ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" серпня 2009 р. | Справа № 22/3-09-70 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарях судового засідання Кубік О.В., Лисіній О.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.08.2009 р.
від позивача: Остапов В.В., довіреність №72 від 23.12.2008р.;
від відповідачів: ТОВ „Алді” –Пальонов К.І., довіреність б/н від 01.07.2009р.;
ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” не з’явилися;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.08.2009 р.
від позивача: Кушнірук О.С., довіреність №71 від 23.12.2008р.;
від відповідачів: ТОВ „Алді” –Пальонов К.І., довіреність б/н від 01.07.2009р.;
ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” не з’явилися;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 20.08.2009 р.
від позивача: Остапов В.В., довіреність №72 від 23.12.2008р.;
від відповідачів: ТОВ „Алді” –Романенко Г.В., довіреність б/н від 01.07.2009р.;
ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
на рішення господарського суду Одеської області
від 27 травня 2009 року
по справі №22/3-09-70
за позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛДІ”
2) Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”
про визнання недійсним договору та зобов’язання повернути нерухоме майно
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.08.2009р. та 20.08.2009р..
В с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2009р. по справі №22/3-09-70 (суддя Л.О. Торчинська) відмовлено у задоволенні позову ДП „Іллічівський морський торговельний порт” до ТОВ „Алді” та ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” про визнання недійсним договору та зобов’язання повернути нерухоме майно, з посиланням на те, що: 1) майно, яке є предметом оспорюваного договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р. не належить до об’єктів виключно державної власності, а є спільним майном учасників спільної діяльності за договором №97-0 від 17.04.2002р., укладеним між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Алді”, що, в свою чергу, виключає обов’язковість застосування норм Закону України „Про оренду державного та комунального майна” до правовідносин, що виникли між відповідачами за оспорюваним договором, крім того, наявність у зазначеного майна статусу спільного, а також наявність у ТОВ „Алді” повноважень на ведення спільних справ учасників відповідно до умов вказаного договору про спільну діяльність, згідно якого позивач уповноважив ТОВ „Алді” на здійснення юридично значимих дій, пов’язаних з керівництвом спільною діяльністю та веденням спільних справ її учасників, надає підстави вважати, що ТОВ „Алді” відноситься до кола осіб, яким в розумінні положень ст. 761 Цивільного кодексу України належать майнові права на річ, що є предметом договору найму (оренди), а отже ТОВ „Алді” було наділено відповідними повноваженнями на вчинення правочинів, предметом яких є передання в користування сумісного майна учасників спільної діяльності, в тому числі і договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р.; 2) під час здійснення ТОВ „Алді” та ДП „Іллічівський морський торговельний порт” спільної діяльності за договором № 97-0 від 17.04.2002р. ними був створений новий об’єкт нерухомого майна (нова річ) –будівлі та споруди митно-складського комплексу, дату створення якого суд пов’язує із моментом прийняття в експлуатацію вказаного митно-складського комплексу робочою комісією згідно з актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.04.2003р., тобто до моменту укладення оспорюваного правочину, а отже, нерухоме майно площею 30,8 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, що є предметом договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р., який позивач просить визнати недійсним, є частиною саме митно-складського комплексу, який є відмінним від складу № 27 ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, що належав до об’єктів державної власності, був закріплений за позивачем на праві господарського відання, та був внеском останнього у спільну діяльність; 3) згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 377 від 29.10.2008р., призначеною ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2008р. по справі № 6/55-08-1076 за позовом ТОВ „Алді” до ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання права власності –“за результатами проведеної за договором № 97-0 від 17.04.2002р. про спільну діяльність між Іллічівським морським торговельним портом та ТОВ „Алді” реконструкції об’єкт експертизи набув якісне нове технічне, експлуатаційне та функціональне призначення в порівнянні з об’єктом до реконструкції (складом порту № 27), внесеним ДП „Іллічівський морський торговельний порт”в якості внеску у спільну діяльність за договором № 97-0 від 17.02.2002р.”, таким чином, приймаючи до уваги фактичне покращення фізичного стану складу № 27 ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, зміну його техніко-економічних показників, зокрема, цільового та функціонального призначення, що відбулися у результаті проведеної реконструкції, та враховуючи факт прийняття закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію саме як новоствореного нерухомого майна, суд дійшов висновку, що під час здійснення спільної діяльності позивачем та ТОВ „Алді” було створено нову річ –митно-складський комплекс; 4) безпідставними є доводи позивача про те, що під час укладення договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р. відповідачами було порушено вимоги Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки нерухоме майно, а саме будівлі і споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, частиною якого є приміщення площею 30,8,43 кв. м., що є предметом договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р., відповідно до умов договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.02.2002р. має статус спільного майна, а згідно зі свідоцтвом про право власності від 06.02.2009р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29.01.2009р. № 119, належить на праві спільної часткової власності ТОВ „Алді” та державі Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, із визначенням часток у праві власності з урахуванням розміру витрат, понесених сторонами Договору № 97-0 від 17.04.2002р. на створення об’єкта (митно-складського комплексу), отже вказане нерухоме майно не є об’єктом виключно державної власності, що виключає обов’язковість поширення положень Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на правовідносини, що виникли між ТОВ „Алді” та ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” за договором користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р.; 5) з тих же підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що при укладенні оспорюваного договору та визначенні розміру орендної плати повинна була бути застосована „Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786; 6) крім того, метою договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002р. є здійснення його сторонами спільної діяльності зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, таким чином, розміщення представників ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” у приміщеннях вищезазначеного митно-складського комплексу для виконання ними своїх посадових обов’язків, на підставі укладеного з ТОВ „Алді”, як уповноваженою стороною, договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р., відповідає умовам договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.02.2002р. та вимогам чинного законодавства України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП „Іллічівський морський торговельний порт” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №22/3-09-70 від 27.05.2009р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що: 1) господарський суд в тексті рішення дійшов до висновку, що передане за цим договором нерухоме майно належить до спільної власності учасників сумісної діяльності, тобто не належить виключно до державної власності, посилаючись при цьому на свідоцтво про право власності від 06.02.2009р., проте порт вважає висновок суду таким, що зроблений з порушенням норм матеріального права, оскільки вказане свідоцтво про право власності не може бути прийнято в якості доказу, так як воно отримано набагато пізніше ніж укладено договір оренди та вже після того, як було порушено провадження у справі, на момент укладення договору, свідоцтва не існувало, таким чином нерухоме майно входило до складу державного майна, закріпленого за портом на праві повного господарського відання та знаходилося на його території та балансі; 2) також є неправомірним висновок суду в частині того, що ТОВ „Алді” створило нову річ, а саме замість складу №27 ТОВ „Алді” побудувало митно-складський комплекс, тобто створило нову річ, на яку товариство має майнове право, оскільки у експертному висновку судового експерта №377, на який посилається суд в якості доказу, зазначено, що було проведено реконструкцію, а не створення нової речі, таким чином, майнових прав чи права власності для передачі в оренду нерухомо майна у ТОВ „Алді” не виникало; 3) враховуючи вищенаведене, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, оскаржуваний договір є недійсним, оскільки при його укладенні сторонами договору недодержано вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки орендодавцем майна, яке було передано в користування ТОВ „Алді” може бути лише Фонд державного майна України, в особі його регіонального відділення, ані ТОВ „Алді” або ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, а останній може виступати в даному разі лише як балансоутримувач.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду першої інстанції скасувати, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 17.04.2002р. між ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” (порт), ДП „База матеріально-технічного забезпечення” (підприємство) та ТОВ „Алді” (товариство) укладено договір № 97-0 про спільну діяльність, відповідно до п. 1.1. якого сторони здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з порту автотранспортом, з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.
Згідно з п. 1.2. договору № 97-0 від 17.04.2002р. реконструкція та створення комплексу здійснюється на території складу № 27 порту, загальною площею 2,2 га, у тому числі 5 760 кв. м. критої складської площі.
Метою здійснення спільної діяльності між сторонами за договором про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002р. (п. 1.4), є запровадження вдосконалених технологічних схем пропуску вантажів та автотранспорту через кордон України, створення необхідних умов та забезпечення ефективного прискореного виконання процедур з митного контролю і оформлення вантажів та транспортних засобів, сторони здійснюють свою діяльність на території комплексу, на якому згідно з чинним законодавством розміщуються митні органи, а також органи санітарного, карантинного, ветеринарного нагляду (п. п. 1.5, 1.6 договору).
Згідно з умовами договору про спільну діяльність внесками до спільної діяльності кожної зі сторін є: ТОВ „Алді” –основні засоби та матеріальні цінності на суму 56373,47 грн., грошові кошти у сумі 2072332,55 грн., витрати на реконструкцію складу № 27 ДП „Іллічівський морський торговельний порт” з метою створення комплексу у сумі 3327098,32 грн.; ДП „Іллічівський морський торговельний порт” –склад № 27 ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, розташований за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8 (нова адреса –вул. Транспортна, 30, згідно із рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області № 902 від 17.08.2006р.), загальною вартістю 4159500 грн., що належить до державного майна та закріплений за позивачем на праві господарського відання.
У відповідності із вказаним договором про спільну діяльність оперативне керівництво спільною діяльністю та ведення спільних справ учасників покладається на ТОВ „Алді”, а посадова особа, що здійснює оперативне керівництво спільною діяльністю, призначається товариством за узгодженням з ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та діє на підставі довіреності, підписаної уповноваженими представниками сторін.
29.03.2009р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (порт) та ТОВ „Алді” (товариство) у зв’язку зі скасуванням державної реєстрації ДП „База матеріально-технічного забезпечення” укладено додаткову угоду №1 до договору №97-0 про спільну діяльність між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Алді” від 17.04.2002р., якою внесено зміни до договору, зокрема, було внесено зміни до складу учасників договору, розміру їх часток у спільному майні, порядку внесення додаткових внесків у спільну діяльність тощо.
23.06.2003р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (порт) та ТОВ „Алді” (товариство) укладено додаткову угоду №2 до договору №97-0 про спільну діяльність між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Алді” від 17.04.2002р., в якій сторони за договором встановили, що на 23.06.2003р. фактичні внески сторін складають: 1) ДП „Іллічівський морський торговельний порт” –склад порту №27, розташований на території порту за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8, у грошовому вигляді –4159500 грн., що складає 65,5% від загального внеску; 2) ТОВ „Алді” –витрати на реконструкцію складу порту №27 з метою створення комплексу становлять 2190881,11 грн., в т.ч. ПДВ 365146,85 грн., що складає 34,5% від загального внеску.
23.06.2003р. ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Алді” підписано акт прийому-передачі, в якому сторони за договором про сумісну діяльність вказали, що у порядку внеску в спільну діяльність на весь термін дії договору порт передає, а товариство приймає в оперативне управління склад порту №27, який розташований на території порту за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8, загальною вартістю 4159500 грн., внесок передається в оперативне управління спільної діяльності з метою проведення його реконструкції для створення та подальшої експлуатації на його території комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних та транзитних вантажів.
02.12.2003р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (порт) та ТОВ „Алді” (товариство) укладено додаткову угоду №4 до договору №97-0 про спільну діяльність між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ТОВ „Алді” від 17.04.2002р., в якій сторони за договором встановили, що станом на 02.12.2003р. фактичні внески сторін складають: 1) ДП „Іллічівський морський торговельний порт” –склад порту №27, розташований на території порту за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8, загальною вартістю 4159500 грн., та радіостанція, загальною вартістю 32664 грн., всього внесок порту у грошовому вигляді становить 4191664 грн., що складає 55,1% від загального внеску; 2) ТОВ „Алді” –основні засоби та матеріальні цінності на суму 56373,47 грн., грошові кошти у сумі 27332,55 грн. та витрати на реконструкцію складу порту №27 з метою створення комплексу становлять 3327098,32 грн., в т.ч. ПДВ 554516,39 грн., що складає 44,9% від загального внеску.
