Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2016 Справа №607/19036/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Буцик О.П.

представника позивача-відповідача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою власністю ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. У позові зазначила, що вона із 09 березня 2013 року по 01 березня 2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2. За час шлюбу, за спільні кошти подружжя ними придбано рухоме та нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 166,5 кв.м., який знаходиться за адресою, с. Гаї Гречинські вул. Джерельна, 23-А Тернопільського району Тернопільської області, світильники, диван, стіл, крісла, два коврики, жалюзі, посуд, спальний гарнітур, стільниця на кухнні меблі, комп’ютер, скатертина, ковдри, подушки, покривало, комп’ютерне крісло, телевізор, домашній кінотеатр, холодильник «Samsung», кухонний гарнітур, автомобіль марки «AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2. У позові зазначила, що сторони не можуть дійти спільної згоди щодо розподілу спільно нажитого майна. Тому, ОСОБА_4 просить провести поділ зазначеного майна, виділивши ОСОБА_2 в рахунок належної йому 1/2 частини спільно нажитого майна подружжя - житловий будинок, який знаходиться за адресою, с. Гаї Гречинські вул. Джерельна, 23-А Тернопільського району Тернопільської області, вартістю - 2 338 280,00 грн., світильники - 2 шт., вартістю 7000 грн. та 5000 грн., диван вартістю 18 000 грн., стіл та крісла, вартістю 16 000 грн.; два коврики, вартістю 12 300 грн., жалюзі, вартістю 15 000 грн., посуд, вартістю 6000 грн., спальний гарнітур, вартістю 20 000 грн., стільниця на кухонні меблі вартістю 6 500 грн., комп’ютер, вартістю 4000 грн., скатертину вартістю 1 000 грн., ковдри, подушки, покривало, загальною вартістю 2000 грн., комп’ютерне крісло, вартістю 2000 грн., телевізор, вартістю 14 000 грн., домашній кінотеатр, вартістю 8000 грн., холодильник «Samsung», вартістю 7 500 грн., кухонний гарнітур, вартістю 30 000 гривень, автомобіль марки «AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова WAUZZZ4FX8N093850, вартістю 376 989 грн., автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова WAUZZZ4F37NО50109, вартістю 432 314 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію належної їй 1/2 частини спільно нажитого майна подружжя, у розмірі – 1 660 941, 50 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 звернувся в суд з із зустрічним позовом до ОСОБА_4, у якому просить визнати спірний житловий будинок, який знаходиться за адресою: с.Гаї Гречинські вул. Джерельна, 23А Тернопільського району Тернопільської області та автомобілі марки: «AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, особистою приватною власністю ОСОБА_2. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що на будівництво житлового будинку, який знаходиться за адресою вул. Джерельна, 23А с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області не використовувались спільні сумісні кошти подружжя за їх відсутністю, а його будівництво проводилось за кошти батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5. Будівництво спірного будинку було розпочато у березні 2013 року ОСОБА_5 та тривало по травень 2014 року. Зазначив, що сторони у справі не могли здійснювати будівництво спірного житлового будинку, оскільки у них не було фінансової можливості здійснювати його через не значні доходи. Також, вказав, що його батько ОСОБА_5, 06 травня 2014 року на підставі договору дарування, подарував йому земельну ділянку площею 0,0626 га. для будівництва житлового будинку, що розташована с. Гаї-Гречинські, вул. Джерельна, на якій проводилось зазначене будівництво. Також вважає, що спірні автомобілі належать йому на праві особистої приватної власності, так як придбані ним за його особисті кошти та кошти його батька. Так, автомобіль НОМЕР_3 придбаний ОСОБА_2 - 04.12.2013 року у день продажу автомобіля марки "КІА", який належав йому до шлюбу, а автомобіль НОМЕР_4 - 06.06.2015 року за кошти його батька ОСОБА_5 після реалізації автомобіля марки AUDI А6, реєстраційний номерний знак НОМЕР_5.

Представник ОСОБА_4 – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. У зустрічному позові ОСОБА_2 просить відмовити за його безпідставністю.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_4 не визнали, вважають їх безпідставними та необгрунтованими та просять відмовити у його задоволенні. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали та просять його задовольнити з підстав наведених у ньому. Крім цього, ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав, що під час спільного проживання із ОСОБА_4 за спільні кошти подружжя було придбано рухоме майно, а саме: диван вартістю 1800 гривень, два коврики вартістю 12300 гривень, скатертина вартістю 1000 гривень, холодильник марки «Samsung» вартістю 7500 гривень. Щодо решти майна зазначеного ОСОБА_4 у своєму позові та сплату ним грошової компенсації, заперечив.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив.

Сторони з 09 березня 2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який в подальшому розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2016 року.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно СТА 368019 від 09.09.2014 року, за ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстровано житловий будинок, загальною площею 166,5 кв.м., який знаходиться за адресою, с. Гаї Гречинські вул. Джерельна, 23-А Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ 448166 від 03.12.2013 року, за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль марки «AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_6.

Згідно із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХТ 153601 від 06.06.2015 року, за ОСОБА_2 на праві власності зареєстровано автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова WAUZZZ4F37NО50109.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору дарування земельної ділянки від 06 травня 2014 року, ОСОБА_5 (Дарувальник) безоплатно передав у власність ОСОБА_2 (Обдаровуваного) належну йому земельну ділянку, що розташована за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с.Гаї-Гречинські, вул.Джерельна,23, площею 0,0626 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Упродовж березня 2013 по травень 2014 року на зазначеній земельній ділянці в с.Гаї Гречинські, вул.Джерельна,23-А побудовано житловий будинок, загальною площею 166,5 кв.м., який в подальшому було зареєстровано за ОСОБА_2

Як вбачається із представлених у судовому засіданні копій товарних чеків, накладних, актів виконаних робіт, придбання будівельних матеріалів у період 2013-2014 років, які в подальшому використовувались на будівництво спірного будинку, а також оплата робіт по його будівництву, проводилась батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_5

Зазначені обставини також підтверджено в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7І, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Крім цього, будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, а також свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 суду пояснили, що придбання автомобіля марки «AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_6 здійснювалось за особисті кошти ОСОБА_2, які були отримані ним від реалізації належного йому до шлюбу автомобіля марки КІА CERATO, номерний знак НОМЕР_7, кузов KNEFE226285515793, який було знято з обліку для реалізації - 04.12.2013 р. та одразу ж у цей день придбано інший. Крім цього зазначили, що автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова WAUZZZ4F37NО50109 було придбано ОСОБА_2 за особисті кошти його батька ОСОБА_5, який в подальшому із моменту його придбання перебував та перебуває у користуванні останнього.

Зазначені обставини також підтверджені довідкою №31/19-К-33 о/п від 12.02.2016 року, виданої Регіональним сервісним центром в Тернопільській області МВС України, з якої вбачається, що згідно з автоматизованим обліком зареєстрованих транспортних засобів Регіональної бази АІС «Автомобіль» та даних Єдиного державного реєстру МВС України станом на 12.02.2016 р. за ОСОБА_2 було зареєстровано транспортний засіб марки КІА CERATO, номерний знак НОМЕР_7, кузов KNEFE226285515793, який було знято з обліку для реалізації - 04.12.2013 р.

Крім цього, даною довідкою підтверджено, що за ОСОБА_2 станом на 12.02.2016 року зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль марки «AUDI А6», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_6, вартість 141 977,33 гривні, а також автомобіль марки «AUDI А6», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова WAUZZZ4F37NО50109, вартістю 140 000 гривень.

Як вбачається витягу наданого ОСОБА_2 із інтернет сайту «Авто-Ріа» вартість аналогічного транспортного засобу марки КІА CERATO, 2011 року випуску, станом на грудень 2013 року складає 15 900 доларів США.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, яке придбане подружжям у шлюбі, належить чоловіку та дружині на праві загальної сумісної власності.

Згідно зі ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на розподіл майна, яке їм належить на праві загальної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі розподілу майна, яке є об'єктом права загальної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Норми статтей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі №6-846цс16, а також від 07 вересня 2016 року у справі №6-801 цс16.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюб, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільні речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідно грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Згідно із ст.10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши та дослідивши докази надані сторонами, суд вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення, а тому вважає, що слід провести поділ спільного майна подружжя - рухомого майна: дивана вартістю 1800 гривень, двох ковриків вартістю 12 300 гривень, скатертини вартістю 1000 гривень, холодильника марки «Samsung» вартістю 7500 гривень, визнавши за нею право власності на 1/2 ідеальну частку у зазначеному рухомому майні. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 суд вважає, що придбання спірного майна, а саме житлового будинку, який знаходиться за адресою, с. Гаї Гречинські вул. Джерельна, 23-А, автомобіля марки «AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, автомобіля марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 за спільні кошти подружжя спростовуються доказами наданими суду ОСОБА_2, а також показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7І, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, якими підтверджується, що зазначений спірний житловий будинок та автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 придбано за кошти ОСОБА_5, який є батьком ОСОБА_2 Крім цього, суд зазначає, що зазначений спірний автомобіль марки «AUDI А6», 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, із моменту його придбання та до даного часу перебуває у користуванні ОСОБА_5 Також, судом на підставі зазначених доказів, встановлено, що автомобіль марки AUDI А6», 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 було придбано ОСОБА_2 після реалізації останнім автомобіля марки КІА CERATO, номерний знак НОМЕР_7, кузов KNEFE226285515793, який було знято з обліку, реалізовано та придбано інший у один день. Також, суд вважає, що не підлягає поділу інше рухоме майно зазначене ОСОБА_4 у своїй позовній заяві, оскільки останньою не надано суду доказів, які б свідчили щодо періоду та вартості його придбання.

Також, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю чоловіка підлягає до часткового задоволення, а тому слід визнати за останнім право особистої приватної власності на автомобіль марки «Audi А6» кузов №WAUZZZ4FX8N093850 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 141 977 гривень 33 коп., який було придбано за його особисті кошти, отримані від реалізації іншого автомобіля, який належав ОСОБА_2 до укладення шлюбу. Щодо решти позовних вимог ОСОБА_2, суд вважає, що вони не підлягають до задоволення, оскільки як вбачається із наданих суду письмових доказів, а саме копій товарних чеків, накладних, актів виконаних робіт, а також показань свідків, придбання спірного майна, право власності на яке просить визнати ОСОБА_2 здійснювалось за рахунок коштів його батька ОСОБА_5, а не особистих коштів позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 60, 70 Сімейного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Провести поділ спільного майна подружжя - рухомого майна: дивана вартістю 1800 гривень, двох ковриків вартістю 12 300 гривень, скатертини вартістю 1000 гривень, холодильника марки «Samsung» вартістю 7500 гривень.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 ідеальну частку у рухомому майні, а саме: дивана вартістю 1800 гривень, двох ковриків вартістю 12300 гривень, скатертини вартістю 1000 гривень, холодильника марки «Samsung» вартістю 7500 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку у рухомому майні, а саме: дивана вартістю 1800 гривень, двох ковриків вартістю 12300 гривень, скатертини вартістю 1000 гривень, холодильника марки «Samsung» вартістю 7500 гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 551 (п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 20 коп. сплаченого судового збору, процррційно до задоволених позовних вимог.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою власністю задовольнити частково.

Визнати право особистої приватної власності на автомобіль марки «Audi А6» кузов №WAUZZZ4FX8N093850 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 141 977 (сто сорок одна тисяча дев»ятсот сімдесят сім) гривень 33 коп.. У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 551 (п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 20 коп. сплаченого судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_14