КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.09.2009 № 18/69
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін:
від прокуратури: повідомлений належним чином, але не з’явився;
від позивача: повідомлений належним чином, але не з’явився;
від відповідача 1: повідомлений належним чином, але не з’явився;
від відповідача 2: Педенко С.В., представник, довіреність б/н від 20.02.2009;
розглянувши апеляційне подання Першого заступника прокурора міста Чернігова
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009
у справі № 18/69 (суддя
за позовом Першого заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області;
до 1. Чернігівської міської ради;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Стронг”;
про часткове скасування рішень та визнання
недійсними договорів
постанова прийнята 07.09.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 17.08.2009 до 07.09.2009
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 у справі №18/69 в позові Першого заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області до Чернігівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „Стронг” про часткове скасування рішень та визнання недійсним договорів відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 Перший заступник прокурора міста Чернігова вніс апеляційне подання, в якому просить його скасувати.
Апеляційне подання мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, прокурор послався, що Чернігівська міська рада рішенням 15 сесії 4 скликання „Про вилучення і передачу земельних ділянок та внесення змін до рішень міської ради” фактично позбавила інших юридичних та фізичних осіб можливості участі у відкритому конкурсі на рівних умовах, що є порушенням вимог ст. ст. 47, 48 ГК України; своїм рішенням 17 сесії 4 скликання Чернігівська міська рада змінила цільове призначення спірної земельної ділянки, що є порушенням цивільного законодавства; судом першої інстанції необґрунтовано визначено, що прокурор не має права звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області.
Від представника Чернігівської міської ради через канцелярію суду 07.07.2009 та 27.08.2009 подано клопотання, в якому він просив апеляційний перегляд спірного рішення суду першої інстанції здійснювати за відсутності представника ради, а також зазначив, що Чернігівська міська рада заперечує проти задоволення апеляційного подання прокурора Чернігівської області та просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 залишити без змін, а апеляційне подання Першого заступника прокурора міста Чернігова – без задоволення.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Стронг” (далі – ТОВ „Стронг”) у відзиві на апеляційне подання прокурора та в засіданні суду 07.09.2009 проти доводів подання заперечував, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 залишити без змін, а апеляційне подання Першого заступника прокурора міста Чернігова – без задоволення.
Прокурор у справі в судові засідання 17.08.2009 та 07.09.2009 не з’явився, а також Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області в засідання суду повноважних представників не направило не зважаючи на те, що вони були повідомлені про час та місце розгляду апеляційного подання прокурори Чернігівської області належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвал Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційного подання до провадження від 22.06.2009 та відкладення розгляду справи від 17.08.2009, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Крім того, про належне повідомлення прокурора та Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області у справі про прийняття апеляційного подання Першого заступника прокурора міста Чернігова до провадження та призначення його до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається про своєчасне отримання представником управління та прокуратурою ухвали суду від 22.06.2009.
До того ж, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2009 про прийняття апеляційного подання Першого заступника прокурора міста Чернігова до провадження було зобов’язано, зокрема, позивача надати відзив на апеляційне подання з документальним обґрунтуванням, а прокурора надати журнал вихідної кореспонденції для огляду в засіданні суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2009 зобов’язано позивача та прокурора виконати вимоги ухвали суду від 22.06.2009.
Позивачем та прокурором вимог ухвал суду від 22.06.2009 та 17.08.2009 не виконано.
Статтею 99 ГПК України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Статтею 69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках Голова господарського суду чи Заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більше як на один місяць.
Ухвалою в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2009 продовжено строк розгляду справи № 18/69 на один місяць.
