ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
18.08.2009 | Справа №2-18/3550-2009 |
За позовом – Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34, м. Саки, 96500) в інтересах держави в особі Сакської районної державної адміністрації АР Крим, м. Саки (вул. Леніна, 15, м. Саки, 96500)
До відповідача – Малого підприємства «Кварц», с. Сизовка, Сакський район (вул. Титова, 21, с. Сизовка, Сакський район, 96531)
Про спонукання укласти додаткову угоду.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідача – Макієнко К.В. – представник, дов. від 07.04.2009 року.
З участю прокурора – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ: Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сакської районної державної адміністрації АР Крим, м. Саки (далі - позивач) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Малого підприємства «Кварц», с. Сизовка, Сакський район (далі – відповідач), в якій просить суд спонукати відповідача укласти додаткову угоду з позивачем до договору оренди землі № 38 від 24.10.2005 року, а у разі ухилення відповідача від укладення угоди, додаткову угоду вважати укладеною у місячний термін зі дні набрання чинності рішенням законної сили, а у разі не укладення додаткової угоди в указаний термін, вважати її укладеною з моменту набрання чинності рішення суду в редакції позивача.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 509, 526, 629 Цивільного кодексу України та статей 2, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» та мотивовані тим, що 24.10.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі промисловості), яка знаходиться на відстані 8 км північніше с. Митяєве та 6 км східніше села Кар’єрне, за межами населених пунктів на території Сизовської сільської ради Сакського району АР Крим. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до Земельного кодексу України, Закон України «Про плату за землю», Закон України «Про оренду землі». Таким чином, визначена мінімальна річна орендна плата за земельні ділянки, які знаходяться в державної або комунальної власності, яка визначається з урахуванням коефіцієнту інфляції і складає 88 617,00 грн. Враховуючи вищенаведене, 09.09.2008р. позивач надіслав відповідачу лист з проханням підписати Додаткову угоду, але відповіді не отримав, що і стало підставою звернення до суду.
18.08.2009 року прокурор та представник позивача у судове засідання не з’явилися, повідомлені були судом про дату та час розгляду справи належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Представник відповідача 18.08.2009 року у судовому засіданні надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позовних вимог позивача заперечує та вказує, що не отримував від відповідача пропозиції щодо внесення змін у договір оренди землі у порядку, якій передбачений діючим законодавством України.
Слухання справи відкладалося відповідно до статті 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
П. 12 Розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України передбачає, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Судом встановлено, що 24.10.2005 року між Сакською районною державною адміністрацією АР Крим та Малим підприємством «Кварц» було укладено договір оренди землі № 38.
Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться на відстані 8 км північніше с. Митяєве та 6 км східніше села Кар’єрне, за межами населених пунктів на території Сизовської сільської ради Сакського району АР Крим.
Пунктом 9 вказаного договору встановлено, що орендна плата вносить орендарем у грошовому вигляді на розрахунковий рахунок у розмірі 30000,00 грн. у рік.
Згідно з пунктом 13 договору, розмір орендної плати переглядається один раз в три роки на вимогу однієї з сторін.
Враховуючи те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до Земельного кодексу України, Закон України «Про плату за землю», Закон України «Про оренду землі» у частині визначення річної орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться в державній або комунальній власності, Сакською районною державною адміністрацією здійснено перерахунок орендної плати. Так, мінімальний розмір щорічної орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в оренді у відповідача складає, на думку позивача, 88617,00 грн.
У якості обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначає те, що 09.09.2008 року позивач звернувся з листом до директора МП «Кварц» Вискребенцева В.П. з наполяганням на підписанні раніше надісланих (24.06.2008 року) трьох екземплярів додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у строк 3 дні з моменту отримання листа.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, у зв’язку з наступним.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору допускається за згодою сторін.
Згідно з пунктом 26 договору оренди землі № 38 від 24.10.2005 року, зміна умов договору допускається у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Як доказ надіслання позивачем пропозиції щодо зміни умов договору у частині зміни розміру щорічної орендної плати, прокурором надається повідомлення про вручення поштового відправлення № 1175413 (а.с. 16).
Суд звертає увагу, що вказане поштове відправлення було надіслано не стороною за договором оренди землі № 38 від 24.10.2005 року, тобто Сакською районною державною адміністрацією АР Крим, а Фінансовим управлінням Сакської райдержадміністрації, що свідчить про не дотриманість сторона за договором приписів частини 2 статті 188 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Як доказ отримання МП «Кварц» вказаної пропозиції прокурор зазначає підпис 27.06.2008 року уповноваженої Афанасьєвої на повідомленні про вручення поштового відправлення № 1175413.
Судом у судовому засіданні досліджений Табель обліку робочого часу за червень 2008 року на Малому підприємстві «Кварц», якій наданий відповідачем. Проте у червні місяці 2008 року на вказаному підприємстві був відсутній робітник або посадова особа з прізвищем Афанасьєва.
Також у письмовому відзиві на позов відповідач вказує, що у Малому підприємстві «Кварц» не числився і не числиться робітник або уповноважена особа Афанасьєвої.
Згідно з частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Прокурор та позивач не представили суду доказів того, що Сакська районна державна адміністрація надіслала на адресу відповідача відповідну пропозицію щодо внесення змін у договір оренди землі і те, що відповідач її отримав, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.
Оскільки суду не представлено належних та допустимих доказів того, що позивач надсилав на адресу відповідача пропозицію щодо внесення змін у договір оренди землі, то суд приходить до висновку, що позивач не дотримався порядку внесення змін у договір і зазначена обставина є підставою для відмови у позові.
Аналогічної позицію дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.12.2006 року у справі № 2-14/2638-2006.
За вказаних обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені матеріалами справи та суперечать вимогам чинного законодавства України.
18.08.2009р. у судовому засіданні за згодою відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 19.08.2009 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85, Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.