ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" серпня 2009 р. | Справа № 16/61-09-1756 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Павленко Н.А.
за участю представників сторін:
від прокуратури: не з’явився
від позивача: Стоянова Т.А., довіреність від 01.07.2009р. №02-31/66-506
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії”
на рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2009 року
у справі №16/61-09-1756
за позовом Прокурора Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії”
про стягнення 108904,11 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії” на користь Саратської районної державної адміністрації Одеської області 108904,11 грн. загальної заборгованості за 2007-2008р.р. по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки, укладеним між сторонами 15.05.2007р. та зареєстрованого 17.05.2007р. за №0407533гос.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08 липня 2009 року у справі №16/61-09-1756 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. З ТОВ „Біодізель Бессарабії” на користь позивача стягнуто 108904,11 грн. основного боргу, 1089,04 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що 15.05.2007р. між сторонами по справі був укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель державної власності, яка знаходиться на території Зорянської сільської ради. На виконання умов договору вказана земельна ділянка 10.05.2007р. за відповідним актом була передана відповідачу. Натомість відповідач своє договірне зобов’язання по сплаті орендної плати не виконував, внаслідок чого за ним виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 108904,11 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов’язання.
Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Прокурору Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що в укладеному між сторонами договорі оренди відсутні істотні умови. Окрім того, нарахована орендна плата є незаконною, оскільки вона встановлена без дотримання порядку проведення відповідної оцінки землі.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Біодізель Бессарабії”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 27.08.2009р. за вх.№1598-Д1.
Прокурор Саратського району Одеської області та відповідач (ТОВ „Біодізель Бессарабії”) в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 30.07.2009р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Біодізель Бессарабії” за відсутністю представників прокуратури та відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 15.05.2007р. між Саратською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець, позивач) та ТОВ “Біодізель Бессарабії” (Орендар, відповідач) на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 26.04.2007р. №178/А-07 було укладено договір оренди землі, предметом якого є зобов’язання Орендодавця надати, а Орендаря прийняти в строкове платне користування земельну діялнку із земель державної власності, яка знаходиться на території Зорянської сільської ради.
Вказаний договір 17.05.2007р. був зареєстрований Саратським райвідділом Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру” за №0407533гос.
За умовами договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,9365 га, у т.ч. адмінбудівля, склади, гаражі та інші споруди, для розміщення виробничих об’єктів (п.п. 2,3 договору).
Згідно з ст. 1 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
В свою чергу, у відповідності до ст. 13 вказаного закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 закону).
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 21, ч.ч.3,4 ст. 22 закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до п.9 договору оренди земельної ділянки від 15.05.2007р. Орендар зобов’язувався за користування земельною ділянкою сплачувати орендну плату у грошовій формі із розрахунку 3% від грошової вартості ділянки у сумі 16738 грн.
За п.10 договору обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції. При цьому, за умовами п.11 договору орендна плата повинна вноситися у строки, встановлені графіком.
15.05.2007р. між сторонами по справі було підписано додаток №1 до договору оренди, відповідно до умов якого розмір орендної плати за 2007р. було передбачено у сумі 12553 грн.
В подальшому, за замовленням відповідача у 2007 році було розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки орендованої на підставі вказаного договору земельної ділянки.
На підставі зазначеної нормативної грошової оцінки, Орендодавцем відповідно до п.9 договору було здійснено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку на 2008р., виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до якого розмір орендної плати був визначений у сумі 96351,11 грн. за 2008р.
При цьому слід зазначити, що вказаний розрахунок був підписаний обома учасниками даної угод, підписи яких скріплено печатками.
В свою чергу, на підставі цього розрахунку між сторонами було підписано додаток №1 від 11.09.2008р., за змістом якого сторони погодились встановити орендну плату у розмірі 96351,11 грн. за весь 2008р. (при цьому, місячний розмір плати за період з січня по листопад 2008р. був визначений у розмірі 8029,26 грн., а за грудень 2008р. –8029,25 грн.).
Окрім того, 22.12.2008р. додатком №1 сторонами знову ж таки фактично було обумовлено обов’язок Орендаря сплатити орендну плату за 2008р. у розмірі 96351,11 грн. у грудні цього ж року.
Враховуючи ті обставини, що як додаток від 11.09.2008р., так і додаток від 22.12.2008р. були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, тобто сторони домовилися щодо всіх умов, зазначених у цих додатках, та, як наслідок, умови додатків набули для їх учасників обов’язкової сили, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що шляхом підписання цих документів сторонами за договором оренди фактично було внесено зміни до його умов.
Наведені висновки місцевого господарського суду про намір сторін шляхом підписання цих додатків внести відповідні зміни до основного договору підтверджуються і прямою вказівкою про це по тексту додатку від 11.09.2008р. Так, у тексті даного документу сторони зробили застереження про те, що вказаний додаток –угода є невід’ємною частиною договору оренди землі від 15.05.2007р.
При цьому, місцевим господарським судом правомірно не прийнято до уваги доводи відповідача про неправомірність зміни розміру орендної плати на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки, яка не була затверджена у встановленому законом порядку, з огляду на те, що ані додаток від 11.09.2008р., ані додаток від 22.12.2008р., які фактично за своєю правовою природою є додатковими угодами, у встановленому законом порядку визнані недійсними не були, а, відтак, вони є чинними та такими, що підлягають обов’язковому виконанню сторонами.
Водночас слід зазначити, що необґрунтованими є також доводи відповідача стосовно відсутності в укладеній між сторонами по справі угоді таких істотних умов договорів оренди земельної ділянки як строки сплати орендної плати та порядок її внесення, з огляду на наступне.
Дійсно, відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями) до істотних умов договору оренди землі належить орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. В свою чергу, відповідно до ст. 252 ЦК України строк може визначатися роками, місяцями, днями або годинами. При цьому, за змістом ч.3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Умовами додатків від 15.05.2007р. та від 11.09.2008р. було передбачено внесення орендних платежів щомісячно, а додатком від 22.12.2008р. порядок сплати цих платежів за 2008р. був змінений та передбачав одноразове перерахування загальної суми орендних платежів за 2008р. у розмірі 96351,11 грн. протягом грудня цього ж року.
Незважаючи на те, що у цих додатках відсутня конкретна дата, до якої справляються орендні платежів, виходячи з наведених приписів ст.ст. 252, 254 ЦК України, сторонами фактично було обумовлено як строки, так і порядок внесення орендних платежів.
Окрім того, матеріалами справи спростовуються і доводи відповідача про відсутність плану або схеми земельної ділянки, як невід’ємних додатків до договору оренди.
Згідно ст. 193 ГК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Між тим, в порушення вищенаведених умов договору від 15.05.2007р. з урахуванням наступних змін до нього, внесених додатком від 22.12.2008р., приведених вище вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями), ТОВ “Біодізель Бессарабії” договірні зобов’язання по сплаті орендних платежів протягом 2007-2008р.р. не виконувались, внаслідок чого за Орендарем, згідно з розрахунком, утворилась недоїмка по сплаті орендних платежів за договором від 15.05.2007р.. на суму у розмірі 108904,11грн., яка відповідачем погашена не була.
Приймаючи до уваги невиконання Орендарем договірних зобов’язань з перерахування суми орендної плати по договору від 15.05.2007р. протягом 2007-2008р.р., прокурор Саратського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення з ТОВ “Біодізель Бессарабії” на користь позивача 108904,11 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наявність та розмір загальної заборгованості ТОВ “Біодізель Бессарабії” у сумі 108904,11 грн., яка утворилась за відповідачем протягом 2007-2008р.р. по договору оренди земельної ділянки від 15.05.2007р. витікає з умов вищезазначеної угоди, підтверджується обґрунтованим розрахунком суми заборгованості, викладеним по тексту позову. Доказів спростовуючих викладене відповідачем з дотриманням вимог ч.ч.3,4 ст. 22 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХIV (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 32, 33 ГПК України до господарського суду представлено не було.
Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги доводів відповідача про те, що останній не приступив до використання орендованої за вказаним договором оренди земельної ділянки, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2007р. було складено акт встановлення в натурі меж земельної ділянки переданої ТОВ “Біодізель Бессарабії” в оренду для розміщення виробничих об’єктів. При цьому, зі змісту цього акту вбачається, що в натурі межі земельної ділянки проходять по існуючій огорожі. Відповідно до технічної документації із землеустрою, розпорядження Саратської районної державної адміністрації № 178/А-07 від 26.04.2007р., та, нарешті, умов договору оренди, вбачається що земельна ділянка передавалася із вже забудованих земель промисловості. Відповідно до акту перевірки користування земельною ділянкою від 27.01.2009р. відповідач з травня 2007р. до дня здійснення перевірки використовував земельну ділянку, площею 2,9365 га, на території Зорянської сільської ради для розташування будівель та споруд.
Наведене спростовує твердження відповідача про невикористання ним земельної ділянки, яка є об’єктом оренди за вказаною угодою.
Положеннями статті 15 Закону України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року №2535-XII передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. При цьому, ані положеннями Закону України „Про плату за землю” від 3 липня 1992 року №2535-XII, ані положеннями Закону України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року161-XIV не передбачено будь-яких винятків з цього правила.
В свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на час укладення договору від 15.05.2007р., право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Окрім того, за змістом редакції статті 125 Земельного кодексу України, яка чинна на теперішній час, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Таким чином, виходячи з приписів ст. 15 Закону України „Про плату за землю” та ст. 125 Земельного кодексу України обов’язок із сплати орендних платежів виник у Орендаря з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами по справі 15.05.2007р. та існує протягом усього часу дії вказаної угоди до часу припинення дії цього договору. При цьому, навіть невикористання Орендарем земельної ділянки не звільняє його від виконання прийнятих на себе зобов’язань із здійснення орендних платежів у тому числі і за період такого невикористання.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог Прокурора Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Саратської районної державної адміністрації Одеської області.
За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „Біодізель Бессарабії”, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2009 року у справі №16/61-09-1756 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Біодізель Бессарабії” – без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Судді | О.О. Журавльов В.М. Тофан М.В. Михайлов |