ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.09.2009 року Справа № 11/152
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Медуниці О.Є.
Перлова Д.Ю.
секретар
судового засідання Жиленко Д.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: Іванова М.О., дов. № 5-1лр, від 05.01.2009;
від відповідача: Кузьмін Ю.Л., дов. № 130, від 25.12.2008;
розглянув
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 15.07.2009
по справі № 11/152 (суддя –Москаленко М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський гумово-технічних завод»,
м. Лисичанськ Луганської області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м. Луганськ
про стягнення 61641 грн. 76 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський гумово-технічний завод», м. Лисичанськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м. Луганськ про стягнення боргу –61641 грн. 76 коп. по договору № 438/1 від 30.12.2003 на транспортування природного газу для власних потреб і виробничо-технологічних витрат.
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.07.2009 по справі № 11/152 позов повністю задоволений.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заперечення відповідача не можуть прийматися до уваги, оскільки Закритим акціонерним товариством «Фонд»відступлення права вимоги сплати заборгованості здійснено відповідно до умов договору поруки, а не за договором про транспортування природного газу та не порушує приписи статей 512-514 Цивільного кодексу України.
Відповідач у справі не погодився з рішенням господарського суду Луганської області від 15.07.2009 у справі № 11/152, оскаржив його до Луганського апеляційного господарського суду.
Заявник вважає, що оскаржене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірної оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Апелянт прохає суд другої інстанції скасувати зазначене рішення по справі, а за прийнятим новим відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.07.2009 для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Луганськгаз»від 28.07.2009 на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2009 у справі №11/152, керуючись ст. 28 Закону України «Про судоустрій України», призначено судову колегію у складі: Якушенко Р.Є. –суддя –головуючий; Бородіна Л.І.- суддя; Перлов Д.Ю. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 31.07.2009 порушено апеляційне провадження по справі № 11/152.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.08.2009 по справі № 11/152, у зв’язку з відсутністю головуючого судді Якушенко Р.Є., а також відрядженням судді Бородіної Л.І. відповідно до ст. 28 Закону України «Про судоустрій України», ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційної скарги по справі № 11/152 призначена нова судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. –суддя головуюча, Перлов Д.Ю. - суддя, Медуниця О.Є. - суддя.
Позивач у справі висловив у своєму відзиві № 28-1ар від 28.08.2009 свої заперечення проти апеляційної скарги відповідача, прохає залишити її без задоволення, а оскаржене рішення по справі № 11/152 –без змін.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши повноважних та компетентних представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судова колегія вважає апеляційну скаргу по справі обґрунтованою, а оскаржене рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України на підставі п. 4 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, апеляційною інстанцією досліджено, що:
- 30.12.2003 між Дочірньою Компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»і Відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Луганськгаз»укладений договір № 438/1 про надання платних послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від пунктів прийому-передачі газу в системі магістральних трубопроводів до ГРС.
За вказаним договором ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтобаз України»в особі філії УМГ «Донбастрансгаз»- є Виконавцем, а Відкрите акціонерне товариство «Луганськгаз»- споживач, який зобов’язався розрахуватися за надані йому послуги по договору, в порядку, визначеному цим договором.
З метою забезпечення виконання цього зобов’язання, 02.06.2005 між ДП «Укртрансгаз»(Кредитором) і Відкритим акціонерним товариством «Луганськгаз»(Боржником) укладений договір поруки № 272 ДКХ (а.с. 11-12).
Поручителем за вказаним договором виступає ЗАТ «Фонд», який зобов’язався відповідати перед Кредитором за виконання Боржником зобов’язань по проведенню розрахунків за договором № 438/1 від 30.12.2003, укладеним між останніми у разі неналежного виконання або невиконання Боржником цих зобов’язань (п. 1.1).
Договором поруки обумовлено:
- розмір поруки (п. 2.1);
- обов’язки сторін і порядок їх виконання (п.п. 3.1 -.3.5);
- форма розрахунків (п. 4.1-4.2);
- відповідальність сторін (п.п. 5.1-5.2);
- порядок вирішення спорів (п.п. 6.1-6.2);
- термін дії та умови припинення договору (п.п. 7.1-7.2.3) (виконання, проведеного належним чином; у випадку, передбаченому діючим законодавством України; за згодою сторін).
Ніяких змін, доповнень і заперечень до даного договору сторонами у подальшому не внесено.
06.09.2005 Закрите акціонерне товариство «Фонд» уклало з позивачем у справі договір № 47 уступки права вимоги (а.с. 9), за яким Закрите акціонерне товариство «Фонд», як Кредитором, передані, а Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Лисичанський гумово - технічний завод»прийнято на себе право вимоги першого і став Кредитором по договору поруки № 272 від 02.06.2005, укладеному між Кредитором і Відкритим акціонерним товариством «Луганськгаз».
Конкретно, згідно змісту договору № 47 від 06.09.2005, новим Кредитором одержано право вимоги від Боржника оплати за виконання зобов’язань «у частині оплати по договору поруки № 272 ДПХ від 02.06.2005 суми 157869 грн. 70 коп.».
Письмовим повідомленням вих.. № 176 від 16.19.2005 (а.с. 10) Закрите акціонерне товариство «Фонд» м. Луганськ доведено до відома Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»про уступку Закритим акціонерним товариством «Фонд»і прийняттям на себе Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Лисичанський гумово-технічний завод»«права вимоги по оплаті договору поруки № 272 ДПХ від 02.06.2005, на підставі договору про уступку права вимоги № 47 від 06.09.2005».
Судом першої інстанції було з’ясовано, що у подальшому укладалися угоди про відступлення права вимоги по договору № 291 юр від 15.09.2005 на суму 3323 грн. 04 коп., № 113 від 16.10.2005 на суму 3946 грн. 00 коп., з ТОВ НВП “Луганськемаль” - № 128 від 23.11.2005 на суму 1445 грн. 89 коп., № 147 від 20.12.2005 на суму 1823 грн. 35 коп., № 5 від 10.01.2006 на суму 2313 грн. 61 коп.
Крім того, між сторонами у даній справі були складені акти заліку зустрічних однорідних зобов’язань від 16.09.2005 на суму 8287 грн. 59 коп., від 14.10.2005 на суму 2181 грн. 00 коп., від 22.11.2005 на суму 9897 грн. 64 коп., від 22.12.2005 на суму 7110 грн. 48 коп., від 18.01.2006 на суму 13473 грн. 49 коп., від 28.02.2006 на суму 1748 грн. 12 коп.
20.02.2006 відповідачем позивачеві було перераховано 20295 грн. 87 коп. з призначенням платежу “Опл. сог. дог № 47 уст от 06.09.2005 за тран-у газа ПДВ 20%-2258,37грн.”, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 16-17).
31.05.2006 відповідачем у даній справі на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 20381 грн. 86 коп. за таким призначенням платежу: “Опл. сог. дог № 47 уст от 06.09.2005 за тран-у газа ПДВ 20% - 20667,99грн.”, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 8).
З урахуванням викладеного вище сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 61641 грн. 76 коп., що також підтверджено Актом звірення взаємних розрахунків, складеним сторонами у даній справі станом на 01.11.2007, підписаним повноважними представниками сторін (а.с. 7).
Позивач у справі звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 61641 грн. 76 коп. боргу, бо вважає, що право вимоги боргу належить йому відповідно до договору поруки № 272 ДПХ від 02.06.2005 та договору відступлення права вимоги № 47 від 06.09.2005, укладеному між ним і Закритим акціонерним товариством «Фонд», що є безпідставним.
Місцевий господарський суд, розглядаючи спір у справі, дійшов неправильного висновку, що Закритим акціонерним товариством «Фонд»відступлено право вимоги боргу саме відповідно до умов договору поруки.
Суд другої інстанції не погоджується з позицією господарського суду Луганської області, виходячи з такого.
За договором поруки № 272 ДПХ від 02.06.2005 Закрите акціонерне товариство «Фонд»є Поручителем, а не Кредитором.
Наведений Правочин уступки права вимоги протиречить нормам Цивільного кодексу України щодо порядку заміни кредитора у зобов’язанні.
Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора (ст. 515 Цивільного кодексу України.)
Порукою забезпечує виконання зобов’язання ст. 546 Цивільного кодексу України.
Порука не є самостійним зобов’язанням, а є одним із способів забезпечення вже існуючого зобов’язання.
При уступці права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на час переходу цих прав (ст. 514 Цивільного кодексу України).
З такого, Закрите акціонерне товариство ««Фонд»взмозі було уступити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство «Лисичанський гумово –технічний завод», за договором уступки права вимоги № 47 від 06.09.2005, право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»виконання зобов’язання по оплаті наданих послуг по транспортуванню природного газу за договором № 438/1 від 30.12.2003, а не за договором поруки № 272 ДПХ від 02.06.2005, тобто право вимоги мало бути переданим по основному боргу з моменту проведення поручителем розрахунку з кредитором, він став новим кредитором по договору №438/1 від 30.12.2003, і як новий кредитор Закрите акціонерне товариство «Фонд»мало право, на підставі п.1. ч1 ст. 512 Цивільного кодексу України, передати свої права іншій особі за правочином відступлення права вимоги за договором №438/1 30.12.2003.
У підтвердження свого права вимоги за вищеназваним договором позивачем не надані суду відповідні первинні документи, згідно вимоги ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, що не враховано місцевим господарським судом.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що неможна уступати право вимоги по зобов’язанням, які пов’язані з особою Поручителя.
Особисте рішення (бути Поручителем по договору поруки) не може бути переданим іншій особі, поруку беруть на себе та у подальшому не переводять цю поруку на когось-то.
Діючим законодавством України не передбачена така зміна осіб у договірному зобов’язанні.
Судом першої інстанції не з’ясовані вищенаведені обставини, які мають значення для справи та правомірного вирішення спору.
З оглядом на викладені обставини, апеляційна скарга підлягає бути задоволеною, а оскаржене по справі рішення –скасуванню.
Підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті держмита при поданні позову та зверненні з апеляційною скаргою по справі покладаються судом на позивача, на якого покладаються також судові витрати, пов’язані зі сплатою на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів № 7/93 «Про Державне мито»от 21.01.1993 зайве сплачена сума Державного мита –2 грн. 50 коп. при подачі до суду апеляційної скарги підлягає поверненню відповідачеві по справі –заявнику апеляційної скарги з Державного бюджету України.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст. ст. 46, 47, 49, 85, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст.. 105 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу № 13/13-1818 від 28.07.2009 Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2009 у справі № 11/152 задовольнити.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.07.2009 по справі № 11/152 (суддя – Москаленко М.О.) скасувати.
3. У позові відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський гумово-технічних завод», м. Лисичанськ Луганської області область, м. Лисичанськ, вул.. Орджонікідзе, код 31097984 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м. Луганськ вул. Т.Г. Шевченка, буд. 102, код 05451150 –305грн. 71коп. судових витрат по сплаті Державного мита.
5. Повернути з Державного бюджету України –Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м. Луганськ вул. Т.Г. Шевченка, буд. 102, код 05451150 суму зайво сплаченого мита в сумі 2грн.50 коп.
6. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя Д.Ю.Перлов