донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

07.09.2009 р.                                                                                                         справа № 36/108

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Фурсова О.О. представник за довір. № 09-18/1489 від 02.01.2009 р. - ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області,

від відповідача:

Коваль Л.Л. представник за довір. № б/н  від 31.08.2009 р. - ВАТ "Маріупольський графітовий комбінат", м.Маріуполь Донецької області ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	30.07.2009 року

по справі

№ 36/108

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області

до	Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат", м. Маріуполь Донецької області

про	стягнення 589338, 41грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2009 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь»подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення з мотивів неповного з’ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський графітовий завод»вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення –законним.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський графітовий завод»про стягнення боргу в сумі 589 338, 41 грн., з яких 492 030 грн. є сумою основного боргу, пеня 47 153, 70 грн., інфляційне відшкодування 44 282, 70 грн., 3% річних 5 872 грн. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зменшивши суму основного боргу до 393 624 грн., у зв’язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем. Позов обґрунтовано тим, що Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський графітовий завод»не виконало своїх зобов’язань за договором № 118/172 від 21.08.2008 р. в частині оплати за передане йому майно.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що  договір, за яким стягується заборгованість, є нікчемною угодою, яка не має ніякої юридичної сили і не тягне за собою ніяких правових наслідків, в тому числі й щодо обов’язку оплатити отримане майно. Висновок про нікчемність спірного договору суд обґрунтовував тим, що предметом купівлі-продажу є нерухоме майно - залізнична колія. Однак, в порушення вимог ст. 657 Цивільного кодексу України, правочин не посвідчений нотаріально. З цих підстав, суд першої інстанції визнав договір недійсним з власної ініціативи (п. 1 частини 1 ст. 83 ГПК України).

Апеляційна інстанція вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції не дав належної оцінки умовам договору та неправильно застосував законодавство, що регулює спірні правовідносини.

Так, визначаючи правовий режим майна, відчуженого за договором № 118/172 від 21.08.2008 р., суд повинен був врахувати зміст терміну «залізнична колія»,  наведений у пункті 1.1 Інструкції з улаштування та утримання колії залізниць України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22.12.2005 р. № 427-Ц (арк. справи 90-91). Відповідно до вказаної норми, залізнична колія уявляє собою інженерну споруду, яка складається з двох елементів: верхня будова - рейки, стрілочні переводи, підрейкова основа зі скріпленнями і баластна призма і нижня будова -  земельне полотно, водовідвідні та штучні споруди. Виходячи з цього, об’єктом нерухомості, у розумінні частини 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, є залізнична колія, яка має обидві складові: верхню і ніжну будівлю, оскільки, лише в такому вигляді згадана інженерна споруда не може бути переміщена без знецінення і зміни її призначення, тобто має всі ознаки нерухомої речі. Між тим, згідно до пункту 1.1 договору позивач зобов’язаний продати, а відповідач прийняти і сплатити виробничі споруди, номенклатура яких вказана у додатку № 1 за договором , який є його невід’ємною частиною. З додатку № 1 вбачається, що позивачем продане відповідачу наступне майно: рейки Р-65, шпали дерев’яні, баластний шар –щебінь, пісок, стрілочний перевід Р-65 1/7 –5 комплектів, стрілочний перевід Р 50 1/9 –1 комплект (арк. справи 10).

Вказане майно відноситься до верхньої будівлі залізничної колії, воно може вільно переміщуватись у просторі, тому є рухомим майном, у розумінні частини 2 ст. 181 Цивільного кодексу України. В той же час, нижня частина залізничної колії за договором № 118/174 від 21.08.2008 р. не відчужувалось.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність нотаріального посвідчення договору, апеляційна інстанція вважає помилковим. При цьому враховується і правова позиція Міністерства юстиції України, викладена в його листі на адресу Міністерства транспорту та зв’язку від 20.06.2007 № 19-50-2175. Що ж стосується правового обґрунтування, наведеного у рішенні суду, то воно, на думку апеляційної інстанції, не враховує конкретних обставин справи, зокрема, умов спірного договору і особливості майна, яке за цим договором відчужувалось.

Посилання суду першої інстанції на те, що при укладанні договору не було  дотримано вимог статуту Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський графітовий завод»щодо погодження угоди з наглядовою радою товариства є необґрунтованою. Адже, лише ця обставина не може бути достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним з ініціативи суду, оскільки його умови законодавству не суперечать. Крім того, обидві сторони виконували свої зобов’язання і в установленому законом порядку не оспорювали дійсність угоди.

Враховуючи викладене, у суда першої інстанції не було правових підстав для визнання договору № 118/174 від 21.08.2008 р.  недійсним.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, апеляційна інстанція виходить із того.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 118/172 від 21.08.2008 р., позивач передав відповідачу передбачені договором інженерні споруди, що підтверджується актом приймання-передачі № 9946 від 20.11.2008 р. Згідно до пункту 2.3 договору, відповідач повинен був оплатити придбане майно шляхом перерахування щомісячних платежів, в порядку визначеному додатком № 2 до договору. Платежі мали бути здійснені до 31.12.2008 р. Проте, відповідач перерахував лише 98 406 грн., решта боргу не погашена. Наявність заборгованості в сумі 393 624 грн. відповідач не спростував.

Таким чином, порушення відповідачем вимог ст. 526 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов’язання матеріалами справи доведені.

Пункт 4.2 договору встановлює відповідальність покупця за порушення строку оплати за передане йому майно у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми. Згідно до розрахунку позивача, не спростованого відповідачем сума пені становить 47 153, 70 грн.

В силу приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми, що згідно до розрахунку позивача становить 44 282, 70 грн. і 5 872, 01 грн. відповідно.

Таким чином, позовні вимоги у вищевказаних сумах матеріалами справи підтверджені, вони відповідають законодавству, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційна інстанція визнає апеляційну скаргу обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду  Донецької  області  від 30.07.2009 р. по справі № 36/108 –скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський графітовий завод»(вул. Станіславського, 9, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 05394618) на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»(вул. Лепорського, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 00191158): основний борг у сумі 393 624 грн., пеню у сумі 47 153, 70 грн., інфляційне відшкодування у сумі 44 282, 70 грн., 3% річних у сумі 5 872 грн., витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяви у сумі 5 893, 38 грн., витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 2 946, 96 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у сумі 118 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Донецької області.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 4 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС