ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" серпня 2009 р.                                                          Справа №  20/86

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець,

                      ОСОБА_2 - довіреність №548 від 11.02.2009р.,

від відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно": не з"явився,

- Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта  підприємницької діяльності

ОСОБА_1, м. Шепетівка Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "16" березня 2009 р. у справі № 20/86 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Суб'єкта  підприємницької діяльності

ОСОБА_1, м. Шепетівка Хмельницької області

до  - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно", м. Харків

      - Суб'єкта  підприємницької діяльності ОСОБА_3,  м. Шепетівка Хмельницької області

про стягнення 45290,44 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.03.2009р. у справі №20/86 в позові Суб'єкта  підприємницької діяльності  ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно" та Суб'єкта  підприємницької діяльності ОСОБА_3 про стягнення 45290,44 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити (а.с.38-40).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- згідно п.1.1 договору №26/09-2008 від 26.09.2008р., укладеного між               СПД ОСОБА_1 та ТОВ "Ріно", товариство зобов"язалось поставити позивачу мелясу бурякову у кількості 1000 тон., однак поставило лише 82,98 тон;

- всупереч норм ст.ст.662,663,669 ЦК України, підприємство  відмовилося допоставити необхідну кількість товару або повернути сплачені за нього кошти;

- висновок суду про неналежне виконання позивачем зобов"язання щодо оплати вартості товару у розмірі 910000,00 грн. не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки СПД ОСОБА_1  виставлені відповідачем рахунки №36 і №40 оплатив частково лише тому, що останній відмовився здійснити повну поставку товару навіть по першому рахунку, недопоставивши 100 тон меляси бурякової;

- суд, при прийнятті оскарженого рішення, в порушення ст.ст.16, 669, 670, 693 ЦК України, безпідставно відмовив в захисті цивільного права позивача на повернення вартості оплаченого, але не поставленого товару;

- загальними положеннями про зобов"язання не передбачено повернення виконаного у зобов"язанні, а тому п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України визначено, що положення про повернення безпідставно отриманих коштів поширюються і на повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні, виходячи з цього твердження суду про віднесення суми основного боргу до збитків не відповідають вимогам матеріального права;

- положення ст.611 ЦК України визначають лише міру відповідальності за порушення зобов"язання, застосування певної санкції та не містять положень щодо повернення виконаного однією із сторін у зобов"язанні, що відповідно до ст.225 ГК України не входить до складу збитків.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, вважають, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені у ньому, не відповідають дійсним обставинам справи, просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду  Хмельницької області від 16.03.2009р. скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.

Відповідачі не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники відповідачів в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить реєстр поштової кореспонденції рекомендованої з повідомленням Житомирського апеляційного господарського суду від 25.06.2009р.), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.09.2008р. між ТОВ "Ріно" (продавець) та СПД ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №26/09-2008 (далі - договір), згідно п.1.1 якого продавець зобов"язується продати, а покупець прийняти і оплатити товар - мелясу бурякову згідно ДСТУ, в кількості 1000 тон (а.с.11).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору сторони передбачили, що ціна кожної партії товару становить 910,00 грн. 00 коп. з ПДВ за 1 тону. Загальна сума договору 91000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 151666,66 грн. 66 коп. Розрахунок за кожну партію товару проводиться згідно рахунку у вигляді передплати, кожна партія супроводжується наступними документами: рахунок-фактура; сертифікат (паспорт) якості; акт виконаних робіт.

Крім того, в забезпечення виконання зобов"язання з поставки товару згідно договору №26/09-2008, між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (кредитор) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки №84-09 від 26.09.2008р., згідно умов якого поручитель зобов"язується відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов"язань ТОВ "Ріно" (боржник) з поставки меляси бурякової за договором №26/09-2008 від 26.09.2008р. укладеним між боржником та кредитором (договір купівлі-продажу) (а.с.21).

Згідно пунктів 3, 4 договору поруки, у випадку порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою (поставка меляси бурякової), поручитель цією порукою забезпечує виконання боржником зобов"язання зі сплати штрафної санкції за неналежне виконання основного зобов"язання, а саме 0,05% від вартості затриманого товару (п.5.2 договору купівлі-продажу). Обсяг відповідальності поручителя обмежується сплатою пені за несвоєчасну поставку товару за договором купівлі-продажу та не поширюється на виконання основного зобов"язання.

На підставі виставлених ТОВ "Ріно" рахунків-фактур №СФ-36 від 26.09.2008р. на суму 91000,00 грн. та №СФ-40 від 29.09.2008р. на суму 91000,00 грн., позивач здійснив попередню оплату товару у розмірі 120000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №242 від 26.09.2008р. на суму 50000,00 грн. і №243 від 29.09.2008р. на суму 70000,00 грн. (а.с.12-14).

Слід зазначити, що в ході виконання договору №26/09-2008 сторони останнього своїми діями змінювали його умови, оскільки ТОВ "Ріно", не отримавши у повному обсязі суму передплати, визначену ним у виставлених попередньо рахунках-фактурах, зокрема - №СФ-36 (а.с.12, суму - 91000 грн.), поставило, отримавши суму 50000 грн. згідно платіжного доручення №242 від 26.09.2008р., товару на зазначену суму, тобто не скористалося правом на зупинення виконання свого обов"язку або відмову від нього (ст.ст.538, 692 ЦК України).

На виконання умов договору, ТОВ "Ріно" поставило СПД ОСОБА_1 товар на загальну суму 75511,80 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні №РН-62 від 26.09.2008р. на суму 13158,60 грн., №РН-64 від 29.09.2008р. на суму 32123,00 грн., №РН-67 від 30.09.2008р. на суму 30230,20 грн.  (а.с.15-17).

Таким чином, позивачу було недопоставлено товару на суму 44488,20 грн.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Ріно" зобов'язання з поставки товару у повному обсязі, позивач направив йому претензію №148-10 від 29.10.2008р. з вимогою в семиденний термін відвантажити мелясу бурякову у кількості 48,888 тони або повернути надлишково отримані кошти в сумі 44488,20 грн. (а.с.18). Вказана претензія була отримана відповідачем 10.11.2008р., про що свідчить довідка відділення поштового зв"язку №10 від 18.12.2008р. (а.с.19). Проте, відповідач товар не поставив і надлишково отримані кошти не повернув .

За вказаних обставин, СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою №167-12 від 24.12.2008р. про стягнення з ТОВ "Ріно" безпідставно отриманих коштів у розмірі 44488,20 грн., а також про стягнення у солідарному порядку з ТОВ "Ріно" та СПД ОСОБА_3 667,32 грн. інфляційних втрат та 134,92 грн. 3% річних (а.с.2-4).

13.03.2009р. позивач подав до господарського суду заяву №07/06 від 12.03.2009р. про зміну підстав позову, в якій просить суд стягнути з ТОВ "Ріно" 44488,20грн. за оплачений але не отриманий товар та стягнути солідарно з ТОВ "Ріно" та СПД ОСОБА_3 667,32 грн. інфляційних втрат та 134,92 грн. 3% річних (а.с.31-32).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Норми ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України встановлюють, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В матеріалах  справи відсутні  докази на підтвердження того, що ТОВ "Ріно" поставило позивачу мелясу бурякову на суму 44488,20 грн., чи виконало вимоги претензії №2160/02 від 07.07.2008р. про повернення коштів у розмірі 44488,20 грн. у строк до 17.11.2008р. включно.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма кореспондується з приписами ст.670 ЦК України, якою обґрунтовує СПД ОСОБА_1 позовну вимогу.

Згідно ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З врахуванням наведеного вище колегія суддів вважає необґрунтованим та помилковим висновок суду першої інстанції про невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та відмову у позові до першого відповідача у зв"язку з наведеним та погоджується у цій частині з доводами апеляційної скарги, що судом застосовано звужене тлумачення норм Цивільного кодексу України щодо способів захисту права та не враховано, що спсіб судового захисту, визначений позивачем, встановлено законом та відповідає останньому.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окрім того, стаття 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства відносить, зокрема, принцип справедливості, добросовісності та розумності.

З огляду на викладене обраний позивачем спосіб захисту порушеного прав відповідає зазначеним принципам та цивільному законодавству в цілому.

Таким чином, у відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України, здійснивши передоплату за поставку меляси бурякової у розмірі 120000,00 грн. та отримавши товар частково на суму 75511,80 грн., позивач має право вимагати повернення  сплачених за товар коштів в сумі 44488,20 грн.

Таку вимогу у даному випадку позивач виклав у претензії від 28.10.2008р.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення з ТОВ "Ріно" 44488,20 грн. боргу (розрахунок а.с.4, перевірений судом).

Що ж стосується солідарного стягнення  з ТОВ "Ріно" та СПД ОСОБА_3 667,32 грн. інфляційних втрат за період листопад-грудень 2008р. та 134,92 грн.                 3% річних за період з 18.11.2008р. по 24.12.2008р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Нормою ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки сум інфляційних і 3% річних перевірені апеляційним господарським судом та відповідають вимогам законодавства (а.с.4).

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Пунктом 7 договору поруки сторони передбачили, що порука припиняється, зокрема, після закінчення одного місяця з дня настання строку виконання основного зобов"язання боржника згідно договору купівлі-продажу.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач мав допоставити товар або повернути надлишково сплачені кошти в строк до 17.11.2008р. включно, договір поруки припинив свою дію 18.12.2008р.

Враховуючи викладене, оскільки договір поруки №84-09 від 26.09.2008р. припинив свою дію, вимоги СПД ОСОБА_1 згідно позовної заяви від 24.12.2008р. щодо стягнення з СПД ОСОБА_3 667,32 грн. інфляційних втрат та 134,92 грн. 3% річних колегія суддів вважає безпідставними, тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові до другого відповідача, хоча і з інших підстав, наведених вище.

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року скасуванню в частині відмови у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно" з прийняттям у даній частині нового рішення - про задоволення позову.

  Керуючись ст.ст.101,103-105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Шепетівка  Хмельницької області задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року у справі №20/86 - скасувати в частині відмови у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно", м. Харків з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно", м.Харків задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріно" (м.Харків, вул.1-ої Кінної Армії, 63, код 32030036) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 44488,20 грн. боргу, 667,32 грн. інфляційних нарахувань, 134,92 грн. 3% річних, 452,90 грн. витрат по сплаті державного мита та    118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Шепетівка  Хмельницької області до Суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Шепетівка  Хмельницької області відмовити".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №20/86 повернути до господарського суду Хмельницької області.     

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

 Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2-4 - сторонам,

5 - в наряд.