ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" липня 2009 р. | Справа № 1/56. |
За позовом Міського комунального підприємства “Реклама”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніверс ЛТД”
про стягнення заборгованості –131014,45грн. та про розірвання договору оренди
Суддя Желік Б.Є.
Представники:
Від позивача –Мотрюк О.М., Цибульська І.В.
Від відповідача –Орловська Н.Я.
СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18 травня 2009 року за позовом Міського комунального підприємства (МКП) “Реклама” м.Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Юніверс ЛТД” м.Чернівці про:
- розірвання договору № 3 про тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, який було укладено між позивачем і відповідачем 03 січня 2008 року;
- стягнення 131014грн. 45 коп., з них: 124661грн. 34 коп. заборгованості, яка виникла станом на 30 березня 2009 року за надані в тимчасове орендне користування згідно з договором № 3 від 03 січня 2008 року місця для розміщення спеціальних конструкцій з рекламою, та 6365грн. 11коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором в період з 01 січня до 01 квітня 2009 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі позивач посилається на наступні обставини і докази.
03 січня 2008 року між позивачем і відповідачем було укладено договір № 3 “про тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами”, відповідно з розділом ІV якого ТОВ “Юніверс ЛТД” повинен здійснювати розрахунки з позивачем за орендне користування наданими йому місцями для розміщення реклами. Однак, в порушення вимог п. 4.1 договору відповідач своєчасно не розраховується. Так, станом на 01 січня 2009 року у нього виникла заборгованість по платі за оренду в сумі 78062,24грн., з них 1155,77грн. пені за прострочку платежів; на 30 березня 2009 року заборгованість складала 131014,45грн., з них 6533,11грн. пені. Претензії про сплату боргу від 11 лютого та від 1 квітня 2009 року були залишені відповідачем без задоволення. Відповідно до п.6 договору у разі порушення строків оплати товару винна сторона сплачує на користь іншої пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення; на підставі наведеного пункту договору відповідачу було нараховано пеню в сумі 6365грн. 11коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Як передбачено ч.1 ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Стаття 611 Цивільного кодексу зазначає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Той факт, що заборгованість настала з вини контрагента відповідача не звільняє останнього від відповідальності за порушення зобов’язання.
Стаття 651 ЦК України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Позивач вважає, що прострочка платежів за договором, допущена ТОВ “Юніверс ЛТД”, є істотним порушенням договору і отже –підставою для його одностороннього розірвання за рішенням суду.
У доповненні до позовної заяви, поданому в судовому засіданні 14 липня 2009 року, позивач послався на додаткові обставини, які він також вважає підставами для розірвання спірного у справі договору, у т.ч. на наступні:
- згідно з договором № 420 від 2009 року, укладеним між МКП “Реклама” і Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин, позивачу заборонена здача місць в оренду;
- лист Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 30.03.2009р. № 24-05-10/1587 “Про усунення порушень та недоліків, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності МКП “Реклама” за 2007-2008рр.”;
- неплатоспроможність відповідача, та наявність заборгованості по платежах за 2008-2009рр.;
- збитковість від послуг з оренди за 2008 рік.
Відповідач у додатковому відзиві на позов у справі зазначив, що вимоги позивача він вважає безпідставними, протиправними і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав (а.с. 104,105).
За результатами звірки, проведеної сторонами, заборгованість відповідача за спірним у справі договором на 01 травня 2009 року складала 44911грн. 76 коп. Дану суму боргу ТОВ “Юніверс ЛТД” визнає правомірно включеною до позову і такою, що підлягає стягненню за рішенням суду.
Вимоги позивача про розірвання договору у зв’язку з заборгованістю та неплатоспроможністю відповідача не відповідає фактичним обставинам, т.я. ТОВ “Юніверс ЛТД” систематично погашає борг.
На даний час у МКП “Реклама” перед відповідачем також існує заборгованість в сумі 49250,76грн. за надані йому послуги.
Посилання відповідача на відсутність у нього права на укладення договору з відповідачем як на підставу для розірвання договору не засновано на законі.
Розірвання договору призведе до значних збитків відповідача, у якого укладено контракти з третіми особами на розміщення реклами на місцях, що надані в користування за договором.
Ухвалами від 11 та від 10 червня 2009 року розгляд справи судом відкладався з підстав, наведених в ухвалах (а.с. 37, 84).
