Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 02” вересня  2009 р.                                                                 Справа № 5/202-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді -   І. С. Карбань,  судді  Л.М. Бабакової,  судді  Т.В. Кравець,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача  – не прибув,

відповідача –не прибув,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні у  приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  (вх. № 2204С/2-4)  Приватної фірми «Будтехмонтаж», м. Суми,  на рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2009р. у справі № 5/202-09,

за  позовом  Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання  ім. М.В. Фрунзе», м. Суми,  

до відповідача Приватної фірми «Будтехмонтаж», м. Суми,  

про стягнення 17994,72 грн., -

встановила:

ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання  ім. М.В. Фрунзе»подало позовну заяву про стягнення з ПФ «Будтехмонтаж» 17 994, 72 грн., в тому числі 12814, 65 грн.  заборгованості за теплову енергію відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення № ПР254-6/57 від 01.10.05р., 4801,93 грн. пені відповідно до п. 15 договору, 78,93 грн. 3% річних, 299,21 грн.  інфляційних збитків.

Рішенням   господарського суду Сумської області від 06.07.2009р.   по справі № 5/202-09 (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено. Стягнено з ПФ «Будтехмонтаж»на користь ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе»12 814, 65 грн. заборгованості за теплову енергію, 4801,93 грн. пені, 78,93 грн.  3% річних, 299,21 грн.  інфляційних збитків; 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 179,95 грн.  державного мита, видати наказ.

Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 06.07.2009 р., звернулась з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції  скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на неповне з’ясування усіх обставин справи та на порушення норм чинного законодавства. Апелянт вказував, що судом першої інстанції було винесено рішення за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи.

Також, апелянт вказував, що 01.10.2005 р. між сторонами у справі було укладено договір № ПР254-6/57 про надання послуг з централізованого опалення приміщення, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Пролетарська, 69. Відповідно до п. 5 та п. 7 договору, тарифи на послуги з централізованого опалення складають 104,58 грн./Гкал, з ПДВ 125,5 грн./Гкал, а плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями за умови їх підключення та введення в дію в установленому порядку.

Апелянт не погоджуючись з наявністю у нього боргу перед позивачем у розмірі 12814,65 грн. за неналежне виконання умов вказаного договору стверджував, що він розраховувався за надані позивачем послуги по теплопостачанню не тільки вчасно, але й у більшому обсягу, ніж за фактично отримане тепло. Більш того, позивачем не надано жодних доказів фактично спожитого обсягу тепла відповідачем, не наведено також методики розрахунку спожитого тепла у разі відсутності спеціального засобу обліку, таким чином вимоги позивача є безпідставними.

Апелянт зазначав, що  позивач  протягом 2008 р.-2009 р., у відповідності до п. 11 договору № ПР254-6/57 надано відповідачу акти-приймання передачі, в яких тариф з централізованого опалення за 1 Гкал, складав більш, ніж зазначено в умовах укладеного договору, а саме: у листопаді, грудні 2008 р. —380,45 грн./Гкал, у січні, лютому 2009 р. —445,24 грн./Гкал, у березні, квітні 2009 р. - 551,10 грн. /Гкал, що суперечить умовам договору, яким визначено, що у разі зміни тарифів на послуги, позивач має повідомити про це відповідача через засоби масової інформації (п. 5 договору), що не  було зроблено взагалі.

З врахуванням викладеного, апелянт вважав неправомірним нарахований позивачем тариф за спожиту теплову енергію за новими тарифами без досягнення між сторонами згоди щодо ціни договору.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення  господарського суду Сумської області від 06.07.2009р.   по справі № 5/202-09 законним та обґрунтованим   і підстав для його  скасування не вбачав, в зв’язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач у відзиві вказував, що відповідно до ч. 2 п. 5 договору № ПР254-6/57 від  01.10.2005р. у разі зміни тарифів на послуги позивач повідомляє про це відповідача через засоби масової інформації. Оплата за послуги за новими тарифами здійснюється з дня встановлення нових тарифів.

Рішеннями виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.10.2008 р. № 550 «Про тарифи на послуги з теплопостачання Дирекції «Котельня Північного промвузла ВАТ «СНВО ім. М. В. Фрунзе», № 695 від 17.12.2008 р. «Про тарифи на послуги з теплопостачання Дирекції «Котельня північного промвузла ВАТ «СНВО ім. М. В. Фрунзе», № 140 від 10.03.2009 р. «Про тарифи на послуги з теплопостачання Дирекції «Котельня північного промвузла ВАТ «СНВО ім. М. В. Фрунзе»для категорії споживачів «бюджет, «інші по міських мережах»та «інші по відомчих мережах»внесено зміни до тарифів на послуги з теплопостачання, що надаються позивачем. Вказані рішення були опубліковані в газеті «Суми і Сумчани»№ 44 (521) від 31.10.2008 р., № 51 (528) від 19.12.2008 р., № 11 (540) від 13.03.2009 р., що є підтвердженням повідомлення споживачів про зміни до тарифів на послуги з теплопостачання.

Представники позивача та  відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представники позивача та відповідача  в судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття  представників позивача та  відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,  дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками  господарського суду Сумської області по даній справі, виходячи з наступного.

01.10.2005р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) був укладений договір № ПР254-6/57 про надання послуг з централізованого опалення з додатками до нього. Відповідно до п. 1 вказаного договору  виконавець зобов’язувався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов’язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. П. 5. договору визначено, що розмір тарифів на послуги встановлюється органом самоврядування відповідно до чинного законодавства. На момент укладання договору тарифи на теплову енергію встановлені рішенням Сумської міської Ради від 21.11.2000р. № 558 та становлять, з централізованого опалення –107,11 грн./Гкал, з ПДВ –128,53 грн./Гкал., а згідно  п. 4.1. Рішенням, на момент укладання договору тарифи на послуги становлять, з централізованого опалення –104,58 грн./Гкал., з ПДВ –125,5 грн./Гкал. У разі зміни тарифів  на послуги виконавець повідомляє про це споживача через засоби масової інформації. Оплата за послуги за новими тарифами здійснюється з дня встановлення нових тарифів.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової  енергії справляється за їх показаннями за умов їх підключення та введення в дію у встановленому порядку (п. 7 договору).

Розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів.  Зміна форми розрахунків допускається за згодою сторін. Споживач має право вносити авансові платежі без обмеження їх граничного розміру. У випадку зміни тарифів на послуги виконавець здійснює перерахунок із врахуванням п. 5 договору (п. 8 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 9 договору). Форма розрахункових документів –платіжне доручення (п. 13 договору). За несвоєчасне внесення плати споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки виконання (п.15 договору).

Договір № ПР254-6/57 від 01.10.2005р.  укладено на 1 рік і він набрав чинності з моменту його підписання  сторонами. Вказаний договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено іншій стороні про розірвання або необхідність перегляду договору (п. 33 договору).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, надав відповідачу в період з листопада  2008 р. по квітень 2009 р. теплову  енергію загальною вартістю  18862,30 грн., про що свідчать акт прийому-передачі від 30.11.2008 р., від 18.12.2008 р., 31.12.2008 р., від 31.01.2009 р., від 28.02.2008 р., від 13.03.2009 р., 31.03.2009 р. та від 30.04.2009 р., теплової енергії в яких зазначено кількість, тариф, вартість теплової енергії він передав у власність відповідачеві теплову енергію загальною вартістю 18862,30 грн. Дані акти підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками. Будь-яких заперечень, запитів про надання роз'яснень з приводу тарифів, вартості теплової енергії від відповідача до позивача не надходило, що підтверджує той факт, що відповідач не лише був повідомлений, а й погодився з обсягами та вартістю спожитого ним тепла(а.с. 26).

Позивач на виконання п. 5 договору № ПР254-6/57 від 01.10.2005р.  через  засоби масової інформації (газеті «Суми і сумчани») офіційно повідомляв відповідача про зміну тарифів на послуги з теплопостачання за спірний період, у листах від 12.03.2009 р., 19.12.2008 р., 31.10.2008 р. позивач додатково повідомляв відповідача про внесення змін або прийняття нових тарифів на надання послуг з теплопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань не в повному обсязі розрахувався з позивачем за надані послуги, в зв’язку з чим  заборгованість відповідача перед позивачем станом на 27.05.2009р. склала 12814,65 грн.

Відповідач відповідно до ст. 33 ГПК України  не надав доказів сплати заборгованості у розмірі  12814,65 грн. за наді послуги.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України визначено, що  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також 3% річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв’язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості  у розмірі  12814,65грн.,  індексу інфляції у розмірі 299,21 грн. та 3% річних у розмірі 78,93 грн.  господарським судом першої інстанції обґрунтовано задоволенню.

Пунктами 1 та 3 ст. 549 ЦК України  передбачено, що    неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання  зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців.

Також, з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 4801,93 грн. є правомірними.  

Посилання апелянта на те, що  рішення  суду першої інстанції було прийнято за відсутності представника відповідача не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставним та недоведеним, з нижченаведених підстав.

З матеріалів справи вбачається, що   ухвала суду першої інстанції про порушення провадження у справі від 03.06.2009р.  і призначення  справи  до розгляду на 22.06.2009р. була направлена на адресу ПФ «Будтехмонтаж»зазначену в позовній заяві № 18-7/1039 від 01.06.2009р., в договорі про надання послуг з централізованого опалення № ПР254-6/57 від 01.10.2005р. та в апеляційній скарзі від 15.07.2009р., а саме: м. Суми, вул. Пролетарська, 69.

Ухвалою господарського суду Сумської області 22.06.2009р.  розгляд справи було відкладено на 06.07.2009р., в зв’язку з неприбуттям до судового засідання представника відповідача.

В судове засідання 06.07.2009р. представник відповідача також не прибув, в зв’язку  з чим справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Крім того, відповідач відповідно до ст. 33 ГПК України не надав до суду апеляційної інстанції відповідних доказів щодо ненадходження на його адресу процесуальних документів із господарського суду Сумської області по даній справі.

На підставі викладеного, колегія суддів, вважає, що  рішення господарського суду  Сумської області від 06.07.2009р. у справі № 5/202-09 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга є  необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 75, 99, 101, п. 1 ст.103,  ст.105 ГПК України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

                                                        постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2009р. у справі № 5/202-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

                 Головуючий суддя                                                      І.С. Карбань.    

                                

                       Суддя                                                       Л.М. Бабакова.

                       Суддя                                                      Т.В. Кравець.

Повний текст постанови підписано  03.09.2009р.