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає, що повторне нез’явлення в засідання суду представника позивача і прокурора у справі та неподання в засідання суду документів, що були витребувані у позивача та прокурора ухвалами від 22.06.2009 та 17.08.2009, спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Дії позивача та прокурора у справі відносно повторного нез’явлення в засідання суду уповноваженого представника позивача та прокурора і щодо неподання витребуваних судом документів, розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 2, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Чернігівською міською радою VІІІ сесії ХХІV скликання 19.06.2003 прийнято рішення „Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова”, яким у зв’язку з надходженням двох клопотань на одну земельну ділянку на площі Героїв Сталінграду, оголошено конкурс на набуття права оренди земельної ділянки площею 1,3 га, за таких умов: 1) у першу чергу будівництво ринку на новій території та перенесення продуктового ринку на нову територію; 2)після перенесення продуктового ринку, передати його міській раді в особі комунального підприємства „Паркування та ринок” (п. 142 рішення).
Організацію конкурсу по придбанню права оренди земельної ділянки площею 1,3 га на Сталінградській площі покладено на відділ земельних ресурсів міської ради та Управління архітектури та містобудування міської ради.
Виконавчий комітет Чернігівської міської ради рішеннями від 25.07.2003 № 165 та від 18.08.2003 № 187 затвердив склад конкурсної комісії по підготовці та проведенню даного конкурсу та умови його проведення.
Переможцем вказаного конкурсу визнано ТОВ „Стронг”, що підтверджується протоколом засідання конкурсної комісії на набуття права оренди земельної ділянки в районі площі Героїв Сталінграду від 07.10.2003.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону чи конкурсу.
Особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок (ст. 16 Закону України „Про оренду землі”).
При цьому, надані докази не свідчать про те, що конкурс проведено з порушенням умов, затверджених рішенням Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради від 18.08.2003 № 187 „Про умови конкурсу на набуття права оренди земельної ділянки в районі площі героїв Сталінграду”.
До того ж, в матеріалах справи відсутні докази оскарження самих результатів конкурсу.
Відповідно до п. 59 рішення ХІІ сесії Чернігівської міської ради ХХІV скликання від 25.12.2003 „Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок” ТОВ „Стронг” із земель комунальної власності передано в короткострокову оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 1,4355 га по вул. 50 років СРСР (район площі Героїв Сталінграду) для перенесення діючого продуктового ринку та будівництва громадсько –торговельного комплексу з паркінгом, при умові: 1) термін виконання робіт по перенесенню ринку на нову територію не повинен перевищувати 9 місяців з часу передачі земельної ділянки в оренду; 2) термін виконання будівництва громадсько –торговельного комплексу з паркінгом не повинен перевищувати 1,5 роки з часу передачі земельної ділянки в оренду.
Між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ТОВ „Стронг” (Орендар) 25.12.2003 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар набув право на оренду земельної ділянки в місті Чернігові площею 1,4355 га по вул. 50 років СРСР (район площі Героїв Сталінграду) на трирічний строк при умові: термін виконання робіт по перенесенню ринку на нову територію не повинен перевищувати 9 місяців з часу передачі земельної ділянки в оренду; термін виконання будівництва громадсько–торговельного комплексу громадсько –торговельного комплексу з паркінгом не повинен перевищувати 1,5 роки з часу передачі земельної ділянки в оренду (п. 1.1 та п. 2.2 договору).
Даний договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Чернігівській міській раді (п. 9 договору).
Матеріали справи підтверджують про належне виконання п. 9 договору від 25.12.2003.
В подальшому, відповідно до п. 7 рішення ХV сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 18.01.2005 „Про вилучення і передачу земельних ділянок та внесення змін до рішень міської ради”, враховуючи, що будівництво по вул. 50 років СРСР для перенесення продуктового ринку проводилося виключно за кошти ТОВ „Стронг”, внесено зміни до п. 142 рішення Чернігівської міської ради від 19.06.2003 (VІІІ сесія ХХІV скликання), а саме: скасовано підпункт 2 в редакції: „після перенесення продуктового ринку, передати його міській раді в особі комунального підприємства „Паркування та ринок”.
Рішенням ХVІ сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 12.04.2005 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” надано згоду на продаж та виготовлення експертної оцінки земельної ділянки площею 1,4355 га по вул. 50 років СРСР, замовник ТОВ „Стронг”, при умові врахування нормативної грошової оцінки, вартість 1 м2 буде становити не менше 106 грн.
Згідно з п. 301, п. 304 рішення ХVІІ сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 08.09.2005 „Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок”, враховуючи матеріали інвентаризації, вилучено із короткострокової оренди ТОВ „Стронг” земельну ділянку площею 0,0397 га по вул. 50 років СРСР, за згодою орендаря. Земельну ділянку площею 0,0053 га по вул. 50 років СРСР, зараховано до земель запасу. ТОВ “Стронг” передано земельну ділянку в короткострокову оренду, строком до 25.12.2006р., площею 0,0124 га по вул. 50 років СРСР, площа Героїв Сталінграду, із доведенням загальної площі до 1,4082 га, із них:
- 1,0365 га, землі комерційного використання;
- 0,3717 га, землі, надані для будівництва.
Відповідно до п. 3 рішення ХVІІ сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 08.09.2005 „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” ТОВ „Стронг” передано у власність земельну ділянку площею 1,4082 га по вул. 50 років СРСР, 3, для експлуатації та будівництва будівель та споруд комерційного призначення.
Між Чернігівською міською радою та ТОВ „Стренг” 04.10.2005 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі–продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами якого, Чернігівська міська рада передала у власність ТОВ „Стронг” земельну ділянку площею 1,4082 га по вул. 50 років СРСР, 3 для використання її за цільовим призначенням, тобто, для експлуатації та будівництва будівель та споруд комерційного призначення (об’єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, що відчужується за цим договором, належить ТОВ „Стронг” на правах власності згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що видане виконкомом Чернігівської міської ради 31.01.2005 згідно з рішенням виконкому від 24.01.2005 № 11).
За згодою сторін ціна земельної ділянки, що відчужується за цим договором, становить 1 492 692,00 грн. без податку на додану вартість (п. 2.1 договору).
Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
ТОВ „Стронг” видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 20.10.2005 серії ВА № 2514946, в якому зазначено цільове призначення земельної ділянки – для експлуатації та будівництва будівель та споруд комерційного призначення.
Відповідно до п. 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно з п. 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пп. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань, зокрема, міських рад.
Згідно зі ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Отже, вищезазначені спірні рішення прийняті в межах повноважень Чернігівської міської ради.
Оскільки результати конкурсу не оскаржені та спірні рішення прийнятті відповідно до наданих Чернігівській міській раді повноважень, то відсутні підстави стверджувати, що ці рішення не відповідають вимогам Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування”.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього кодексу.
Надані прокурором докази не свідчать про те, що у зв'язку з прийняттям спірних рішень та укладення договору оренди від 25.12.2003 і договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2005 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.
Оскільки угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом і Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області не є стороною договорів оренди від 25.12.2003 та купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2005, а також матеріалами справи не доведено, яким чином відповідачами по справі порушені його право та охоронювані законом інтереси, а також право держави як заінтересованої особи, якими нормативними документами передбачені такі права, то колегія суддів, приймаючи до уваги викладене, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про відсутність у прокурора безпосередньо права пред’явлення позову в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
В рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Звертаючись до суду із даним позовом, прокурором в достатній мірі обґрунтовано в чому саме, на його думку, він вбачає порушення інтересів держави та обґрунтовано в позовній заяві про необхідність їх захисту.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що суд першої інстанції всебічно та повно дослідив всі наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо необґрунтованого звернення прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області не є підставою для скасування оскарженого рішення суду.
Посилання прокурора в апеляційному поданні, що своїм рішенням 17 сесії 4 скликання Чернігівська міська рада протиправно змінила цільове призначення спірної земельної ділянки, колегією суддів до уваги не береться, оскільки відповідно до ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2009 у справі №18/69.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 06.05.2009 у справі №18/69 залишити без змін, а апеляційне подання Першого заступника прокурора міста Чернігова - без задоволення.
2. Матеріали справи № 18/69 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам та прокурору.
Головуючий суддя
Судді
09.09.09 (відправлено)