У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.06.09 Справа №5/142-Б-05
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Коробка Н.Д. , Шевченко Т. М.
при секретарі Лоли Н.О.
за участю представників:
кредитора - Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м.Київ, - Лопухова В.А., дов. №13-11-2749 від 23.02.2009р.
кредитора - Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Херсонської філії, м. Херсон, - Казанцева Г.М., дов.№02-04/23 від 26.12.2008р.
банкрута - ліквідатора Марченка С.О., помічника арбітражного керуючого - Даценко Н.М., дов. від 02.06.2009р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кредитора - Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м.Київ
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.03.2009 року
у справі № 5/142-Б-05
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Золотобалківське хлібоприймальне підприємство", с.Золота Балка Нововоронцовського району Херсонської області
Установив:
У зв'язку з неспроможністю суб'єкта підприємницької діяльності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, господарський суд Херсонської області (суддя Ситюк В.Г.) своєю постановою від 14.03.2006р. у справі № 5/142-Б-05 визнав Відкрите акціонерне товариство "Золотобалківське хлібоприймальне підприємство", с. Золота Балка Нововоронцовського району Херсонської області банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначив арбітражного керуючого Марченка С.О.
Ухвалою від 02.03.2009р. господарський суд Херсонської області (суддя Пінтеліна Т.Г.) скаргу ВАТ "Комерційний банк "Надра" на дії ліквідатора залишив без задоволення, затвердив звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута - ВАТ"Золотобалківське хлібоприймальне підприємство", ліквідував його у зв'язку із завершенням ліквідаційної процедури та припинив провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою суду, один з кредиторів – Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", м.Київ, оскаржив її до суду апеляційної інстанції, в якій просить ухвалу скасувати, задовольнити скаргу на дії арбітражного керуючого Марченка С.О., припинити його повноваження у якості ліквідатора та направити справу на новий розгляд до господарського суду Херсонської області із призначенням нового ліквідатора для проведення ліквідаційної процедури.
Свої доводи аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та знехтуванням вимог і рекомендацій Вищого господарського суду України.
На його думку ліквідатор не провів у повному обсязі ліквідаційну процедуру, не надавав інформації про хід ліквідаційної процедури та результати проведеної інвентаризації майна, в тому числі того, що перебувало у заставі Банку "Надра". Вважає, що ліквідатором ігнорувались права Банку, як кредитора.
Представник заявника підтримав доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі.
У відзиві ліквідатор зазначив, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, оскаржувана ухвала є правомірною, і ним у повному обсязі згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" проведена ліквідаційна процедура.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) ліквідатором підприємства-боржника до господарського суду Херсонської області 27.07.2007року поданий звіт та ліквідаційний баланс банкрута (а.с.126 т.6). До звіту також долучені реєстр вимог кредиторів, кошторис оплати послуг, наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис, експертна оцінка майна банкрута, відомості про реалізацію майна, договори купівлі-продажу, протоколи аукціонів, акти приймання-передачі, договори про залучення спеціалістів, оголошення в засобах масової інформації, квитанції, видаткові касові ордери, листи-відповіді органів ДАІ і Держтехнагляду.
З наданого звіту ліквідатора вбачається, що будь-якого майна для ведення господарської діяльності та для погашення вимог кредиторів підприємство - банкрут не має.
Так, ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.07.2007р. затверджені звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2008року зазначена ухвала скасована, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Херсонської області (а.с.99-103 т.9).
Скасовуючи ухвалу про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора, суд касаційної інстанції зазначив про те, що при її винесені не було надано правової оцінки ухвалі про затвердження мирової угоди, договорам застави, інвентаризаційному опису, не перевірено твердження кредитора – ВАТ КБ «Надра» про неналежне виконання ліквідатором своїх обов’язків щодо виявлення майна.
