СПРАВА:№ 1-39/2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року Тростянецький районний суд Сумської області в складі:головуючої судді -Янової Л.М.
при секретарі - Сєрокуровій І.І. з участю прокурора - Мірошниченко О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АР Крим, росіянина громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 04.08.1999 року Тростянецьким райсудом за ст.206 ч.2 КК України (1960року) до позбавлення волі строком на 3 роки;
2) 22.11.2002 року Тростянецьким райсудом за ст.309 ч.1 КК України до штрафу у вигляді 700 грн. (вирок виконаний в 2004 році)
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець м. Тростянець, українця, громадянина України, освіта повна-середня неодруженого, не працюючого, мешкає АДРЕСА_2, раніше не судимого
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинили хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. Злочин був скоєний при слідуючих обставинах: 27 листопада 2006 року близько 01 години 00 хвилин в м. Тростянець Сумської області, по вул. Разіна ОСОБА_1 за місцем свого проживання вживав спиртні напої. Після цього близько 01 години 00 хвилин 28 листопада 2006р відправився до бару «Малібу» по вул.Шевченка, де зустрів свого знайомого ОСОБА_2, якому запропонував разом вжити спиртні напої та поїхати в с.Кам»янку, Тростянецького району до знайомого ОСОБА_3. Купили пляшку горілки, яку розпили в таксі по дорозі до с.Кам»янка, а прибувши в село Кам»янка на вул.Леніна, ОСОБА_1 попросив водія таксі ОСОБА_4 зупинити автомобіль біля господарства №НОМЕР_1, де в будинку горіло світло, та де мешкала родина ІНФОРМАЦІЯ_3. Коли на подвір»я вийшла господиня - і на запитання ОСОБА_1 викликати ОСОБА_3 відповіла, що такий тут не живе, а мешкає в іншому місці, ОСОБА_1 почав висловлюватись на адресу ОСОБА_5 нецензурною лайкою. В цей час з будинку господарства вийшов ОСОБА_6, який почув лайку ОСОБА_1. В цей час ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, почав наносити взутими ногами удари по ногам ОСОБА_5, яка після цього впала на землю, а ОСОБА_6 бачачи що відбувається - виштовхав з подвір»я ОСОБА_1, а сам почав роздивлятись номер автомобіля-таксі. ОСОБА_1 побачивши, що ОСОБА_6 роздивляється номер автомобіля з хуліганських спонукань наніс останньому удар ногою в обличчя, а в цей час ОСОБА_1 з метою припинення хуліганських дій схопила
2
металеву кочергу та намагалась захистити чоловіка. В цей час із автомашини вийшов ОСОБА_2 і почав допомагати своєму знайомому, схопивши ззаду за шию ОСОБА_6 та став відтягати його.
Після того як ОСОБА_5 вдарила кочергою по фарі автомобіля - водій почав від'їжджати і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили свої хуліганські дії.
Діями підсудних спричинені потерпілим легкі тілесні ушкодження. .
Допитаний в судовому засіданні, як підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав в повному об'ємі, підтвердив, .що 28 листопада 2006 року близько другої години ночі він разом з ОСОБА_2 дійсно-приїхали в с.Кам»янку та шукали знайомого ОСОБА_3, переплутали адресу та дійсно з хуліганських спонукань наніс декілька ударів потерпілій та потерпілому, спричинивши легкі тілесні ушкодження. Розкаюється у скоєному, жалкує, що так трапилось, просить суворо не карати, так як з потерпілими примирився, відшкодував як матеріальну так і моральну шкоду і потерпілі просять закрити провадження по справі.
Допитаний в судовому засіданні, як підсудний ОСОБА_2 вину в скоєнні інкримінованого злочину визнав в повному об»ємі, підтвердив, що 28 листопада 2006 року близько другої години ночі він разом з ОСОБА_1 дійсно приїхали в с.Кам»янку та шукали знайомого ОСОБА_3, переплутали адресу та дійсно утримував потерпілого ОСОБА_6, а не ОСОБА_1 під час їхньої бійки, бажав їх розмирити. Розкаюється у скоєному, жалкує, що так трапилось, просить суворо не карати, так як з потерпілими примирився, відшкодував як матеріальну так і моральну шкоду і потерпілі просять закрити провадження по справі, крім того в даний час знаходиться на лікарняному, так як впав і поламав руку і кістка скріплена спицею, а тому немає можливості працювати.
Потерпілі в судове засідання не з»явились, просять суд розглянути справу у їх відсутність, претензій матеріального та морального порядку не мають, просять суд закрити провадження по справі.
Згідно ст.299 КК України при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, суд враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечують -визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються -вирішив вказані докази по справі не досліджувати. Підсудні пояснили, що вони правильно розуміють зміст цих обставин. У суда немає сумніву у добровільності та істинності їх позиції.
Підсудним роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Суд приходить до висновку, що вина підсудних доведена і їх дії слід кваліфікувати по 4.2 ст.296 КК України кожного, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинили хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує, характер вчиненого злочину, особи підсудних:
-ОСОБА_1, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння, але вину визнав, чистосердечно розкаюється у скоєному, збитки та моральна шкода відшкодована повністю, потерпілі просять по можливості припинити провадження по справі. Суд не вбачає підстав для застосування при призначенні міри покарання вимоги ст.69 КК України, але вважає можливим обрати міру покарання у вигляді обмеження волі.
3
- та ОСОБА_2, який ніде не працює, злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння, але вин раніше не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем служби в Армії характеризується позитивно, вину визнав, чистосердечно розкаюється у скоєному, збитки та моральна шкода відшкодована повністю, потерпілі просять по можливості припинити провадження по справі, а тому відносно нього суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням.
По справі цивільний позов не заявлений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ: ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та за цим законом призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.
Строк відбуття покарання рахувати з часу прибуття в установу для відбуття обмеження волі.
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та за цим законом призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо протягом призначеного судом іспитового строку -1 рік засуджений не скоїть нового злочину.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:
1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню у вигляді підписки про невиїзд.
Строк відбуття покарання рахувати з дня оголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Сумської області протягом 15 днів після його проголошення.
Суддя____________
Текст вироку набраний на комп»ютері та має силу оригіналу.