ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2009 року Справа № 18/72-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 08.09.2009 року:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність ВКТ №317760 від 16.10.08;
від відповідача: Юрченко Я.О., представник, довіреність №7/11-1225 від 21.08.09;
від третьої особи-1: Костюченко В.П., юрисконсульт, довіреність №8 від 25.06.09;
від третьої особи-2: Сидорова М.С., представник, довіреність №21/3-3 від 08.01.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 року у справі № 18/72-09
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
третя особа-1: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
третя особа-2: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року Приватний підприємець ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ про визнання права на приватизацію шляхом викупу нерухомого майна загальною площею 84,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 року (суддя Петрова В.І.) по справі № 18/72-09 визнано право фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на приватизацію шляхом викупу нерухомого майна загальною площею 84,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 року у справі № 18/72-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у позові.
Третя особа-2 вважає, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та таким, що містить невідповідні висновки, викладені у рішенні суду, дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що позивач звернувся з проханням надати дозвіл на викуп нежитлового приміщення до начальника управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, тоді як він повинен був звернутися з таким проханням до міського голови, адже вирішення питання про відчуження комунального майна відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.Скаржник вважає, що у позивача взагалі відсутні підстави для звернення до суду, тому що будь-якого права позивача відповідачем порушено не було.
У відзиві на апеляційну скаргу Приватний підприємець ОСОБА_5 зазначає, що управління комунальної власності виступає у ролі органу приватизації об’єктів комунальної власності і посилання скаржника на те, що позивач повинен був звернутися до міського голови не відповідає дійсності, бо заяви про приватизацію подаються до державних органів приватизації за місцезнаходженням об’єкта, що приватизується. Вважає апеляційну скаргу такою, що не відповідає нормам матеріального права та в якій зроблені помилкові висновки, які суперечать діючому законодавству.
У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради зазначає, що позивач без згоди орендодавця здійснив реконструкцію орендованого приміщення, а оскільки законом та договором перепланування орендованого приміщення без згоди орендодавця не допускається, поліпшення, здійснені позивачем, являються неправомірними та не можуть слугувати основою для задоволення позову. Третя особа-1 вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2009 року апеляційна скарга була прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 08.09.2009 року.
У судовому засіданні 08.09.2009 року було оголошено перерву до 15.09.2009 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
01.03.2000 року між державним житлово-комунальним підприємством "Південне" –орендодавець та ОСОБА_5 –орендар був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 14/1, відповідно до якого орендодавець здає, а орендар приймає без права викупа у строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 16,9 кв.м., що розташоване на ж/м АДРЕСА_1.
Розділом 5 договору встановлено, що договір діє з 01.03.2000 року до 31.12.2000 року.
При умові виконання орендарем платіжних зобов'язань по договору в повній мірі, а також при відсутності заяви однієї з сторони про зупинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця до закінчення строку дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк і на тих же умовах.
Додатковою угодою від 01.03.2004 року до договору № 14/1 внесені зміни до п.п. 1.1, 3.1 договору.
Розмір переданої у користування площі визначений у 84,1 кв.м. під магазин "Second hand"(п.1.1 договору).
Орендна плата з березня 2004 року визначена у сумі 444,02 грн. з урахуванням щомісячної індексації.
12.11.2001 року між тими ж сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 61,7 кв.м., що розташоване на ж/м АДРЕСА_1 для використання під магазин "Second hand".
Розділом 5 договору встановлено, що договір діє з 12.11.2001 року до 12.11.2002 року.
При відсутності заяви однієї із сторін про зупинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця до закінчення строку дії договору він автоматично пролонгується на один рік на тих же умовах.
25.12.2002 року орендар звернувся до орендодавця з проханням провести невід'ємне поліпшення орендованого нежитлового приміщення площею 61,7 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м АДРЕСА_1.
18.04.2003 року Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" листом № 1904 надало орендарю згоду на проведення невід'ємних поліпшень у орендованому нежитловому приміщенні загальною площею 61,7 кв.м., що знаходиться за зазначеною адресою.
Відповідно до договору № 627н від 18.10.2006 року, укладено між позивачем-замовником та ПП "Никитенко", останнім виконані та встановлені в орендованому приміщенні вироби, передбачені договором, на загальну суму 4 400 грн.
Також позивачем наданий акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006 року, за яким підрядником - Приватним виробничим підприємством "Меркурій" здійснений демонтаж трубопроводів водопостачання та розборка трубопроводів каналізації.
Згідно аудиторського висновку незалежного аудитора ОСОБА_8 від 09.06.2008 року вартість ремонту та поліпшення орендованого нежитлового приміщення площею 61,7 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м АДРЕСА_1 станом на 01.06.2008 року склала 7 657 грн.
Позивач на підставі ст.51 Закону України "Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки", ст. 778 Цивільного кодексу України, ст. 289 Господарського кодексу України просила визнати право на приватизацію нерухомого майна загальною площею 84,1 кв.м., що розташоване за вищезазначеною адресою.
Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку, тощо.
В силу п.7 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.
Відповідно до Положення про управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2004 року № 22/23, з наступними змінами та доповненнями, управління має статус виконавчого органу міської ради та здійснює повноваження щодо, поміж іншим, приватизації об’єктів комунальної власності.
Пунктом 4.16 Положення встановлено, що управління відповідно до свого статусу розглядає заяви про приватизацію об’єктів комунальної власності та вносить пропозиції на розгляд міського голови щодо способу їх приватизації.
За змістом ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", переліки об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації відповідно до цього Закону, затверджується місцевою радою за поданням органу приватизації. Відповідні заяви щодо включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, розглядаються органами приватизації, які або включають об’єкт до відповідного переліку, або відмовляють.
Статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" встановлено, що фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.
Орган приватизації зобов'язаний повідомити адміністрацію підприємства про включення даного підприємства або його структурного підрозділу до одного із зазначених переліків у місячний строк з дня прийняття відповідного рішення.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
Заява повинна містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.
Разом із заявою покупці - фізичні особи подають: відомості про особу, домашню адресу, громадянство; номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.
Покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу;
прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.
До заяви додаються: документ про внесення плати за подання заяви; нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом (копію відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування); декларація про доходи (для покупців - фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону.
Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.
Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Позивач не надав доказів звернення з заявою вищенаведеного змісту про включення спірного об’єкта до переліків об’єктів, що підлягають приватизації.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували включення спірного об’єкту до переліку об’єктів, що підлягають приватизації.
Як вже зазначалося, правові вимоги обґрунтовувалися позивачем п.51 Закону України "Про Державну програму приватизації" від 18.02.2000 року.
Згідно п.51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 року № 1723-III, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України. Таким чином, приписами даної правової норми визначено право орендаря у відповідних випадках, якщо приймається рішення про приватизацію орендованого державного майна.
Проте спірний об’єкт є майном комунальної форми власності. А на об’єкти комунальної форми власності вищенаведена правова норма не поширюється.
З урахуванням вищенаведеного рішення прийнято господарським судом з невірним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009 року у справі № 18/72-09 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ (ж/м АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (вул. Мечникова, 6, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 25973910) 42,50 грн. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв