ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом державного комунального підприємства «Чернівціводоканал», м. Чернівці

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлина», м. Чернівці

про стягнення заборгованості –50046,01 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –Шпортун К.П., довіреність №16/17 від 26.02.2009 року

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: державне комунальне підприємство «Чернівціводоканал»звернулося до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлина»з позовом про стягнення 50046,01 грн. заборгованості з яких 42725,65 грн. основного боргу, 710,80 грн. пені, 1397,20 грн. річних та 5212,36 грн. інфляційних.

Наявність вищевказаної заборгованості позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору №1191 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 06.06.2009 року в частині оплати вартості таких послуг в період з січня 2008 року по травень 2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.03.2009 року порушено провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі за заявою сторін –поза межами двохмісячного строку.

На день вирішення спору 13.08.2009 року представник відповідача повторно у судове засідання не з’явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі, оскільки відповідача належним чином повідомлено про час і дату даного судового засідання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

06.06.1999 року між сторонами укладено договір № 1191 про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов’язався забезпечувати відповідача питною водою, а також приймати від нього стічні води, а відповідач –своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належним чином експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, відповідно до Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та системами водовідведення в містах і селищах України.

Згідно розділу 4 Договору розрахунки за послуги з водопостачання та водовідведення відповідач проводить у порядку встановленому главою 12, 15 та 21 Правил користування системами комунального водопостачання та системами водовідведення в містах і селищах України.

Розділом 5 Договору встановлений строк його дії до 16.06.1992, а частиною другою цього ж розділу передбачено, що договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, на виконання умов Договору, надавались відповідачу послуги, за які останній розраховувався частково, внаслідок чого у нього за період з січня 2008 року по травень 2009 року виникла заборгованість у розмірі 42725,24 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення 42725,24 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до розділу 4 Договору, в разі несвоєчасної оплати платіжних вимог, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день затримки, що узгоджується з вимогами частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України. Відтак, відповідачу правомірно нараховано пеню у розмірі 710,80 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 1397,20 грн. трьох процентів річних та 5212,36 грн. інфляційних.

Отже, позов, в цілому обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Світлина»»(м. Чернівці, вул. Фестивальна, 5/2, код 30352857) на користь державного комунального підприємства «Чернівціводоканал»(м. Чернівці вул. Комунальників, 5, код 03361780) 50046,01 грн. заборгованості, 500,46 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

                   Суддя                                                                  О.В. Гончарук