АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-3628/ 2006 Головуючий
Категорія 21. в інстанції Ібадова Н.П.
Доповідач Карташов О.Ю.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня «20» дня Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючий Карташов О.Ю.
Члени суду Парінова Ї.К., Свинцова Л.М.
при секретарі Ковальчук Є.В.
за участю:
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвокатів - ОСОБА_5, ОСОБА_6.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення
місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 вересня 2006р. за позовом
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області, третя особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди
та позовом
ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області, третя особа ОСОБА_1, про відшкодування шкоди
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про відшкодування шкоди.
Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні трудових обов'язків на ВП „Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського", внаслідок нещасного випадку, був смертельно травмований ОСОБА_3, посилаючись на те, що вона проживала разом з ОСОБА_3 однією сім'єю
в будинку АДРЕСА_1, з квітня 2000р. по день його смерті, де
разом з ними проживали мати останнього ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4, з якими вони
мали спільний сімейний бюджет, вели спільне господарство, вона була зареєстрована за
цією адресою за місцем своєї роботи та у медичній установі, що свідчить про її дружинні
стосунки з загиблим, просила суд встановити, що вона належала до членів сім'ї
ОСОБА_3, у зв'язку з чим, стягнути на її користь з Відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Ровеньки Луганської області одноразову допомогу на сім'ю -
111894,6грн.
У вересні 2005р. з позовом до суду, про відшкодування шкоди, у зв'язку з загибеллю ОСОБА_3, до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області звернулася його мати ОСОБА_1, мотивуючи позовні вимоги тим, що проживала з сином однією сім'єю та знаходилася на його утриманні, просила суд встановити зазначені факти і стягнути з відповідача на її користь, як особі, що перебувала на утримані потерпілого одноразову допомогу у розмірі річного заробітку в сумі -22378,92грн., щомісячні страхові виплати у розмірі 1864,91грн. та одноразову допомогу на сім'ю - 111894,6грн.
Ухвалою суду від 14.10.2005р. позови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об'єднанні в одне провадження.
У травні 2006р. ОСОБА_1, з урахуванням призначення та виплати їй Відділенням ВД ФССНВ в м. Ровеньки Луганської області одноразової допомоги у сумі 22378,92грн. і щомісячних страхових виплат з ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 932,46грн., уточнила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача на її користь одноразову допомогу у розмірі п'ятирічного заробітку потерпшого в сумі 111894,60грн., як сім'ї загиблого.
Рішенням місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 20.09.2006р., вирішено:
позовні вимоги
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Ровеньки Луганської області задовольнити частково, встановити, що ОСОБА_1
проживала однією сім'єю з сином ОСОБА_3 на час його смерті, в інших позовних
вимогах ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю; позовні вимоги ОСОБА_2 до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської
області задовольнити, встановити, що ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю,
як дружина, стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Ровеньки Луганської області на користь ОСОБА_2, як члену сім'ї,
дружині потерпшого ОСОБА_3 одноразову допомогу у розмірі - 111894,60грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити і задовольнити її позов.
ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, просила рішення суду залишити без змін.
Адміністрація відповідача Відділення ВД ФССНВ в м. Ровеньки Луганської області просила суд розглянути справу без участі представника відділення.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги,
колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що вона була єдиним членом
сім'ї ОСОБА_3 і має право на одержання одноразової допомоги, при цьому,
ОСОБА_2 не має права на одноразову допомогу у зв'язку з смертю ОСОБА_3, так як,
не перебувала з ним у шлюбі, а тому не була членом його сім'ї.
Відповідно до п. 7 ст . 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23.09.1999р., - у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпшого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Як свідчить аналіз положень Конституції України та чинних нормативних актів різних галузей законодавства, у них відсутня узагальнююча норма, яка б визначала зміст поняття „член сім'ї".
Так, норми Житлового Кодексу України - ст.ст. 64, 156 визначають, що членами сім'ї є особи, які постійно проживають разом та ведуть спільне господарство.
Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень п. 6 ст. 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону України „Про міліцію" та ч. 6 Закону України „Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна „член сім'ї") від 3.06.1999р., під членами сім'ї треба розуміти осіб, що пов'язані кровними зв'язками, шлюбними відносинами, а також осіб, які не перебувають у таких відносинах, але постійно проживають разом та ведуть спільне господарство.
Частина 2 ст. З Сімейного кодексу України визначає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Підставами створення сім'ї є шлюб, кровне споріднення, а також інші підстави, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Тобто, Сімейний кодекс визначає такі ознаки сім'ї як спільне проживання, наявність спільного побуту та взаємні права та обов'язки осіб. Так, зокрема, визнається сім'єю спільне проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Крім того, відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, доказом „сімейного життя" є факт „сімейного проживання осіб".
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_4, були однією сім'єю, з квітня 2000р. спільно проживали в будинку АДРЕСА_1, були пов'язані спільними побутовими правами та обов'язками.
До зазначеного висновку суд дійшов на підставі доказів, встановлених у судовому засіданні, а саме показань свідків, письмових доказів - довідок з місця проживання, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1, даних особової картки на ім'я ОСОБА_2 її медичної картки, а тому, колегія суддів вважає зазначені висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими.
Судом встановлено факт спільного проживання, наявність спільного побуту та взаємні права та обов'язки між ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Таким чином, доводи апеляційної скарги, щодо відсутності сімейних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є необгрунтованими.
Між тим, колегія суддів вважає, що рівне право на одноразову допомогу, відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" мають як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1
Однак, оскільки на теперішній час між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сімейні відносини втрачені, колегія суддів, виходячи із принципу справедливості, вважає за можливе присудити таку допомогу останнім в рівних частинах.
Факт смерті ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві та встановлений судом першої інстанції розмір одноразової допомоги, сім'ї ОСОБА_3 у сумі - 111894грн. 60коп., не є предметом оскарження апелянтом по справі та визнані відповідачем Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області.
Тому, у даному випадку, одноразова допомога підлягає стягненню з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у сумі - 111894грн. 60коп., в рівних частинах, по 55947грн. 30коп. на кожну.
За таких обставин, оскільки судом правильно встановлені дійсні обставини справи, однак неправильно застосовані норми матеріального закону, при визначені кола осіб які мають право на отримання одноразової допомоги, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити.
Керуючись ст. ст. 304 п. 1, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення місцевого Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 вересня 2006р. - змінити.
В частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про стягнення одноразової допомоги та в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області одноразової допомоги в сумі - 111894грн. 60коп. - скасувати, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як членам сім'ї ОСОБА_3, померлого від нещасного випадку на виробництві, одноразову допомогу в сумі -- 111894грн. 60коп., з виплатою в рівних частинах по 55947грн. 30коп. кожній.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання
законної сили рішенням апеляційного суду до Верховного Суду України.