Дата документу 31.10.2016 Справа № 554/8299/16-а

П О С Т А Н О В А 554/8299/16-а

Іменем України 2-а/554/372/2016

31.10.2016 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Антонов С.В., розглянувши у порядку скороченого провадження у приміщенні суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

В жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративною позовною заявою до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області, прохаючи суд:

-визнати протиправними дії та рішення відповідача від 26 вересня 2016 року щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії, призначеної відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ;

-зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу, призначеної відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90 % заробітної плати, згідно з довідкою прокуратури Полтавської області від 19 вересня 2016 року №18-460/вих.-16, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, починаючи з 15 березня 2016 року без обмеження граничного розміру;

-стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що з 16.07.2003 року їй було призначено пенсію за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 05.11.1991 року №1789-ХІІ в розмірі 90 % від місячного заробітку працюючого на посаді заступника прокурора Полтавської області, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 року підвищено на 25 відсотків посадові оклади працівникам органів прокуратури, що підтверджується довідкою прокуратури Полтавської області від 19.08.2016 року №18-460/вих.-16.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.098.2016 року №306/П-17 позивачу було відмовлено в задоволенні заяви від 15.09.2016 року про перерахунок раніше призначеної пенсії, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року №1789-ХІІ в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці прокуратури Полтавської області від 19 серпня 2016 року №18-460/вих.-16.

Приймаючи таке рішення, відповідач послався на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, яким передбачено, що уразі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, та зазначивши, що пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

У відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.183-2 справа підлягає розгляду у порядку скороченого провадження.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення у яких вказав, що 15 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру», згідно з Розділом ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України «Про прокуратуру» (відомості Верховної Ради України, 1991р., №53, ст.793, №50, ст.474,; 1995 р., №11, ст.71, №34, ст.268; 2001 р., №9, ст.38, №44, ст.233; 2002 р., №17, ст.117, ст.125; 2003 р., №29, ст.233, №30, ст.247; 2004 р., №8, ст.66; 2005 р., №2, ст.32, №6, ст.132, №11, ст.198; 2006 р., №1, ст.18, №19-20, ст.156; 2007 р., №7-8, ст.66, №33, ст.442; 2008 р., №№5-8, ст.78, №48, ст.357; 2010 р., №37, ст.497, №№41-45, ст.529; 2011 р. №23, ст.160, №30, ст.279; 2012 р., №12-13, ст.82; 2013 р., №14, ст.89, №21, ст.208, №37, ст.490, №39, ст.517; 2014 р., №11, ст.132, №17, ст.593, №20-21, ст.745, №22 ст.816, із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року №1642-VII), крім пункту 8 частини першої ст. 15, частини четвертої ст.16, абзацу першого частини другої ст.46 2, ст.47, частини першої ст.49, частини п'ятої ст.50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст.50-1, частини третьої ст.512, ст.53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст.55 щодо посвідчення Генерального працівника прокуратури, ст.2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст.13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення ОСОБА_1 до управління з листом про перерахунок пенсії (15 вересня 2016 року) частини 13 та 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність.

Постановою правління Пенсійного фонду України №15-2 від 04.07.2016 року внесено зміни до Постанови правління Пенсійного фонду України №15-1 від 04.09.2013 року, а саме: абзаци третій, четвертий пункту 1 виключено, а отже, затверджену форму довідки про заробітну плату, що додається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям скасовано, що ставить під сумнів правомірність видачі довідки №18-460/вих.16 від 19.08.2016 року, виданої ОСОБА_1 Прокуратурою Полтавської області.

Довідка №18-460/вих.16 від 19.08.2016 року не містить розшифровки виплат, зазначених під назвою «інші виплати», а також не зазначено чи були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на всі виплати, що в неї включені.

Окрім цього, ОСОБА_1 звернулася 15.09.2016 року до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з листом про перерахунок пенсії, згідно з довідкою прокуратури Полтавської області №18-460/вих.16 від 19.08.2016 року, який був розглянутий відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, підстави для перерахунку пенсії позивача за зазначеною довідкою з 15.03.2016 року відсутні (а.с.31-32).

Також, представником відповідача надано клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю представника Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з метою ухвалення законного, обґрунтованого рішення (а.с.33).

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення у скороченому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 16.07.2003 року та отримує пенсію за вислугою років у розмірі 90% середнього заробітку.

Для перерахунку пенсії ОСОБА_1 Прокуратурою Полтавської області було надано довідку про заробітну плату № 18-460/вих.16 від 19.08.2016 року, згідно з якою заробітна плата останньої на 1 грудня 2015 року складається з: основний оклад - 3488,00 грн., класний чин - 135,00 грн., вислуга років - 1086,90 грн., інші виплати, які передбачені чинним законодавством - 22375,16 грн., всього 27085,06 грн. (а.с. 9).

15 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про перерахунок її пенсії, додавши довідку Прокуратури Полтавської області № 18-460/вих.16 від 19.08.2016 року (а.с. 8).

Листом Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 26.09.2016 року № 307/П-17 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». У своєму листі, відповідач послався на пункт 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінеот Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються (а.с. 10-11).

Доводи, викладені у рішенні відповідача про відмову у перерахунку пенсії не відповідають вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років призначену з 16.07.2003 року згідно з ч. 1 ст. 50-1 «Про прокуратуру», пенсію було обчислено з урахуванням 90 відсотків від суми заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії ) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років не залежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшов висновку, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166 внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається у розмірі 70% від суми заробітної плати, ця норма набула чинності з 01.05.2014 року.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% від суми заробітної плати. В подальшому за нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Однак, враховуючи, що пенсія позивачу призначена раніше, тобто до внесення змін у ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та в подальшому виключення із Закону України «Про прокуратуру», норми вищевказаних Законів не підлягають застосуванню. Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно із ст. 22 Конституцією України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому, звуження змісту та обсягу права на перерахунок пенсії, шляхом позбавлення такого права у зв`язку із прийняттям нових законів, або внесення змін до чинних законів, як зазначено у відповіді відповідача, за вказаної статтею Конституції України не допускається.

Крім того, згідно ст.ст. 22, 64, 58 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян встановлено законами України (у даному випадку Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Відтак, відповідач має провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві, виходячи з розміру отриманої пенсії 90 відсотків із врахуванням довідки прокуратури Полтавської області №18-460/вих16 від 19.08.2016 року. Відповідно до законодавства перерахунок пенсії належить до обов'язків Пенсійного фонду України, який відповідно до Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективнийзасіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, розгляд заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії в порядку встановленому Законом України «Про звернення громадян», про який зазначає відповідач у своїх запереченнях, та неприйняття передбаченого рішення про відмову в перерахунку виплати пенсії, на думку суду, не може бути перешкодою для здійснення ефективного судового захисту порушених прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою 07.10.2016 року.Доказів поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду не надано. А тому, враховуючи дату звернення до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача провести перерахунок його пенсії, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 07.04.2016 року.

Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення вимог позивача та, що їй протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітної плати із врахуванням довідки прокуратури Полтавської області №18-460/вих.-16 від 19.08.2016 року, оскільки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію, а тому, такі дії відповідача слід визнати протиправними та зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії з врахування вищезазначеної довідки. В іншій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 99, 100, 159-163, 167, 186 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Полтавське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1, призначеної відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, виходячи з розрахунку 90 % заробітної плати, згідно з довідкою прокуратури Полтавської області від 19.08.2016 року №18-460/вих.-16, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, починаючи з 07.04.2016 року без обмежень граничного розміру пенсії.

Стягнути з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.

Позовні вимоги в іншій частині - залишити без розгляду.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня з отримання її копії.

Суддя С.В. Антонов