Після надходження справи до господарського суду Херсонської області ВАТ КБ «Надра» було подано скаргу на дії ліквідатора – арбітражного керуючого Марченка С.О. (а.с.62 т.10). У поданій скарзі заявник зазначив про те, що ліквідатор Марченко в порушення статті 111 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону не провів інвентаризацію майна, не визначив ліквідаційну масу, не склав та не подав до суду проміжний баланс, в якому повинні були міститись відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується. Також зазначено про те, що арбітражним керуючим Марченком без згоди комітету кредиторів було укладено мирову угоду з ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», яка в подальшому була затверджена Суворовським районним судом міста Херсона. При цьому скаржник звертає увагу на те, що при переданні майна в погашення боргу не було проведено його оцінки, а Марченко повинен був застережити державного виконавця про обов’язковість зупинення виконавчого провадження у зв'язку із порушенням справи про банкрутство. ВАТ КБ «Надра» також вважає, що Марченко незаконно виконував обов'язки ліквідатора, оскільки ліквідаційна процедура, як стверджує скаржник, закінчилась 29.05.2007року.
Розглянувши скаргу на дії ліквідатора господарським судом Херсонської області винесена ухвала, відповідно до якої скаргу залишено без задоволення, звіт та ліквідаційний баланс затверджено, а провадження у справі припинено.
Не погодившись з винесеною ухвалою, ВАТ "КБ "Надра" звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с.134 т.10), де просить її скасувати на підставі доводів та заперечень, вказаних вище.
Проаналізувавши матеріали скарги ВАТ "КБ "Надра" на дії ліквідатора, апеляційну скаргу, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а також документальні докази, які надані ліквідатором до звіту, колегія суддів вважає, що господарським судом правомірно затверджений звіт ліквідатора та припинено провадження у справі.
Відповідно до статті 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Так, до звіту ліквідатором надані реєстр вимог кредиторів, інвентаризаційний опис виявленого майна станом на 14.03.2006року, наказ про проведення інвентаризації, договори купівлі–продажу виявленого ліквідатором майна, акти приймання-передачі цього майна, первісні документи на підтвердження реалізації майна та отримання коштів (накладні, прибуткові касові ордери тощо), довідки з БТІ, ДАІ про відсутність зареєстрованих будівель та транспортних засобів за підприємством-боржником, реєстр витрат в процедурі ліквідації, докази на підтвердження оплат витрат, газетні оголошення про реалізацію майна, експертні висновки виявленого майна (а.с.134 т.6, т.7, т.8). Таким чином, матеріали справи містять документальні докази виконання ліквідатором підприємства-боржника вимог чинного законодавства щодо проведення ліквідаційної процедури.
Слід зазначити про те, що звіт ліквідатора розглядався на засіданні комітету кредиторів та був затверджений (а.с.127 т.6).
Щодо посилання ВАТ "КБ "Надра" про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень, колегія суддів зазначає про наступне.
05.12.2005року до господарського суду Херсонської області із заявою про визнання кредитором у справі звернувся АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Херсонської обласної філії. У поданій заяві кредитор просив визнати його вимоги на суму - 7.124.664,40грн. Вказані вимоги обґрунтовані договором про надання відновлювальної кредитної лінії №Ю135 від 27.05.2003р. (а.с.14 т.3).
Долучений до матеріалів справи договір застави №Ю-135-1 від 28.05.2003 свідчить про те, що АКБ «Укрсоцбанк» є заставним кредитором, який є заставодержателем майнового комплексу хлібоприймального підприємства (а.с.98 т.8), що також підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (а.с.90 т. 5).
Ухвала про затвердження реєстру винесена господарським судом 07.02.2006р. (а.с.97 т. 5), де серед інших кредиторів були визнані й вимоги АКБ «Укрсоцбанк» з першою чергою задоволення вимог, в той час, як заява ВАТ "КБ "Надра" про визнання кредитором надійшла до господарського суду 08.02.2006р. (а.с.99 т.5), а вимоги визнані ухвалою від 18.04.2006р. (а.с.45 т.6) за клопотанням ліквідатора Марченка.
