Справа №2-415 2007 p.

   РІШЕННЯ

ІМ ЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого Лесного С.Є.

при секретарі Тімченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2., актовий запис НОМЕР_1, в якому мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з самого початку подружнє життя не складалось. В сім'ї систематично виникали конфлікти та непорозуміння, що остаточно і призвело до розпаду сім'ї. З березня 2006 року не ведуть спільне господарство і не підтримують подружніх відносин, а з грудня 2006 року проживають окремо. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує, що сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, категорично заперечила можливість примирення, ствердила, що мала достатньо часу - більше року - для прийняття такого рішення, та втратила до відповідача почуття любові, а тому вживати заходи для збереження сім'ї не буде. Крім того, зазначає, що більше 6 міс. перебуває у фактичному шлюбі з іншим чоловіком, від якого на даний час знаходиться на 5 міс. вагітності. Настоює на розірванні шлюбу.

Відповідач формально позов заперечив, хоча по суті дав суду наступні пояснення. Дійсно з березня 2006 року повноцінної сім*ї у них немає. Майже рік вони остаточно не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин і проживають окремо. Він неодноразово намагався зберегти сім*ю, але позивач цього не бажає. Вважає, що шлюб можна зберегти (зазначаючи, що не буде виховувати і утримувати дитину, яка народиться у позивача від фактичного шлюбу), проте не зміг навести суду ґрунтовних доказів у існування повноцінної сім'ї та можливість її збереження.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи і причини позову, повно та всебічно з'ясувавши фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1., міцної сім'ї не утворили. Між ними систематично виникали конфлікти та непорозуміння, які привели до розпаду сім'ї. З березня 2006 року сторони не ведуть спільне господарство і не підтримують подружні відносини, а з грудня того ж року остаточно проживають окремо. Як вбачається з тверджень позивача, вона систематично вживала заходи для збереження сім*ю, проте їх взаємовідносини в кращій бік не змінювались. Позивач категорично ствердила суду, що втратила до відповідача почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім'я існувати не може, і відновлення сімейних стосунків неможливе. Переконана, що не буде вживати заходів для збереження формально існуючого шлюбу, т.я. вже півроку перебуває у фактичному шлюбі з іншою людиною, від якого знаходиться на 5 міс. вагітності. Суд не приймає до уваги твердження відповідача про можливість збереження сім'ї, оскільки такі не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать власним твердженням відповідача, що носять характер помсти.

                                                             2

Наведені обставини приводять суд до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім'я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.

Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, слід покласти на відповідача, звільнивши від сплати цих коштів позивача.

На підставі ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 212, 215 ЦПК України, с у д, -

вирішив :

Позов   задоволити.   Розірвати   шлюб   між ОСОБА_1

 та ОСОБА_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 в ІНФОРМАЦІЯ_2., актовий запис НОМЕР_1.

При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2. в користь держави 17 грн., звільнивши від сплати цих коштів ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.