ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  За позовом   Приватного підприємства  “Карпати”  м. Луцьк

до   Закритого акціонерного товариства  “ Трансмост”  м. Чернівці

про  визнання договору недійсним

                                                                      Суддя  Желік  Б.Є.

Представники:

Від позивача  - Пащук В.С.

Від відповідача –Барателі  Д.Т.

Рішення  постановлено 10 замість 07 липня 2009р. у зв’язку з оголошенням  судом  перерви  в судовому  засіданні.

СУТЬ СПОРУ:          Провадження у справі порушено  ухвалою  господарського  суду Чернівецької області від 12 червня 2009 року за позовною заявою приватного підприємства (ПП) “Карпати” м.Луцьк до закритого  акціонерного  товариства  (ЗАТ)  “Трасмост”  м.Чернівці  про  визнання  недійсним  договору  підряду  на  виконання  будівельних  робіт № 258.12/К, який було  укладено  між  позивачем і відповідачем  03 грудня 2008року.

Обгрунтовуючи  позовні вимоги  у справі, ПП “Карпати”  посилається  на наступні обставини  і докази.

У порушення п. 5.1  Статуту  ПП  “Карпати” та  всупереч ст. 1003 ЦК  України,  спірний  договір  було  підписано  особою, яка не була  наділена  відповідними повноваженнями щодо укладення договору від імені Товариства. Такий правочин  за своїм змістом  не відповідає  вимогам ст. 203  ЦК України.

Спірний у справі договір не містить всіх необхідних для його виконання умов, у зв’язку з чим, відповідно  до норм  чинного законодавства, є  неукладеним.

Так, в порушення  вимог ст.17 Постанови Кабінету Міністрів  України від 01 серпня 2005р. №  668 “Про затвердження Загальних умов  укладення та виконання  договорів  підряду  в капітальному  будівництві”  у договорі не визначено дати початку та закінчення виконання будівельних робіт;  відсутній  загальний  строк ( термін)  їх  виконання.

В п. 4.1 договору сторони лише передбачили, що терміни  виконання робіт мають бути вказані в сумісному графіку  виконання та фінансування робіт, що мав бути прийнятий сторонами у вигляді додатку № 2 до даного договору. В додатку № 2 до даного договору сторонами не було визначено строки виконання  робіт або їх окремих етапів, тобто, не було досягнуто згоди.

У відповідності до п.5  Постанови  Кабінету Міністрів  України від 01  серпня 2005р. № 668  “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання  договорів  підряду  в капітальному  будівництві”  істотними  умовами договору підряду  є також  умови  страхування ризиків  випадкового  знищення або пошкодження об’єкта будівництва. В порушення п.5 Постанови Кабінету  Міністрів  України № 668 у договорі  підряду  на виконання будівельних робіт № 258.12/К  сторони  не  відобразили  умови страхування  ризиків  випадкового  знищення  або  пошкодження  об’єкта  будівництва.  Разом  з тим,  відповідно до п. 44  Постанови  Кабінету  Міністрів України  № 668, підрядник, якщо інше не передбачено договором  підряду, зобов’язаний  укласти договір страхування  ризиків  випадкового знищення  або  пошкодження  об’єкта  будівництва.

Пунктами 11.6 та 11.4 договору встановлено непомірно великі  штрафні санкції  за так зване  ненадання  інформації  субпідряднику, які  разом з відсутністю в договорі такої істотної  умови як строк  виконання  субпідрядником  робіт  свідчать про те, що вищезгадана угода  була укладена на вкрай невигідних для підприємства умовах в результаті зловмисної  домовленості  представника сторони ПП “Карпати” із ЗАТ  “Трансмост”, у  зв’язку з чим та відповідно до ч.1 ст. 232  Цивільного кодексу України,   така   угода  повинна  бути  визнана  судом  недійсною.   

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо  недійсність  правочину прямо  не встановлена  законом, але одна  із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його  дійсність  на підставах, встановлених  законодавством, то такий  правочин  може  бути  визнаний  судом  недійсним.

Згідно ч.1 ст. 216  Цивільного  кодексу  України, недійсний правочин  не створює юридичних наслідків, крім тих, що  пов’язані з його  недійсністю.

У судовому засіданні позивач подав до суду два клопотання ( а.с. 47, 48), у тому числі :

-  про  витребування від ВАТ  “Трансмост”- відповідача  довіреності ПП “Карпати”  про уповноваження Фещенко С.В. укласти спірний у справі  договір підряду на виконання будівельних робіт № 258.12/К та про  призначення у справі судової техніко-криміналістичної експертизи  довіреності  на  предмет  її   дійсності ;

-   про призначення  судової  економічної  експертизи  договору  підряду  на виконання  будівельних  робіт  від 03  грудня 2008 року  на предмет того, чи є  дана  угода  такою, що  укладена  на  вкрай  невигідних для позивача  умовах.

Відповідач-ЗАТ “Трансмост”  проти  позову  заперечує з підстав, наведених  у письмовому  відзиві, а саме.

Підписання договору підряду було здійснено комерційним  директором  ПП “Карпати” Фещенком  Сергієм  Володимировичем, який  діяв на підставі довіреності № 26/11/2008 від 26.11.2008р., виданої ПП  “Карпати”.

Відповідно до ч. 3 ст. 237  ЦК України, представництво  виникає на підставі договору, закону, акта органу,  юридичної особи та з інших  підстав,  встановлених  актами  цивільного  законодавства, а згідно до ст. 239  ЦК України, правочин, вчинений  представником, створює, змінює, припиняє  цивільні  права  та обов’язки  особи, яку  він  представляє.

Таким чином, підписання  договору підряду  № 258.12/К від 03.12.08р. Фещенком Сергієм  Володимировичем  не  суперечить  вимогам чинного  законодавства України, створює, змінює і припиняє цивільні права та  обов’язки  сторін.

Твердження позивача про те, що сторонами  не було  визначено дати початку та закінчення  виконання  робіт, не  відповідає дійсним  обставинам  справи. Так, відповідно  до додатку № 2 до договору  підряду № 258.12/К  від 03.12.08р., роботи  виконуються  протягом  одного календарного  місяця, а строк  виконання  робіт починається  після виконання позивачем  умов  п.п. 8.1.1, 8.1.2, зокрема, передачі  підготовленого  будівельного  майданчику, що відповідає вимогам чинного  законодавства, а саме, п.18  Постанови Кабінету  Міністрів України № 668 від 01.08.2005р.  “Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”. До того ж, враховуючи, що договір  підряду № 258.12/К  було укладено сторонами 03.12.08р., а роботи прийняті позивачем 30.12.08р., то будь-яке  припущення про порушення  строків  виконання робіт є  безпідставним. Крім того, позивачем без будь-яких  зауважень було підписано акт виконаних робіт, тобто,  у відповідності до ст.95 Постанови Кабінету Міністрів  України № 668  від 01.08.2005р.  набуто право  власності  на  “об’єкт  будівництва”.

Відповідно до п.5.2. договору підряду, оплата виконаних робіт  проводиться  протягом  трьох  банківських  днів  з моменту  підписання  актів виконаних робіт,  при  умові  надходження  коштів  від Замовника –Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області, наявність такого пункту в договорі  дає позивачу  можливість зловживати своїми  договірними  зобов’язаннями, а саме - проводити  розрахунки; тому, з метою  уникнення в майбутньому  непорозумінь  при проведенні  розрахунків, сторонами  було внесено  в договір  підряду пункт 8.1.6, який  передбачає  обов’язок позивача надавати інформацію стосовно  отримання  коштів  від Замовника  по об’єкту  та відповідальність за порушення цього пункту. Даний пункт не суперечить вимогам чинного  законодавства і може розглядатись як оперативно-господарські санкції, відповідно до вимог  ст.ст. 235-237  ГК  України.

Заслухавши усні пояснення  сторін,  дослідивши матеріали і обставини у справі, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов  висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним договору підряду на  виконання  будівельних  робіт від 03 грудня 2008р. № 258.12/К з підстав, наведених у позовній заяві, задоволенню не підлягають з урахуванням  наступного.

Судом  встановлено:

Спірний у справі договір зі сторони позивача –ПП “Карпати”  підписано  комерційним  директором  Фещенком С.В.  (а.с. 11-16)  на підставі довіреності № 26/11-2008  від 26 листопада 2008 р. (а.с. 38), яку  було  видано  засновником  підприємства  Кримчуком  І.А. ( п.1.3  Статуту  підприємства, а.с.18), що відповідає  положенням ст. 244  ( п. 2) ЦК України, відповідно до якої  представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу  юридичної  особи.

За таких  обставин твердження  позивача про те, що  спірний  договір  підписано неуповноваженою підприємством особою є безпідставним і таким, що  не береться судом  до уваги.

Згідно з довідкою  про  вартість виконаних  підрядних робіт за грудень 2008р., яка надіслана позивачем і відповідачем без зауважень ( а.с. 34-37),  будівельні  роботи по договору № 258.12/К  від 03 грудня 2008р. були виконані  підрядником –ЗАТ “Трансмост” на протязі  одного місяця ( з  дня підписання договору до 30 грудня), що також відповідає терміну  виконання  будівельних  робіт, погоджених  сторонами у відповідності до п.2.1 договору (а.с.11) та додатку № 2  до спірного договору (а.с.46). Наведене  спростовує  твердження позивача  про недосягнення між сторонами  домовленості  щодо  строків  початку і закінчення  будівельних  робіт, умови  про які (строки), згідно з чинним  законодавством,  віднесено  до  істотних.

Крім того,  чинне  законодавство,  яке  регулює  правовідносини  з договору підряду, не передбачає  правових підстав для визнання  недійсним  договору  у  разі  відсутності  в ньому  істотних  умов у т.ч. і умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, яка дійсно відсутня у спірному договорі і яка відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів  України від 01  серпня 2005р. № 668  “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання  договорів  підряду  в капітальному  будівництві” є істотною для цього виду правовідносин.

У разі, якщо сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов, то відповідно до ч.1 п.1 ст.638 ЦК України мова може йти про факт укладення такого договору, а не про його не укладення такого  договору, а не про його недійсність.

У відповідності до ч.1 ст. 233 ЦК України,  правочин, який  вчинено  під впливом  тяжкої  для неї  обставини і на вкрай  невигідних  умовах, може  бути визнаний  судом  недійсним  незалежно  від того, хто  був  ініціатором  такого  правочину.

Такий  правочин  повинен  мати  дефекти  волі, тобто, повинні  бути  доведеними обставини, за яких особа була  змушена вчинити правочин на невигідних  для  себе  умовах.

Отже, з огляду  на  наведене, позивач повинен був  довести  наявність  двох  обставин:

1. тяжких  обставин ( несприятливе  матеріальне  чи  інше  становище, загроза  втратити  майно і т.і.),  для  усунення  і пом’якшення яких було  необхідно  укласти  спірний  договір ;

2.          вкрай  невигідні  для  нього  умови  договору.

Як  вбачається  з матеріалів  справи,  ні  одна із зазначених  обставин, які б мали бути підставою для визнання судом спірного договору  недійсним, позивачем  не  доведена. Що стосується клопотань позивача про витребування від відповідача довіреності ПП “Карпати” про надання повноважень Фещенко С.В. на право  укласти спірний у справі договір та про призначення судових експертиз, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у зв’язку з достатністю у справі доказів з питань, які позивач хотів з’ясувати.

Грунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись ЦК  України,  ГК  України,  ст.ст. 44, 45, 47-1, 49, 82-85  ГПК  України, суд

В И Р І Ш И В  :

1.          У задоволенні  позову  відмовити.

                   Суддя                                                                  Б.Є. Желiк