В апеляційній скарзі та у скарзі на дії ліквідатора ВАТ "КБ "Надра" посилається на те, що ліквідатор незаконно, без згоди комітету кредиторів уклав мирову угоду із АКБ «Укрсоцбанк», чим порушив його права як кредитора у справі. Однак це твердження є помилковим в силу наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 09.03.2006р. ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона затверджена мирова угода про закінчення виконавчого провадження, що укладена між АКБ «Укрсоцбанк» та ВАТ «Золотобалківське хлібоприймальне підприємство». При чому заяву про затвердження мирової угоди до суду подав державний виконавець, який порушив виконавче провадження. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що арбітражний керуючий не порушив права ВАТ "КБ "Надра", оскільки на момент укладання мирової угоди ВАТ "КБ "Надра" не було визнано у законному порядку кредитором у справі. Як зазначено вище, ухвала про визнання ВАТ "КБ "Надра" кредитором винесена 18.04.2006р.
До того ж відповідно до статті 64 Закону України «Про виконавче провадження» у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника – юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.
Так, оголошення про порушення справи про банкрутство було опубліковано у газеті «Голос України» № 212 (3712) від 09.11.2005р. (а.с.135 т.4), виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на майно (майновий комплекс хлібоприймального підприємства) здійснений 18.05.2005р. (а.с.139 т.4), а 07.11.2005р. державним виконавцем було порушено провадження про звернення стягнення на заставне майно підприємства-боржника. Зазначені обставини вказують на те, що державний виконавець позбавлений права у цьому разі зупиняти виконавче провадження, що кореспондується із статтею 64 Закону України «Про виконавче провадження».
Укладання мирової угоди між підприємством боржника та АКБ «Укрсоцбанк» стало результатом дій державного виконавця, а тому у даному випадку підписання мирової угоди розпорядником майна Марченком не свідчить про неправомірність його дій, оскільки у даному випадку, як вже зазначалось вище, вимоги АКБ «Укрсоцбанк» були забезпечені заставою, існував виконавчий напис та тривало виконавче провадження, яке не підлягає зупиненню у зв'язку з порушенням справи про банкрутство.
Слід також зауважити і про те, що відповідно до статті 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. На підставі цього колегія суддів дійшла висновку про те, що дії арбітражного керуючого Марченка при укладанні мирової угоди з заставним кредитором, яке відбулось на стадії розпорядженням майном, при тому, що існувало виконавче провадження щодо заставного майна, не можна вважати такими, що порушили інтереси боржника або інших кредиторів. До того ж Банк «Надра» отримав статус кредитора у справі лише 18.04.2006року.
Матеріали справи містять Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачається, що обтяжувачем за записом №3 з датою реєстрації - 30.05.2003року виступає УКБ «Укрсоцбанк» (а.с.90 т.5), в той час як застава обтяжувача – Банку «Надра» зареєстрована 29.01.2004року під записом №5 (а.с.87 т.5), тобто, пізніше, а перший обтяжувач має пріоритет на задоволення своїх вимог забезпечених заставою.
Слід наголосити й на тому, що вимоги АКБ «Укрсоцбанк» забезпечувались майновим комплексом хлібоприймального підприємства, щодо якого й було порушено виконавче провадження.
Заявник апеляційної скарги посилається також на те, що ліквідатором Марченком були порушені положення статей 111 та 112 Цивільного кодексу України.
Так, дійсно вказані норми містять положення щодо ліквідації юридичної особи, однак ці положення слід застосовувати при ліквідації юридичної особи у загальному порядку, в той час як при порушенні справи про банкрутство відповідно до положень Закону про банкрутство, застосовуються положення останнього, оскільки він є спеціальним законом у порівнянні з Цивільним кодексом України в частині визнання боржника банкрутом або відновлення його платоспроможності. Таким чином, не можна вважати незастосування положень Цивільного кодексу ліквідатором порушенням норм Закону про банкрутство. Як зазначалось вище, ліквідатором підприємства при поданні звіту та ліквідаційного балансу було дотримано відповідних вимог Закону та надані необхідні документальні докази.
У скарзі на дії ліквідатора та у апеляційній скарзі заявник посилається на те, що передане за мировою угодою АКБ «Укрсоцбанк» майно реалізовано у подальшому за 8.568.000грн., в той час як вимоги банку складали- 7.124.867грн., тобто, різниця від продажу та вимог складає – 1.443.133грн., які б на думку скаржника могли би бути спрямовані на погашення вимог інших кредиторів. Тобто, таким чином арбітражним керуючим Марченком нібито були порушені інтереси інших кредиторів.
Але з таким висновком погодитись не можна. У даному випадку слід зазначити про те, що АКБ «Укрсоцбанк» задовольнив свої вимоги за рахунок майна, яке перебувало у нього в заставі, а ціна, за яку у подальшому реалізувалось це майно, є договірною, яка встановлюється за погодженням сторін. Відтак отримання задоволення своїх вимог банком в рахунок заставного майна та подальший його продаж за будь-яку ціну не можуть свідчити про порушення ліквідатором своїх обов’язків в межах справи про банкрутство.
Матеріали справи містять протоколи комітету кредиторів, з яких вбачається, що ліквідатор Марченко періодично звітував перед комітетом кредиторів, який приймав рішення щодо подальших процедур справи про банкрутство (а.с.22, 87, 127 т.6). А тому посилання скаржника на те, що ліквідатор не повідомляв про хід ліквідаційної процедури, є помилковим.
Особа, що подала апеляційну скаргу, також зазначає, що в порушення статті 26 Закону про банкрутство ліквідатором не було включено до ліквідаційної маси вентиляційний бункер.
Дослідивши цей акт, колегія суддів вважає, що він не є належним доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки складений за відсутності арбітражного керуючого Марченка, та з нього неможливо встановити місце проведення обстеження, враховуючи те, що заставне майно знаходиться за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район, село Золота Балка, вулиця 50 років Жовтня, 52. В акті перевірки зазначено, що при огляді обладнання не виявлено замальованих інвентарних номерів, маркування старе, фарба нанесена давно (а.с.62 т.9), а також вказано, що з усього обладнання інвентарний номер співпадає лише на одному об’єкті.
Висновки, що відображені у цьому акті, ставлять під сумнів наявність майна на момент укладання договору застави, а тому жодним чином не свідчать про порушення ліквідатором положень Закону про банкрутство.
До того ж будь-які докази, що свідчили б про здійснення заявником огляду заставного майна під час укладання договору, відсутні.
Банк «Надра» не був позбавлений права на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою у разі недопущення його представників для огляду заставного майна.
Посилання скаржника на те, що ліквідатор Марченко виконував повноваження поза межами ліквідаційної процедури, термін якої на його думку закінчився 29.05.2007р., є також хибним.
Відповідно до положень Закону про банкрутство ліквідатор призначається постановою (ухвалою) суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, отже, у разі закінчення строку ліквідаційної процедури та й відповідно повноважень ліквідатора, арбітражний керуючий продовжує виконання повноважень ліквідатора до моменту призначення судом нового ліквідатора. Комітет кредиторів з клопотанням про призначення нового ліквідатора у межах даної справи не звертався до місцевого господарського суду, а тому дії арбітражного керуючого Марченка є правомірними.
Отже, колегія суддів в діях арбітражного керуючого не вбачає порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", інтересів боржника або кредиторів, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора.
Як вже зазначалось вище, звіт ліквідатора у зв'язку із скасуванням ухвали господарського суду від 27.07.2007р. у даній справі розглядався вдруге господарським судом першої інстанції, та при повторному розгляді справи господарський суд з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора, ліквідацію підприємства-боржника та припинення провадження у справі. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. При повторному перегляді звіту та ліквідаційного балансу боржника господарським судом надано й оцінку невключенню до ліквідаційної маси майнового комплексу пекарні та механізованого току. Матеріали справи свідчать про те, що зазначене майно є власністю іншого підприємства - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золотобалківське хлібоприймальне підприємство", а тому не може бути включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута у цій справі.
Враховуючи те, що будь-яке майно у підприємства-банкрута відсутнє, ліквідаційна процедура фактично повністю завершена у 2007 році, то підстав для подальшого провадження у справі на цей час немає.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.03.2009року у справі № 5/142-Б-05 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Коробка Н.Д. Шевченко Т. М.