Справа № 686/12476/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Потравному І.С., за участю учасників процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про надання дозволу без згоди батька на виїзд дитини за кордон.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод та визначення способу участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї посилаючись на те, що колишня дружина ОСОБА_2 чинить перешкоди у побаченні з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що порушує законні права та інтереси батька ОСОБА_1

20 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про надання дозволу без згоди батька на виїзд дитини за кордон посилаючись на те, що батько не дає дозволу на виїзд дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення з метою підвищення світогляду дитини, покращення стану її здоров’я, фізичного, духовного та морального розвитку.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20 вересня 2016 року зазначені позови об’єднанні в одне провадження.

Представник позивача та позивач за первісним позовом у судове засідання з’явилися, підтримали вимоги первісного позову, надала суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог, заперечили проти зустрічного позову.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання з’явилися, підтримали вимоги зустрічного позову та заперечили щодо первісного позову.

Представник органу опіки та піклування Хмельницької міської ради у судовому засіданні визнав частково позовні вимоги первісного позову та зустрічного позовів.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 липня 2013 року. Від шлюбу є неповнолітня дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1.

Органом опіки та піклування Хмельницької міської ради 29 липня 2016 року позивачу відмовлено у прийнятті рішення щодо визначення порядку побачення з дитиною так, як мати не заперечує проти участі батька у вихованні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтями 141 , 157 СК України передбачено, що мати та батько, хто проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з нею. Той із батьків хто проживає з дитиною, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У відповідності до вимог ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування, з врахуванням віку, стану здоров»я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересам дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного із батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне визначити спосіб спілкування та виховання ОСОБА_1 у вихованні доньки – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом побачення з дитиною, щоденно, кожного місяця року в період часу з 15 год. до 20.00 год., за місцем її проживання, перебування, без обмежень в прогулянках поза межами місця проживання чи перебування у визначений період часу тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Позовні вимоги про усунення перешкод щодо побачення з дитиною, не підлягають до задоволення так, як позивачем та представником за первісним позовом у судовому засіданні не наведено мотивів та переконливих для суду аргументів наявності перешкоди у спілкуванні з неповнолітньою донькою зі сторони матері.

З метою відпочинку та оздоровлення позивач ОСОБА_2 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 має намір поїхати до родичів до м. Варшави Республіки Польща, через відсутність згоди батька ОСОБА_1,не може цього зробити.

Згідно з ч.2, ч.3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Вимогами ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. Також, ч. 2 ст. 4 вищезазначеного закону передбачено, що дитина може виїхати за кордон у разі наявності згоди обох батьків, у разі відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Особливістю виїзду громадян України, дітей до Російської Федерації: відповідно до Угоди між Урядом України та Російської Федерації про умови взаємних поїздок громадян діти - громадяни України до 16 років можуть перетинати державний кордон за наявності свідоцтва про народження;

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року - держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками дитини.

З врахуванням статті 3 Конвенції про права дитини, за якою в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, суд дійшов висновку про задоволення позову

Зважаючи на викладене, враховуючи вік дитини а також, що зазначені вимоги жодним чином не порушують права сторін та інтереси дитини суд приходить до висновку про доцільність надання дозволу на виїзд дитини за кордон протягом трьох років з дня набрання рішенням суду законної сили, оскільки виїзд дитини за кордон необхідний за для її стабільного всестороннього розвитку та оздоровлення.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судовий збір у розмірі 551,20 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1

Стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 214-218 ЦПК України, ст.ст.7, 150, 155, 158, 157 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною – задовольнити частково.

Встановити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні доньки – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом побачення з дитиною, щоденно, кожного місяця року в період часу з 15 год. до 20.00 год., за місцем її проживання, перебування, без обмежень в прогулянках поза межами місця проживання чи перебування у визначений період часу.

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про надання дозволу без згоди батька на виїзд дитини за кордон – задовольнити частково.

Надати дозвіл на багаторазові виїзди ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, у супроводі матері ОСОБА_2 з України до м. Варшави Республіки Польща протягом трьох років, починаючи з дня набрання рішенням законної сили з метою розвитку та відпочинку без згоди та супроводу батька ОСОБА_1.

Надати дозвіл ОСОБА_2на виготовлення проїзних документів для виїзду за межі України неповнолітній ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди батька ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду 11 листопада 2016 року.

Суддя С. Стефанишин