Справа № 142/1678/15-к

Провадження №1-кп/148/124/16

УХВАЛА

11 листопада 2016 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.,

секретаря Лавренюк А.М.,

за участю прокурора Вараниці В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчин матеріали кримінального провадження № 12015020260000225, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 вересня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 22 вересня 2015 року в період часу з 06.00 год. до 15.00 год. він перевіз з місця свого постійного проживання: АДРЕСА_1 в с.Трудове Піщанського району Вінницької області незаконно придбані ним наркотичні засоби - сухі, подрібнені та не подрібнені фрагменти листя коноплі, з метою збуту в місце позбавлення волі - Піщанську ВК № 59, де він в період з 29.11.2012 року по 11.07.2014 року відбував покарання. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 разом з 8 мобільними телефонами та аксесуарами до них за допомогою клейкої стрічки - скотч прикріпив до вирізаної ним дерев'яної палиці, щоб мати можливість якнайдалі перекинути через паркан забороненої зони на територію виправної колонії. Цього ж дня близько 23.00 год. ОСОБА_1 з приготованим ним для метання пакунком з вмістом особливо небезпечних наркотичних засобів разом із своїм знайомим ОСОБА_3, якому про вміст наркотичного засобу в пакунку відомо не було, підійшов до освітленої території периметру основної огорожі прилеглої території до дільниці № 7 Піщанської ВК-№ 59 (с. Трудове Піщанського району Вінницької області), неподалік якого знаходиться спостережна вежа № 10, де умисно перекинув через основну огорожу на територію охоронюваного об'єкту вказані заборонені предмети, збувши таким чином в місце позбавлення волі наркотичні засоби.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1, мотивуючи його тим, що строк утримання під вартою обвинуваченого закінчується 21 листопада 2016 року, проте розгляд кримінального провадження триває, інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки останнього під час розгляду кримінального провадження, оскільки ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу на сьогодні не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечили проти клопотання прокурора. Захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не має наміру переховуватись від суду та зобов'язується з'являтися в судові засідання на першу вимогу. Жодних доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, стороною обвинувачення не представлено. Також зазначив, що на утриманні його підзахисного знаходиться мати, яка є інвалідом, та на сьогодні має дуже поганий стан здоров'я. Зазначив, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем колишньої роботи та сусідами за місцем проживання.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження щодо вказаних клопотань, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ухвали слідчого судді Піщанського районного суду Вінницької області від 25.09.2015 року відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с. 27-28 Т.1).

Підставою для застосування до ОСОБА_1 такого запобіжного заходу стала наявність ризиків, передбачених п.1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що він, знаходячись на волі, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність.

Вказаний запобіжний захід ОСОБА_1 неодноразово продовжувався та строк його спливає 21 листопада 2016 року.

Суд приходить до висновку, що ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу на сьогодні не зменшились. Так, на думку суду, перебуваючи на волі, обвинувачений зможе переховуватись від суду, оскільки встановлено і не заперечено самим обвинуваченим, що він при виявлені його на місці події у вересні 2015 року біля Піщанської ВК № 59 намагався втекти та був затриманий працівниками поліції в іншому місці, є мешканцем іншої (Черкаської) області, зможе впливати на свідка. Крім того, судом враховуються вимоги ст. 178 КПК України, а саме, його соціальні зв'язки які, на переконання суду, є нестійкими, так як встановлено, що раніше він притягувався до кримінальної відповідальності, постійного місця роботи не має.

Що стосується клопотання про зміну запобіжного заходу, то суду не доведено, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 триває, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, оцінивши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд вважає доцільним продовжити строк запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки суду не доведено, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, зокрема, явку його в судові засідання у визначений судом час.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обраний відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Дубіївка Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів по 10 січня 2017 року включно.

Клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Штифурко