Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" вересня 2009 р. Справа № 49/07-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Горбачова Л.П., судді Пуль О.А., Білоусова Я.О.
при секретарі Сємєровій М.С.
за участю представників сторін:
позивача – Корчиги О.О. (дов. № 09/75 від29.05.2009р.)
відповідача - Кухар Є.А. ( дов. № 632/17/2009 від 14.07.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 1099Х/2 на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2009р. по справі № 49/07-09
за позовом Дочірнього підприємства «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України», м. Київ
до Обласного комунального підприємства теплових мереж, смт. Пісочин
про стягнення 15459618,80 грн., -
встановила:
У судовому засіданні 19.08.2009 року було оголошено перерву до 26.08.2009 року до 11 год. 00 хв. для надання можливості сторонам надати суду акт звірки.
У судовому засіданні 26.08.2009 року було оголошено перерву до 03.09.2009 року до 09 год. 30 хв. для виготовлення повного тексту постанови.
Рішенням від 27.03.2009 року господарський суд Харківської області по справі № 49/07-09 (суддя Кононова О.В.) частково задовольнив позовні вимоги позивача. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 8559618,80 грн. заборгованості, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6900000 грн. суд відмовив.(а.с.153 - а.с. 157,том 1).
Позивач, ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України», з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на його користь 15459618,80 грн. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. ( а.с.2- а.с.6, том 2)
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову в частині заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 6900000 грн. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою. В відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення. Посилається на те, що станом на 01.02.2006р. позивач по відношенню до відповідача мав заборгованість за послуги по переробці природного газу та транспортуванню теплової енергії на суму 6913175,61 грн. і на підставі статті 601 Цивільного кодексу України відповідач просив позивача провести залік зустрічних однорідних вимог на суму 6900000 грн. Також посилається на інші обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Між позивачем, ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України», та відповідачем, Харківським обласним комунальним підприємством теплових мереж, 01 жовтня 2005 року було укладено договір комісії № 12/05-426.
Відповідно до умов договору позивач (комітент) доручає, а відповідач (комісіонер) бере на себе зобов’язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього договору, зі споживачами за рахунок комітента. ( а.с.14 - а.с.19, том 1)
У відповідності до пп. 4.1 - 4.3 договору позивач мав передати за актами приймання - передачі, засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи, відповідний обсяг теплової енергії, а відповідач повинен був цей обсяг теплової енергії прийняти та від свого імені укласти правочини із споживачами теплової енергії.
На підставі п. 4.4 договору в правочинах, укладених комісіонером із споживачами, мав передбачатись обов’язок споживача здійснювати повну оплату не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.
Відповідно до п 4.5 договору сторони домовились, що правочини, укладені комісіонером із споживачами, в обов’язковому порядку повинні передбачати розрахунок останніх за спожиту теплову енергію шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комітента.
Згідно з п. 4.8 договору відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату за спожиту теплову енергію за правочинами, укладеними на виконання цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за договором в повному обсязі, в період з жовтня 2005 року по вересень 2006 року передав відповідачу теплову енергію на загальну суму 27078542,05 грн., що підтверджується актами № 10К/426к від 30.11.2005р., № 11К/426 від 30.11.2005 року, № 12К/426 від 31.12.2005 року, № 01К/426 від 31.01.2006 року, № 02К/426к від 31.03.2006 року, № 03К/426 від 31.03.2006 року, № 04К/426 від 30.04.2006 року, № 05К/426 від 31.05.2006 року, № 06К/426 від 30.06.2006 року, № 08К/426 від 31.08.2006 року, № 09К/426 від 30.09.2006 року ( а.с. 40 –а.с. 50 том 1 ).
Відповідач прийняв теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам.
Згідно з п. 4.9 договору відповідач (Комісіонер) приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом за невиконання споживачами своїх зобов’язань за правочинами, укладених між комісіонером та такими споживачами.
Відповідно до п. 3 статті 1016 Цивільного кодексу України комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).
Згідно зі звітом комісіонера за січень 2006 року відповідно до п. 4.9 договору заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням проплат, здійснених відповідачем за договором № 12/05-426, становить 11191003,11 грн.
03.03.2006 року відповідачем було надіслано позивачеві повідомлення про залік зустрічних однорідних вимог № 373/10 на суму 6900000 грн., у зв’язку з чим спірне зобов’язання в цій сумі припинилося ще в березні 2006 року. (а.с. 68 том 1).
В повідомленні відповідач зазначив, що станом на 01.02.2006 року він має заборгованість перед позивачем за теплову енергію, передану за договорами комісії: № 12/3-66 від 03.10.2003 року, № 12/04-341 від 01.10.2004 року та № 12/05-426 від 01.10.2005 року на загальну суму 16841872,30 грн., а позивач станом на 01.02.2006 року має заборгованість перед відповідачем за послуги з переробки природного газу та транспортуванню теплової енергії за договорами № 17/04-340 від 01.10.2004 року та № 17/05-425 від 01.10.2005 року на загальну суму 6913175,61 грн. та повідомляє позивача про проведення у лютому 2005 року заліку зустрічних однорідних вимог за вказаними вище зобов’язаннями сторін на суму 6900000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договорів № 17/04-340/55 від 01.10.2004 року та №17/05-425 від 01.10.2005 року, а також актів виконаних робіт, підписаних позивачем та відповідачем, за період жовтень 2004 року по вересень 2006 року відповідач виконав послуги з переробки природного газу, наданого позивачем, та транспортуванню теплової енергії на загальну суму 28089934,48 грн.
Вартість виробництва готової продукції з урахуванням оплат, здійснених позивачем складає 6913175,61 грн.
У відповідності до пункту 9 договорів № 17/04-340/55 від 01.10.2004 року, №17/05-425 від 01.10.2005 року підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт за визначеною додатком формою. З метою забезпечення розрахунку із підрядником за виконані роботи з переробки природного газу замовник перераховує відповідні грошові кошти з поточного рахунку відкритого на виконання умов п. 5.1 договору комісії зазначеного в п. 7.3. договору, або з інших рахунків. Зазначені кошти відраховуються замовником із грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції по вищезазначеному договору комісії.
Згідно з п. 9.2.1 зазначених договорів у позивача виникають зобов'язання перед відповідачем після надходження коштів на рахунок позивача за договором комісії № 12/05-426 від 01.10.2005 року
Пункт 9.1. договорів №17/04-340/55 від 01.10.2004 року та №17/05-425 від 01.10.2005 року передбачає, що підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт.
У відповідності до п. 8.2. договору № 17/04-340/55 від 01.10.2004 року та п. 8.3 договору № 17/05-425 від 01.10.2005 року замовник оплачує за актом, зазначеним в п. 9.1. договору, вартість наданих підрядником послуг в розмірі і порядку, встановленому цим договором.
Частина 1 статті 202 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також відповідно частини 2 цієї ж статті, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Відповідно до статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Також за вимогами частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін
Однак, пунктом 5 статті 602 Цивільного кодексу України передбачена норма, згідно якої в силу умов договору або норм закону можуть бути встановлені випадки, коли не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, в порядку, передбаченому положеннями діючого цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладений аналіз норм цивільного законодавства, а також встановлені судом першої інстанції обставини:
- щодо узгодження здійснення порядку зарахування зустрічних вимог за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії –при обов’язкової наявності згоди обох сторін (а не в односторонньому порядку –як передбачено статтею 601 Цивільного кодексу України), що підтверджується матеріалами справи;
- щодо узгодження в договорі про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії умов виникнення у кредитора зобов’язання розрахуватися за таким договором перед боржником –лише у разі сплати останнім заборгованості перед кредитором за укладеним між тими ж сторонами договором комісії.
Колегія суддів, вважає, що відповідно до норм діючого законодавства у відповідача відсутні підстави для здійснення зарахування однорідних зустрічних вимог з позивачем за укладеним договором комісії та договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що судом першої інстанції безпідставно та необґрунтовано визнані припиненими зобов’язання відповідача по сплаті позивачу 6900000 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а отже, рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення 6900000 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 8559618,80 грн., то, хоча рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, колегія суддів, з урахуванням вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне, зазначити наступне.
Враховуючи приписи зазначених вище статей 530, 629, 525, та 526 Цивільного кодексу України, колегія суддів, дійшла висновку, що господарський суд з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до норм діючого законодавства задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8559618,80 грн. за надані послуги згідно договору комісії № 12/05-426 від 01.10.2005 року.
Щодо посилань відповідача на застосування строків позовної давності до стягнення заборгованості за жовтень 2005 року та листопад 2005 року у розмірі 4151298,07 грн., то, хоча рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, колегія суддів, з урахуванням вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне, зазначити наступне.
Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, згідно звіту комісіонера № 01 З/426 за січень 2006 року від 31.01.2006 року, який підписаний позивачем та відповідачем, станом на час його підписання заборгованість комісіонера перед комітентом згідно п. 4.10. договору та згідно з вимогою комітента про її погашення становить 11191003,11 грн. До цієї суми боргу включена сума заборгованості і за період з жовтня 2005 року по грудень 2005 року.
Отже, підписанням звіту комісіонера № 01 З/426 за січень 2006 року від 31.01.2006 року відповідач підтвердив наявність такої суми заборгованості, у зв’язку з чим в порядку статті 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності почав свій перебіг заново та на час звернення позивача з цим позовом до суду не сплив.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача безпідставна та необґрунтована і підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до норм діючого законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»задовольнити.
Рішення від 27.03.2009р. господарського суду Харківської області по справі № 49/07-09 в частині відмови в задоволенні позову в частині заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 6900000 грн. скасувати.
Прийняти в цій частині нове рішення.
Задовольнити позовні вимоги Дочірнього підприємства «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України»в частині заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 6900000 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства теплових мереж (адреса: 62416, Харківська область, с. Пісочин, вул.. Крупської, 15-а, код ЄДРПОУ 311556309, поточний рахунок 260015075 у АКБ "Меркурій" м. Харків, МФО 351629) на користь Дочірнього підприємства "Газ - тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (адреса: 03065, м. Київ, вул. І. Лепсе, 16, п/р 26006592983980 в банку "Фінанси та Кредит", МФО 300131, код ЄДРПОУ 32587579) - 6900000 грн. заборгованості.
Зобов’язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.
В іншій частині рішення від 27.03.2009р. господарського суду Харківської області по справі № 49/07-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом місяця може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 07.09.2009р.
Головуючий суддя Горбачова Л.П.
Судді Пуль О.А.
Білоусова Я.О.