мирову угоду про наступне:

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від  12.05.2005 порушено провадження у справі № 9/206 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 386314691,79 грн. за електроенергію куповану на підставі договору від 04.08.1999 № 55/01-ЕР в період з 01.02.2002 по 31.12.2002 (далі –основний борг), пені в сумі 34228540,09 грн., 3% річних в сумі 29371584,82 грн., інфляційних нарахувань в сумі 103437773,15 грн.,  штрафу в сумі 27042028,42 грн., а всього 580394618,27 грн.

2. Після подання Позивачем названого позову Відповідач сплатив Позивачу частину основного боргу за куповану електричну енергію в розмірі 115 616 956, 84 грн.

У зв’язку з цим, Позивач та Відповідач домовились припинити провадження у справі № 9/206 в частині стягнення з останнього сплаченої ним частини основного боргу в розмірі 115616956,84 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Відповідач визнає в повному обсязі вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 270697734,95 грн. за електроенергію куповану за Договором від 04.08.1999 №  55/01-ЕР в період з 01.02.2002 по 31.12.2002 (надалі –заборгованість).

4. Погашення заборгованості здійснюється Відповідачем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів згідно з наведеним у п. 7 цієї Мирової угоди графіком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивача № 26037306861 у ГОУ ВАТ “Державний ощадний банк України” із обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів цієї Мирової угоди, періоду виникнення заборгованості, в погашення якої здійснюється платіж, в т.ч. ПДВ.

5. Загальний строк погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 16 місяців починаючи з 01.06.2016 та закінчуючи 30.09.2017.

6. Перший платіж із погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цією Мировою Угодою, повинен бути здійснений не пізніше 30.06.2016.

7. Кожний черговий платіж має бути здійснений Відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним графіком:

          8. Відповідач має право дострокового здійснення платежу в погашення наступних щомісячних платежів, але лише за умови повної сплати щомісячних платежів, термін сплати яких вже настав (з обов’язковим наданням Відповідачем Позивачу, у кожному такому випадку, письмового повідомлення не менше ніж за два дні до здійснення дострокового платежу).

8.1. За умови дострокового часткового погашення заборгованості грошовими коштами, розмір одного чи декількох наступних щомісячних платежів зменшується на розмір достроково сплаченої суми заборгованості наступним чином:

а) спочатку повного погашення за рахунок цієї суми поточного щомісячного платежу;

б) послідовного погашення за рахунок залишку цієї суми кожного наступного щомісячного платежу;

в) в разі погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005 №2711, або Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 № 440 про затвердження порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, погашення наступних щомісячних платежів відбувається послідовно, але не більше ніж на 60% щомісяця.

8.2. У випадку, якщо у Відповідача існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні періоди, він не має права здійснювати платіж з метою дострокового погашення наступних щомісячних платежів, при цьому, такі платежі зараховуються на погашення простроченої оплати щомісячних платежів з найдавнішим терміном її виникнення.

9. Протягом дії цієї Мирової Угоди Відповідач зобов’язується здійснювати повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цієї Мирової Угоди.

10. У випадку прострочення на строк понад десять календарних днів від дати, до якої мав бути здійснений щомісячний платіж, Позивач має право нарахувати пеню, а Відповідач, в разі нарахування Позивачем пені зобов’язаний сплатити її на користь Позивача.

Пеня нараховується Позивачем за весь період прострочення у вигляді відсотків від суми такого щомісячного платежу, яка підлягає сплаті та не сплачена Відповідачем, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на дату, коли повинен був бути здійснений щомісячний платіж. Нарахування пені припиняється після повної сплати Відповідачем простроченого щомісячного платежу.

11.           Сплата пені здійснюється з поточних рахунків Відповідача на поточний рахунок Позивача з обов’язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

12. У випадку невиконання Відповідачем умов цієї мирової угоди,
в т.ч. невчасного здійснення чергового платежу, ДП “Енергоринок” має право на власний розсуд або звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про спонукання Відповідача виконувати умови цієї мирової угоди, або направити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової угоди на примусове виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Якщо від початку дії розстрочення заборгованості Відповідач тричі поспіль або нарізно протягом  календарного року допускає порушення та/або неналежне виконання умов, визначених цією Мировою угодою –дія цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, може бути припинена Позивачем в односторонньому порядку з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося третє порушення. Для припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості достатньо письмового повідомлення Позивача Відповідачу про таке припинення.

У випадку припинення дії цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, останній зобов’язаний протягом десяти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Позивача про припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості сплатити не сплачену частину всієї заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою і нараховані Позивачем штрафні та інші санкції.

Після спливу вказаного десятиденного строку Позивач має право на стягнення з Відповідача в судовому порядку всіє заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою, штрафних та інших санкцій.

13. Враховуючи вищевикладене, ДП «Енергоринок»та ВАТ ЕК «Дніпрообленерго»дійшли згоди про врегулювання судового спору щодо заборгованості шляхом укладення цієї Мирової угоди в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 270 697 734,95  грн. за електроенергію, куповану за Договором від 04.08.1999  № 55/01-ЕР в період з 01.02.2002 по 31.12.2002.

14. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Дніпропетровської області та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цією мировою угодою.

15. Сторони цієї мирової угоди узгодили, що судові витрати у справі № 9/206 по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. покладаються на   Позивача в розмірі 50% від суми судових витрат та  на Відповідача в розмірі 50% від суми судових витрат. ВАТ ЕК “Дніпрообленерго” зобов’язується в десятиденний термін з моменту затвердження даної Мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області  перерахувати  12 750,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок ДП "Енергоринок" з обов’язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

16. Сторони домовились, що всі права та обов'язки, які ґрунтуються на даній Мировій угоді, зберігають свою чинність для їх правонаступників.

          17. Ця Мирова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для Сторін, і один примірник для господарського суду Дніпропетровської області.

Між сторонами був укладений договір №4915/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію заборгованості на суму 278113775,75 грн. із додатковими угодами №5065/01 від 29.12.2008р., №5573/01 від 30.06.2009р. та №5630/01 від 31.07.2009р., а також договір №4914/01 від 27.10.2008р. про реструктуризацію заборгованості на суму 1794942732,20 грн. із додатковою угодою №5064/01 від 29.12.2008р. та №5629/01 від 31.07.2009р., відповідно до умов яких сторони домовились про відстрочення та розстрочення погашення заборгованості (реструктуризацію), що виникла у Боржника перед Кредитором на підставі Договору купівлі-продажу електроенергії від 04.08.1999р. №55/01-ЕР, Договору купівлі-продажу електроенергії від 24.02.2003р. №1415/01, Договору відстрочення заборгованості від 01.04.2002 №1478/01-1031/1, Договору відстрочення заборгованості від 11.03.2005 №б/н та Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України від 15.11.1996 („ДЧОРЕ”), установили умови та порядок погашення заборгованості.

Як свідчить Протокол №18 від 30.10.2008р. загальних зборів акціонерів ВАТ „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, укладення зазначених договорів про реструктуризацію заборгованості було затверджено загальними зборами Відповідача.

Пунктами 35 та 36 Статуту Державного підприємства „Енергоринок” встановлено, що управління Підприємством здійснює директор, який, зокрема: несе повну відповідальність за діяльність Підприємства, діє без довіреності від імені Підприємства, розпоряджається майном та коштами Підприємства відповідно до законодавства, укладає договори, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Отже, сторони підтвердили факт часткового добровільного погашення Відповідачем частини основного боргу у сумі 115616956,84 грн. та узгодили між собою розмір основного боргу, який на дату підписання зазначеної мирової угоди становить 386314691,79 грн., порядок погашення якого узгоджуються із укладеними між цими сторонами договорами про реструктуризацію заборгованості.

Також із умов п. 8.1 зазначеної Мирової угоди видно, що сторони встановили можливість дострокового погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711 або Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення” від 25.04.2008р. №440.

Відповідно до преамбули Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.2005р. №2711-ІУ (із подальшими змінами), метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобігання їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості  шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб’єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб’єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Статтею 7 названого вище Закону встановлені особливості проведення взаєморозрахунків, які сторони зобов’язались дотримуватися під час погашення заборгованості в порядку встановленому зазначеною мировою угодою.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із встановлених обставин Позивач виконав свої зобов’язання за договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р. з продажу Відповідачеві певної кількості електричної енергії, у той час як Позивач своїх зобов’язань за цим договором з оплати повної вартості поставленої йому у спірному періоді електроенергії у повному обсязі не виконав, тому це зобов’язання Відповідача продовжувало існувати до цього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи,  спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Шляхом укладення вказаного договору №4914/01 від 27.10.08р. про реструктуризацію та зазначеної мирової угоди сторони внесли зміни до строків та порядку виконання Відповідачем свого основного зобов’язання за договором №55/01-ЕР від 04.08.1999р. з оплати закупленої ним електричної енергії, тобто вчинили правочини, які спрямовані як на набуття і зміну, так і на припинення певних цивільних прав та обов'язків у взаємних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання може припинятися за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно до ч. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України, новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, слід визнати, що між сторонами відбулась новація первісного зобов’язання з одночасним припиненням додаткових зобов'язань Відповідача, пов'язаних з первісним зобов'язанням, зокрема: зі сплати штрафних та фінансових санкцій за порушення виконання основного зобов’язання, строк остаточного виконання якого був змінений сторонами за взаємною згодою.

При цьому слід врахувати, що встановлені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції, зокрема штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, застосовуються у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором. Отже, за змістом цієї норми вона покликана захищати інтереси держави у тому випадку, коли суб’єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки, не передбачили в умовах договору будь-якої відповідальності за порушення своїх господарських зобов’язань і законом також не встановлено певної відповідальності в окремих галузях господарювання.

Проте, оскільки умовами укладеного між сторонами договору були встановлені певні види відповідальності у вигляді стягнення пені у зв’язку із прострочкою платежів, тому положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України не можуть бути застосовані до вищевказаних правовідносин сторін, слід визнати, що таких грошових зобов’язань Відповідача перед Позивачем як сплата штрафу взагалі не виникало, а тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 27042028,42 грн. штрафу у розмірі 7% від суми основного боргу є безпідставними.

До того ж, відповідно до п. 5 Розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, положення  цього  кодексу  щодо відповідальності  за порушення  правил  здійснення  господарської діяльності,  а   також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці  порушення  були вчинені  після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність  договором,  укладеним  до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку.

Також слід врахувати необґрунтованість вимог Позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних, яким не надано належних доказів на підтвердження того факту, що саме Відповідач користувався грошовими коштами, які належать або призначалися безпосередньо Позивачеві, та що належні саме йому грошові кошти знецінювалися внаслідок інфляційних процесів, оскільки порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлений ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику". Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Таким чином, внаслідок укладення між сторонами зазначеної мирової угоди щодо частини позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 115616956,84 грн. сторони визнали у вказаній мировій угоді факт припинення зобов’язань Відповідача внаслідок їх добровільного виконання та відсутність у зв’язку із цим предмету спору, в частині позовних вимог про стягнення суми 270697734,95 грн. основного боргу Відповідач визнав наявність такого основного зобов’язання, яке підлягає виконанню на умовах встановлених у вказаній мировій угоді, а щодо решти позовних вимог про стягнення суми 103437773,15 грн. інфляційних збитків, 29371584,82 грн. 3% річних, 34228540,09 грн. пені, від стягнення яких Позивачем хоча і не заявлено відмови безпосередньо в умовах зазначеної мирової угоди, ці додаткові зобов’язання Відповідача зі сплати штрафних та фінансових санкцій слід вважати припиненими,  а зобов’язання щодо сплати штрафу в сумі 27042028,42 грн. у Відповідача перед Позвачем не виникало взагалі.

Частини 1-3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлюють порядок, згідно з яким відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем  і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно  позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

У відповідності до положень ч.4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 7 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Згідно ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що укладена між сторонами Мирова угода у справі №9/206 від 25.11.2008р. не суперечить чинному законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, була укладена уповноваженими особами та стосується лише прав та обов’язків сторін щодо предмету спору, ця мирова угода підлягає затвердженню судом, а провадження у цій справі підлягає припиненню.

Судові витрати у справі розподіляються між сторонами та мають бути добровільно відшкодовані Відповідачем на користь Позивача відповідно до умов зазначеної мирової угоди.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 78, 80 ч.1 п.7, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

     У Х В А Л И В:

Затвердити Мирову угоду сторін у справі №9/206 від 25.11.2008р., укладену між Державним підприємством „Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 23359034) наступного змісту:

МИРОВА  УГОДА

у справі №9/206

м. Київ                                                                                25.11.2008 року

          Державне підприємство "Енергоринок" (надалі - Позивач або ДП "Енергоринок"), в особі директора Врублєвського А.Г., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (надалі - Відповідач або ВАТ ЕК "Дніпрообленерго"), в особі генерального директора Мартинюка А.Ф., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, які спільно іменуються Сторонами, уклали цю Мирову угоду про наступне:

1. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2005   порушено провадження у справі № 9/206 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу в сумі 386314691,79 грн. за електроенергію куповану на підставі договору від 04.08.1999 № 55/01-ЕР в період з 01.02.2002 по 31.12.2002 (далі –основний борг), пені в сумі 34228540,09 грн., 3% річних в сумі 29371584,82 грн., інфляційних нарахувань в сумі 103437773,15 грн., штрафу в сумі 27042028,42 грн., а всього 580 394 618,27 грн.

2. Після подання Позивачем названого позову Відповідач сплатив Позивачу частину основного боргу за куповану електричну енергію в розмірі 115616956,84 грн.

У зв'язку з цим, Позивач та Відповідач домовились припинити провадження у справі № 9/206 в частині стягнення з останнього сплаченої ним частини основного боргу в розмірі 115616956,84 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Відповідач визнає в повному обсязі вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 270697734,95 грн. за електроенергію куповану за Договором від 04.08.1999 №55/01-ЕР в період з 01.02.2002 по 31.12.2002 (надалі - заборгованість).

4. Погашення заборгованості здійснюється Відповідачем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів згідно з наведеним у п. 7 цієї Мирової угоди графіком на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Позивача №26037306861 у ГОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" із обов'язковим зазначенням у призначенні платежу реквізитів цієї Мирової угоди, періоду виникнення заборгованості, в погашення якої здійснюється платіж, в т.ч. ПДВ.

5. Загальний строк погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 16 місяців починаючи з 01.06.2016 та закінчуючи 30.09.2017.

6. Перший платіж із погашення заборгованості, що підлягає реструктуризації за цією Мировою Угодою, повинен бути здійснений не пізніше 30.06.2016.

7. Кожний черговий платіж має бути здійснений Відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з наведеним графіком:

8. Відповідач має право дострокового здійснення платежу в погашення наступних щомісячних платежів, але лише за умови повної сплати щомісячних платежів, термін сплати яких вже настав (з обов'язковим наданням Відповідачем Позивачу, у кожному такому випадку, письмового повідомлення не менше ніж за два дні до здійснення дострокового платежу).

8.1. За умови дострокового часткового погашення заборгованості грошовими  коштами, розмір одного чи декількох наступних щомісячних платежів зменшується на розмір достроково сплаченої суми заборгованості наступним чином:

          а) спочатку повного погашення за рахунок цієї суми поточного щомісячного платежу;

    б) послідовного погашення за рахунок залишку цієї суми кожного наступного щомісячного платежу;

        в) в разі погашення заборгованості в порядку виконання ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 №2711, або Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 № 440 про затвердження порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, погашення наступних щомісячних платежів відбувається послідовно, але не більше ніж на 60% щомісяця.

8.2. У випадку, якщо у Відповідача існує прострочення оплати щомісячних платежів за попередні періоди, він не має права здійснювати платіж з метою дострокового погашення наступних щомісячних платежів, при цьому, такі платежі зараховуються на погашення простроченої оплати щомісячних платежів з найдавнішим терміном її виникнення.

9. Протягом дії цієї Мирової Угоди Відповідач зобов’язується здійснювати повну оплату щомісячних платежів відповідно до умов цієї Мирової Угоди.

10. У випадку прострочення на строк понад десять календарних днів від дати, до якої мав бути здійснений щомісячний платіж, Позивач має право нарахувати пеню, а Відповідач, в разі нарахування Позивачем пені зобов’язаний сплатити її на користь позивача.

Пеня нараховується Позивачем за весь період прострочення у вигляді відсотків від суми такого щомісячного платежу, яка підлягає сплаті та не сплачена Відповідачем, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на дату, коли повинен був бути здійснений щомісячний платіж. Нарахування пені припиняється після повної сплати Відповідачем простроченого щомісячного платежу.

11. Сплата пені здійснюється з поточних рахунків Відповідача на поточний рахунок Позивача з обов'язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

12. У випадку невиконання Відповідачем умов цієї мирової угоди, в т.ч. невчасного здійснення чергового платежу, ДП "Енергоринок'' має право на власний розсуд або звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про спонукання Відповідача виконувати умови цієї мирової угоди, або направити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про затвердження цієї мирової  угоди на примусове виконання  до відповідного органу державної виконавчої служби.

Якщо від початку дії розстрочення заборгованості Відповідач тричі поспіль або нарізно протягом календарного року допускає порушення та/або неналежне виконання умов, визначених цією Мировою угодою - дія цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, може бути припинена Позивачем в односторонньому порядку з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося третє порушення. Для припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості достатньо письмового повідомлення Позивача Відповідачу про таке припинення.

У випадку припинення дії цієї Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості, останній зобов'язаний протягом десяти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Позивача про припинення дії Мирової угоди в частині надання Відповідачу розстрочки погашення заборгованості сплатити не сплачену частину всієї заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою і нараховані Позивачем штрафні та інші санкції.

Після спливу вказаного десятиденного строку Позивач має право на стягнення з Відповідача в судовому порядку всіє заборгованості, яка розстрочена цією Мировою угодою, штрафних та інших санкцій.

13. Враховуючи вищевикладене, ДП „Енергоринок” та ВАТ ЕК „Дніпрообленерго” дійшли згоди про врегулювання судового спору щодо заборгованості шляхом укладення цієї Мирової угоди в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 270697734,95 грн. за електроенергію, куповану за Договором від 04.08.1999  № 55/01-ЕР в період з 01.02.2002 по 31.12.2002.

14. Ця мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Дніпропетровської області та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією мировою угодою.

15. Сторони цієї мирової угоди узгодили, що судові витрати у справі № 9/206 по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. покладаються на Позивача в розмірі 50% від суми судових витрат та на Відповідача в розмірі 50% від суми судових витрат. ВАТ ЕК "Дніпрообленерго" зобов'язується в десятиденний термін з моменту затвердження даної Мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області перерахувати 12750,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок ДП "Енергоринок" з обов'язковим зазначенням в призначенні платежу реквізитів цієї Мирової Угоди.

16. Сторони домовились, що всі права та обов'язки, які ґрунтуються на даній Мировій угоді, зберігають свою чинність для їх правонаступників.

17. Ця Мирова угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для Сторін, і один примірник для господарського суду Дніпропетровської області.

Державне підприємство                                        Відкрите акціонерне товариство

„Енергоринок”                                                            „Енергопостачальна компанія

                                                                                „Дніпрообленерго”

Код ЄДРПОУ 21515381                                        Код ЄДРПОУ 23359034

ІПН 215153826655                                                  ІПН 233590304026

Свідоцтво №35481596                                        Свідоцтво №03293056

Поточний рахунок із спеціальним режимом          Поточний рахунок в Філії

Використання №26037306861                              ДОУ ВАТ „Ощадбанк”

(для погашення заборгованості)                              МФО 305482

ГОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”          п/р 260023031238

МФО 300465                                                            Поточний рахунок із спеціальним

Поточний рахунок №26008302861                              режимом використання в Філії

(для інших розрахунків)                                        ДОУ ВАТ „Ощадбанк”

ГОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”          МФО 305482

МФО 300465                                                            п/р 260323061238

___________________А.Г. Врублєвський                    __________________А.Ф. Мартинюк

Провадження у справі припинити.

Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття - 31.08.2009р. і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.