Судове рішення #6024523
36/231-30/227

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/231-30/227


16.07.09



За позовом    Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс»

До                   Закритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»

Про                 стягнення 30 000,00 грн.


                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  


Представники сторін:

Від позивача          не з’явився                                

Від відповідача     Колесник М.П. –Генеральний директор;

                               Кошарний О.В. –представник за довіреністю № 1/09 від 27.01.09.


Рішення прийнято 16.07.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 07.07.09. по 14.07.09., з 14.07.09. по  16.07.09.


Обставини справи:

                         

На новий розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс»до Закритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс» про:

- визнання недійсним договору оренди № 30 від 01.12.05., укладеного між позивачем та відповідачем;

- визнання недійсним договору оренди № 31 від 01.12.05., укладеного між позивачем та відповідачем;

- стягнення з Закритого акціонерного товариства “Жилкомунсервіс” на користь Дочірнього підприємства “Будінвестсервіс”  30 000 грн. 00 коп. грошових коштів, які були сплачені по договору оренди № 31 від 01.12.05. та по договору № 30 від 01.12.05., як орендні платежі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.08. у справі № 36/231 позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.08. у справі № 36/231 рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.08. у справі № 36/231 було скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.09. у справі   № 36/231 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.08. у справі № 36/231 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.08. у справі № 36/231 в частині стягнення грошових коштів 30 000,00 грн. –скасовано, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.08. залишено без змін; в частині стягнення грошових коштів в сумі 30 000,00 грн. - справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 17.04.09. справу № 36/231  було передано на новий розгляд судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.09. прийнято справу № 36/231 до свого провадження та присвоєно їй номер 36/231-30/227; розгляд справи було призначено на 28.05.09. о 16-20; зобов”язано сторони надати суду письмові пояснення з урахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 01.04.09. у справі № 36/231.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.09. розгляд справи          № 36/231-30/227 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 16.06.09. о 16-15.

Судове засідання, призначене на 16.06.09., не відбулось з технічних причин, в зв’язку з чим справу № 36/231-30/227 було призначено до розгляду на 07.07.09. о 11-40 (ухвала суду від 16.06.09. № 36/231-30/227).

В судовому засіданні 07.07.09. представником позивача подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких Дочірнє підприємство «Будінвестсервіс»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 000,00 грн.

07.07.09. представником відповідача в судовому засіданні подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких Закрите акціонерне товариство «Жилкомунсервіс»проти позову заперечує т просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судових засіданнях 07.07.09., 14.07.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 16.07.09. за згодою представників відповідача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.


Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників відповідача, Господарський суд міста Києва, -  


                                       ВСТАНОВИВ:


01.12.05. між Закритим акціонерним товариством  “Жилкомунсервіс”, в особі генерального директора Чернишенко І.М. та Дочірнім підприємством “Будінвестсервіс”, в особі генерального директора Колесника М.І. було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 30.

Відповідно до умов договору № 30 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове орендне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Вітряні Гори, 10-Г, площею 108 кв.м.

Відповідно до п. 4 договору оренди № 30 від 01.12.05., строк дії даного договору становить 1 місяць з моменту приймання об’єкта, що орендується , за актом приймання-передачі.

Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01.12.05. свідчить про отримання позивачем приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Вітряні Гори, 10-Г, площею 108 кв.м.

Відповідно до п. 5.1. договору № 30, сторони погодили, що розмір щомісячної орендної плати за об’єкт, що орендується становить без ПДВ 8333 грн. 33 коп., сума ПДВ 1666 грн. 67 коп., ціна з урахуванням ПДВ 10000, 00 грн. Орендар повинен здійснювати інші платежі на користь орендодавця в разі, якщо вони передбачені законодавством. (п.5.2).

Крім того, 01.12.05. між Закритим акціонерним товариством  “Жилкомунсервіс”, в особі генерального директора Чернишенко І.М. та Дочірнім підприємством “Будінвестсервіс”, в особі генерального директора Колесника М.І. було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 31.

Відповідно до умов договору № 31 відповідач передав, а позивач прийняв в строкове орендне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 17, площею 75, 5 кв.м.

Відповідно до п. 4 договору оренди № 31 від 01.12.05., строк дії даного договору становить 1 місяць з моменту приймання об’єкта, що орендується , за актом приймання-передачі.

Акт прийому-передачі нежилого приміщення від 01.12.05. свідчить про отримання позивачем приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 17, площею 75, 5 кв.м.

Відповідно до п. 5.1. договору № 31, сторони погодили, що розмір щомісячної орендної плати за об’єкт, що орендується становить без ПДВ 8333 грн. 33 коп., сума ПДВ 1666 грн. 67 коп., ціна з урахуванням ПДВ 10000, 00 грн. Орендар повинен здійснювати інші платежі на користь орендодавця в разі, якщо вони передбачені законодавством. (п.5.2).

Позивач зазначає, що свої зобов’язання у відповідності до умов договорів № № 30 та 31 від 01.12.05  виконував належним чином, що підтверджується платіжними дорученнями № 731 від 24.01.06. на суму 10 000,00 грн. та № 10 від 06.02.06. на суму 20 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.08. у справі № 36/231 було визнано недійсними договори оренди   № 30 від 01.12.05. та № 31 від 01.12.05., укладені між Дочірнім підприємством «Будінвестсервіс»та Закритим акціонерним товариством «Жилкомунсервіс».

Задовольняючи позовні вимоги Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс»судом було встановлено, що  постановою Господарського суду міста Києва від 26.09.05. у справі № 24/465-б ліквідатором “Будінвестсервіс” Фірми “Київінвест”призначено арбітражного керуючого Пархацького М.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.05. у справі № 24/465-б призначено керуючим санацією Дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” Фірми “Київінвест” арбітражного керуючого Пархацького М.Г. Припинено повноваження керівника Дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” Фірми “Київінвест”.

Наказом керуючого санацією Дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” М.Г. Пархацького М.Г. № 58 від 24.10.05. відсторонено з 24.10.05. від обов’язків Генерального директора Дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” Колесника Миколу Івановича.

Таким чином, судом було встановлено, що на момент укладення спірних договорів оренди №№ 30, 31 від 01.12.05. директор Дочірнього підприємства “Будінвестсервіс” Колесник М.І. не мав повноважень щодо укладення зазначених договорів.

Таким чином, судом на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України було визнано недійсними договори оренди від 01.12.05. №№ 30, 31.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30 000,00 грн., які було сплачено Закритому акціонерному товариству «Жилкомунсервіс»за оренду спірних приміщень, оскільки у відповідності до ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

На виконання умов договору № 30 від 01.12.05. Закритим акціонерним товариством «Жилкомунсервіс»було передано Дочірньому підприємству «Будінвестсервіс»в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 108,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вітряні Гори, що підтверджується Актом прийому-передачі нежилого приміщення від 01.12.05., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

На виконання умов договору № 31 від 01.12.05. Закритим акціонерним товариством «Жилкомунсервіс»було передано Дочірньому підприємству «Будінвестсервіс»в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 75,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 17, що підтверджується Актом прийому-передачі нежилого приміщення від 01.12.05., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач фактично користувався нежитловим приміщенням площею 108,00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вітряні Гори, а також нежитловим приміщенням площею 75,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярослава Гашека, 17.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762  Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата. Розмір орендної плати визначається сторонами та встановлюється договором найму.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Договір найму (оренди) є двостороннім, оскільки в ньому існують два зустрічних обов'язки, однаково істотних та важливих: обов'язок наймодавця передати майно у користування наймачу та обов'язок наймача вносити орендну плату.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За таких обставин вбачається, що договір найму (оренди) є оплатним, оскільки наймодавець за виконання своїх обов'язків по передачі майна наймачеві має отримати від останнього зустрічне надання у вигляді орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 5.1. договору № 30, сторони погодили, що розмір щомісячної орендної плати за об’єкт, що орендується становить без ПДВ 8333 грн. 33 коп., сума ПДВ 1666 грн. 67 коп., ціна з урахуванням ПДВ 10000, 00 грн. Орендар повинен здійснювати інші платежі на користь орендодавця в разі, якщо вони передбачені законодавством. (п.5.2).

Відповідно до п. 5.1. договору № 31, сторони погодили, що розмір щомісячної орендної плати за об’єкт, що орендується становить без ПДВ 8333 грн. 33 коп., сума ПДВ 1666 грн. 67 коп., ціна з урахуванням ПДВ 10000, 00 грн. Орендар повинен здійснювати інші платежі на користь орендодавця в разі, якщо вони передбачені законодавством. (п.5.2).

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов договорів оренди №№ 30, 31 від 01.12.05. позивачем було сплачено відповідачу 30 000,00 грн. орендної плати, яка у відповідності до вимог чинного законодавства є основним обов’язком орендаря (в даному випадку, обов’язком позивача).

Таким чином, судом встановлено, що сплативши відповідачу 30 000,00 орендної плати у відповідності до умов договорів оренди №№ 30, 31 від 01.12.05. позивач тим самим підтвердив, що він здійснював фактичне користування спірними нежилими приміщеннями.

За таких обставин, судом встановлено, що оплативши 30 000,00 грн. як орендну плату за користування спірними приміщеннями, позивач виконав свій один із основних обов’язків орендаря, а тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс»в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»30 000,00 грн., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював фактичне користування спірним майном.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста      Києва, –

                                

В И Р І Ш И В:


1.          В задоволенні позовних вимог  Дочірнього підприємства «Будінвестсервіс» відмовити повністю.

2.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.



Суддя                                                                                                     Т.М. Ващенко



Дата підписання

рішення 17.07.09.



                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація