Справа №295/11032/16-а

Категорія 18

2-а/295/382/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016 року м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА В СКЛАДІ:

Головуючого - судді Стрілецької О.В.

З участю секретаря Содель А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Поліщука Олександра Вікторовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.08.2016 року серії ПС2 №563738, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом в м. Житомирі по вул. Старовільській, 29, як зазначено в постанові у справі про адміністративне правопорушення, не порушував, інспектор поліції безпідставно виніс постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка є незаконною. Зазначає, що під час розгляду адміністративної справи не був ознайомлений з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення поліцейським не враховано обставини, які передбачені ст. 33 КУпАП.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у ньому. Пояснив, що в постанові у справі про адміністративне правопорушення відповідачем зазначено, що порушення правил дорожнього руху відбулося по вул. Старовільській, однак позивач вказував, що правил дорожнього руху за вказаною в постанові адресою не порушував.

Відповідач - командир роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Поліщук Олександр Вікторович в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Відповідач, скориставшись своїм правом, подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.

Письмові заперечення приєднанні до матеріалів справи. Крім того, подав письмове клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції України.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні, до участі в справі залучено третю особу - Департамент патрульної поліції України.

Представник третьої особи Яремчук Л.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений нормами КУпАП та іншими законами, постанова у справі про адміністративні правопорушення є законною, підстави для її скасування відсутні. Зазначила, що позивач фактично не заперечує, що ним було вчинено адміністративне правопорушення, а наголошує на тому, що не вчиняв правопорушення за адресою, вказаною в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Доводи, викладені позивачем в обгрунтування позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши пояснення позивача, думку представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оглянувши запис з відеореєстратора, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови командира роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Поліщука Олександра Вікторовича серії ПС2 №563738 від 17.08.2016 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові у справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 17.08.2016 року ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Старовільській, 29 в м. Житомирі, перед початком маневру, а саме перестроювання, не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 Б Правил дорожнього руху України, згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП був притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с. 3).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки,відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В силу вимог ч. 3 ст. 255, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 258 КУпАП складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху не передбачено.

Пунктом 9 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису. Дане адміністративне правопорушення було зафіксовано на відеореєстратор поліцейського.

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, на якому зафіксовано та з якого вбачається, що позивач рухаючись по вулиці Перемоги в напрямку вул. Старовільської в м. Житомирі перед початком маневру перестроювання не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку. Згідно відеозапису позивач не заперечував, що вчинив адміністративне правопорушення, просив застосувати до нього стягнення у вигляді усного зауваження або попередження.

Відповідно до п. 9.2.Б Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом, чого позивачем зроблено не було.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач вчинив адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП. За таких обставин, посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст. 268 КУпАП є необгрунтованим.

Крім того, в постанові у справі про адміністративне правопорушення в графі "Громадянину ОСОБА_1 роз'яснені положення статей 307, 308, а також права передбачені статею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, право, порядок та строки оскарження згідно зі статтями 287-289 КУпАП " міститься підпис позивача, що ним не заперечується. Доказів протилежного позивачем суду не надано.

Щодо місця вчинення адміністративного правопорушення, вказаного в постанові у справі про адміністративне правопорушення, з яким не погоджується позивач, суд зазначає наступне.

Зі змісту відеозапису вбачається, що фактично правопорушення було вчинено позивачем, що він не оспорював в судовому засіданні, під часу руху транспортного засобу на перехресті вулиць Перемоги та Старовільської в м. Житомирі. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складалась в м. Житомирі по вул. Старовільській, 29 в тому місці, де мав можливість зупинитись позивач одразу після вчинення адміністративного правопорушення.

Як вказувалось вище по тексту постанови, згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи позивача, що постанова підлягає скасуванню на тій підставі, що в ній невірно зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, яке достовірно не вбачається можливим встановити навіть з оглянутого відеозапису, не заслуговують на увагу та є безпідставними.

Посилання позивача, що інспектором під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано обставини, які передбачені ст.33 КУпАП, не застосовано усне зауваження або попередження, не грунтуються на вимогах закону з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КУпАП попередження є одним з видів адміністративного стягнення, яке застосовується лише в тому випадку, коли такий вид адміністривного стягнення передбачений санкцією статті, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 22 КУпАП передбачає, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно приписів частини 2 статті 33 КУпАП (в редакції Закону України № 596-УІІІ від 14.07.2015) при вирішення питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на викладену норму закону при вирішенні питання про накладення стягнення за правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, не наділений правом враховувати характер вчиненого правопорушення на його малозначність.

Санкція частини 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповіальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, а відтак адміністративне стягнення застосовано до позивача в межах санкції статті за вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі доказів, які безпосередньо, повно та об'єктивно досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено адміністративне правопорушення, доводи, викладені позивачем в обгрунтування заявлених позовних вимог, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка оспорюється позивачем, винесена з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП.

Підстав для умисного спотворювання обставин події у відповідача, котрий не мав жодних відносин із позивачем, а виконував обов'язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що винесена інспектором поліції постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною, підстави для її скасування відсутні, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-162, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Рішенням Конституційного Суду України від 31.03.2015 року № 2-рп/2015, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1- відмовити.

Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, винесену командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Поліщуком Олександром Вікторовичм від 17.08.2016 року, залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Стрілецька