ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.09.09 р. Справа № 22/53
Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,
при секретарі Петровій Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного виробничого підприємства «Інструмент-Сервіс» з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ,
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування», м. Маріуполь Донецької області,
про стягнення заборгованості у сумі 40 902,61 грн.
за участю уповноважених представників:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне виробниче підприємство „Інструмент-Сервіс” з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський завод важкого машинобудування”, м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 40 902,61 грн. за поставлену продукцію.
Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на невиконанні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з договору на поставку продукції виробничо-технічного призначення, укладеного шляхом оформлення видаткової накладної, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав видаткову накладну № РН00018 від 02.02.2009 р., довіреність НБМ № 587189/239 від 02.02.2009р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, претензію (вимогу) про оплату продукції, підтвердження направлення зазначеної вимоги Відповідачу.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.
Через канцелярію суду 02.09.2009 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги ним визнано повністю. Крім того, Відповідачем надано заяву про росрочку виконання рішення на 4 місяця.
В судовому засіданні 02.09.2009 року представник Відповідача підтримав цю правову позицію.
В судовому засіданні 02.09.2009 року представник Позивача проти росрочки не заперечував.
Представники сторін в судове засідання 08.09.2009 року не з’явились.
Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи за наступного.
Згідно видаткової накладної №РН-00018 від 02.02.2009р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей серії НБМ № 587189/239 від 02.02.2009р. Позивачем передано Відповідачу та отримано останнім товар на загальну суму 40 902,61 грн. у т.ч. ПДВ 6817,10 грн.
Вказана накладна містить найменування сторін правочину , асортимент та вартість товару, що поставляється, підписи повноважних представників Позивача та Відповідача, що підтверджує отримання поставленого товару та відсутність претензій щодо його кількості та якості.
Позивачем до матеріалів справи додано претензію від 25.03.2009р., яка містить вимогу Відповідачу сплатити суму боргу в розмірі 40 902,61грн. за поставлену продукцію протягом семи днів з моменту отримання даної претензії.
На підтвердження факту ії направлення та отримання Позивачем надано суду фіскальний чек від 04.06.2009р. про направлення цінного листа на адресу Відповідача та повідомлення про його отримання останнім 10.06.2009р.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.
Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до приписів п.1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом складається у формі єдиного документу , підписаного сторонами та скріпленого печаткою.
Поряд з цим закон допускає укладення господарських договорів спрощеним способом, а саме шляхом вчинення дій, що свідчать про прийняття до виконання замовлень покупця.
Дослідивши матеріали справи, які підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно приписів статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки Постачальник (Позивач) зобов’язується передати у власність Покупця (Відповідача) в обумовлені строки товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана Позивачем видаткова накладна є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім.
Будь-яких доказів, у розумінні ст.ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, щодо незгоди Відповідача з належним виконання Позивачам (Постачальником) своїх зобов’язань з передачі товару згідно видаткової накладної № РН-00018 від 02.02.2009 р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей серії НБМ № 587189/239 від 02.02.2009р. продукції Відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, відповідно до приписів зазначеної норми Відповідач мав виконати своє зобов’язання по оплаті отриманого товару протягом семи днів, починаючи з дня отримання вимоги, а саме з 10.06.2009р.
Оскільки наведені факти свідчать про невиконання Відповідачем зобов’язання, щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, враховуючи згоду Позивача, викладену в заяві, включення постановою Кабінету міністрів України №1734 від 23.12.2004 року ВАТ Маріупольській завод важкого машінобудування» до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та тяжкий фінансовий стан Відповідача, керуючись статтею 121 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення заяви щодо росрочення виконання рішення суду на 4 місяці. Здійснювати погашення заборгованості по сплаті основного боргу та відшкодування судових витрат необхідно за наступним графіком:
до 30.09.2009 року - 10 225,66грн.;
до 31.10.2009 року – 10 225,65грн.;
до30.11.2009 року - 10 225,65грн.,
до 31.12.2009 року - 10 947,18грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 208, 509,525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного виробничого підприємства «Інструмент-Сервіс» з іноземними інвестиціями, м.Дніпропетровськ, до Відкритого акціонерного товариства Маріупольський завод важкого машинобудування», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у сумі 40 902,61 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» (87535, м. Маріуполь Донецької області, площа Машинобудівельників, 1, код ЄДРПОУ 20355550) на користь Приватного виробничого підприємства «Інструмент-Сервіс» з іноземними інвестиціями (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, пров. Джинчарадзе,12-а) 40 902,61 грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» (87535, м. Маріуполь Донецької області, площа Машинобудівельників,1 , код ЄДРПОУ 20355550) на користь Приватного виробничого підприємства «Інструмент-Сервіс» з іноземними інвестиціями (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-1, пров. Джинчарадзе,12-а) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 409,03 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
5. Надати росрочку виконання рішення на 4 місяця. Здійснювати погашення заборгованості по сплаті основного боргу та відшкодування судових витрат за настпним графіком:
до 30.09.2009 року - 10 225,66грн.;
до 31.10.2009 року – 10 225,65грн.;
до30.11.2009 року - 10 225,65грн.,
до 31.12.2009 року - 10 947,18грн.
6. Рішення оголошено у судовому засіданні 08.09.2009 року.
7. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя