Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2009 р. Справа № 57/119-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В.(доповідач), суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників:
позивача –Демидчука В.Г., дов. №02-04/213 від 21.04.09р.
відповідача –Тітова В.О., дов. від 12.03.2009р.; Мерзлікіної В.О., дов. від 26.08.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ( вх. № 2266Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 06 липня 2009р. по справі № 57/119-09
за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ"Укрсоцбанк", м. Харків,
до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", м. Харків,
про стягнення 117530025,57 грн.,
встановила:
Позивач –АКБ СР „Укрсоцбанк” в оcобі Харківської філії АКБ СР „Укрсоцбанк” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача –АТЗТ „Спецбудмонтаж” заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 117162247,72 грн. та пеню в сумі 348312,43 грн., в загальній сумі 117530025,57 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06 липня 2009р. по справі № 57/119-09 (судя Аюпова Р.М.) в задоволені позову відмовлено.
Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06 липня 2009р. по справі № 57/119-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 115876704, 34 грн. заборгованості за кредитом та відсотках, а також понесені позивачем судові витрати за подання позову та апеляційної скарги. В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема на те, що закон пов'язує припинення поруки з зміною зобов'язання, забезпеченого порукою, а не зміною будь-яких умов кредитного договору. Відповідно до п.1.2 договорів поруки поручитель був ознайомлений з умовами договорів кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не мав. Отже йому було відомо, що серед прав кредитора є право змінювати відсоткову ставку за користування кредитом у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, а також внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, змінювати графік погашення кредиту, ліміт кредитування та ін. Порядок внесення змін детально описаний в кредитних договорах, з умовами яких відповідач ознайомлений. Крім того позивач вказує, що він просив стягнути заборгованість за кредитом та відсотками у розмірі 115 876 704,34 грн. та надав уточнений розрахунок своїх позовних вимог, тим самим міра відповідальності відповідача була приведена у відповідність з умовами договорів поруки, а розмір солідарної відповідальності АТЗТ „Спецбудмонтаж" не збільшився у порівнянні з тими умовами відповідальності, на які він погоджувався, укладаючи договори поруки.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області від 06 липня 2009р. по справі № 57/119-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що у поданій заяві про уточнення позовних вимог позивач фактично підтвердив той факт, що до всіх трьох кредитних договорів, за належне виконання яких поручився відповідач, були внесені зміни, які не були узгоджені з відповідачем та які призвели до значного збільшення забезпечених порукою зобов'язань позичальників за цими кредитними договорами, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності відповідача як поручителя за укладеними договорами поруки. Відповідач вказує, що у поданій заяві про уточнення позовних вимог позивач здійснив перерахунок заборгованості відповідача як поручителя за вказаними кредитними договорами станом на дату подання своєї первісної позовної заяви (станом на 25.05.2009 р.), застосовуючи у нових розрахунках заборгованості «старі»проценті ставки за користування кредитом, в межах укладених договорів поруки, тобто без урахування «нових»розмірів процентних ставок, встановлених у додаткових угодах до кредитних договорів, які були укладені позивачем із позичальниками без їх попереднього письмового погодження із відповідачем. Відповідач вважає, що таким чином позивач підтвердив, що при застосуванні у розрахунку «старих»процентних ставок, що передбачені у договорах поруки, заборгованість за кредитними договорами станом на 25.05.2009 р. є меншою та складає суму у розмірі 115 876 704,34 грн., а при здійсненні цього ж розрахунку із застосуванням «нових»процентних ставок, у відповідності до внесених змін додатковими угодами, які не були попередньо письмово погоджені з відповідачем, - заборгованість за кредитними договорами станом на 25.05.2009р. є значно більшою та складає суму у розмірі 117 530 025,57 грн., тобто після укладення позивачем без згоди відповідача наведених в рішенні додаткових угод до кредитних договорів зобов'язання позичальників за цими кредитними договорами значно збільшились, і відповідно, обсяг відповідальності відповідача як поручителя за цими кредитними договорами також значно збільшився.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, вислухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 117162247,72 грн. та пеню в сумі 348312,43 грн., в загальній сумі 117530025,57 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. Свої вимоги позивач мотивував тим, що між позивачем та відповідачем укладено договори поруки № 805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 р., 805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 р., 805/13/18-5/8-618 від 17.07.2008 р., відповідно до умов яких поручитель (відповідач) зобов’язався перед кредитором (позивачем) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальниками зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договорами кредиту. У зв’язку з невиконанням позичальниками з 06.01.2009 року умов договорів про надання мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р., № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 р.. № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р. , станом на 25.05.2009 року загальна заборгованість позичальників по зазначеним договорам складає 117530025,57 грн. У зв’язку з несплатою позичальниками заборгованості за договорами кредиту позивач звернувся до суду з вимогою погасити всю заборгованість позичальників за договорами кредиту відповідно до п. 1.1 договорів поруки, у тому числі нараховані відсотки та штрафні санкції.
06 липня 2009 року позивачем було надано уточнення позовних вимог, в яких позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 115876704,34 грн. Вказане уточнення позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України було прийняте господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2007 року між АКБ СР “Укрсоцбанк” в особі ХОФ АКБ “Укрсоцбанк” та СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” був укладений Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року, відповідно до умов якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит зі сплатою 15 % річних та комісій, передбачених цим договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 8 000 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту 06.11.2009 року.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, 07.11.2007 року між позивачем (АКБ СР “Укрсоцбанк” в особі ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”), відповідачем (АТЗТ “Спецбудмонтаж”) та позичальником (СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”) був укладений договір поруки № 805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 року, за яким поручитель (відповідач) зобов’язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”) зобов’язань за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року.
Додатковою угодою № 2 від 26.05.2008 року до кредитного договору, договір був викладений у новій редакції, змінено назву договору на “Договір про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року”, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався надати позичальнику кредит в гривні, доларах США та ЄВРО зі сплатою 15 % річних в гривнях, 13 % річних в доларах США та 13 % річних в ЄВРО та комісій, передбачених цим договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 8000000,00 грн. з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту 06.11.2009 року. Додаток № 1 до цього договору також був викладений у новій редакції із введенням нових послуг банку.
Договором № 1 від 26.05.2008 року про внесення змін до Договору поруки № 805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 року, укладеним між позивачем, відповідачем та позичальником –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” 26.05.2008 року, був змінений зміст забезпеченого порукою зобов’язання та став складати: зобов’язання по поверненню суми кредиту з максимальним лімітом заборгованості до 8000000,00 грн.; зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних в гривні, 13 % річних в доларах США, 13 % річних в ЄВРО; зобов’язання по сплаті комісій, передбачених кредитним договором; зобов’язання по сплаті можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором; зобов’язання по сплаті інших витрат, пов’язаних із здійсненням вимоги.
Додатковою угодою № 3 від 26.06.2008 року до кредитного договору був змінений розмір зобов’язань позичальника за кредитним договором, а саме: процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 16,5 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була зменшена до 12,5 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була зменшена до 12,5 % річних в ЄВРО.
Додатковою угодою № 6 від 13.08.2008 року до вказаного кредитного договору був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, а саме був зменшений максимальний ліміт заборгованості за договором до 7703000,00 грн.
Додатковою угодою № 7 від 12.02.2009 року до кредитного договору був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, починаючи з 02.02.2009 року процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 22 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була встановлена в розмірі LIВOR (12M) + 10 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була встановлена в розмірі EURIBOR (12M) + 10 % річних в ЄВРО.
01.04.2008 року між позивачем та СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” (позичальником) був укладений Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року, відповідно до умов якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит зі сплатою 14% річних та комісій, передбачених цим договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 45000000,00 грн. з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту 30.03.2010 року.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором 01.04.2008 року між позивачем, відповідачем та позичальником –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” був укладений договір поруки № 805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 року, у відповідності до умов якого відповідач виступив поручителем за належне виконання позичальником - СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” зобов’язань за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року, укладеним між позивачем та позичальником - СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”.
Додатковою угодою № 2 від 16.05.2008 року до кредитного договору, договір був викладений у новій редакції, згідно з якою змінено назву на “Договір про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року”, змінено предмет договору, згідно з яким кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит в гривні, доларах США та ЄВРО зі сплатою 14 % річних в гривнях, 12,5 % річних в доларах США та 12,5 % річних в ЄВРО та комісій, передбачених цим договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 45000000,00 грн. з кінцевим терміном погашення всіх траншів кредиту 30.03.2010 р. Додатком № 1 до цього договору також був викладений у новій редакції із введенням нових послуг банку.
Договором № 1 від 16.05.2008 р. про внесення змін до Договору поруки № 805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 року, укладеним між позивачем, відповідачем та позичальником –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” був змінений зміст забезпеченого порукою зобов’язання: зобов’язання по поверненню суми кредиту з максимальним лімітом заборгованості до 45 000 000,00 грн.; зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 14 % річних в гривні, 12,5 % річних в доларах США, 12,5 % річних в ЄВРО; зобов’язання по сплаті комісій, передбачених кредитним договором; зобов’язання по сплаті можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором; зобов’язання по сплаті інших витрат, пов’язаних із здійсненням вимоги.
Додатковою угодою № 3 від 30.05.2008 року до кредитного договору був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, а саме: процентна ставка за користування кредитом по траншах в доларах США, наданим з 30.05.2008 року збільшена до 13 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом по траншах в ЄВРО, наданим з 30.05.2008 року збільшена до 13 % річних в ЄВРО.
Додатковою угодою № 4 від 26.06.2008 року до кредитного договору змінено розмір зобов’язань позичальника, а саме: процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 16,5 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була зменшена до 12,5 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була зменшена до 12,5 % річних в ЄВРО.
Додатковою угодою № 8 від 12.02.2009 року до кредитного договору був змінений розмір зобов’язань позичальника, а саме, починаючи з 02.02.2009 року процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 22 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була встановлена в розмірі LIВOR (12M) + 10 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була встановлена в розмірі EURIBOR (12M) + 10 % річних в ЄВРО.
17.07.2008 року між позивачем та позичальником ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ” був укладений Договір про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року, згідно умов якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит зі сплатою ставка LIВOR (12M) + 9 % річних в доларах США та ставка EURIBOR (12M) + 9,0 % річних в ЄВРО та комісій, передбачених цим договором, в межах максимального ліміту заборгованості до 8000000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 30.06.2014 року.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором 17.07.2008 року між позивачем, відповідачем та позичальником –ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ” був укладений договір поруки № 805/13/18-5/8-618 від 17.07.2008 року, у відповідності до умов якого відповідач виступив поручителем за належне виконання позичальником –ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ” зобов’язань за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року, укладеним між позивачем та позичальником –ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ”.
Згідно з п. 2.1. цього договору поруки, зміст забезпеченого порукою зобов’язання склали: зобов’язання по поверненню суми кредиту з максимальним лімітом заборгованості до 8 000 000,00 доларів США; зобов’язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі ставка LIВOR (12M) + 9 % річних в доларах США та ставка EURIBOR (12M) + 9,0 % річних в ЄВРО; зобов’язання по сплаті комісій, передбачених кредитним договором; зобов’язання по сплаті можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором; зобов’язання по сплаті інших витрат, пов’язаних із здійсненням вимоги.
Додатковою угодою № 1 від 12.02.2009 року до кредитного договору був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, а саме: починаючи з 02.02.2009 року процентна ставка за користування кредитом в доларах США була встановлена в розмірі LIВOR (12M) + 10 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була встановлена в розмірі EURIBOR (12M) + 10 % річних в ЄВРО.
Позивач у позовній заяві вказує, що починаючи з 06.01.2009 року позичальниками було припинено сплату відсотків за користування кредитними коштами та нараховані штрафні санкції. У зв’язку з чим 14.01.2009 року на адресу відповідача були направлені листи –претензії № 18-03/62-242, № 18-03/67-24, № 18-03/67-237 з пропозицією відповідно до пунктів 1.1. договорів поруки погасити заборгованість боржників (СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” та ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ”) з відсотками та нараховані штрафні санкції за договором кредиту, проте зазначені вимоги залишилися без відповіді, відповідач заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Ст. 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, у всіх трьох вказаних договорах поруки, укладених між позивачем, відповідачем та позичальниками міститься пункт 3.3.1., згідно з яким позивач зобов’язався до моменту виконання забезпеченого порукою зобов’язання не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами у судових засіданнях, зазначені пункти договорів поруки позивачем були неодноразово порушені, оскільки Додаткові угоди № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р., Додаткові угоди № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8 до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р. та Додаткова угода № 1 до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року про внесення змін до цих кредитних договорів укладались між позивачем та позичальниками без їх попереднього письмового узгодження із відповідачем в порядку встановленому пунктом 3.3.1. договорів поруки.
Додатковою угодою № 3 від 26.06.2008 року до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року, яка була укладена між позивачем та позичальником –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”, був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, а саме: процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 16,5 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була зменшена до 12,5 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була зменшена до 12,5 % річних в ЄВРО. Ця угода не була попередньо письмово узгоджена з відповідачем.
Внаслідок укладення такої додаткової угоди, зобов’язання позичальника за кредитним договором були збільшені, що підтверджується розрахунком про збільшення зобов’язань Позичальника по Договору кредиту від 07.11.2007 року у зв’язку з внесенням до нього змін, який був зроблений позичальником СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”. Згідно з цим розрахунком, на дату укладення такої додаткової угоди (26.06.2008 року) загальна сума нарахованих відсотків за одну добу користування кредитом за цим кредитним договором у гривні та у ЄВРО зросла з 3097,87 грн. до 3209,49 грн. (із урахуванням курсу НБУ на 26.06.2008 р.: 1ЄВРО = 7,565047 грн., кредит у доларах США не надавався).
Внаслідок збільшення зобов’язань позичальника (Споживчого товариства “ЖБК “АВАНТАЖ”) за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року збільшився обсяг відповідальності відповідача, як поручителя за договором поруки №805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 року, укладеним з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, укладеною 12.02.2009 року між позивачем та позичальником –ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ” додатковою угодою № 7 від 12.02.2009 року до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року, був змінений розмір зобов’язань (відповідальності) позичальника за кредитним договором: а саме: починаючи з 02.02.2009 року була збільшена до 22 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США, яка була встановлена в розмірі LIВOR (12M) + 10 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була встановлена в розмірі EURIBOR (12M) + 10 % річних в ЄВРО. Зазначена додаткова угода № 7 не була попередньо письмово узгоджена з відповідачем.
Внаслідок укладення такої додаткової угоди, зобов’язання позичальника за кредитним договором були збільшені, що підтверджується Розрахунком про збільшення зобов’язань Позичальника по Договору кредиту від 07.11.2007 року, в зв’язку з внесенням до нього змін, який був зроблений позичальником Споживчим товариством “ЖБК “АВАНТАЖ”. Згідно з цим розрахунком, на дату внесення змін цією додатковою угодою (02.02.2009 року) загальна сума нарахованих відсотків за одну добу користування кредитом за цим договором у гривні та у ЄВРО зросла з 3317,40 грн. до 3938,67 грн. (з урахуванням курсу НБУ на 02.02.2009 року: 1ЄВРО = 9,86832 грн., кредит у доларах США не надавався).
Внаслідок збільшення зобов’язань позичальника Споживчим товариством “ЖБК “АВАНТАЖ” за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 року, збільшився обсяг відповідальності відповідача, як поручителя за договором поруки №805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 року, укладеним з метою забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором.
З матеріалів справи також вбачається, що укладеною 30.05.2008 року між позивачем та позичальником Споживчим товариством “ЖБК “АВАНТАЖ” додатковою угодою № 3 від 30.05.2008 року до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року, був змінений розмір зобов’язань позичальника за кредитним договором, а саме: процентна ставка за користування кредитом по траншах в доларах США, наданим з 30.05.2008 р., була збільшена до 13 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом по траншах в ЄВРО, наданим з 30.05.2008 року, була збільшена до 13 % річних в ЄВРО. Ця угода не була попередньо письмово узгоджена з відповідачем.
Внаслідок укладення такої додаткової угоди, зобов’язання позичальника за цим кредитним договором були збільшені, що підтверджується розрахунком про збільшення зобов’язань позичальника по Договору кредиту від 01.04.2008 року, в зв’язку з внесенням до нього змін, який був зроблений позичальником СТ “ЖБК “АВАНТАЖ. Згідно з цим розрахунком, на дату укладення такої додаткової угоди (30.05.2008 року) загальна сума нарахованих відсотків за одну добу користування кредитом за цим договором у гривні та у ЄВРО зросла з 8898,26 грн. до 8919,21 грн. (із урахуванням курсу НБУ на 30.05.2008 року: 1ЄВРО = 7,545345 грн., кредит у доларах США не надавався).
Отже, внаслідок збільшення зобов’язань позичальника СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року відповідно збільшився обсяг відповідальності відповідача як поручителя за договором поруки №805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 року, укладеним у забезпечення виконання цього кредитного договору.
Також, з матеріалів справи вбачається, що укладена 26.06.2008 року між позивачем та позичальником –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” Додаткова угода № 4 від 26.06.2008 року. до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р., згідно з якою був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, а саме: процентна ставка за користування кредитом в гривні була збільшена до 16,5 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була зменшена до 12,5 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була зменшена до 12,5 % річних в ЄВРО. Ця угода не була попередньо письмово узгоджена з відповідачем.
Внаслідок укладення такої додаткової угоди зобов’язання позичальника за цим кредитним договором були збільшені, що підтверджується розрахунком про збільшення зобов’язань позичальника по Договору кредиту від 01.04.2008 року, в зв’язку з внесенням до нього змін, який був зроблений позичальником СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”. Згідно з цим розрахунком, на дату укладення такої додаткової угоди (26.06.2008 р.) загальна сума нарахованих відсотків за одну добу користування кредитом за цим договором у гривні та у ЄВРО зросла з 11143,65 грн. до 12113,23 грн. (із урахуванням курсу НБУ на 26.06.2008 року: 1ЄВРО = 7,565047 грн., кредит у доларах США не надавався).
Отже, внаслідок такого збільшення зобов’язань позичальника СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року збільшився обсяг відповідальності відповідача як поручителя за договором поруки №805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 року, укладеним у забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором.
Додатковою угодою № 8 від 12.02.2009 року до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року, укладеною між позивачем та позичальником –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”, був змінений розмір зобов’язань позичальника за цим кредитним договором, а саме, починаючи з 02.02.2009 року збільшена процентна ставка за користування кредитом в гривні до 22 % річних в гривні, процентна ставка за користування кредитом в доларах США була встановлена в розмірі LIВOR (12M) + 10 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була встановлена в розмірі EURIBOR (12M) + 10 % річних в ЄВРО. Ця угода не була попередньо письмово узгоджена із відповідачем.
Внаслідок укладення такої додаткової угоди зобов’язання позичальника за цим кредитним договором були збільшені, що підтверджується Розрахунком про збільшення зобов’язань Позичальника по Договору кредиту від 01.04.2008 року, в зв’язку із внесенням до нього змін, який був зроблений позичальником СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”. Згідно з цим розрахунком, на дату внесення змін цією додатковою угодою (02.02.2009 року) загальна сума нарахованих відсотків за одну добу користування кредитом за цим договором у гривні та у ЄВРО зросла з 15078,49 грн. до 17703,87 грн. (із урахуванням курсу НБУ на 02.02.2009 року: 1ЄВРО = 9,86832 грн., кредит у доларах США не надавався).
Внаслідок такого збільшення зобов’язань позичальника СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року, збільшився обсяг відповідальності відповідача, як поручителя за договором поруки №805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 року, укладеним у забезпечення виконання цього кредитного договору.
Отже, забезпечене порукою зобов’язання позичальника –СТ “ЖБК “АВАНТАЖ”за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 року були збільшені тричі (30.05.2008 р., 26.06.2008 р. та 12.02.2009 р.) без попереднього письмового узгодження такого збільшення із поручителем.
Додатковою угодою № 1 від 12.02.2009 року до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року, яка була укладена 12.02.2009 року між позивачем та позичальником –ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ”, був змінений розмір зобов’язань позичальника за кредитним договором, а саме, починаючи з 02.02.2009 року процентна ставка за користування кредитом в доларах США була встановлена в розмірі LIВOR (12M) + 10 % річних в доларах США, процентна ставка за користування кредитом в ЄВРО була встановлена в розмірі EURIBOR (12M) + 10 % річних в ЄВРО. Ця угода не була попередньо письмово узгоджена з відповідачем.
Внаслідок укладення такої додаткової угоди зобов’язання позичальника за цим кредитним договором були збільшені, що підтверджується Розрахунком про збільшення зобов’язань Позичальника по Договору кредиту від 17.07.2008 року, в зв’язку із внесенням до нього змін, який був зроблений позичальником ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ”. Згідно з цим розрахунком, на дату внесення змін цією додатковою угодою (02.02.2009 року) загальна сума нарахованих відсотків за одну добу користування кредитом за цим кредитним договором у ЄВРО та у доларах США зросла з 21 912,20 грн. до 23 529,73 грн. (із урахуванням курсу НБУ на 02.02.2009 р.: 1 ЄВРО = 9,86832 грн.; 1 долар США = 7,7 грн.).
Внаслідок такого збільшення зобов’язань позичальника ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ” за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 року, збільшився обсяг відповідальності відповідача, як поручителя за договором поруки №805/13/18-5/8-618 від 17.07.2008 року, укладеним з метою забезпечення виконання цього кредитного договору.
Отже, забезпечене порукою зобов’язання позичальника –ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ”за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 р. було збільшено 12.02.2009 року без попереднього письмового узгодження такого збільшення із поручителем.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що до всіх трьох кредитних договорів, за належне виконання яких поручився Відповідач, були внесені зміни, які призвели до збільшення забезпечених порукою зобов’язань позичальників за цими кредитними договорами, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності відповідача, як поручителя за виконання цих зобов’язань за укладеними договорами поруки.
Такі зміни вносились шляхом укладення відповідних додаткових угод до кредитних договорів між позивачем та позичальниками, без їх попереднього письмового погодження із відповідачем, як поручителем, та без внесення відповідних змін до укладених договорів поруки.
Як вже зазначалось, частиною 1 ст. 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що укладені із відповідачем договори поруки № 805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 року, № 805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 року та №805/13/18-5/8-618 від 17.07.2008 року припинили свою дію з моменту укладення між позивачем та позичальниками без попередньої згоди відповідача додаткових угод, якими були збільшені забезпечені порукою зобов’язання та відповідно був збільшений обсяг відповідальності відповідача, як поручителя.
Отже, Договір поруки № 805/13/18-5/7-1114 від 07.11.2007 р. припинив свою дію 26.06.2008 р. з моменту укладення між позивачем та позичальником - СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” Додаткової угоди № 3 від 26.06.2008 р. до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р.
Договір поруки № 805/13/18-5/8-281 від 01.04.2008 р. припинив свою дію 30.05.2008 року, з моменту укладення між позивачем та позичальником - СТ “ЖБК “АВАНТАЖ” Додаткової угоди № 3 від 30.05.2008 р. до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р.
Договір поруки № 805/13/18-5/8-618 від 17.07.2008 р. припинив свою дію 12.02.2009 року, з моменту укладення між позивачем та позичальником - ВАТ “ІБК “АВАНТАЖ” Додаткової угоди № 1 від 12.02.2009 р. до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-090 від 17.07.2008 р.
Таким чином, враховуючи те, що з моменту припинення вказаних договорів поруки в силу вимог ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, зобов’язання сторін за цими договорами поруки, у тому числі зобов’язання відповідача як поручителя за цими договорами поруки, також припинились, а позивач як кредитор втратив своє право вимоги до відповідача як до поручителя за цими договорами поруки, тому заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 115876704,34 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Судова колегія вважає необгрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що внаслідок подання ним уточненого розрахунку заявлених позовних вимог по цій справі та визначення заборгованості відповідача як поручителя за кредитними договорами у сумі 115 876 704,34 грн. міра відповідальності відповідача як поручителя була приведена у відповідність з умовами договорів поруки, а розмір солідарної відповідальності відповідача не збільшився у порівнянні з тими умовами відповідальності, на які він погоджувався, укладаючи ці договори поруки.Чинним законодавством України не передбачено, що після зміни забезпеченого порукою зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, цей поручитель продовжує відповідати перед кредитором за належне виконання цього зобов'язання, але на первісних умовах - без врахування внесених змін до цього зобов'язання, навпаки, ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни забезпеченого порукою зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності- порука припиняється.
Суд першої інстанції правомірно вказав, що матеріали справи не містять правових підстав не приймати до уваги укладені між кредитором (позивачем) та позичальниками додаткові угоди, як про те зазначає позивач, згідно з наданою ним заявою (вх. № 17609 від 06.07.09 року) про уточнення позовних вимог, та стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та відсотками у сумі 115876704,34 грн., а саме:
- за договором про надання мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р. в сумі 9152827,05 грн.;
- за договором про надання мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/8-090від 17.07.2008 р. в сумі 64407578,00 грн.;
- за договором про надання мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р. в сумі 42316299,29 грн.,
згідно з якими не було збільшено обсяг відповідальності поручителя (відповідача) без урахування додаткових угод до них, оскільки зазначені додаткові угоди є невід’ємними частинами кредитних договорів, чинні на дату ухвалення рішення, в судовому порядку не визнані недійсними, а тому є обов’язковими до виконання.
Судова колегія також вважає необґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про те, що відповідач був ознайомлений із змістом кредитних договорів та йому було відомо, що за цими кредитними договорами у кредитора є право змінювати відсоткову ставку за користування кредитом за цими кредитними договорами. Однак, таке право позивача на зміну розміру процентної ставки за користування кредитом за кредитними договорами не позбавляє позивача його обов'язку за п. 3.3.1. договорів поруки не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя до моменту виконання забезпеченого порукою зобов?язання.
Розміри ставок державного мита визначені у Декреті Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 р. №7-93, відповідно до п. г) п. 2 ст. З цього Декрету, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови встановлено ставку державного мита у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Розмір оспорюваної суми за поданою апеляційною скаргою позивача становить 115 876 704,34 грн., у зв'язку з чим державне мито за подання заяви про стягнення цієї суми повинно сплачуватись у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму у розмірі 25 500,00 грн.Таким чином, за правилами п. г) п. 2 ст. З вказаного Декрету, державне мито за подання Позивачем апеляційної скарги повинно сплачуватись за ставкою 50 відсотків від 25 500,00 грн., що складає суму у розмірі 12 750,00 грн. Враховуючи, що до поданої апеляційної скарги позивачем була додана копія платіжного доручення №41-150 від 17 липня 2009 р., згідно з яким позивачем у якості державного мита за подання апеляційної скарги по цій справі сплачена сума у розмірі 12 250,00 грн., судова колегія вважає необхідним стягнути з позивача на користь державного бюджету України суму державного мита в розмірі 500,00 грн, яка була недоплачена позивачем.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 6 липня 2009 року у справі № 57/119-09 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
.
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 6 липня 2009 року у справі № 57/119-09 залишити без змін.
Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ"Укрсоцбанк" (610057, м. Харків, вул. Гоголя,10, п/р 36198805990002 в ХОФ АКБ" УСБ", МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК у м.Харкові, банк отримувача : ГУДКУ у Харківській області, р. 31110095700002, МФО 851011, код 24134490) суму державного мита в розмірі 500,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
суддя Білоусова Я.О.
суддя Пуль О.А.
Повний текст постанови підписаний 10.09.2009 року.