КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2009 № 35/155
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явився;
від відповідача - Чорненька О.А. – представник за дов. б/н від 12.05.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Гранесвіт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.06.2009
у справі № 35/155 (суддя
за позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
до ТОВ "Гранесвіт"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 25334,10 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама” (далі – позивач) у березні 2009 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранесвіт” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 25334,10 грн. з яких 16962,18 грн. основного боргу, 7467,29 грн. інфляційних, 904,63 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. у справі № 35/155 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 16962,18 грн. заборгованості за договором №2180/ПР, 7467,20 грн. інфляційних витрат, 904,63 грн. 3% річних, 253,34 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 624, 625 Цивільного кодексу України та п. 3.3.7 договору № 2180/ПР від 17.08.2006р. з огляду на те, що відповідач спірні грошові кошти за тимчасове користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами не сплатив, чим порушив умови договору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. у справі № 35/155 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що, оскільки договір №2180/ПР від 17.08.2006р. припинив свою дію 15.05.2007р. то відсутні підстави для стягнення з відповідача відповідних коштів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009р. у справі № 35/155 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранесвіт” не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/20 від 27.07.2009 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв’язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 35/155 колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий суддя, суддів Сулім В.В., Іваненко Я.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2009р. відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено розгляд справи в зв’язку з неявкою представників сторін.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/606 від 10.08.2009 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв’язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 35/155 колегії суддів у складі: Сулім В.В., - головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Острович С.Е.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено розгляд справи.
В судове засідання Київського апеляційного господарського суду 25.08.2009р. представник позивача не з’явився, проте був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, позивач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 25.08.2009р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 ГПК України.
Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Київський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи Київський апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. у справі № 35/155 підлягає залишенню без змін, а подана апеляційна скарга – залишенню без задоволення, з наступних підстав.
01.01.2005р. між Госпрозрахунковою організацією „Київреклама”, правонаступником якої згідно із Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006р. № 8/65 є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гранесвіт” (відповідачем) було укладено договір № 2180/ПР на встановлення пріоритету на місце (-я) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами (далі – Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору позивач встановлює за Розповсюджувачем зовнішньої реклами пріоритет на місце для розміщення об'єкта зовнішньої реклами (надалі – ОЗР) згідно Додатку (- ів), який(-і) є невід’ємною частиною Договору.
На виконання зазначеного Договору між позивачем та відповідачем було укладено Додаток № 1 від 17.08.2006р., Додаток № 2 від 17.11.2006р., Додаток № 3 від 15.02.2007р., Додаток № 4 від 15.05.2007р.
Згідно з умовами Договору відповідач зобов'язався оформити належним чином дозволи на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (п. п. 3.3.1. п. 3.1. Договору).
Пунктом 3.3.7 Договору сторони досягли згоди, що Відповідач бере на себе обов’язок у триденний термін з дати прийняття рішення про встановлення (продовження) пріоритету на місце розміщення ОЗР отримати рахунок-фактуру Позивача. Крім того, Відповідач взяв на себе обов’язок своєчасно сплачувати кошти за встановлення пріоритету на місця для розміщення ОЗР в розмірі та порядку, що передбачені умовами Договору (п. 3.3.8 Договору).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розмір плати за пріоритет на місце (-я) для розміщення ОЗР встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, наданих Робочим органом.
Відповідно до п. 4.3 Договору у п’ятиденний термін з дати встановлення пріоритету на відповідне місце для розміщення ОЗР відповідач зобов'язався оплатити кошти згідно встановленого Позивачем рахунку.
В порушення умов Договору відповідач не провів розрахунків за встановлений за ним пріоритет на місця для розміщення ОЗР згідно із рахунками-фактурами № 64277 від 20.02.2007р., № 68502 від 15.05.2007р., № 68499 від 15.05.2007р., № 68486 від 15.05.2007р., в зв'язку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 16962,18 грн.
Протягом трьох місяців з дати встановлення пріоритету на місце розташування ОЗР щомісячна плата нараховується в розмірі 25 % від встановленого розміру плати, крім випадків, коли Розповсюджувач зовнішньої реклами отримує дозвіл на розміщення ОЗР (п. 4.4 Договору).
