ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.09.2009  року                                                            Справа № 15/85

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                     Парамонової Т.Ф.

за присутністю секретаря

судового засідання                    

за участю прокурора                  Шидлаускас П.В. посвід. від 09.10.2006 № 129,   

та представників сторін:

від позивача                                         повноважний представник не прибув

від відповідача                              Постернак О.Г., дов. від 17.07.2009 № 1540  

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                       Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, смт. Новосімейкіне

                                                    м. Краснодон Луганської області  

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                    07.05.2009

по справі                                          № 15/85

                                          (суддя –Пономаренко Є.Ю.)

за позовом                                   Прокурора м. Краснодону в інтересах

                                                    держави в особі Управління економіки та

                                                    власності виконавчого комітету  

                                                    Краснодонської міської ради,

                                                    м. Краснодон Луганської області

до відповідача                            Фізичної особи –підприємця Волохової

                                                   Олександри Вікторівни, смт. Новосімейкіне

                                                    м. Краснодон Луганської області  

про                                               стягнення 22211 грн. 61 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями  голови суду від 09.07.2009 та від 14.09.2009

ВСТАНОВИВ:

         Прокурор м. Краснодону в інтересах держави в особі Управління економіки та власності виконавчого комітету  Краснодонської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (далі –СПД ОСОБА_4.) заборгованості з орендної плати в сумі 5615 грн. 38 коп. за період з 01.08.2008 по 16.10.2008, пені в сумі 452 грн. 15 коп. та неустойки в сумі 16144 грн. 08 коп. за період з 16.10.2008 по 12.01.2009 згідно укладеного сторонами договору оренди комунального майна від 02.12.2006 № 187 (далі –договір оренди).

         За заявою від 22.04.2009 № 555/20 про зменшення позовних вимог, яка підтримана виконуючим обов’язки прокурора м. Краснодону, виконавчим комітетом Краснодонської міської ради збільшено суму пені  до 602 грн. 33 коп. та зменшено розмір неустойки до суми 13236 грн. 85 коп.

         Рішенням місцевого господарського суду від 07.05.2009 позов задоволений частково, а саме: стягнуто з  СПД ОСОБА_4 на користь Управління економіки та власності виконавчого комітету  Краснодонської міської ради борг  з орендної плати у сумі 5615 грн. 38 коп., пеню в сумі 601 грн. 53 коп., неустойку в розмірі 13083 грн. 84 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 193 грн. 01 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102 грн. 54 коп.

         У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

         Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, підтверджених належними доказами, рішенням господарського суду  по справі № 3/134пд, яким розірвано договір оренди з 17.10.2008, ненаданням відповідачем доказів перерахування орендної плати та неустойки за фактичне використання приміщення після розірвання вказаного договору, положеннями  ст.ст. 526, 629,    ч. 1 ст. 762, ч.ч. 1, 2 ст. 785, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

         У зв’язку з неповерненням відповідачем орендованого майна негайно після розірвання договору оренди суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 13083 грн. 84 коп. за період з 17.10.2008 по 11.01.2009 (включно).

         Решта позовних вимог по стягненню неустойки –за 12.01.2009 місцевим господарським судом визнана необґрунтованою, оскільки в цей день спірне приміщення вже було повернуто за актом приймання-передачі.

         Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині  стягнення з СПД ОСОБА_4 пені та неустойки. Крім того, відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій у зв’язку  з тяжким матеріальним станом та у зв’язку з їх великим розміром порівнюючи зі збитками позивача.

         В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, на порушення судом норм процесуального права, на положення ч. 3 ст. 551, ст.ст. 612, 613, 614, 616 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 56 Господарського процесуального кодексу України.

         У підтвердження порушення норм процесуального права скаржник посилається на розгляд справи за відсутністю відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. В обґрунтування вказаних доводів скаржник посилається на відсутність в матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень, на яких би містився підпис відповідача.

         На думку апелянта, позивачем був порушений порядок досудового врегулювання спору, не була пред’явлена претензія про сплату відповідачем суми боргу та не надано місячний строк для її розгляду. Крім того, скаржник посилається на ненаправлення йому позивачем в порушення положень ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позовної заяви з додатками.

         Стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та неустойки за період з 17.10.2008 по 11.01.2009 скаржник вважає незаконним та необґрунтованим, оскільки, за його твердженням, він не був обізнаний про наявність рішення суду першої інстанції по справі № 3/134пд, яким був розірваний договір оренди з 17.10.2008 у зв’язку з неповідомленням відповідача про розгляд цієї справи. Також він посилається на положення ч. 4 ст. 612 та ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України щодо прострочення кредитора та боржника та зазначає про неповідомлення його позивачем про прийняття господарським судом рішення по справі № 3/134пд  та необхідність повернення майна.

         З урахуванням викладеного, відповідач  посилається на відсутність його вини відносно прострочення зобов’язання  та неповернення ним орендованого майна позивачу після винесення рішення господарським судом по справі №3/134пд та зазначає про невикористання ним спірним приміщенням  та  про те, що відразу як йому стало відомо про існування вказаного рішення ним був складений акт  прийому-передачі орендованого приміщення від 12.01.2009.  

         Від сплати заборгованості по орендній платі скаржник за апеляційною скаргою не відмовляється.

         15.09.2009 представником скаржника заявлені клопотання про витребування від господарського суду Луганської області справи № 3/134пд та від органу поштового зв’язку інформації щодо надходження на ім’я ОСОБА_4 рекомендованої кореспонденції та видачі її адресату також щодо витребування від вказаної установи копії журналу на одержання рекомендованої кореспонденції зі сторінками, які містять підписи ОСОБА_4 про одержання.

         Прокурор та позивач проти заявлених скаржником клопотань заперечують, доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорюють, просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.

         Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав прокурора та представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.   

         Відповідно до матеріалів справи порушено провадження за нею ухвалою місцевого господарського суду від 07.04.2009. Розгляд справи призначено на 21.04.2009, о 11 год. 35 хв.

         У зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання ухвалою суду від 21.04.2009 розгляд справи було відкладено на 07.05.2009, о 10 год. 00 хв.

         Рішення по справі прийнято судом першої інстанції 07.05.2009 за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

         Твердження скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та прав відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно матеріалів справи процесуальні документи суду направлені відповідачеві за адресою, що вказана у позовній заяві та відповідає даним Обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області (а.с. 33).

         Розгляд справи та прийняття рішення за відсутністю представника відповідача на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом належним чином обґрунтовано за змістом оскаржуваного рішення.

         Не можна погодитися  і з іншими доводами скаржника з наступного.

         Виходячи з загальних положень про договір згідно глави 52 Цивільного кодексу України  договором є  домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

         Отже, договір є юридичним фактом, на основі якого виникають зобов’язання.

         Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору.

         Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між сторонами з врахуванням додаткової угоди від 20.07.2007 укладено договір оренди, яким передбачено передачу відповідачеві в оренду нежитлового вбудованого приміщення, розташованого за адресою: м. Краснодон Луганської області, м. Молодогвардійськ, вул. Осьмухіна, 12. Вказаний об’єкт оренди передано орендарю в оренду за актом прийому –передачі від 02.12.2006.

         Строк дії договору –5 років.

         Зобов’язання за договором щодо сплати орендної плати відповідачем не виконувались належним чином, що він не оспорює. Невикористання предмету оренди, на що посилається скаржник, не звільнює орендаря від виконання обов’язків за договором оренди. До того ж вказаний факт скаржником не доведений відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Заходи по припиненню дії договору оренди та поверненню орендодавцеві об’єкта оренди відповідачем у встановленому законом порядку не були вжиті.

         Рішенням місцевого господарського суду від 03.10.2008 по справі № 3/134пд, яке набрало законної сили з 16.10.2008, договір оренди був розірваний. Приміщення, що було об’єктом оренди за договором, відповідачем у порушення вимог ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України орендодавцеві повернено не було, незважаючи на вимогу позивача від 07.11.2008 (а.с. 22, 23).

         Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

         Отже, вимога прокурора за позовом про стягнення з відповідача неустойки відповідає положенням наведеної норми Цивільного кодексу України.

         Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені відповідають умовам п. 3.5 договору оренди.

         Твердження скаржника про прострочення кредитора (позивача) не відповідає вимогам цивільного законодавства та фактичним обставинам справи. Посилання на порушення порядку досудового  врегулювання спору не ґрунтуються на вимогах процесуального права.

         Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачеві копії позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог, тому доводи скаржника стосовно вказаних обставин також не можуть бути прийняті до уваги.

         Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи відповідача за оскаржуваним рішенням, яке судова колегія вважає таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає обставинам справи.

         Враховуючи вищенаведене, заявлене представником скаржника клопотання про витребування від органу поштового зв’язку інформації судовою колегією відхиляється.

         Отже, підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

         Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.    

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2009 по справі № 15/85 залишити без задоволення.

         2. Рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2009 по справі № 15/85 залишити без змін.

         Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      Т.Ф.Парамонова