|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.09 Справа № 19/139
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Скокової К.Л., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", м.Луганськ
до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м.Ровеньки Луганської області
про стягнення 4780 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача – представник не прибув;
від відповідача –Шамкій В.М., довіреність № 1-3/3д-14 від 26.12.2008
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 4560 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс" (позивачем) та Державним підприємством "Ровенькиантрацит" (відповідачем) 14.11.2006 був укладений договір поставки № 141106/16-1159гп (далі –договір), за умовами якого позивач –постачальник, зобов"язується поставити, а відповідач - покупець, прийняти та оплатити товар в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.
Відповідно до п.3.1 договору ціна на товар зазначається у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.
Як вбачається з п.3.4 договору порядок та форма розрахунків: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 діб з дня поставки товару на склад покупця.
На виконання умов договору відповідачу за видатковою накладною № РН-0000213 від 15.08.2007 була поставлена продукція на загальну суму 4560 грн., в т.ч. ПДВ 760 грн. (а.с.11).
Товар отриманий відповідачем за довіреністю серії ЯНМ № 977461 від 15.08.2007 на ім"я Могильного Г.М. (а.с.13).
Тобто відповідно до п.3.4 договору відповідач повинен був здійснити оплату до 25.08.2007.
У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.07.2009 суддею Фоновою О.С. було порушено провадження по справі.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області –в.о. голови суду від 05.08.2009 справу передано на розгляд судді Косенко Т.В.
У судовому засіданні 25.08.2009 представник відповідача надав відзив на позов від 04.08.2009, в якому підтвердив суму заборгованості 4560 грн. Тобто відповідачем визнані позовні вимоги, ці дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання № 68 від 25.08.2009 про відкладення розгляду справи, у зв"язку з службовим відрядженням представника. Дане клопотання судом відхиляється, оскільки відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Виходячи з викладеного, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства організації, в даному випадку, керівник підприємства не позбавлений права видати довіреність за своїм підписом або іншої уповноваженої ним особи на ведення справи в господарському суді, іншій особі.
До того ж, явка сторін до господарського суду, ухвалою від 06.08.2009 обов'язковою не визнана.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору поставки № 141106/16-1159гп від 14.11.2006 позивач поставив відповідачу продукцію на суму 4560 грн.
Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, відповідно до п.3.4 договору не оплатив у повному обсязі отриманий товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 4560 грн. 00 коп., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно розділу II Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ ” від 14.04.2009 № 361, яка набрала чинності 27.04.2009 –розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становить 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. На день звернення позивача до господарського суду Луганської області (штемпель на конверті про поштове відправлення від 06.07.09.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складає 315 грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується квитанцією від 20.03.09. № 19 (а.с. 7). Тому слід стягнути з позивача на користь державного бюджету 197 грн. недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.08.2009 за згодою представника відповідача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", Луганська область, м.Ровеньки, вул.Комуністична, б.6, код 32320704 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", м.Луганськ, кв.Єрьоменко, б.7, код 32419030 –суму основного боргу за договором поставки № 141106/16-1159гп від 14.11.2006 у розмірі 4560 грн. 00 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315 грн. 00 коп., видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід-Сервіс", м.Луганськ, кв.Єрьоменко, б.7, код 32419030 в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 недоплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн., видати наказ Ленінській об’єднаній міжрайонній державній податковій інспекції у м.Луганську.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 31.08.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова