Галицький районний суд м.Львова
Справа № 1304/5298/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.09.2012м. Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі: головуючого –судді - Ванівського О.М.
при секретарі - Куц Н.З.
з участю: прокурорів –Вайди С.Й., Мельник О.М., Вилки С.С.,
потерпілого –ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, безпартійного, раніше неодноразово судимого, без визначеного місця проживання і реєстрації згідно даних адресного бюро ГУМВСУ у Львівській області
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
в с т а н о в и в :
підсудний ОСОБА_2 01.03.2012 року о 19.30 годині, знаходячись на перехресті вулиць Куліша та Зернової в м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, попросивши телефон для того щоб подзвонити, відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Iphone-4», імеі:381180182335991, SVN:78, вартістю 1000,00 гривень із сім карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф», вартістю 10,00 грн., після чого з місця скоєння злочину втік, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 1010,00 грн..
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому органами досудового слідства відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчиненому повторно, визнав частково, підтримав покази дані на досудовому слідстві та пояснив, що дійсно він заволодів мобільним телефоном ОСОБА_1, не повернувши йому даний мобільний телефон, який останній сам передав йому для того щоб зателефонувати, таким чином привласнивши його для того, щоб в подальшому продати його або залишити у своєму користуванні. Однак, він не збивав ОСОБА_1 з ніг, не заподіював йому насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та самостійно не виймав з його кишені мобільного телефону, в чому його обвинувачує орган досудового слідства. Визнає, що вчинив грабіж повторно, у чому розкаюється та просить суворо не карати.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав частково, його вина доводиться в об’ємі встановленому судом зібраними по справі доказами, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засіданні пояснив, що 01.03.2012 року до 13.00 години він знаходився на навчанні. Після закінчення занять, він поїхав з коледжу в центральну частину м. Львова, а саме в кафе-бар «Накат», яке розташоване неподалік від торгового центру «Магнус», де разом із своїми знайомими святкували День народження знайомої дівчини на ім’я ОСОБА_3. В даному закладі він пробув приблизно до 19.30 години і за весь час перебування в барі випив до 50 грам горілки не більше, тому п’яним не був. Близько 19.30 години, 01.03.2012 року він вийшов з кафе «Накат»та попрямував на вул. Зернова, де хотів придбати сигарети, після чого збирався сісти на маршрутне таксі для того щоб доїхати додому. З собою він мав мобільний телефон марки «Iphone-4», в якому була вставлена сім картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»із номером НОМЕР_1, який знаходився в лівій кишені штанів. На вулиці в цей час вже було темно. Йдучи по вул. Куліша, він звернув на вул. Зернову та хотів перейти її на іншу сторону, де знаходяться торгові кіоски. Але, як тільки він повернув із вул. Куліша на вул. Зернову та пройшовши до трьох метрів, відчув удар по нозі ззаду, від якого впав на землю. Впавши на землю, він відчув як невідома особа притисла його до землі, впершись в спину коліном. Поваливши його таким чином на землю та притиснувши коліном до землі невідома особа відразу засунула руку в передню ліву кишеню його штанів, звідки вийняла вище вказаний мобільний телефон марки «Iphone 4»та одразу ж побігла в сторону вул. Куліша, звернувши, наліво в сторону ТЦ «Магнус». Він обернувся, та не встигши піднятися на ноги, на відстані приблизно 3 метри від себе зі спини побачив чоловіка, який біг в сторону вул. Куліша, звернувши наліво до ТЦ «Магнус». Коли він підвівся на ноги, побіг за вказаним чоловіком, однак, коли звернув за кут вулиць Зернова-Куліша, даного чоловіка він вже не бачив. Після цього повернувся до бару «Накат», де розповів ОСОБА_3, про те що невідомий чоловік викрав у нього його мобільний телефон та попросив у неї її телефон для того щоб зателефонувати на свій, однак його мобільний телефон вже був вимкнутим. Після того у він поїхав додому в с. Страдч. Сума матеріальних збитків, завданих йому викраденням його мобільного телефону становить 1010,00 грн., в цю суму входить вартість мобільного телефону –1000,00 грн. та 10,00 грн. –вартість сім картки;
- показаннями свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні дав покази про те, що із ОСОБА_5 по кличці «Жора»він знайомий пів року, з ним перебуває в нормальних відносинах. ОСОБА_6 ОСОБА_2 по кличці «Борман»він візуально знайомий, один раз його бачив разом із своїм знайомим ОСОБА_5, тоді і познайомився із ним. Після того він його не бачив і ніяких стосунків з ним не підтримує. ОСОБА_6 ОСОБА_1 він не знайомий і не знає хто це такий. На початку березня 2012 року він знаходився в дома у своїх товаришів, де також був ОСОБА_5. Останній показав йому мобільний телефон марки «Iphone» сенсорний чорного кольору і запропонував йому купити у нього даний мобільний телефон за 400 гривень. Ця розмова відбувалася лише між ним та ОСОБА_5. Він сказав ОСОБА_5, що він може дати за даний телефон 200 гривень. ОСОБА_5 сказав йому, що даний мобільний телефон він купив у ОСОБА_2 по кличці «Борман»за 500 гривень. Також ОСОБА_5 сказав, що зі слів Бормана, ОСОБА_5 дізнався, що даний мобільний телефон ОСОБА_2 вкрав в районі готелю «Львів», у кого саме не повідомив. Зі слів ОСОБА_5 він дізнався, що він користується сім карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф», тією, яка була у мобільному телефоні, коли йому його продав ОСОБА_2 по кличці «Борман». Він дав ОСОБА_5 200 гривень за телефон, а ОСОБА_5 передав йому телефон марки «Iphone»чорного кольору, про який йшлося вище і через деякий час вони розійшлися. На наступний день він почав користуватися купленим у ОСОБА_5 мобільним телефоном марки «Iphone»чорного кольору, в який вставив свою сім картку оператора мобільного зв’язку «Лайф». 15.03.2012 року на вул. Коперника у м. Львові, до нього підійшли працівники міліції, які попросили його пройти в Галицький РВ для дачі пояснень. В Галицькому РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області працівники міліції повідомили йому, що він користується краденим мобільним телефоном. В подальшому, він в присутності двох понятих добровільно видав працівникам міліції куплений у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Iphone»чорного кольору, про що було складено протокол в якому він поставив свій підпис. Також він дав працівникам міліції письмові пояснення з приводу придбання ним добровільно виданого мобільного телефону, розповівши про всі вище вказані обставини;
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що з ОСОБА_7 по кличці «Борман»він знайомий десь півтора року, познайомився з ним в місцях позбавлення волі, коли відбував покарання у ВК 48 в м. Львові. ОСОБА_6 ОСОБА_4 по кличці «Любчик»він знайомий приблизно з грудня 2011 року. ОСОБА_6 ОСОБА_1 він не знайомий і не знаю хто це такий. Десь приблизно в кінці лютого на початку березня 2012 року, точного не пригадує, він разом із своїм знайомим ОСОБА_8 по кличці «Патрон»на таксі із незнайомим таксистом автомобілі марки Деу, моделі не пригадує, темного кольору їхали з вул. Грінченка в центральну частину м. Львова, Виїжджаючи на вул. 700-річчя, до ОСОБА_8 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 і сказав ОСОБА_8, щоб ОСОБА_8 разом з ним під’їхали до готелю Львів. Це було приблизно о 20.00-21.00 годині, точно не пригадує, на дворі було темно. Після того він та ОСОБА_8 на цьому ж таксі під'їхали під готель Львів, де вони стали чекати ОСОБА_2 в салоні автомобіля. Приблизно через 5 хвилин, не пізніше до них підійшов ОСОБА_2 і сів в салон автомобіля. ОСОБА_8 сидів на передньому пасажирському сидінні, а він із ОСОБА_2 на задньому. ОСОБА_2 сказав йому, що він має дорогий мобільний телефон, який викрав у невідомої людини неподалік від готелю «Львів». ОСОБА_2 сказав, що хоче продати даний мобільний телефон за 500 гривень, тому що йому дуже потрібні гроші. Після тих слів ОСОБА_9 сказав, що у нього є 500 гривень і він може дати за даний мобільний телефон 500 гривень, але для цього потрібно поїхати до нього додому, для того щоб взяти гроші. ОСОБА_2 погодився і вони поїхали до нього додому на пл. Ринок 12. Під’їхавши під під'їзд будинку, ОСОБА_2 дав йому вище вказаний мобільний телефон. Даний мобільний телефон був чорного кольору, з великим дисплеєм. Характерним у мобільному телефоні було те, що на склі дисплею зліва була помітна тріщина. Він вийшов із таксі, зайшов до себе додому, взяв в дома 500 гривень, а мобільний телефон який йому передав ОСОБА_6 залишив у себе в дома, вийшов з будинку, підійшов до таксі, сів в салон автомобіля та дав ОСОБА_2 гроші в сумі 500 гривень за вище вказаний мобільний телефон. Це було приблизно о 21.30 годині. ОСОБА_2 сказав йому, що через декілька днів він віддасть мені гроші і забере у нього вказаний мобільний телефон, тобто ОСОБА_2 залишив вказаний мобільний телефон у нього «в заставу». Оглянувши мобільний телефон який він купив у ОСОБА_2, він виявив у даному мобільному телефоні сім-картку мобільного оператора «Лайф», яку він вийняв із мобільного телефона. Сім-картка з даного мобільного телефону виймалася з боку, тобто, для того щоб вийняти із вказаного мобільного телефона сім-картку, кришки з нього знімати не потрібно було. Десь через два дні після того, приблизно о 12.00 годині він знаходився в ОСОБА_8 на вул. Коперника 50, номера квартири не пригадую. Перебуваючи в дома у Ладики, до нього зайшов візуально знайомий хлопець по кличці «Любчик», як йому тепер відомо ОСОБА_10. Він показав ОСОБА_4 мобільний телефон, який йому продав ОСОБА_2 і сказав, що хоче продати вказаний мобільний телефон за 300 гривень. ОСОБА_4 сказав йому, що за даний мобільний телефон він може дати 200 гривень не більше. Він погодився і віддав ОСОБА_4 вище вказаний мобільний телефон, який йому продав ОСОБА_2 за що ОСОБА_4 дав йому 200 гривень. При цьому він сказав ОСОБА_4, що мобільний телефон йому продав ОСОБА_2 по кличці «Борман»за 500 гривень. Характерним для вказаної сім картки було те що вона була обрізана. Він показав ОСОБА_4 дану сім картку, для того щоб він таким самим чином обрізав свою сім картку, перед тим як вставляти у даний мобільний телефон. Сімкартку мобільного оператора «Лайф», яка була у мобільному телефоні, коли йому його продав ОСОБА_2 він залишив у власне користування. А саме він час-від-часу вставляв дану сім картку у свій мобільний телефон, коли йому потрібно було зателефонувати на телефон оператора «Лайф», тобто дана сім картка постійно включена не була. Десь приблизно в середині березня 2012 року, до нього додому на пл. Ринок 12 прийшли працівники міліції, які вилучили у нього сім картку мобільного оператора Лайф, яка була у мобільному телефонові, коли йому його продав ОСОБА_6, а також відібрали у нього письмові пояснення, під час дачі яких він розповів про вище вказані обставини (а.с.43-47);
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8, який показав на досудовому слідстві, що із ОСОБА_2 по кличці «Борман»він знайомий десь три роки, познайомився з ним в місцях позбавлення волі, коли відбував покарання у ВК 48 в м. Львові. ОСОБА_6 ОСОБА_4 по кличці «Любчик»він знайомий приблизно з грудня 2011 року. ОСОБА_6 ОСОБА_1 він не знайомий і не знає хто це такий, про такого чує вперше. Десь приблизно в кінці лютого на початку березня 2012 року, точного числа не пригадує, він разом із своїм знайомим ОСОБА_5 по кличці «Жора»на таксі із незнайомим таксистом автомобілі марки Деу, моделі не пригадує, темного кольору їхали з вул. Грінченка в центральну частину м. Львова. Виїжджаючи на вул. 700-річчя, до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, спитав де він знаходиться, він відповів, що разом із ОСОБА_5 на таксі їде в центр м. Львова. ОСОБА_2 сказав, щоб вони під’їхали до готелю Львів. Це було приблизно о 20.00-21.00 годині, точно не пригадує, на дворі було темно. Після того він та ОСОБА_5 на цьому ж таксі під'їхали під готель Львів, де вони стали чекати ОСОБА_2 в салоні автомобіля. Приблизно через 5 хвилин, не пізніше до них підійшов ОСОБА_2 і сів в салон автомобіля. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_5 із ОСОБА_2 на задньому. ОСОБА_2 сказав, що він має дорогий мобільний телефон, який він викрав у невідомої людини неподалік від готелю «Львів». ОСОБА_2 сказав, що хоче продати даний мобільний телефон за 500 гривень, тому що йому дуже потрібні гроші. ОСОБА_2 передавав в руки даний мобільний телефон ОСОБА_5 Ігореві, який сидів з ним на задньому сидіння і він лише бачив даний мобільний телефон в руках ОСОБА_2 та ОСОБА_5, це був мобільний телефон чорного кольору марки «Iphone»сенсорний. Після того вони поїхали до ОСОБА_5 додому. Під'їхавши під під'їзд будинку, ОСОБА_2 дав ОСОБА_5 вище вказаний мобільний телефон. ОСОБА_5 вийшов із таксі, він та ОСОБА_2, залишилися в таксі чекати його. Десь через 5 хвилин ОСОБА_5 повернувся та в салоні автомобіля передав ОСОБА_2 500 гривень за вище вказаний мобільний телефон. Це було приблизно о 21.30 годині. ОСОБА_2 сказав ОСОБА_5, що через декілька днів він віддасть йому гроші і забере у нього вказаний мобільний телефон. Після того він, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 поїхали до нього додому на вул. Коперника 50. Під’їхавши під його будинок, вони втрьох вийшли із таксі, покурили та розійшлися. В подальшому він дізнався від ОСОБА_4 ОСОБА_10 по кличці «Любчик», що останній купив у ОСОБА_5 мобільний телефон, який ОСОБА_5 купив у ОСОБА_2, тобто саме той мобільний телефон, про який йшлося вище. Але обставин, при який ОСОБА_5 продав ОСОБА_4 вказаний мобільний телефон він не знає, його при цьому не було (а.с.64-67);
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3, які остання надала на досудовому слідстві, про те що 01.03.2012 року вона в барі «Накат», що навпроти СІЗО в м. Львові святкувала свій день народження. Це був день тижня четвер. Серед її знайомих на дні народженні був ОСОБА_1, який прийшов в бар приблизно о 15.00 годині. При розмові із ОСОБА_1, вона бачила в нього мобільний телефон чорного кольору, сенсорний марки «Iphone». Десь приблизно о 19.30-20.00 годині вона, зайшовши з вулиці в приміщення бару, побачила ОСОБА_1, який перед тим виходив на вулицю. ОСОБА_1 на вигляд був дуже схвильований і сказав їй, що у нього невідомий чоловік біля готелю Львів, викрав мобільний телефон марки «Iphone». Також ОСОБА_1 попросив у неї мобільний телефон для того, щоб зателефонувати на свій, але чи ішли гудки чи ні, вона не знає. Про обставини, як саме у нього був викрадений його мобільний телефон, ОСОБА_1 нічого не говорив, але коли він це говорив, вона побачила, що у нього були забруднені штани та куртка спереду та на рукавах (а.с.76-77);
- оголошеним протоколом очної ставки від 23.03.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9, під час проведення якої учасники настоюють на своїх показах (а.с.26-28);
- оголошеним протоколом очної ставки від 29.03.2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час проведення якої учасники настоюють на своїх показах (а.с.48-52);
- оголошеним протоколом очної ставки від 29.03.2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9, під час проведення якої учасники настоюють на своїх показах (а.с.53-56);
- оголошеним протоколом очної ставки від 04.04.2012 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5, під час проведення якої учасники настоюють на своїх показах (а.с.68-71);
- заявою гр. ОСОБА_1 від 23.03.2012 року про вчинений відносно нього злочин (а.с.3);
- явкою з повинною ОСОБА_2 від 22.03.2012 року (а.с.9);
- протоколом особистого огляду від 15.03.2012 року, згідно якого 15.03.2012 року у ОСОБА_4 в присутності двох понятих вилучено мобільний телефон марки «Iphone», імеі: 381180182335991, SVN:78 і пояснив, що даний мобільний телефон йому продав ОСОБА_5 (а.с.5);
- протоколом добровільної видачі від 16.03.2012 року, згідно якого 16.03.2012 року ОСОБА_5 в присутності двох понятих добровільно видав сім картку оператора мобільного зв’язку «Лайф», номер 093-68-58-851 і пояснив, що дану сім картку він вийняв з мобільного телефону, який йому продав чоловік по кличці «Борман»(ОСОБА_9) (а.с.7);
- протоколами огляду та постановою про визнання і прилучення речових доказів до кримінальної справи, від 21.04.2012 року, згідно яких, речовими доказами являються мобільний телефон марки «Iphone», імеі:381180182335991, SVN:78 та сім картку оператора мобільного зв’язку «Лайф», номер 093-68-58-851 (а.с.97-99);
- протоколом пред’явлення предметів для впізнання від 24.04.2012 року, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав належний йому мобільний телефон марки «Iphone», імеі:381180182335991, SVN:78 і пояснив, що саме цей мобільний телефон, який у нього було відкрито викрадено 01.03.2012 року (а.с.74-75);
- висновком товарознавчої експертизи №454 від 19.04.2012 року, залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону марки «Iphone»з урахуванням зносу ймовірно може становити 404 гривень (а.с.90-95);
Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані у матеріалах кримінальної справи докази, суд приходить до висновку, що кваліфікуюча ознака вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу) поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого підлягає виключенню із обвинувачення, зважаючи на наступні обставини.
До свідчень потерпілого ОСОБА_1 в частині завдання йому тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя чи здоров’я потерпілого суд ставиться критично оскільки такі не підтверджені жодними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.2 ст.63 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Підстав для направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України на додаткове розслідування, які не могли бути усунуті в судовому засіданні, в ході розгляду справи судом не встановлено.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що підсудний ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) повторно, тобто вчинив злочин передбачений ч.2 ст.186 КК України, що повністю доведено наявними у матеріалах справи та перевіреними під час розгляду справи доказами.
Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, ніде не працює.
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд враховує щире каяття підсудного щодо вчиненого в судовому засіданні, позитивну характеристику з ВК №48.
Враховуючи особу підсудного, а також зазначені вище обставини, що пом’якшують покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, суд дійшов висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
Оскільки ОСОБА_2 після постановлення вироку Личаківським районним судом м. Львова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 06.09.2011р. будучи умовно-достроково звільнений з невідбутим терміном покарання 10 місяців і 4 дні, до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, відповідно до ст.71 КК України, суд частково приєднує до покарання призначеного за новим вироком, не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон із карткою мобільного оператора (а.с.99) слід повернути потерпілому ОСОБА_1, як законному володільцеві.
Витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи підлягають віднесенню на підсудного (а.с.89).
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, частково приєднати до покарання за новим вироком не відбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 21.12.2009 року 1 (один) місяць позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у виді 4(чотирьох) років 1(одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний –взяття під варту.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 23.03.2012 року, тобто з моменту його фактичного затримання (а.с.32).
Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вартість проведеної у справі товарознавчої експертизи у сумі 187,60 грн..
Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки «Iphone-4», імеі:381180182335991, SVN:78 із сім карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф»(а.с.99), які знаходяться у камері схову речових доказів Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області повернути потерпілому ОСОБА_1, як законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м. Львова, а засудженим в той же термін з дня вручення йому копії вироку.
Суддя О.М.Ванівський