ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.09.2009 року Справа № 20/131-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Медведев Л.Г. представник, довіреність №70/126 від 26.12.08;
від позивача: Цапко Ф.В. представник, довіреність №70/22 від 26.01.09;
від відповідача: Водяна О.М. представник, довіреність №52-16/115 від 23.12.08;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009р. по справі № 20/131-09
за позовом відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт” в особі Інгулецького заводу по ремонту тепловозних дизелів “Промдизель”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 291 326 грн. 38 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009р. (суддя Пархоменко Н.В.) по справі № 20/131-09 позов відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт” в особі Інгулецького заводу по ремонту тепловозних дизелів “Промдизель” (м. Кривий Ріг) до відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг) про стягнення 291 326 грн. 38 коп. задоволено частково.
Присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь відкритого акціонерного товариства «Металургтрансремонт»в особі Інгулецького заводу по ремонту тепловозних дизелів «Промдизель»- 268000 грн. 00 коп. основного боргу, 2680 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 109 грн. 68 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
12.08.2009р. позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009р. по справі № 20/131-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” – без задоволення.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009р. по справі № 20/131-09, відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі № 20/131-09 припинити, у позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.06.2008р. між ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (Замовник) та відкритим акціонерним товариством “Металургтрансремонт” в особі Інгулецького заводу по ремонту тепловозних дизелів “Промдизель” (Виконавець) був укладений договір № 1/5 (далі –договір), за умовами якого Виконавець (позивач по справі) зобов’язався провести роботи по капітальному ремонту дизель –генераторної установки ПДГІМ Д50 тепловоза серії ТЭМ, а Замовник (відповідач по справі) зобов’язався передати виконавцю для ремонту вказаний дизель, прийняти виконані роботи і оплатити відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість робіт по капітальному ремонту становить - 268000 грн. 00 коп.
Оплата замовником вартості виконаних робіт по капітальному ремонту дизеля відповідно до п.п. 2.2. договору проводиться на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем за фактично виконані роботи, підтверджені актами виконаних робіт, оформленими в двосторонньому порядку.
Згідно п. 2.3. договору оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 20 календарних днів після підписання акта виконаних робіт, надання рахунку та податкової накладної за фактично виконані роботи.
У відповідності з п. 2.4. договору у випадку несвоєчасного надання податкових накладних строк оплати переноситься на період затримки надання податкових накладних.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
На виконання умов зазначеного договору позивач виконав роботи на загальну суму 268 000 грн. 00 коп., що підтверджується накладною № 79 від 10.10.2008р. на суму 268 000 грн. 00 коп., довіреністю на отримання серії ЯОП № 451564/1277 від 30.09.2008р. та Актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 10.10.2008 року на загальну суму 268000 грн. 00 коп., який підписано представниками обох сторін та скріплено печатками підприємств (а.с. 11, 32-33).
Відповідач, в свою чергу, не виконав свого зобов`язання щодо оплати виконаних робіт.
У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 268000 грн. 00 коп. основного боргу, 20325 грн. 12 коп. пені за договором № 1/5 від 19.06.2008 року та судові витрати.
29.05.2009 року позивач надав заяву вх. № 9657, в якій змінив предмет позову, а саме в частині стягнення пені просив стягнути з відповідача 268000 грн. 00 коп. основного боргу, 28781 грн. 70 коп. інфляційних втрат, 4555 грн. 94 коп. - 3% річних, яка обґрунтовано не була прийнята господарським судом до розгляду, як така, що не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.
До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування факт виконання робіт позивачем на загальну суму 268 000 грн. 00 коп., тобто підтвердження факту виникнення у відповідача зобов`язань за договором від 19.06.2008р. № 1/5.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Підтвердженням факту виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем є накладна № 79 від 10.10.2008р. на суму 268 000 грн. 00 коп., підписана представниками обох сторін, довіреність на отримання серії ЯОП № 451564/1277 від 30.09.2008р. та Акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 10.10.2008 року на загальну суму 268000 грн. 00 коп., який також підписано представниками обох сторін та скріплено печатками підприємств.
Відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі посилається на те, що позивачем не було надано належних доказів виникнення у відповідача зобов`язань по договору, а саме позивачем не були виставленні рахунки-фактури за виконану роботу, не підписано акти-приймання передачі виконаних робіт.
Між тим, у відповіді Вих. № 52-16/401 від 04.03.2009р. на повідомлення-претензію позивача відповідач визнав наявність боргу, але оплатити отриманий товар відмовився, посилаючись на фінансове скрутне становище, при цьому не вказуючи на відсутність рахунків-фактур або інших документів, підтверджуючих факт виконання робіт.
При цьому позивачем було виконано умови договору щодо виставлення рахунків-фактур, надання податкових накладних, підписання актів-приймання передачі виконаних робіт, що повністю підтверджується матеріалами справи, а саме описом поштового відправлення від 08.05.2009р. та поштовим повідомленням про отримання відповідачем 12.05.2009р. вищезазначених документів.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджена дата першого отримання рахунку-фактури на суму 268 000 грн. 00 коп. та податкової накладної, тому відповідач зобов’язаний був провести оплату за виконані роботи до 01.06.2009 року, тобто на протязі 20 календарних днів після отримання рахунку та податкової накладної за фактично виконані роботи.
На день розгляду справи відповідач доказів оплати за виконані роботи не надав.
Тому є наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 19.06.2008р. № 1/5 в сумі 268 000 грн. 00 коп.
Суд також обґрунтовано не задовольнив вимоги позивача про стягнення пені оскільки, відповідно до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Умовами договору № 1/5 від 19.06.2008 року нарахування пені, як різновида забезпечення виконання зобов`язання, не передбачено.
Крім того, позивач не надав доказів виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті виконаної позивачем роботи на момент звернення позивача до суду з позовом (позивач не надав доказів передачі відповідачу рахунків-фактур, податкових накладних та актів прийомки виконаних робіт до подання позову).
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 53, 93, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк подання апеляційної скарги.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009р. по справі № 20/131-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг) - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді Ю.П. Гунченко