На виконання умов договору про сумісну діяльність ТОВ „Алді” та ДП „Іллічівський морський торговельний порт” на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 28.11.2002р. № 961 „Про погодження Іллічівському морському торговельному порту та ТОВ „Алді” реконструкції складу № 27 та відкритих складських майданчиків під митно-складський комплекс на території ІМТП по вул. Транспортній м. Іллічівська” одержано дозвіл на виконання будівельних робіт №29 від 27.12.2002р.. Після завершення виконання будівельних робіт з реконструкції складу № 27 ДП „Іллічівський морський торговельний порт” під митно-складський комплекс на території порту, об’єкт будівництва прийнятий в експлуатацію робочою комісією, створеною на підставі наказу начальника ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, що підтверджується актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.04.2003р.,також вказаний об’єкт будівництва прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 28.03.2007р., затверджений рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області № 369 від 29.03.2007р. „Про затвердження акту державної приймальної комісії по прийому до експлуатації митно-складського комплексу ІМТП та ТОВ „Алді” по вул. Транспортній, 8 у м. Іллічівську”.
Між тим, 29.04.2005р. між ТОВ „Алді”, як сторона за договором №97-0 про сумісну діяльність від 17.04.2002р., (власник), в особі оперативного керуючого сумісною діяльністю Гудко Дмитра Валентиновича, який діє на підставі договору про сумісну діяльність та довіреності від 30.04.2005р., та Прикордонною Державною інспекцією з карантину рослин в Одеській області (правонаступником якого є ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”) (користувач) укладено договір користування приміщеннями № 105/1, відповідно до умов якого ТОВ „Алді” передало у тимчасове користування Прикордонній Державній інспекції з карантину рослин нерухоме майно, площею 30,8 кв. м., розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8, під розміщення офісу.
06.02.2009р. на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29.01.2009р. № 119 „Про видачу Державі в особі Міністерства транспорту та зв’язку України і ТОВ „Алді” свідоцтва про право власності на будівлю та споруди митно-складського комплексу за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, які знаходяться у спільній діяльності ДП „ІМТП” та ТОВ „Алді” Держава в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та ТОВ „Алді” одержали свідоцтво про право власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, яке належить на праві спільної часткової власності Державі в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (272/625 частки) та ТОВ „Алді”(353/625 частки).
08.01.2009р. до господарського суду Одеської області від ДП „Іллічівський морський торговельний порт” надійшла позовна заява до ТОВ „Алді” та ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” про визнання договору недійсним, в якому ДП „Іллічівський морський торговельний порт” просило суд визнати недійсним договір користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р., укладений між ТОВ „Алді” та ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”, та зобов’язати ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” повернути нерухоме майно, площею 30.8 кв.м, розташоване за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, посилаючись при цьому на п. 1 ст. 5, п. 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 287 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України та те, що спірне приміщення на момент укладення договору та даний момент входить до складу державного майна, закріпленого за портом на праві повного господарського відання та знаходиться на його території та балансі, орендодавцем вказаного майна могли бути лише Фонд державного майна України та регіональне відділення Фонду Державного майна України, а не ТОВ „Алді” чи ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, які не мають належних повноважень на укладення договорів про оренду державного майна, до того ж, ТОВ „Алді” порушено порядок використання орендної плати для об’єктів, що перебувають у державній власності, визначений чинним законодавством.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб’єктами.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ); об’єктом оренди можуть бути: 1) державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об’єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; 2)нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); 3) інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. Оренда структурних підрозділів державних та комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства. Законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об’єктом оренди. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Статтею 287 Господарського кодексу України встановлено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності; 3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у п. 2 цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна.
