КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.08.2009 № 32/140-18/178
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Резнік М.О. – представник за дов. б/н від 06.10.2008;
від відповідачів - 1) ОСОБА_2 – представник за дов. № 309 від 09.03.2009;
2) ОСОБА_2 – представник за дов. № 309 від 09.03.2009;
3) не з’явився;
не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Три-Денс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2009
у справі № 32/140-18/178 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Три-Денс"
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_3
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4
Товариство з обмеженою відповідальністю "Клініка СП"
Акціонерний комерційний банк "Східно-Європейський банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним правочинів
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” у березні 2007р. звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів: фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”, Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк”, про визнання недійсними:
- договору про надання кредиту №43/2003 від 24.04.2003 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк”,
- договору про надання кредиту №44/2003 від 24.04.2003 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк”,
- договору застави №34/2003 нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 24.04.2003 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк”,
- договору застави нежитлового приміщення №61 (в літ. А) та АДРЕСА_2 від 1305.2003 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк”,
- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 27.06.2003 р., укладеного між Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3,
- договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від 27.06.2003р., укладеного між Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3,
- договору оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 27.06.2003 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”,
- договору оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від 27.06.2003 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”,
- договору купівлі-продажу стоматологічного обладнання від 01.08.2003р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4,
- договору оренди стоматологічного обладнання від 01.09.2003 р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”.
Судові витрати, а саме: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивач просив покласти на відповідачів солідарно.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2007р. у справі № 32/140 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2007р. по справі № 32/140 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”, Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” про визнання недійсними договорів на надання кредиту, застави, купівлі-продажу та оренди нежилих приміщень і стоматологічного обладнання відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2008 р., залишеної без змін постановою Верховного Суду України від 19.08.2008, рішення господарського суду м. Києва від 17.08.2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2007р. скасовано у частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними :
- договору оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 27 червня 2003 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”;
- договору оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від 27 червня 2003 року, укладеного між фізичною особою - ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”;
- договору купівлі-продажу стоматологічного обладнання від 1 серпня 2003 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4;
- договору оренди стоматологічного обладнання від 1 серпня 2003 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”.
Справу № 32/140 у частині розгляду спору щодо визнання недійсними цих договорів передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва з посиланням на відсутність у матеріалах справи текстів спірних договорів. В іншій частині вимог постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2007 р. залишено без змін.
У ході розгляду справи позивач неодноразово уточняв підстави позову.
Згідно з останніми заявами позивач послався на статті 48 та 50 ЦК УРСР та на ту обставину, що укладений 01.08.2003р. договір за № 2/03 купівлі-продажу стоматологічного обладнання на загальну суму 66204 грн. 27 коп. суперечить цілям діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” (надалі - Товариство), оскільки воно на момент укладення спірного договору провадило медичну практику і його продаж негативно позначив на цілях діяльності Товариства .
Окрім цього, зазначав позивач, спірний договір суперечив нормативно-правовим актам, зокрема, санітарним правилам, які регулювали питання влаштування, обладнання та експлуатації амбулаторно-поліклінічних установ стоматологічного профілю.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2009рю у справі № 32/140-18/178 у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності Товариством обставин, з якими закон пов’язує визнання недійсними угод за статтями 48 та 50 ЦК УРСР та порушень у зв’язку із їх укладенням прав чи охоронюваних законом інтересів Товариства.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2009р. у справі № 32/140-18/178 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу стоматологічного обладнання від 01.08.2003 р. № 2/03, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4; визнати недійсними договори оренди стоматологічного обладнання від 01.08.2003р. № 1, укладений між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”, як похідним від недійсного договору купівлі-продажу стоматологічного обладнання № 2/03 від 01.08.2003 р.; усі судові витрати покласти на відповідачів солідарно.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач послався на неповне з’ясування судом обставин , що мають значення для справи , невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Апелянт вказував, що у рішенні суду не були відображені причини відхилення доводів позивача та поданих ним доказів і не надано оцінки факту укладення спірного договору купівлі-продажу стоматологічного обладнання зі сторони Товариства не уповноваженою на те особою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009р. у справі №32/140-18/178 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Поляк О.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справі.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2009р. за № 01-23/1/2 „Про зміну складу колегії суддів” у зв’язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Поляк О.І у щорічній відпустці) відповідно до статті 28 Закону України „Про судоустрій України” та статті 46 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги у даній справі було доручено колегії у складі: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Кропивна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2009р. у справі № 32/140-18/178 розгляд апеляційної скарги відкладався на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2009р. за № 01-23/1/2 „Про зміну складу колегії суддів” у зв’язку з виробничою необхідністю (знаходженням суддів Коротун О.М., Кондратової І.Д. у відпустці) відповідно до статті 28 Закону України „Про судоустрій України” та статті 46 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги у даній справі було доручено колегії у складі: головуючий суддя – Кропивна Л.В., судді – Синиця О.Ф., Пашкіна С.А.
У судове засідання 12.08.2009р. з’явилися представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2. Представники відповідача 3 та відповідача 4 в судове засідання 12.08.2009 р. не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2009 р. підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача 1 та відповідача 2 у судовому засіданні 12.08.2009 просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, а також беручи до уваги відсутність від відповідачів 3 та 4 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2009 р. за відсутності представників вказаних відповідачів , повідомлених належним чином про час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення у повному обсязі, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, і не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
У відповідності із пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» ( із наступними змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому , зазначав Верховний суд України, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
За правилами ст. 48 ЦК УРСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції. У разі визнання угоди недійсною за ст. 48 ЦК УРСР суд зобов’язаний у рішенні послатися і на нормативний акт, вимогам якого угода не відповідає.
Як вірно встановлено Київським апеляційним господарським судом, 01.08.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Три-Денс» та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу стоматологічного обладнання на загальну суму 66204,27 грн., яке в подальшому надано підприємцем ОСОБА_5 в оренду ТОВ «Клініка СП» на підставі договору оренди від 01.09.2009 року.
Товариство вважало, що підставою для визнання недійсною угоди купівлі-продажу стоматологічного обладнання від 01.08.2003р. № 2/03, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 є невідповідність угоди Санітарним правилам влаштування, обладнання, експлуатації амбулаторно-поліклінічних установ стоматологічного профілю, охорони праці і особистої гігієни персоналу, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР 28 грудня 1983 року.
Утім, вказані Правила встановлюють вимоги до стоматологічних кабінетів і спрямовані на врегулювання відносин організаційного забезпечення діяльності амбулаторно-поліклінічних установ стоматологічного профілю, охорони праці і особистої гігієни персоналу цих установ і не є актом, що регулює або іншим чином впливає на порядок вчинення громадянами і організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що Товариством не вказано обставин невідповідності спірної угоди актам цивільного законодавства чи іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції, є обґрунтованим .
В силу положень статті 50 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності.
За загальним правилом, викладеним у статті 26 ЦК УРСР, юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.
Отже, від цілей діяльності юридичної особи залежить обсяг її правоздатності (здатність мати цивільні права і обов'язки ).
Товариство є юридичною особою приватного права, а тому його правоздатність має універсальний , а не спеціальний характер , який притаманний юридичній особі публічного права.
З наведеного випливає, що Товариство здатне мати такі ж самі цивільні права та нести обов’язки , які має фізична особа, окрім тих, що за своєю правовою природою можуть належати лише людині.
Таким чином, наявність чи відсутність у Товариства стоматологічного обладнання не впливає на обсяг його правоздатності , який встановлений статутом та визначений законом .
При таких обставинах справи доводи апелянта з приводу того , що договір купівлі-продажу від 01.08.2003р. № 2/03 , предметом якого було передання у власність покупцю (ФОП ОСОБА_4) медичного обладнання, яке використовувалося Товариством , суперечить цілям діяльності останнього , не беруться до уваги Київським апеляційним господарським судом і відхиляються ним за неспроможністю.
Окрім цього, Товариство у апеляційній скарзі послалося на ту обставину, що підчас укладення договору купівлі-продажу стоматологічного обладнання від імені Товариства діяла особа , не уповноважена на це .
Так апелянт поставив під сумнів повноваження ОСОБА_7 як особи, яка діяла від імені Товариства і якою був підписаний 01.08.2003 р. спірний договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про господарські товариства” дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
В силу положень статті 41 вказаного закону у редакції, що діяла на момент укладення спірної угоди, до повноважень вищого органу Товариства віднесено обрання та відкликання членів виконавчого органу.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що ОСОБА_7 загальними зборами учасників Товариства , які відбулися 01 липня 2003 р. і рішення яких оформлене протоколом № 5 , був призначений тимчасово виконуючим обов’язки директора (витяг з протоколу - а.с. 167 том 6). При цьому будь-яких обмежень у повноваженнях ОСОБА_7 діяти від імені Товариства учасники останнього не встановили.
Статут Товариства у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору купівлі-продажу( а.с. 35 , том 2), не обмежував директора у праві укладати від імені Товариства будь-які цивільно-правові угоди.
Таким чином, доводи апелянта про те, що договір купівлі-продажу стоматологічного обладнання був підписаний від імені Товариства неуповноваженою особою, не знаходять документального підтвердження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2007 р. у справі № 32/140 ( а.с. 199-208 том 3) , залишеною без змін Вищим господарським судом України від 08 квітня 2008 р. у справі 31/140 ( А.С 152-156) , у задоволенні позову про визнання недійсними договору купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 27.06.2003 року, між Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, та нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від 27.06.2003 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком „Східно-Європейський банк” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Таким чином, правомірність підстав набуття фізичною особою –підприємцем ОСОБА_8 права власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_1 не спростована у судовому порядку. Отже, ця обставина в силу положень частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Реалізуючи правомочності власника, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП” були укладені 27 червня 2003 р. договори оренди нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , які Позивач (Товариство) просить визнати недійсними поряд із договором оренди стоматологічного обладнання , який був укладений 1 серпня 2003 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Клініка СП”.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інтонації у справі № 32/140-18/178 про відмову Товариству у задоволенні позову про визнання договорів оренди недійсними , оскільки Товариство не вказало і не довело тієї обставини, що діями сторін спірних договорів , які спрямовані на виникнення між ними цивільних прав та обов’язків з оренди , порушуються права чи охоронювані законом інтереси Товариства.
При таких обставинах справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом м. Києва при розгляді справи № 32/140-18/178 вірно встановлені фактичні обставини справи, ретельно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана належна юридична оцінка, на підставі чого прийнято законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на наведене, підстави, наведені у статті 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни судового рішення , відсутні , а тому рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2009 року у справі № 32/140-18/178 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.. 33, 34, 35, 49, 99, 101,103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Три-Денс” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2009 року у справі № 32/140-18/178 залишити без змін.
Матеріали справи № 32/140-18/178 повернути до господарського суду місті Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
17.08.09 (відправлено)