ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 серпня 2009 р.                                                                                    № 8/19/3784  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіПодоляк О.А.

суддів :Грека Б.М.

Капацин Н.В. –(доповідача у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2009

у справі № 8/19/3784

господарського судуХмельницької області

за позовомСуб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

доСуб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

провитребування майна з незаконного володіння, відшкодування майнової та моральної шкоди.

за участю представників від:

позивача не з"явився

відповідача не з"явився

В С Т А Н О В И В :

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про витребування від відповідача, який, на думку позивача, незаконно утримує майно позивача, про стягнення з відповідача 50 432,24 грн. недоотриманого прибутку від підприємницької діяльності, стягнення моральної шкоди та адвокатських витрат.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.12.08р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.09р. рішення суду першої інстанції частково скасовано, позовні вимоги СПД ОСОБА_2 задоволені частково, зобов"язано СПД ОСОБА_1 передати позивачеві виробниче обладнання, стягнуто з відповідача судові витрати, в іншій частині позову відмовлено.

Постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач без достатніх на те підстав утримує належне позивачеві на праві власності майно. В силу частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають оплаті за послуги адвоката віднесені на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, СПД ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.09р. у справі № 8/19/3784, відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що він притримує майно позивача у зв"язку з непроведенням останнім розрахунків по орендній платі та неповерненням одержаних у позику грошових сум. Також відповідач вказує на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено склад і розмір адвокатських видатків.

Суб"єкти підприємницької діяльності-фізичні особи ОСОБА_1., ОСОБА_2. в судове засідання касаційної інстанції не з"явилися, своїх представників не направили.

СПД ОСОБА_1. і його представник звернулися до суду з клопотаннями про відкладення розгляду касаційної скарги, посилаючись на те, що СПД ОСОБА_1. перебуває на лікуванні, а його представник ОСОБА_3. перебуває у відпустці, але доказів про вказані обставини суду не надано.

Крім того, стаття 77 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що розгляд справи може бути відкладено, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Враховуючи, що суд касаційної інстанції не вправі збирати додаткові докази,  про порушення норм матеріального чи процесуального права при винесенні постанови Житомирським апеляційним господарським судом відповідач не позбавлений був можливості зазначити в касаційній скарзі чи в доповненні до касаційної скарги, матеріали справи містять достатньо доказів, необхідних для вирішення спору, колегія суддів залишила без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи на підставі договору оренди від 03.12.07р. Приватний підприємець ОСОБА_1 передав Приватному підприємцю ОСОБА_2 в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 30 кв.м. за адресою м. Хмельницький, пров. Купріна, 9/1 для розміщення виробничого обладнання, перелік якого визначено додатком № 1 до цього договору.

Строк оренди приміщення за вказаним договором сторони визначили терміном в один рік, тобто з 03.12.07р. до 03.12.08р.

Відповідно до пункту 5.4 даного договору, який передбачає можливість дострокового припинення договору на вимогу однієї із сторін, Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до позивача з листом-попередженням від 31.03.08р. про дострокове припинення дії договору оренди і звільнення до 10.04.08р. орендованого приміщення. Вказаний лист-попередження отримано позивачем 18.04.08р.

Відповідач перешкоджав позивачеві у вивезенні належного йому майна із приміщення, орендованого у відповідача.

Частина обладнання забрана позивачем уже після пред"явлення позову, про що свідчать акти прийому-передачі від 02.07.08р.

Згідно наданого суду першої інстанції 21.10.08р. уточнення позовних вимог відповідач не повернув належне позивачеві обладнання, а саме: станок багатопильний № 34 марки СРП вартістю 84 671,31 грн., рамку додаткову до станка СРП-250 вартістю 2 774,20 грн., стружкопилосос двохмішковий марки СП-3200 вартістю 4 917,90 грн., станок для заточування марки САЗ-127 вартістю 3 753,90 грн., компресор СБ/50 вартістю 2 679 грн., пили біметалічні до СРП в кількості 91 шт. вартістю 9 100 грн.

Апеляційній господарський суд в оскаржуваній постанові вказав, що позивачем в порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено право власності на компресор СБ4/50 та не доведено, що пили біметалічні до СРП перебувають у володінні відповідача.

Щодо іншого майна, яке належить позивачеві і безпідставно утримується відповідачем, апеляційним судом правомірно задоволені позовні вимоги, оскільки стаття 387 Цивільного кодексу України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, про те, що судом апеляційної інстанції не застосовані норми, закріплені частиною 1 статті 594 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, у разі невиконання ним у строк зобов"язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові, пов"язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов"язання, оскільки відповідачем не доведено його право власності (інше правомірне володіння) на обладнання, яке витребуване судом від відповідача на користь позивача.

Предметом даного спору є витребування майна з чужого незаконного володіння  на користь позивача, відповідач ніяким чином не довів статус позивача в якості боржника по відношенню до відповідача, відповідачем не надано доказів щодо заборгованості позивача по орендній платі. Разом з тим, наявність такої заборгованості в силу статті 594 Цивільного кодексу України не може бути підставою для притримання належного позивачеві на праві власності майна.

Також додана до матеріалів справи розписка від 16.10.07р. про передачу позивачеві грошових коштів не передбачає обов"язку їх повернення та не свідчить про укладення договору купівлі-продажу або позики.

Разом з тим, відповідач не позбавлений можливості вирішити свої фінансові питання з позивачем шляхом пред"явлення позову з обгрунтовуючими ці обставини документами.

За таких обставин, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.09р. по даній справі слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судом всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним судом обґрунтовано покладено на відповідача судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а розмір адвокатських витрат підтверджується наявними у справі доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову  Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2009 у справі              № 8/19/3784 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                            О.А. Подоляк          

Судді                                                                                          Б.М. Грек

                                                                                          Н.В. Капацин