Справа № 2-а-872/2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2009 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Сарапа М. Б.
при секретарі Могиленко Н. Г.
з участю представника відповідача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області адміністративну справу позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до управління Пенсійного фонду у Бобринецькому районі Кіровоградської області обґрунтовуючи їх тим, що є пенсіонером та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп/2007 р. та №10-рп/2008р. від 22.05.2008 року, має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач здійснити, у відповідності до вказаних норм, нарахування щомісячної соціальної допомоги відмовляється, просить визнати його дії неправомірними, зобов’язати провести перерахунок та виплатити на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, а також з 22.05.2008 року по дату винесення рішення суду.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 (що діє на підставі довіреності) заперечила проти позовних вимог позивача, та зазначила, що вона визнає той факт, що позивач має право на отримання доплати до пенсії як такий, що має статус "дитини війни" у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", але оскільки механізм реалізації положень вказаної норми відсутній і фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не коштів бюджету Пенсійного фонду України, тому вважає позовні вимоги до відповідача необгрунтованими. Безпідставним також зазначає посилання позивача на застосування для обрахунку соціальної допомоги розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 -ІV від 09.07.2003 року застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто не застосовується для обрахунку інших соціальних виплат.
Крім того вказує, що оскільки рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 12 статті 71 ЗУ “Про Державний бюджет на 2007 рік” №489-V від 19.12.2006 року, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18.11.2004 року, то обчислюватись соціальна допомога дітям війни у 2007 році має з 09.07.2007 року, також рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України Розділ ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VІ від 28.12.2008 року, яким на 2008 рік щомісячна соціальна допомога передбачена в ст. 6 Закону України №2195 виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тому виплата соціальної допомоги дітям війни повинна обчислюватися за 2008 рік з 22.05.2008 року.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши надані докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195 –IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Таким чином, на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Стеттею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.12.ст.71 та ст.111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли, внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними і є обов’язковим до виконання на території України.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України та ст.73 ЗУ “Про Конституційний Суд України”, у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у 2007-2008 роках, у розмірах, передбачених ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 15.09.2009 рік, але фактично відмовив у цьому, про що свідчить лист УПФ в Бобринецькому районі № 302/М-34 від 20.08.2009 року адресований позивачу на його звернення до відповідача про перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни», та в якому відповідач пояснює про неможливість такого перерахунку у зв’язку із відсутністю механізму реалізації положень цієї статті та не визначено на законодавчому рівні розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення пенсії.
Відповідно до ч.2, 3 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 15.09.2009 рік право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який неправомірно відмовив у цьому на його заяву від 20.08.2009 року, і не здійснив відповідного перерахунку та виплати пенсії відповідно до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними підлягають задоволенню.
Крім того відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
А тому суд відхиляє доводи відповідача щодо пріоритету в застосуванні при вирішенні питань пов’язаних з нарахуванням підвищення до пенсії «дітям війни» Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” над ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки постанова є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону.
Щодо заперечень представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так, як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.1 ст.9 КАС України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом ч.1 ст.58 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом «Про Державний бюджет України» визначається будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов’язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснити її виплату.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3; 6; 7; 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28; 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.23 БК України, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ч.2 ст.19; ч.2, 3 ст.22; ч.2 ст. 95; ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 2; 7; 8; 11; 69-71; 158-163; 99; 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо відмови проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 15.09.2009 рік неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 15.09.2009 рік з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 З У "Про соціальний захист дітей війни".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції – Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
Копія вірно
Суддя М. Б. Сарап