донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.08.2009 р. справа № 40/220
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
за участю представників сторін: |
від позивача: | Овчаренко С.А. представник за довір. № б/н від 24.06.2009 р. - ТОВ "Поліпласт-У", м.Харків, |
від відповідача: | Говорущенко С.С. представник за довір. № б/н від 11.05.2009 р. - ТОВ "АЛЬТКОМ "Інвест-Строй" м.Донецьк, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТКОМ "Інвест-Строй", м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 30.07.2009 року |
по справі | № 40/220 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт-У", м.Харків |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬТКОМ "Інвест-Строй", м.Донецьк |
про | стягнення 168 149 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2009 р. позовні вимоги задоволені частково: з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ»Інвест-строй»стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-У»основний борг в сумі 142 092 грн.
В іншій частині у позові відмовлено.
Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ»Інвест-строй»подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення з мотивів порушення судом норм матеріального права, а також неповного з’ясування обставин справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-У»вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду законним.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпласт-У»звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТКОМ»Інвест-строй»про стягнення заборгованості за поставлену хімічну продукцію в загальній сумі 168 149 грн., з яких 142 029 грн. є сумою основного боргу, 26 057 грн. штрафних санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору № ППУ-000004 від 01.03.2008 р. Заявою від 16.07.2009 р. позивач змінив підстави позову і просив стягнути заборгованість, посилаючись не на договір, а на видаткові накладні від 03.11.2008 р. № РН-19001103, від 09.12.2008 р. № РН-0001214 та від 23.12.2008 р. № РН-0001283, за якими відповідачу була поставлена хімічна продукція на суму 142 029 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленої продукції.
Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції визнав його доведеним.
Судове рішення підлягає залишенню без змін з таких підстав.
Факт поставки на адресу відповідача хімічної продукції кріопласту СП-15-1 на загальну суму 142 092 грн., матеріалами справи підтверджений і відповідачем не оспорюється. Доказів оплати поставленої продукції відповідач не надав.
Таким чином, відповідачем порушені загальні умови виконання зобов’язання, визначені ст.. 526 Цивільного кодексу України, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення заборгованості в сумі 142 092 грн. В частині відмови у стягненні штрафних санкцій судове рішення в апеляційному порядку не оскаржуєтся.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законодавстві і не беруться до уваги з таких причин.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений усний правочин, фактичне виконання якого підтверджене письмовими доказами, зокрема, видатковими накладними і довіреностями на одержання продукції. Незважаючи на недодержання сторонами письмової форми, такий правочин тягне виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 205, 218 Цивільного кодекс України). Тобто, відсутність письмового договору не звільняє відповідача від обов’язку сплатити поставлену продукцію, а його твердження про відсутність між сторонами цивільних відносин не відповідають дійсності.
Посилання скаржника на неналежне оформлення вимоги про сплату боргу є надуманими. Дійсно, претензія позивачем заявлена з посиланням на умови договору № ППУ-000004 від 01.03.2008 р., в той час, як поставка фактично здійснювалась за усним правочином. Однак, ця обставина не впливає на юридичну оцінку обґрунтованості позовних вимог. Адже, в претензії чітко вказані види продукції, дата поставки і сума, яка підлягає оплаті, тому цей документ за своїм змістом є вимогою про виконання грошового зобов’язання, у розумінні частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2009 р. по справі № 40/220 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 4 прим.:
1. позивачу 2. відповідачу 3 у справу 4 ДАГС