Аналогічні положення містяться й у ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, за якою орендодавцями державного та комунального є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; 3) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м..
Як вбачається з матеріалів справи, склад ДП „Іллічівського морського торговельного порту” №27 до 29.01.2009р. належав виключно до державної власності, оскільки власником вказаного майна було Міністерство транспорту та зв’язку України, яке на виконання наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 11.04.2001р. №207 „Про передачу складських приміщень” передало на баланс Іллічівського морського торговельного порту п’ять складських приміщень, загальною площею 13530 кв.м., до складу яких входив і склад пойменований в подальшому як №27.
ДП „Іллічівський морський торговельний порт” в свою чергу передало в якості внеску за договором про спільну діяльність №97-0 від 17.02.2002р. державне майно, яке знаходиться у порту на повному господарському віданні, - склад порту №27, який розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 8, загальною вартістю 4159500 грн..
На момент укладення договору користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р. склад порту №27 належав на праві власності державі в особі Міністерства транспорту та зв’язку України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що на момент укладення договору ТОВ „Алді” не мало права передавати в оренду нежитлові приміщення складу ДП „Іллічівського морського торговельного порту” №27, оскільки ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено коло осіб, які мають право передавати в оренду державне майно, а ТОВ „Алді” на момент укладання договору не входило до переліку названих осіб.
Посилання ТОВ „Алді” на ч. 2 ст. 432 Цивільного кодексу УРСР, ч. 1 ст. 1134 Цивільного кодексу України та п. 4.8. договору про спільну діяльність № 97-0 від 17.04.2002р. та те, що майно, яке є предметом оспорюваного договору користування приміщеннями № 105/1 від 29.04.2005р. не належить до об’єктів виключно державної власності, а є спільним майном учасників спільної діяльності за договором № 97-0 від 17.04.2002р., не приймається до уваги господарського суду апеляційної інстанції, оскільки матеріалами справи встановлено, що спірне майно на момент укладення договору користування приміщеннями належало виключно до державної власності, до того ж умовами договору про спільну діяльність ТОВ „Алді” не було наділено повноваженнями щодо укладення договорів оренди з третіми особами.
Під час розгляду справи ТОВ „Алді” вказувало на те, що під час здійснення ТОВ „Алді” та ДП „Іллічівський морський торговельний порт” спільної діяльності за договором № 97-0 від 17.04.2002р. ними був створений новий об’єкт нерухомого майна (нова річ) –будівлі та споруди митно-складського комплексу, дату створення якого товариство пов’язує із моментом прийняття в експлуатацію вказаного митно-складського комплексу робочою комісією згідно з актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.04.2003р., тобто до моменту укладення оспорюваного правочину.
Між тим, вказані твердження ТОВ „Алді” спростовуються ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, за якою право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, та ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України , якою встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту закінчення будівництва, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, та матеріалами справи, які були надані самим товариством до господарського суду першої інстанції, з яких вбачається, що після завершення виконання будівельних робіт з реконструкції складу №27 ДП „Іллічівський морський торговельний порт” під митно-складський комплекс на території порту, об’єкт будівництва прийнятий в експлуатацію робочою комісією, створеною на підставі наказу начальника ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, що підтверджується актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 30.04.2003р., лише 28.03.2007р. вказаний об’єкт будівництва прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією, про що свідчить акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 28.03.2007р., затверджений рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області № 369 від 29.03.2007р. „Про затвердження акту державної приймальної комісії по прийому до експлуатації митно-складського комплексу ІМТП та ТОВ „Алді” по вул. Транспортній, 8 у м. Іллічівську”. Та тільки 06.02.2009р. на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29.01.2009р. № 119 „Про видачу Державі в особі Міністерства транспорту та зв’язку України і ТОВ „Алді” свідоцтва про право власності на будівлю та споруди митно-складського комплексу за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, які знаходяться у спільній діяльності ДП „ІМТП” та ТОВ „Алді”” Держава в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та ТОВ „Алді” одержали свідоцтво про право власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, яке належить на праві спільної часткової власності Державі в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (272/625 частки) та ТОВ „Алді”(353/625 частки).
Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що на момент укладення оспорюваного договору користування приміщеннями ТОВ „Алді” не було співвласником будівлі та споруди митно-складського комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30, оскільки право спільної власності товариством зареєстровано набагато пізніше ніж укладався оспорюваний договір.
З наведених вище підстав господарський суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи ДП „Іллічівський морський торговельний порт” стосовно того, що при укладенні оспорюваного договору та визначенні розміру орендної плати повинна була бути застосована „Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна”, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786, яка розроблена з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).
Крім того, ТОВ „Алді” не надано доказів на підтвердження тих обставин, що товариство, відповідно до ч. 2 ст. 761 Цивільного кодексу України, було уповноважено на укладення договору оренди, а зі змісту договору про спільну діяльність не вбачається, що ТОВ „Алді” було наділено відповідними повноваженнями на вчинення прававочинів, предметом яких є оренда (найм) спірного нерухомого майна
До того ж, в договорі користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р. вказано, що від імені ТОВ „Алді”, як сторони за договором №97-0 про сумісну діяльність від 17.04.2002р., (власника), діє оперативний керуючий сумісною діяльністю Гудко Дмитро Валентинович на підстав договору про сумісну діяльність та довіреності від 30.04.2009р..
Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 04.08.2009р. та 13.08.2009р. ТОВ „Алді” зобов’язувалося надати до суду докази наявності повноважень посадової особи, що здійснює оперативне керівництво спільною діяльністю, - Гудко Д.В. (оперативного керуючого сумісною діяльністю), призначеної ТОВ „АЛДІ” за узгодженням з ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, на моменту укладення договору користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р..
На вимогу суду ТОВ „Алді” доказів наявності повноважень посадової особи, що здійснює оперативне керівництво спільною діяльністю, - Гудко Д.В. (оперативного керуючого сумісною діяльністю), призначеної ТОВ „АЛДІ” за узгодженням з ДП „Іллічівський морський торговельний порт”, на моменту укладення договору користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р., не надало.
Як вбачається з тексту договору користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р., договір було укладено раніше ніж видана довіреність від 30.04.2009р. уповноваженій особі.
Доказів в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували наведене, ТОВ „Алді” до суду не надало.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що договір користування приміщеннями №105/1 від 29.04.2005р., укладений між ТОВ „Алді” та Прикордонною Державною інспекцією з карантину рослин в Одеській області (правонаступник - ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”), укладений особою –ТОВ „Алді”, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, тобто без належних повноважень, а отже оспорюваний договір суперечить нормам чинного законодавства, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України та його слід визнати недійсним.
Також, враховуючи вищенаведене підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов’язання ДУ „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” повернути нерухоме майно, площею 30,8 кв.м, розташоване за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30..
Відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового покладаються на відповідачів, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду –скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2009р. по справі №22/3-09-70 скасувати.
Позовну заяву задовольнити.
Визнати недійсним договір користування приміщенням №105/1 від 29.04.2005р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Алді” та Прикордонною Державною інспекцією з карантину рослин в Одеській області (правонаступник - Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області”).
Зобов’язати Державну установу „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” повернути нерухоме майно, площею 30,8 кв.м, розташоване за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 30.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алді” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” витрати по сплаті державного мита за подання позову у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн., 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги, та витрати на ІТЗ судового процесу 59 (п’ятдесят дев’ять) грн..
Стягнути з Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” витрати по сплаті державного мита за подання позову у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн., 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги, та витрати на ІТЗ судового процесу 59 (п’ятдесят дев’ять) грн..
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.