Останньою ухвалою розгляд справи було відкладено на 14 липня 2009 року у зв’язку з витребуванням від позивача повного розрахунку до позовної заяви та акту взаємозвірки з відповідачем щодо розміру включеної до позову суми (а.с. 84).
Заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши матеріали і обставини у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд встановив.
У судовому засіданні 14 липня 2009 року позивачем до суду поданий двосторонній акт звірки щодо суми кредиторської заборгованості відповідача станом на 01 травня 2009 року (а.с. 87-89), а також погоджений з відповідачем розрахунок суми пені (а.с. 91).
Згідно зазначених вище акту звірки і розрахунку суми пені, сторонами погоджено, що задоволенню судом у цій справі підлягають майнові вимоги на загальну суму 49380грн. 12 коп., у т.ч. 44911грн. 76коп. боргу і 4468грн. 36 коп. пені за прострочення платежів. (.с. 89, 91).
Що стосується другої частини позовних вимог, а саме, про розірвання договору № 3 від 03 січня 2008 року про тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, суд дійшов висновку про те, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, у т.ч. в зв’язку із наступним.
Як передбачено ст. 651 ЦК України, що кореспондується з частиною 3 п. 26 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” та ст. 188 Господарського кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Такий же порядок розірвання спірного у справі договору встановлений п.7.3 цього договору (а.с. 17-20).
Крім того, згідно з приписами ст. 625 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір також може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Ні одна з обставин, на які позивач посилається як на підстави для розірвання спірного у справі договору, не є такою або з причин її недоведеності, або у зв’язку з тим, що не заснована на законі.
Зокрема, позивачем не доведено, що заборгованість по розрахунках в сумі, яка була визнана відповідачем і яка була встановлена двостороннім актом, виникла саме у зв’язку з порушенням відповідачем договірних зобов’язань щодо порядку і строків здійснення ним платежів. Так, відповідно до договору № 3 від 03 січня 2008 року (а.с. 19) відповідач здійснює платежі на протязі 3-х банківських днів від дати підписання сторонами акта про фактично надані (отримані) послуги та на підставі рахунків-фактур МКП “Реклама”. Оскільки дана обставина щодо порушення відповідачем передбачених договором строків платежів, позивачем не підтверджена документально, у т.ч. не подано доказів про вручення (надіслання) відповідачу рахунків-фактур згідно відповідних актів, суд вважає недоведеним матеріалами справи факту істотного порушення відповідачем договору щодо строків і порядку оплати.
Заборона Департаменту, який є стороною за договорами № 45 від 07 травня 2002р. “на розміщення зовнішньої реклами” і № 420 від 20 березня 2009р. “про тимчасове користування місцями розташування рекламних носіїв”, щодо права МКП “Реклама” передавати у користування (суборенду) місця іншим особам (п. 6.4 першого і п.6.2 другого договору) не є обставиною, яка істотно змінилась на момент звернення позивача до суду, т.я. вона була відома позивачу під час укладення спірного у справі договору –03 січня 2008 року. Наявність цієї заборони позбавляла позивача права укладати спірний у справі договір, однак дана обставина не є підставою для одностороннього розірвання договору як така, що не передбачена чинним законодавством.
Решта обставин, на які позивач посилається як на підстави для розірвання договору, у т.ч. результати проведеної КРУ ревізії фінансово-господарської діяльності МКП “Реклама”, збитковість позивача від послуг з оренди за 2008 рік та неплатоспроможність відповідача, судом не беруться до уваги як такі, що не передбачені чинним законодавством і договором.
Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись ЦК України, Господарським кодексом України, законом України “Про оренду державного і комунального майна”, ст.ст. 44, 45, 47-1, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, с у д –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніверс ЛТД” (код 32082142, м.Чернівці, вул.Коперника, 2-б/23) на користь Міського комунального підприємства “Реклама” (код 30208479, м.Чернівці, вул.Гайдара, 4) 49380грн. 12коп., у т.ч. 44911грн. 76коп. боргу і 4468грн. 36коп. пені.; 806грн. 30коп. на відшкодування судових витрат у справі, у т.ч. 493грн. 80коп. –з державного мита і 312грн. 50коп. –з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі.
3. У решті позовних вимог відмовити.
Суддя Б.Є. Желiк