ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
28.05.2009 | Справа №2-23/1926-2009 |
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя", м. Сімферополь
до Державного комунального підприємства "Перовський житсервіс", с. Перове, Сімферопольський район
про стягнення 401 391,77 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Міркін А.Л., копія дов. № 22 від 06.08.2007. у справі
Від відповідача – не з’явився.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 77000,00 грн. грн. заборгованості за договором від 23.03.2006р., також стягнення 331391,77 грн. по сплаті за спожиті послуги з водопостачання, у тому числі 322341,71 грн. основного боргу, суму інфляції в розмірі 1977,34 грн., 3% річних у сумі 697,02 грн., 6375,70 грн. пені, також просить стягнути з відповідача 4013,92 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про зменшення позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою заборгованості у сумі 5500,00 грн. та просить стягнути з відповідача 316841,71 грн. основного боргу, суму інфляції в розмірі 1977,34 грн., 3% річних у сумі 697,02 грн., 6375,70 грн. пені, 70000,00 грн. заборгованості за договором від 23.03.2006р. також просить стягнути з відповідача 4013,92 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача у судові засідання 24.04.2009р. та 28.05.2009р. не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз.3,4,6 п.3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення його представника відповідача за викликом господарського суду суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Оскільки, ухвали Господарського суду двічі направлялися за адресами відповідача, вказаними у позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але відповідач не забезпечив яку представника у судові засідання, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд -
Встановив :
01.04.2005р. Сімферопольське Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства, м. Сімферополь і Державне комунальне підприємство "Перовський житсервіс", с. Перове, Сімферопольський район уклали договір № 1644 на водопостачання із комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію, відповідно до якого Водоканал прийняв на себе водопостачання Абонента питною водою та прийому стоків від Абонента у міський каналізаційний колектор.
Відповідно до п.1.1. Статуту Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», затвердженого міністерством житлово-комунального господарства АР Крим 30.05.2007., погодженого ФМ АРК 14.06.2007., державна реєстрація 16.07.2007., підприємство є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» є правонаступником Сімферопольського ВПВКГ за договором № 1644 від 01.04.2005.
Також, між позивачем та відповідачем 23.03.2006р. був укладений договір, згідно з яким ДКП "Перовський житсервіс" підтвердило свою заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення перед позивачем станом на 23.03.2006р. у сумі 961450,47 грн. (п.1.1. договору).
На підставі п.2 договору від 23.03.2006р. погашення заборгованості вказаної в п.1 цього договору, проводиться згідно з вказаним порядком, але не порядку її календарного утворення, тобто від тієї, що раніше виникла до тієї, що виникла пізніше.
Відповідно до вищевказаного порядку за договором від 23.03.2006р. ДКП "Перовський житсервіс" було зобов’язане у листопаді, грудні 2008р. та січні, лютому 2009р. здійснити оплату заборгованості, за вказаним договором в сумі 70000,00 грн. Проте, відповідачем свої зобов’язання належним чином не виконувалась, внаслідок чого за цим договором у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за період з 01.11.2008р. по 28.02.2009р. у сумі 70000,00 грн.
Окрім того, відповідно до п.3.2. договору №1644 від 01.04.2005р. передбачений кінцевий термін розрахунку за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, а саме триденний термін з дня отримання рахунку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526,530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.
На оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання позивач виставляв рахунки № 1644 від 23.01.2009р. на суму 144822,62 грн., № 1644 від 18.02.2009р. на суму 103911,67 грн., № 1644 від 18.03.2009р. на суму 129307,42 грн. (копії рахунків додаються а.с.13-15).
Окрім того на підтвердження обсягів спожитих послуг позивачем та відповідачем складені та підписані Акти виконаних робіт від 23.01.2009р., 18.02.2009р., 18.03.2009р. (а.с.13-15).
В підтвердження прийнятих на себе зобов’язань за договором та виставленим рахункам відповідач частково сплатив за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 55700,00 грн. таким чином сума основного боргу за період з 22.12.2008р. по 18.03.2009р. складає 322341,71 грн.
На зазначених рахунках є підписи зі сторони абонента про згоду з сумами спожитих послуг та їх об’ємом.
Вже після подачі позову до суду відповідач здійснив часткову оплату у сумі 5500,00 грн., таким чином, заборгованість за договором від 01.04.2005р. в сумі 316841,71 грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає стягненню.
Ухвалою ГС АР Крим від 21.08.2008р. було порушено провадження по справі 2-19/8895-2008 про банкрутство відповідача, та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Проте, статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Оскільки заборгованість відповідача за договором №1644 від 01.04.2005р. склалась за період з 22.12.2008р. по 18.03.2009р. та за договором від 23.03.2006р. склалась за період з листопада 2008р по лютий 2009р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Державного комунального підприємства "Перовський житсервіс", то вимоги позивача є поточними та на них не розповсюджуються ані норми ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ані мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Слід зауважити, що згідно ч.4 ст.12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів.
Тобто, відповідно до положень абз. 24 ст.1 вищевказаного закону мораторій поширює свою дію на конкурсні вимоги кредиторів та не поширює на поточні вимоги, також це стосується правових наслідків дій мораторію на задоволення вимог кредиторів, які вказані в ч.4 ст. 12 Закону, зокрема на зобов’язання щодо сплати пені.
Таким чином, поточні зобов’язання відповідача звільнені від будь яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Пунктом 3.2 договору №1644 від 01.04.2005р. передбачена відповідальність відповідача за прострочення здійснення розрахунку за надані послуги у вигляді пені у подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, до повного погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобов’язання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
В порушення вимог пп. 3.2 договору оплата за надані послуги проводилась не в повному обсязі та несвоєчасно
Пеня нарахована позивачем за період з 01.01.2009р. по 22.03.2009р. у сумі 6375,70 грн. обґрунтована і підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто законом передбачене право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних як спосіб захисту свого майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, це підтверджує той висновок, що інфляційні витрати та річні не є штрафними санкціями, в зв’язку з чим не мають відношення до категорії санкцій, у розумінні ст.12 Закону України про банкрутство.
Саме така позиція, відносно стягнення поточної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, та пені викладена в Постанові Верховного Суду України від 06.01.2007р., Постанові Вищого господарського суду України від 20.11.2007р. по справі 254/14б-05, Постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2005р. по справі 2/137.
Також підлягають стягненню з відповідача 3% річних у сумі 697,02 грн. та індекс інфляції у сумі 1977,34 грн. які розраховані вірно.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.
Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 28.05.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 01.06.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Перовський житсервіс", с. Перове, Сімферопольський район, вул. Шкільна,3 ( п/р 260033132, в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 25629325) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя, , вул. Гурзуфська, 5 (п/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, , МФО 324021, ЕДРПОУ 20671506) 316841,71 грн. основного боргу, суму інфляції в розмірі 1977,34 грн., 3% річних у сумі 697,02 грн., 6375,70 грн. пені, 70000,00 грн. заборгованості за договором від 23.03.2006р. а також 4013,92 державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.