Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 33-2390/171/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 124 КУпАП суддя Чепурний В.П.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 року м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Безверхий І.В., за участю

апелянта ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про

адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого. проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

що надійшли з Соснівського райсуду м. Черкаси, у зв’язку з його апеляційною скаргою на постанову цього суду від 23.03.201 2 року, -

встановив:

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.03.2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно вказаної постанови. ОСОБА_1В- 19.02.2012 р. о 21 год. 00 хв. керував автомобілем «Рено Кенго» держномер СА 1166 АТ, рухаючись в м. Черкаси по вул. Шевченка, 97, змінив напрямок руху та різко загальмував, чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля «Хюндай Акцент» держномер СА 3848 АХ ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого останній, уникаючи зіткнення, скоїв наїзд на бордюр, чим ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1. 12.9 (г) ПДР України. При даній ДТП автомобіль «Хюндай Акцент» держномер СА 3848 АХ отримав механічні попікодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водієм ОСОБА_1 були порушені вимоги п.п. 10.1; 12.9 (г) ПДР України.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не в повній мірі з'ясовані всі обставини даної ДТП, зазначена постанова винесена з порушенням ст.ст. 7, 33, 245, 251, 252, 280 КУпАП. Так, апелянт зазначив в апеляційній скарзі, що 19.02.2012 року о 20.00 год. він керував автомобілем «Рено Кенго» держномер СА 1166 АТ в м. Черкаси по вул. Шевченка, 97, тримаючись лівої смуги проїзної частини. Попереду скаржника, у правій смузі, рухався автомобіль «Хюндай Акцент» держномер СА 3848 АХ, який належить гр. ОСОБА_2 Остання раптово перестроїлася в ліву смугу руху, чим порушила на його думку п.п. 10.1.10.3, 12.9 (г) ПДР України. Щоб уникнути зіткнення апеплянт по справі почав подавати звукові сигнали та застосував екстрене гальмування, але у зв’язку з ожеледицею екстрене гальмування було недієве. Керуючись п. 12.3 ПДР України здійснивши об'їзд автомобіля ОСОБА_2 по правій смузі руху ОСОБА_1 зупинився на перехресті, та після того, як ввімкнувся зелений сигнал світлофора продовжив свій рух в напрямку вул. Ільїна. Громадянка ОСОБА_2 також продовжила рух на своєму автомобілі по вул. Шевченка перетнувши перехрестя вул. Шевченка та вул. Університецька в м. Черкаси. В цей же день, близько 20. год. 10 хв. прибувши додому ОСОБА_1 оглянувши автомобіль впевнився, що пошкодження на ньому відсутні, зайшов до свого домоволодіння. Але, біля 21 год. 30 хв. до домоволодіння апелянта прибула громадянка ОСОБА_2 на автомобілі «Хюндай Акцент» держномер СА 3848 АХ у супроводі представників ДАІ та запропонувала вирішите питання «полюбовно», оскільки з її слів вона пошкодила свій автомобіль внаслідок зіткнення з бордюром, на що апелянт відповів останній відмовою. Судом першої інстанції на думку апелянта при прийнятті оскаржуваного рішення не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 покинула місце пригоди, що схема ДТП складалася без участі апелянта. Апелянт вважає, що адміністративне правопорушення, за яке судом першої інстанції його було притягнено до адміністративної відповідальності, він не скоював, судом була допущена однобічність та упередженість при з'ясуванні обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, постанова винесена незаконно, по надуманих фактах, апелянта місцевим судом було притягнуто до адміністративної відповідальності за відсутності будь-яких доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення, визначеним ст.ст. 33-36 КУпАП, не з'ясував дані про апелянта, форму його вини, його стан та інші обставини, що впливають на вид і розмір адміністративного стягнення, і при альтернативній санкції закону, за порушення якого апелянт притягнутий до відповідальності, застосував до нього найбільш суворе стягнення. Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність. Судом першої інстанції цього не було враховано при винесенні оскаржуваного рішення. Апелянт просить апеляційний суд скасувати постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 23.03.2012 року, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і закрити провадження по справі у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Також, апелянт просить суд поновити йому строк на подання апеляційної скарги на вищезазначену постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 23.03.2012 року по справі №3-557/12 так як копія оскаржуваної постанови була ним отримана в суді після численних звернень до суду лише 12.04.2012 року, про що є відповідна відмітка - розписка у справі за його підписом і 19.04.2012 року він подав апеляцію до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі і пояснив суду, що він ніякого адміністративного правопорушення 19.02.2012 року не скоював, просив апеляційну інстанцію скасувати рішення Соснівського райсуду м. Черкаси і закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, вислухавши апелянта, потерпілу по справі ОСОБА_2 і обміркувавши над доводами апеляції вважаю, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 10.1 Правил Дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 12.9 (г) Правил Дорожнього руху України водієві забороняється різко гальмувати ( крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).

Зазначені вимоги ІІДР України водієм ОСОБА_1 виконані не були, внаслідок чого і сталася ДЇП, що мала місце 19.02.2012 р. о 21 год. 00 хв., в результаті якої автомобіль «Хюндай Акцент» держномер СА 3848 АХ під керуванням водія ОСОБА_2 уникаючи зіткнення, скоїв наїзд на бордюр і даний автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Висновки місцевого суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії СА1№160230 від 22.02.2012 року та у постанові судді, підтверджуються матеріалами справи, а зокрема: даними схеми пригоди від 19.02.2012 року ( див. а.с. 2); поясненнями потерпілої по справі ОСОБА_2 та письмовими поясненнями свідків по справі: ОСОБА_3 (див. а.с. 4) та ОСОБА_4 (див. а.с.5), що в апеляції ОСОБА_1 не спростовується.

В зв'язку з цим посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, на увагу не заслуговують, оскільки суддя першої інстанції вірно дійшов до висновку про наявність вини в діях ОСОБА_1 та вірно кваліфікував його дії за ст. 124 КУпАП, як - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу. А тому доводи викладені в апеляції ОСОБА_1 свого об'єктивного підтвердження в судовому засіданні апеляційної інстанції не знайшли і повністю спростовуються наведеними у постанові суду першої інстанції доказами.

Що стосується стягнення, то воно накладене на ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, з врахуванням грубого порушення ним ПДР України та пошкодження автомобіля потерпілої ОСОБА_2. і тієї обставини, що апелянт по справі з місця ДТП самовільно зник, а тому є розмірним скоєному.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни цього судового рішення місцевого суду немає.

Враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1В, отримав копію оскаржуваної постанови в суді першої інстанції 12.04.2012 року, після чого 19.04.2012 року звернувся до апеляційного суду із вищезазначеною апеляційною скаргою, що є безумовною підставою для поновлення йому строку на її апеляційне оскарження, а тому його заява про поновлення строку на оскарження підлягає до задоволення у зв'язку з пропущенням його з поважних причин.

Керуючись ст. ст. 293. 294 КУпАП. -

п о с т а н овив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Соснівського районного суду м. Черкаси Чепурного В.П. від 23.03.2012 року.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси Чепурного В.П. від 23.03.2012 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладене стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1, - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Безверхий