ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 листопада 2016 року Справа № 921/465/16-г/5

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,

суддів:Картере В.І.,

Губенко Н.М.,

перевіривши касаційну скаргуПриватного підприємства "Аріол-Тернопіль"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016

у справі№ 921/465/16-г/5 господарського суду Тернопільської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

доПриватного підприємства "Тернопільська фірма "Меблі"

третя особаПриватного підприємства "Аріол-Тернопіль"

прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана 10.10.2016 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) Приватним підприємством "Аріол-Тернопіль" (надалі - скаржник) касаційна скарга б/н від 08.10.2016 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 921/465/16-г/5 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі

Згідно з ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Дослідивши касаційну скаргу з доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не додано до касаційної скарги належних документів на підтвердження направлення іншим сторонам у справі примірника касаційної скарги, оскільки, додані до касаційної скарги описи вкладення в цінний лист, не є розрахунковими документами в розумінні вищенаведених норм, які підтверджували б факт надання відділенням зв'язку поштових послуг, отже, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та надання відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 1113 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Аріол-Тернопіль" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 921/465/16-г/5 повернути скаржнику без розгляду.

2. Справу № 921/465/16-г/5 повернути до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: В.І. Картере

Н.М. Губенко