Як вбачається з п. 4.5 Договору відповідач зобов'язався в разі отримання дозволу на розміщення ОЗР укласти з позивачем Договір на право тимчасового користування місцями для розташування зовнішньої реклами з дати прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) рішення про видачу дозволу на розміщення ОРЗ. З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що розмір основного боргу відповідача становить 16962,18 грн.
Відповідно до п. 5.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань згідно з цим договором та чинним законодавством.
За своєю правовою природою Договір є договором надання послуг. Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України). Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було допущено порушення договору – прострочення грошового зобов’язання.
Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач в обґрунтування своєї скарги зазначає, що Позивач припинив видачу рахунків на оплату пріоритету та актів виконаних робіт з травня 2007 року. Разом з тим, колегією встановлено наступне, 15.02.2007р. сторони уклали Додаток № 3 до Договору, за яким Позивач зобов’язався згідно із п. 2.1 Договору встановити за Відповідачем пріоритет на місця розміщення ОЗР за адресою, Печерський р-н, вул. Червоноармійська, 9/2, а Відповідач зобов’язався виконувати умови Договору. Плата за пріоритет на місце(-я) для розміщення ОЗР здійснюється у порядку та на умовах, визначених договором. На виконання умов Договору та Додатку № 3 до нього Позивач склав для Відповідача рахунок № 64277 від 20.02.2007р. на суму 5439,83 грн., який не був оплачений Відповідачем. 15.05.2007р. Сторони уклали Додаток № 4 до Договору, за яким Позивач зобов’язався згідно із п. 2.1 Договору встановити за Відповідачем пріоритет на місця розміщення ОЗР за адресою, Печерський р-н, вул. Червоноармійська, 9/2, а Відповідач зобов’язався виконувати умови Договору. Плата за пріоритет на місце(-я) для розміщення ОЗР здійснюється у порядку та на умовах, визначених договором. На виконання умов Договору та Додатку № до нього Позивач склав для Відповідача рахунки № 68502 від 15.05.2007р. на суму 5535,00 грн., № 68499 від 15.05.2007р. на суму 5439,83 грн. та № 68486 від 15.05.2007р. на суму 5630,17 грн., які не були сплачені Відповідачем. Сторони більше не укладали в межах Договору нових додатків до нього, а отже з 15 травня 2007 року Позивач не видавав йому рахунку саме через неукладення сторонами нових додатків до Договору, які в силу умов останнього є правовою підставою для складання рахунків за встановлення пріоритету.
У Додатках №№ 3 та 4 до Договору Відповідач взяв на себе обов’язок із виконання умов Договору, в тому числі щодо здійснення розрахунків, невиконання яких є порушенням умов Договору. Позивачем були вчиненні всі необхідні дії для встановлення пріоритету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами. Пунктом 11 Правил встановлено, що пріоритет заявника на місце розташування рекламного засобу встановлюється строком на три місяці з дати прийняття керівником робочого органу відповідного рішення. Відповідно до п. 13 Правил протягом строку, зазначеного у пункті 11 цих Правил, заявник оформлює обидва примірники дозволу та подає їх робочому органу разом із супровідним листом, в якому зазначається реєстраційний номер заяви. У разі прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, яке перебуває в комунальній власності, заявник протягом трьох днів укладає договір на тимчасове користування цим місцем. Протягом строку, передбаченого абзацами першим - третім пункту 11 цих Правил, щомісяця справляється плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, в розмірі 25 відсотків плати, встановленої органами місцевого самоврядування. У разі продовження строку оформлення дозволу відповідно до абзацу четвертого пункту 11 цих Правил, щомісячна плата за тимчасове користування місцем, що перебуває в комунальній власності, справляється в розмірі 100 відсотків плати, встановленої органами місцевого самоврядування. Протягом п'яти днів з дати прийняття керівником робочого органу рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, заявник подає робочому органу копію укладеного ним договору на тимчасове користування місцем та копію документа, що підтверджує внесення відповідної плати.
Згідно із п. 15 Правил у разі недодержання заявником строку, зазначеного в пункті 11 цих Правил, та у разі ненадання ним в установлений строк документів, зазначених у пункті 13 цих Правил, заява вважається неподаною, пріоритет на місце розташування рекламного засобу втрачається, документи повертаються заявнику.
Як свідчать фактичні обставини справи, саме порушення Відповідачем умов Договору щодо оплати, призвели до настання негативних наслідків у вигляді втрати пріоритету на місце розташування ОЗР в силу приписів п. 15 Правил, про що зазначається Відповідачем у своїй апеляційній скарзі.
Згідно із ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Фактичні обставини справи свідчать, що Позивач не міг виконати у повному обсязі Договір в частині обов’язків, передбачених Додатків №№ 3 та 4, саме з вини Відповідача, а тому Відповідач зобов’язаний виплатити плату Позивачу за спірними рахунками у повному обсязі, оскільки інше не передбачено Договором. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 16962,18 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Так, для всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).
Враховуючи вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних, погоджується з висновком суду першої інстанції та розрахунком позивача щодо стягнення 3% річних за період з 17.08.2009р. по 25.02.2009р. в сумі 904,63 грн. та інфляційних в сумі 7467,29 грн.
Доводи відповідача з приводу того, що спірний договір припинив свою дію не є обґрунтованими, виходячи з наступного. Як передбачено п. 6.4 Договору, цей договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін, за рішенням господарського суду, після закінчення терміну дії останнього пріоритету на місце для розміщення ОЗР або його скасуванні на підставах, передбачених чинними нормативними актами України.
Відповідно до п. 6.5 Договору, дія цього Договору, в частині одного наданого місця, зазначеного у Додатку до цього Договору, припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; невиконання умов розділу 4 цього Договору; зміни власника (балансоутримувача) місця розташування ОЗР; припинення дії встановленого пріоритету; розташування ОЗР без дозволу на розміщення ОЗР; неможливості розміщення ОЗР у зв’язку із зміною містобудівної ситуації.
Дія цього Договору також припиняється внаслідок ліквідації або банкрутства Розповсюджувача зовнішньої реклами та в інших випадках відповідно до законодавства (п. 6.6 Договору).
Згідно із п. 6.7 цей Договір може бути розірвано в односторонньому порядку за ініціативою Робочого органу з обов’язковим письмовим повідомленням Розповсюджувача зовнішньої реклами не пізніше ніж за п’ять робочих днів до розірвання у випадках, передбачених п. п. 6.5.1., 6.5.6., 6.6. цього Договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів. Так, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Правові наслідки зміни або розірвання договору встановлені ст. 653 Цивільного кодексу України, а саме: у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Особливості розірвання договору про надання послуг визначені ст. 907 Цивільного кодексу України. Так, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідач надав суду докази, які свідчать про те, що він звернувся до Позивача із пропозицією про розірвання Договору, зокрема, лист від 22.12.2008р. № 178, який був отриманий Позивачем 23.12.2008р. (вх. № 15012). Разом з тим, Відповідач не надав суду доказів того, що сторони вчинили розірвання Договору у письмовій формі, визначивши при цьому наслідки розірвання Договору. Не надав Відповідач й доказів розірвання Договору в судовому порядку. З огляду на вищезазначене, твердження Відповідача про те, що він правомірно вважає Договір припиненим, не відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія відхиляє його.
Посилання Відповідача на те, що Договір припинений в силу п. 6.5.2 Договору колегія відхиляє, оскільки невиконання Відповідачем умов щодо оплати тягне за собою припинення Договору не в повному обсязі, а лише в частині одного наданого місця. Крім того, умови Договору не визначають моменту, з якого припиняється Договір в цій частині. За таких обставин, припинення Договору в частині одного наданого місця має вчинюватися в загальному порядку, встановленому ст.ст. 654 та 907 Цивільного кодексу України.
Таким чином, на момент апеляційного перегляду справи Договір є дійсним для сторін, в тому числі щодо умов, визначених Додатками №№ 3 та 4 Договору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Підстави для скасування та зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на встановлене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранесвіт” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. у справі № 35/155 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 35/155 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді