ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
22.06.2009 | Справа №2-23/2721-2009 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон", м. Сімферополь
До відповідача Фізичної особи - підприємця Болтути Олександра Юрійовича, м. Керч
Про стягнення 65 555,82 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Хасіна І.С., представ. за довір. від 12.01.2009р.
Від відповідача – не з’явився.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 65555,82 грн. заборгованості, в тому числі: 37844,50 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 2052,69грн пені, 25658,63 грн. річних, також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Крім того, позивач просив накласти арешт на усе майно та грошові кошти відповідача. Ухвалою від 09.06.2009р. позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідач у судові засідання 09.06.2009р. та 22.06.2009р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Суд вважає можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
16.12.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Кримзалізобетон" (постачальник) та Фізична особа - підприємець Болтута Олександр Юрійович (покупець) уклали договір на поставку продукції, яка випускається позивачем №12/16, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання виготовити та поставити, а відповідач оплатити та прийняти залізобетонну продукцію на умовах зазначеного договору (п.п.1.1 договору).
Відповідно до п 4.1 договору ціна на продукцію, яка поставляється по цьому договору, вказується у специфікаціях.
На виконання умов договору позивачем був поставлений товар на підставі витратних накладних №ЦШ-0005380 від 16.12.2008р. та №ЦШ-0005435 від 22.12.2008р., які підписані представниками обох сторін.
Товар був одержаний відповідачем за довіреністю серія ЯОП №526210.
Пунктами 4.7, 4.8 договору передбачено, що оплату здійснюється авансом у розмірі 100% вартості продукції на підставі виставленого рахунку. Якщо вартість поставленої продукції перевищує суму здійсненого платежу, покупець доплачує різницю протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак відповідач оплатив вартість продукції не у повному обсязі, заборгованість складає 36300,00грн., що підтверджується гарантійним листом відповідача та підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Згідно п. 6.1 договору у випадку порушення строків оплати за відвантажену продукцію, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
При таких обставинах справи розрахунок пені за період з 05.01.2009р. по 31.03.2009р., наданий позивачем, є обґрунтованим та пеня підлягає стягненню з відповідача у сумі 2052,69грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати у сумі 1544,50грн. та річні у сумі 25658,63грн. нараховані позивачем, є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.49 ГПК України.
Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 22.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Фізичної особи - підприємця Болтути Олександра Юрійовича (98300, АР Крим, м.Керч, вул.Кірова, 119, кв.30, р/р 260030015133 в КФ «Ві-Ей-Би Банк», м.Сімферополь, МФО 308047, ЗКПО 2263415491) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (95493, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Монтажна, 3, р/р 26007000130963, у АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», м.Сімферополь, МФО 384577, ЗКПО 01267308) 36300,00грн. основного боргу, 2052,69грн. пені, 25658,63грн. 300% річних, 1544,50грн. інфляційних витрат, 655,56грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.